Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №301/781/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 301/781/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 серпня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого – судді Джуги С.Д.,

суддів – Собослоя Г.Г., Кожух О.А.

з участю секретаря судових засідань: Мочан М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 20 квітня 2026 року у складі судді Бобик О.І., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання правочину дійсним та визнання права власності,-

в с т а н о в и в :

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 07.05.2025 за нововиявленими обставинами у справі № 301/781/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання правочину дійсним та визнання права власності.

Заява мотивована тим, що рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 07 травня 2025 року у справі № 301/781/25 позов ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним та визнання права власності на нерухоме майно задоволено. Після набрання рішенням законної сили, а саме 03.02.2026, йому стали відомі істотні для справи обставини, які не були і не могли бути відомі під час розгляду справи. 03.02.2026 до нього звернувся ОСОБА_3 , який повідомив, що на момент укладення спірного договору його дружина – ОСОБА_2 перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі та не отримувала його нотаріально посвідченої згоди на укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна та розпорядження коштами, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Зазначені обставини підтверджують, що спірний договір було укладено з порушенням вимог закону.

За вказаних обставин заявник просив скасувати рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 07.05.2025 у справі №301/781/25 і закрити провадження у справі.

Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 20 квітня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 07.05.2025 за нововиявленими обставинами у справі № 301/781/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання правочину дійсним та визнання права власності - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати задовольнити заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, скасувати рішення Іршавського районного суду від 07.05.2025 року у справі № 301/781/25, а провадження у справі закрити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції фактично ототожнив нововиявлені обставини з новими доказами. Однак це суперечить правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 29.08.2018 у справі №552/137/15-ц, де зазначено, що: нові докази не є підставою для перегляду, але можуть підтверджувати нововиявлені обставини. У даному випадку наявна обставина - відсутність згоди чоловіка; доказ - свідоцтво про шлюб. Суд не розмежував ці поняття. Щодо висновку суду першої інстанції про можливість апеляційного оскарження, то цей висновок є необгрунтованим, оскільки на момент встановлення обставин рішення вже набрало законної сили, а строки на апеляційне оскарження сплинули. Суд не надав належної оцінки істотності зазначених обставин. Відповідно до ст. 65 Сімейного кодексу України: розпорядження майном, що є спільною сумісною власністю, здійснюється за згодою обох з подружжя; така згода має бути нотаріально посвідчена. Отже, відсутність такої згоди: ставить під сумнів дійсність правочину; могла призвести до іншого рішення суду. Верховний Суд у постанові від 03.04.2019 року (справа №761/39915/16-ц) зазначив, що істотними є обставини, які можуть вплинути на рішення суду.

Відзив на апеляцій скаргу не надходив.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Від позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_1 надійшли заява, в яких просять розглянути справу без їх участі.

Судова колегія, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України, розглянула справу за відсутності учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Матеріалами справи встановлено, що у березні 2025 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про визнання правочину дійсним та визнання права власності.

Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 07 травня 2025 року у справі № 301/781/25 позов ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним та визнання права власності на нерухоме майно задоволено.

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 07.05.2025 за нововиявленими обставинами у справі № 301/781/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання правочину дійсним та визнання права власності.

Як на підставу для перегляду рішення Іршавського районного суду за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 посилається на те, що 03.02.2026 він дізнався, що на момент укладення спірного договору ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 (позивачем у справі) та не давав нотаріально посвідченої згоди на укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна та розпорядження коштами, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Тобто заявник ОСОБА_1 нововиявленість обставин обґрунтовує тим, що на момент розгляду справи йому не було відомо про перебування позивачки ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі та відповідно про відсутність згоди її чоловіка на укладення договору.

Главою 3 розділу V ЦПК України передбачено перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.1 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; не були встановлені судом; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Для вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, необхідно розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).

Відповідно до ч.ч.4,5 ст. 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22 січня 2019 року зазначено, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення.

Верховний Суд у свої постановах також неодноразово наголошував на тому, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу рішення суду щодо вирішення спору по суті. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору по суті.

У п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» судам роз`яснено наступне.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини, а також нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини. Нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Обставини, на які посилається заявник у поданій заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не є нововиявленими і не можуть бути підставою для перегляду судового рішення.

Посилання заявника ОСОБА_1 , на те, що ОСОБА_3 не було відомо про укладення його дружиною договору купівлі-продажу, не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, а може бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному порядку.

З врахуванням викладеного та на підставі належним чином оцінених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, про відсутність підстав для задоволення заяви, оскільки обставини на які посилається заявник, не є нововиявленими у розумінні вимог ст.423 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata принципу остаточності рішень суду. Цей принцип передбачає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду тільки тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення ЄСПЛ від 3.04.2008 у справі «Ponomaryov v. Ukraine», п.40).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць.

Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі «Pravednaya v. Russia», пп.27, 28).

Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Судове рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, у відповідності до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 20 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 19 серпня 2026 року.

Головуючий:

Судді: