Вирок від 13 серпня 2026 р. у справі №686/18011/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/18011/25

Провадження № 1-кп/686/593/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі : головуючого - судді ОСОБА_1 , з участю: секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника – адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 689/18011/25 на підставі обвинувального акта по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, українця, громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючий у АДРЕСА_2

у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, перебуваючи у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, вчинив умисний корупційний злочин за наступних обставин.

Так, солдат ОСОБА_4 , 24.04.2025, близько 09 год. 00 хв., будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи у службовому кабінеті № 11 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_3 , під час спілкування із старшим офіцером відділення організації охорони та патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Військової служби правопорядку в гарнізонах ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_6 розуміючи що останній є службовою особою, запропонував останньому надати неправомірну вигоду у розмірі 30000 гривень, за сприяння в ухиленні від подальшого проходження військової служби у підрозділах Збройних Сил України шляхом не здійснення заходів щодо його доставки до місця подальшого проходження військової служби, на що ОСОБА_7 відмовив ОСОБА_4 у його пропозиції та повідомив що вчинення таких дій несе за собою кримінальну відповідальність. Проте ОСОБА_4 продовжував наполягати та виявляти пропозицію надання неправомірної вигоди.

24.04.2025, старший офіцер відділення організації охорони та патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Військової служби правопорядку в гарнізонах ІНФОРМАЦІЯ_3 майор ОСОБА_7 усвідомлюючи злочинність дій ОСОБА_4 , звернувся із відповідним рапортом до свого безпосереднього керівника та діяв в подальшому з метою викриття злочинних дій ОСОБА_4 .

У подальшому, 26.04.2025, близько 12 години 05 хвилин, солдат ОСОБА_4 , перебуваючи у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , з корисливих мотивів, перебуваючи у службовому кабінеті № 11 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_3 , надав старшому офіцеру відділення організації охорони та патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Військової служби правопорядку в гарнізонах ІНФОРМАЦІЯ_3 майору ОСОБА_7 , неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 30000 гривень, за не вчинення ОСОБА_7 в інтересах особи, яка надає таку вигоду (військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 гр. ОСОБА_4 ) дій з використанням наданого йому службового становища, а саме: сприяння в ухиленні від подальшого проходження військової служби у підрозділах Збройних Сил України, шляхом не здійснення заходів щодо направлення та доставки до безпосереднього місця несення військової служби солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Того ж дня, близько 12 години 07 хвилин, протиправні дії ОСОБА_4 були припинені через його затримання працівниками правоохоронних органів, а надана ним ОСОБА_7 неправомірна вигода у виді грошових коштів в сумі 30000 гривень була виявлена та вилучена під час огляду місця події, у приміщенні службового кабінету № 11 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_3 .

За умисні дії, які виразились надані неправомірної вигоди службовій особі, за не вчинення службовою собою в інтересах того, хто надає таку вигоду, з використання наданого їй службового становища ОСОБА_4 підлягає кримінальній відповідальності за ч. 1 ст. 369 КК України.

Винуватість ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Так, показами самого обвинуваченого ОСОБА_4 , який показав, що дійсно він здійснив злочин при тих обставинах, що вказані в обвинувальному акті, не оспорював фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, суму наданої неправомірної вигоди, показав, що дійсно він вчинив дані дії з метою не йти служити, у скоєному розкаявся, просив суворо не карати та призначити мінімальне покарання у виді штрафу.

У відповідності до частини 3 статті 349 КПК України, за згодою усіх учасників судового провадження, після з`ясування добровільності їх позицій, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо вищезазначених обставин, які ніким не оспорюються, роз`яснивши наслідки такого рішення. Фактичні обставини кримінального правопорушення ніким не оспорюються і підтверджуються показаннями обвинуваченого.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані суду документи, з`ясувавши правильність розуміння та значення обвинуваченим змісту фактичних обставин, які ніким із учасників процесу не оспорюються, суд вважає, що обвинуваченого ОСОБА_4 слід визнати винним у вчинені злочину і його дії слід кваліфікувати за частиною 1 статті 369 КК України, як умисні дії, які виразилися у надані неправомірної вигоди службовій особі, за не вчинення службовою собою в інтересах того, хто надає таку вигоду, з використання наданого їй службового становища.

При обранні ОСОБА_4 виду та міри покарання судом враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується посередньо, щиро розкаявся в скоєному, дану обставину відповідно до положень статті 66 КК України суд визнає обставинами, що пом`якшують покарання. Обвинувачений ОСОБА_4 не перебуває на обліку у лікаря нарколога а психіатра. Обтяжуючих покарання обставин не встановлено. ОСОБА_4 на момент вчинення кримінального правопорушення вчинив діяння, яке відповідно до статті 12 КК України є нетяжким злочином.

Визначаючи покарання ОСОБА_4 за частиною 1 статті 369 КК України суд враховує, молодий вік обвинуваченого, особу винного, наявність пом`якшуючих обставин покарання та вважає, що обвинуваченому доцільно призначити покарання у виді штрафу, оскільки таке покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого і саме таке покарання буде направлено на досягнення завдань та мети передбаченої ст. 50 КК України та виправлення обвинуваченого.

ОСОБА_4 був затриманий 26.04.2025р., ухвалою суду від 28.04.2025 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на підставі ухвали слідчого судді від 19.06.2025 року змінено запобіжний захід на особисте зобов`язання. За протоколом ОСОБА_4 був повторно затриманий 17.06.2026р. та ухвалою суду від 18.06.2026р. обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк попереднього ув`язнення з 26.04.2025р. по 19.06.2025 та з 17.06.2026р. по 14.08.2026 року відповідно до вимого ч. 5 ст. 72 КК України суд враховує, як пом`якшення покарання і визначає покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень. Оскільки обвинувачений засуджується до штрафу, тому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід скасувати та звільнити ОСОБА_4 із під варти з зали суду.

Долю речових доказів вирішити відповідно до статті 100 КПК України.

Грошові кошти в сумі 30000 (тридцять тисяч) гривень, що призначались для схилення особи до вчинення кримінального правопорушення відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 96-2 КК України підлягають спеціальній конфіскації.

Накладені арешт на речові докази на підставі ухвал слідчого судді від 27.04.2025р., в силу вимог ст. 174 КПК України скасувати. Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись статтями 100, 124, 349, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред`явленому обвинувачені за частиною 1 статті 369 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу, а відповідно вимого ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув`язнення суд враховує, як пом`якшення покарання і визначає розмір штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 скасувати та звільнити останнього із під варти в залі суду.

Долю речових доказів вирішити наступним чином: мобільний телефон марки «Prestigio» моделі «PSP 7530 DUO», IMEI 1: НОМЕР_2 , ІМЕI 2: НОМЕР_3 , всередині із сім-карткою НОМЕР_4 , який упаковано в сейф-пакет СRІ 1244391, повернути ОСОБА_4 .

Накладені арешт на речові докази на підставі ухвал слідчого судді від 27.04.2025р. в силу вимог ст. 174 КПК України скасувати.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 96-2 КК України - грошові кошти в сумі 30000 (тридцять тисяч) гривень номіналом по 1000 грн. в кількості 30 шт. серіями: серіями: ЗС 7974743, 3С 7974742, 36 7974513, 3С 7974510, 36 7974508, 3C 7974507. ЗС 8598634, 30 8598633, 30 7974744, 3 7974522, 3С 7974523 7974524, 3С 7974525, 3С 8598631, 3С 7974512, 3С 7974741, 3С 7974740, 3C 3С 7974511, 3С 7974745, 3С 7974520, 3С 7974519, 3С 7974518, ГІ 8732185, 3С 7974514, 3С 7974515, 3С 7974516, 3С 7974517, 3С 7974735 3С 7974738, 3С 7974739, конфіскувати у власність держави.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий ОСОБА_1