Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №334/1812/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 19.08.2026 Справа № 334/1812/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 334/1812/26

Провадження №22-ц/807/1436/26

Головуючий в 1-й інстанції – Телегуз С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,

суддів:Кочеткової І.В., Подліянової Г.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 29 квітня 2026 року, ухвалене у м. Запоріжжі (повний текст рішення складено 01 травня 2026 року) у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розподіл природного газу,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року до суду через систему «Електронний суд» звернувся представник АТ «ОГС «Запоріжгаз» за довіреністю Марченко Ю.В. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розподіл природного газу. В обґрунтування позову посилалися на те, що АТ «ОГС «Запоріжгаз» з 01.07.2015 року на підставі ліцензії з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ газу здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності та користуванні, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. Таким чином, в розумінні Закону України «Про ринок природного газу» та Кодексу газорозподільних систем АТ «Запоріжгаз» серед суб`єктів ринку природного газу на час виникнення спірних правовідносин кваліфікується як Оператор газорозподільної системи. Споживачем ОСОБА_1 здійснювалися оплати по особовому рахунку № НОМЕР_1 в 2021 році в сумі 627,57 грн., що є підтвердженням отримання послуг з розподілу природного газу від АТ «Запоріжгаз» за адресою: АДРЕСА_1 , що також є підтвердженням факту приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу. Таким чином, ОСОБА_1 є споживачем послуг з розподілу природного газу. Свої зобов`язання щодо оплати за надані послуги розподілу природного газу відповідач виконує не в повному обсязі, внаслідок чого за період з 01.01.2020 року по 31.12.2025 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 обліковується заборгованість у сумі 6537,40 грн. 22.12.2023 року позивач звертався до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за розподіл природного газу. 28.12.2023 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя по справі № 334/11673/23 відмовлено у видачі судового наказу. Тому, у відповідності норм ЦПК України, позивач має право звернутися до суду в порядку позовного провадження. Прохали стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за розподіл природного газу на користь АТ «Запоріжгаз» в сумі 6537,40 грн. та судові витрати.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 29 квітня 2026 року, позовну заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розподіл природного газу – задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» (код ЄДРПОУ 03345716, рахунок № НОМЕР_3 в Філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 313957) заборгованість за розподіл природного газу за період з 01.01.2020 року по 25.05.2021 року в розмірі 57,72 грн. (п`ятдесят сім гривень 72 копійки).

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» (код ЄДРПОУ 03345716, рахунок № НОМЕР_4 в Філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк, МФО 313957) витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 23,42 грн. (двадцять три гривні 42 копійки).

В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що відповідно до усталеної судової практики припинення споживання природного газу через витоки газу, несплату послуг, тощо не звільняє споживача приєднаного до системи газопостачання від оплати послуг з розподілу природного газу.

В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2026 року це 99840,00 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3328,00 грн. (3328,00 грн. Х 30 = 99840,00 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач АТ «ОГС «Запоріжгаз», код ЄДРПОУ 03345716, з 01.07.2015 року на підставі ліцензії з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ газу здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності та користуванні, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. Таким чином, в розумінні Закону України «Про ринок природного газу» та Кодексу газорозподільних систем АТ «Запоріжгаз» серед суб`єктів ринку природного газу на час виникнення спірних правовідносин кваліфікується як Оператор газорозподільної системи.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася відповідач ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю Департаменту адміністративних послуг ЗМР від 11.03.2026 року.

Відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності (частки 49/300 та 49/300) належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності №462626841 від 03.02.2026 року.

Відповідач ОСОБА_1 є побутовим споживачем послуг з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .

25.05.2021 року АТ «Запоріжгаз» проведено припинення (обмеження) розподілу природного газу споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 за наявності витоків газу, припинення та відключення газопостачання проведено шляхом демонтажу крану вводу, встановлення заглушки та її опломбування пломбою №62071748, що підтверджується копією акту про припинення (обмеження) розподілу природного газу №0600275631 від 25.05.2021 року.

28.12.2023 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя у справі №334/11673/23 відмовлено у видачі судового наказу за заявою АТ «ОГС «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розподіл природного газу.

