Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №333/6752/23 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 19.08.2026 Справа № 333/6752/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 333/6752/23

Провадження №22-ц/807/1525/26

Головуючий в 1-й інстанції – Михайлова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,

суддів:Кочеткової І.В., Мінгазова Р.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Запорізької міської ради на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2026 року, ухвалене у м. Запоріжжі (повний текст рішення складено 23 квітня 2026 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «МРІЯ», Запорізької міської ради, Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 через свого представника подав позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» та Запорізької міської ради про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи. Згодом позов було уточнено у зв`язку із залученням співвідповідача Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району. В обґрунтування позову зазначено, що позивач є власником транспортного засобу – марка CHERY, модель - JAGGI, тип – загальний легковий хетчбек – В, р.н. НОМЕР_1 . 09 листопада 2021 року в результаті падіння дерева біля будинку 118, по вулиці Космічній, було пошкоджено автомобіль Позивача. Факт падіння дерева зафіксований викликом поліції, про що зазначено в листі Управління патрульної поліції в Запорізькій області від 15.11.2021 року № 336-ц/41/3401-2011. Згідно проведеного експертного автотоварознавчого дослідження № 3814 судового експерта ОСОБА_2 матеріальний збиток внаслідок падіння дерева 09.11.2021 року на дату оцінки дорівнює ринковій вартості автомобіля та складає 51 419,46 грн. Зважуючи на суттєві пошкодження автомобіля, позивач не мав можливості його використовувати, був змушений змінити свій звичний спосіб життя, що завдало моральної шкоди. Оскільки відповідачі у справі уповноважені здійснювати контроль за зеленими насадженнями, які перебувають на їх балансі, наявні підстави для стягнення з них матеріальної шкоди у розмірі 51419,46 грн. та моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2026 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «МРІЯ», Запорізької міської ради, Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи, - задоволено частково.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «МРІЯ» (Ідентифікаційний код юридичної особи 40413159, місцезнаходження: 69098, м. Запоріжжя, вул. Полякова, буд. 13-В) та Запорізької міської ради (Ідентифікаційний код юридичної особи 40413159, Місцезнаходження: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання, АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду у розмірі 51419,46 грн. (п`ятдесят одна тисяча чотириста дев?ятнадцять грн. 46 коп.).

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «МРІЯ» (Ідентифікаційний код юридичної особи 40413159, місцезнаходження: 69098, м. Запоріжжя, вул. Полякова, буд. 13-В) та Запорізької міської ради (Ідентифікаційний код юридичної особи 40413159, Місцезнаходження: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання, АДРЕСА_1 ) моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «МРІЯ» (Ідентифікаційний код юридичної особи 40413159, місцезнаходження: 69098, м. Запоріжжя, вул. Полякова, буд. 13-В) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання, АДРЕСА_1 ) судовій збір у розмірі 1073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 00 коп.).

Стягнуто з Запорізької міської ради (Ідентифікаційний код юридичної особи 40413159, Місцезнаходження: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання, АДРЕСА_1 ) судовій збір у розмірі 1073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 00 коп.).

У задоволені позовних вимог до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, Запорізька міська рада подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду в частині стягнення шкоди зі скаржника та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог позову до Запорізької міської ради.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що належність Запорізькій міській раді земельної ділянки за адресою м. Запоріжжя, вул. Космічна, 118 на праві комунальної власності не доведена належними доказами, що вказує на безпідставність заявлених до скаржника позовних вимог.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Керуюча компанія Мрія» зазначає про власну незгоду з ухваленим рішенням та про необхідність його скасування і відмови у задоволенні вимог позову.

В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2026 року це 90840,00 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 грн. (3028,00 грн. Х 30 = 90840,00 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач - ОСОБА_1 є власником транспортного засобу – марка CHERY, модель - JAGGI, тип – загальний легковий хетчбек – В, р.н. НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію – НОМЕР_3 ).

09 листопада 2021 року в результаті падіння дерева біля будинку АДРЕСА_2 , було пошкоджено автомобіль Позивача. Стовбур сухого дерева при падіння впав на кришу автомобіля Позивача, яка знаходилась через дорогу від будинку.

Факт падіння дерева зафіксований викликом поліції, про що зазначено в листі Управління патрульної поліції в Запорізькій області від 15.11.2021 року № 336-ц/41/3401-2011.

Згідно проведеного експертного автотоварознавчого дослідження № 3814 судового експерта ОСОБА_2 матеріальний збиток внаслідок падіння дерева 09.11.2021 року на дату оцінки дорівнює ринковій вартості автомобіля та складає 51 419,46 грн. (п`ятдесят одна тисяча чотириста дев`ятнадцять грн. 46 коп.).

Позивачем до матеріалів справи буди надані відповіді на адвокатські запити в межах встановлення балансоутримувача зелених насаджень: Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «МРІЯ» - лист від 16.12.2021 р. № 021-02/1262: «відповідно до рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 520 від 01.09.2017 року «Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Запоріжжя», ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» призначено управителем багатоквартирних будинків у місті Запоріжжі згідно Додатком № 1 до зазначеного рішення за об`єктом конкурсу (група будинків) № 1 до переліку групи будинків ввійшов багатоквартирний будинок АДРЕСА_2 …ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» повідомляє, що не є балансоутримувачем зелених насаджень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , та не є розпорядником такої інформації»;

Управління з питань земельних ресурсів Запорізької міської ради, лист від 17.12.2021 р. № 2250/02-03: «Згідно наявної в управлінні інформації бази (договорів, оренди, укладених з Запорізькою міською радою) інформація стосовно надання у користування на умовах оренди земельної ділянки напроти житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 не значиться. Інформаційна база щодо земельних ділянок, які зареєстровані за фізичними та юридичними особами на праві приватної власності та/або передані їм у постійне користування в управлінні відсутня»;

Департамент з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради, лист від 15.12.2021 р. № 1444/01-37/01: «Департамент не володіє актуальною інформацією про суб`єкта, з яким наразі укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 , та має у своєму розпорядженні лише договір, що був укладений за результатами проведеного конкурсу, копія якого додається.»;

Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, лист від 17.12.2021 року № 3510/01-37/19.01: «Інформацією про режим використання земельної ділянки напроти житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , про наявність/відсутність договору (договорів) про надання послуг з управління багатоквартирним будинком по АДРЕСА_2 районна адміністрація не володіє, так як ці питання виходять за межі повноважень районної адміністрації. Додатково повідомляємо, що балансоутримувачем житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 є ТОВ «КК «МРІЯ».

ТОВ «КК «Мрія» надано листи із змісту яких вбачається, що відповідачем 1 було надіслано інформацію відносно необхідності санітарної обробки дерев по АДРЕСА_2 зафіксовані, (лист було адресовано 03.02.2021 року вих. № 021-02/97) що не заперечується Відповідачем 3.

Судом встановлено, що про факт можливої аварійності дерева було проінформовано жителями дому, шляхом залишення заявки у відповідних службах за номером 1580, яка перебувала на виконанні у Відповідача 1.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем-1 не здійсненні жодні подальші дії передбачені Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, який затверджений Постановою КМУ від 01.08.2006 № 1045 щодо встановленні факту аварійності дерева та усунення можливих загроз для життя та майна жителів по АДРЕСА_2

Також, судом встановлено, що зелені насадження, не обліковані та відносно них не здійсненні дії щодо визначення балансоутримувача, що свідчить про те, що по-перше, Запорізька міська рада, не виконала свій обов`язок щодо ідентифікації об`єкта та контролю за його станом, не здійснила організацію контролю за станом зелених насаджень (які перебувають на землях комунальної власності).

Покладаючи на Запорізьку міську раду обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди, суд врахував, що дерево, яке впало на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та виходив із відсутності даних, що дане дерево відповідно до вимог частини п`ятої статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" перебувало на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування. Вищевказані висновки кореспондуються з Постановою Верховного суду від 04 вересня 2019 року у справі № 200/22129/16-ц.