06.02.2026 року позивачем на адреса відповідача направлено Претензію про сплату заборгованості за розподіл природного газу станом на 31.12.2025 року в сумі 6537,40 грн. протягом 7 календарних днів з моменту отримання претензії, яка залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно копії Довідки про фінансовий стан споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , газопостачання припинено 25.05.2021 року, метод розрахунку по лічильнику, площа - 47 кв.м., кількість людей – 3, наявні опалення, плита та колонка, наявна заборгованість за розподіл природного газу за період з 01.01.2020 року по 31.12.2025 року в сумі 6537,40 грн., часткова оплата у грудні 2021 року на суму 627,57 грн.

Вказані обставини підтверджують факт приєднання відповідача до умов Типового договору розподілу природного газу, який затверджено Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 року №2498, а отже Типовий договір розподілу природного газу між сторонами є укладеним.

Задовольняючи вимоги позову частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як споживач комунальних послуг, зокрема розподілу природного газу, відповідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в порушення умов Типового договору розподілу природного газу, отримувала вказані послуги, однак не сплачувала за надані послуги в повному обсязі, в результаті чого споживачу по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 нараховано борг за період з січня 2020 року по грудень 2025 року в розмірі 6537,40 грн., який на час розгляду справи судом не сплачений. Однак, згідно матеріалів справи 25.05.2021 року відповідачу проведено припинення (обмеження) розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 за наявності витоків газу, припинення та відключення газопостачання проведено шляхом демонтажу крану вводу, встановлення заглушки та її опломбування пломбою №62071748, про що свідчить копія акту про припинення (обмеження) розподілу природного газу №0600275631 від 25.05.2021 року. Вказана обставина також підтверджується копією Довідки про фінансовий стан споживача, згідно якої газопостачання на об`єкті споживача припинено 25.05.2021 року. Таким чином, обов`язок відповідача щодо сплати комунальних послуг, зокрема розподілу природного газу, припинився з моменту припинення (обмеження) розподілу природного газу з 25.05.2021 року, що узгоджується з вимогами абзацу 2 п.6.6 Типового договору розподілу природного газу, згідно якого оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу. В той же час, обов`язок відповідача щодо сплати комунальних послуг, зокрема розподілу природного газу, за період в якому відповідач отримувала послуги з розподілу природного газу до моменту припинення (обмеження) розподілу природного газу, є дійсним та не виконаним. А тому порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом стягнення з відповідача заборгованості за розподіл природного газу за період з 01.01.2020 року по 25.05.2021 року в розмірі: 685,29 грн. – часткова оплата 627,57 грн. = 57,72 грн.

З вказаними висновками суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30 вересня 2015 року (далі - Кодексом ГРМ), постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу - це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.

Доступ до газорозподільної системи - це право користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи.

Оператор газорозподільної системи - це суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління;

Споживачем природного газу (споживач) є фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Згідно з пунктами 3, 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Оператор ГРМ зобов`язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Згідно з пунктом 9 глави 6 розділу VIКодексу ГРМ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача. У цих випадках Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу..

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи спір, встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку в частині недоведеності факту надання позивачем послуг з розподілу природного газу після складання акту про припинення (обмеження) розподілу природного газу, оскільки нарахування АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» заборгованості ОСОБА_1 за спірний період здійснено у відповідності до положень пункту 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ.

Припинення споживання природного газу через наявність витоків газу не звільняє споживача, приєднаного до системи газопостачання, від оплати послуг за забезпечення доступу до газорозподільної системи з можливістю споживання природного газу. Відповідач остаточно не відмовлявся від послуг газопостачання, про розірвання договору не заявляв.

Зважуючи на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог позову у повному обсязі.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» задовольнити.

Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 29 квітня 2026 року у цій справі скасувати.

Ухвалити нову постанову.

Позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розподіл природного газу – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» (код ЄДРПОУ 03345716, рахунок № НОМЕР_3 в Філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 313957) заборгованість за розподіл природного газу за період з 01.01.2020 року по 31.12.2025 року в розмірі 6537,40 грн. (шість тисяч п`ятсот тридцять сім гривень 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» (код ЄДРПОУ 03345716, рахунок № НОМЕР_4 в Філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк, МФО 313957) витрати на сплату судового збору за подання позову у розмірі 2662,40 грн., за подання апеляційної скарги у розмірі 3993,60 грн., а всього 6656,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Постанова складена 19 серпня 2026 року.

Головуючий С. В. Кухар

Судді: І. В. Кочеткова

Г. С. Подліянова