З урахуванням того, що Відповідач-1 не звертався до Запорізької міської ради з повідомленнями про аварійність дерева, при наявності звернень жителів будинку, Відповідач 1 допустив недбалість.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки дерево знаходилось на прибудинковій території, обслуговування якої здійснює Відповідач 1 на підставі договору з надання послуг з управління, саме цей відповідач мав здійснювати фактичний догляд за насадженнями. Враховуючи, що Запорізька міська рада як власник не забезпечила належного контролю за станом майна, а обслуговуюча організація не вжила заходів щодо виявлення аварійності дерева, наявні підстави для солідарного стягнення шкоди з обох відповідачів згідно зі ст. 1190 ЦК України. Зважаючи на суттєві пошкодження автомобіля, Позивач не мав можливості його використовувати, був змушений змінити звичний спосіб життя, відмовитись від виконання роботи та займатись організацією усунення наслідків падіння дерева (пошук стоянки для збереження пошкодженого авто, організації оцінки майна, його оплата) тому розумним та справедливим є стягнення солідарно з відповідачів моральної шкоди у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

З вказаними висновками суду першої інстанції, колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Пунктом 7 частини першої статті 17 Закону України від 06 вересня 2005 року № 2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» (далі – Закон № 2807-IV) визначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Згідно зі статтею 25 Закону № 2807-IV утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Відповідно до частини п`ятої статті 24 Закону № 2807-IV посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.

Пунктом 5 ч. 2 ст.10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

У відповідності до ст. 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Згідно з ч. 7 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

Пунктом 5.5. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі - Правила), передбачено, що відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Відповідно до Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, який затверджений Постановою КМУ від 01.08.2006 № 1045: видалення зелених насаджень здійснюється у разі, зокрема знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самостійних і порослих дерев з діаметром кореневої шийки не більше як 5 сантиметрів; видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органі сільської, селищної, міської ради на підставі ордеру (крім випадків, передбачених пунктом 7-10 цього Порядку); видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об`єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акта, що складається відповідно до пункту 4 цього порядку; підставою для прийняття рішення компетентними органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За приписами частин першої та другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до частин першої, третьої статті 15 Закону № 2807-IV органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів. Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об`єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об`єкта благоустрою. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування за поданням підприємства чи балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об`єкта благоустрою державної або комунальної власності на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів. Орган державної влади та орган місцевого самоврядування, підприємство та балансоутримувач несуть відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі.

Статтею 42 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації (ч. 4 ст. 42 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як вірно встановив суд першої інстанції, ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» не здійсненні жодних дій передбачених Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, який затверджений Постановою КМУ від 01.08.2006 № 1045 щодо встановленні факту аварійності дерева та усунення можливих загроз для життя та майна жителів по АДРЕСА_2 . При цьому, зелені насадження за вказаною адресою не обліковані та відносно них не здійсненні дії щодо визначення балансоутримувача, що свідчить про те, Запорізька міська рада, не виконала свій обов`язок щодо ідентифікації об`єкта та контролю за його станом, не здійснила організацію контролю за станом зелених насаджень, які перебувають на землях комунальної власності.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо солідарного обов`язку зазначених відповідачів щодо відшкодування позивачу завданої шкоди.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).

Судом першої інстанції враховано факт, що у зв`язку з пошкодженням належного позивачу транспортного засобу в результаті падіння дерева, йому була завдана моральна шкода, яка полягає у переживаннях, пов`язаних з порушенням його права власності, що вочевидь вимагало непередбачуваних витрат, неможливість використання транспортного засобу за призначенням, що, в свою чергу, створило незручності у вирішенні побутових та робочих питань, змінило звичайний та зручний спосіб його пересування. За таких обставин, виходячи із засад розумності та справедливості, враховуючи всі обставини по справі, колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір завданої позивачу моральної шкоди, який підлягає стягненню на його користь, є розумним, співмірним та справедливим.

Ухвалюючи рішення у цій справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про те, що вказані позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької міської ради залишити без задоволення.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2026 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 19 серпня 2026 року.

Головуючий С .В. Кухар

Судді: І. В. Кочеткова

Р. В. Мінгазов