Вирок від 17 серпня 2026 р. у справі №522/12200/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/12200/25

Провадження № 1-кп/522/2009/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднані обвинувальні акти у кримінальних провадженнях №12025163520000270 від 21.04.2025 року, №12026163510000027 від 09.01.2026 року, №12025168500000136 від 20.05.2025 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Миколаєва, українця, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

- 05.10.2023 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 190 КК України до обмеження волі на строк 2 роки, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки;

- 31.03.2026 року Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 190 КК України до обмеження волі на строк 1 рік, вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05.10.2023 року - виконувати самостійно;

- 14.05.2026 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 31.03.2026 року, більш суворим, до остаточного покарання у вигляді 1 року позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч.2 ст. 194, ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

20.04.2025 року, в період часу о 05 годині 00 хвилин по 08 годину 00 хвилин, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_3 перебував в одній із кімнат квартири АДРЕСА_3 , в якій проживає потерпіла ОСОБА_6 , де побачив біля ліжка мобільний телефон марки «OPPO», моделі «A54s», кришталево-чорного кольору, об`ємом пам`яті 128Gb, з IMEI1: НОМЕР_1 IMEI2: НОМЕР_2 , з наявною сім-картою мобільного оператора «Водафон» номер НОМЕР_3 , належний ОСОБА_6 .

Надалі, ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та переслідуючи ціль незаконного збагачення, в період дії воєнного стану, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, а поряд відсутні сторонні особи, перебуваючи в одній із кімнат квартири АДРЕСА_3 , підійшов до ліжка, поруч із яким перебував мобільний телефон марки «OPPO», моделі «A54s», кришталево-чорного кольору, об`ємом пам`яті 128Gb, з IMEI1: НОМЕР_1 IMEI2: НОМЕР_2 , з наявною сім-картою мобільного оператора «Водафон» номер НОМЕР_3 та таємно викрав вказаний мобільний телефон, вартістю 8000 гривень, належний потерпілій ОСОБА_6 .

Після чого, ОСОБА_3 покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток на суму 8000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та в умовах воєнного стану.

Крім того, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20.04.2025 року, в період часу з 07 години 21 хвилини по 07 годину 26 хвилин, більш точного часу не встановлено, перебуваючи поруч із будинком №25, за адресою: м. Одеса, вул. Ольгіївська, діючи умисно, повторно, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та переслідуючи ціль незаконного збагачення, в період дії воєнного стану, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, а поряд відсутні сторонні особи, використовуючи мобільний додаток «Ощад24/7» на мобільному телефоні марки «OPPO», моделі «A54s», кришталево-чорного кольору, об`ємом пам`яті 128Gb, з IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з наявною сім-картою мобільного оператора «Водафон» номер НОМЕР_3 , належного ОСОБА_6 , отримав доступ до банківського рахунку № НОМЕР_4 , належного останній, та здійснив грошові перекази на загальнусуму 11655 гривень 24 копійки, заволодівши вищевказаними грошовими коштами та розпорядившись ними на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_3 таємно викрав із банківського рахунку № НОМЕР_4 , належного ОСОБА_6 , грошові кошти і спричинив останній матеріальний збиток на суму 11655 гривень 24 копійки

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та в умовах воєнного стану.

Крім того, 20 травня 2025 року, у денний час доби, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи біля будинку №12, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, незаконно, шляхом знахідки, придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, яку зберігав при собі.

Надалі, 20 травня 2025 року о 14 годині 40 хвилин біля будинку, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 12, дільничними офіцерами поліції СП відділення поліції № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області під час патрулювання території Приморського району міста Одеси виявлено ОСОБА_3 , який в ході проведення поверхневої перевірки повідомив, що у нього є особливо небезпечна психотропна речовина.

20 травня 2025 року о 15 годині 42 хвилини в ході проведення обшуку дізнавачем сектору дізнання відділення поліції № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області за адресою: м.Одеса, вул. Ніжинська, 12, у ОСОБА_3 вилучено згорток з чорної клейкої стрічки з порошкоподібною речовиною білого кольору.

Встановлено, що порошкоподібна речовина бежевого кольору, масою 0,345г у пакеті, містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої забронено – 4-ММС (4-метилметкатинон). Кількісний вміст 4-ММС становить 0,248 г.

Особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – 4-ММС, ОСОБА_3 незаконно придбав та незаконно зберігав при собі з метою особистого вживання.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Крім того, 31 липня 2025 року, приблизно о 16:00 год., ОСОБА_3 , перебуваючи біля будинку №40, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Мечнікова, незаконно, шляхом знахідки, придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, яку зберігав при собі.

Надалі, 31 липня 2025 року о 16 годині 10 хвилин біля будинку, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Мечнікова, 40, оперуповноваженими СКП відділення поліції № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області під час патрулювання території Приморського району міста Одеси виявлено ОСОБА_3 , який в ході проведення поверхневої перевірки повідомив, що у нього є особливо небезпечна психотропна речовина.

31 липня 2025 року о 17 годині 09 хвилині в ході проведення огляду дізнавачем сектору дізнання відділення поліції № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Мечнікова, 40, у ОСОБА_3 вилучено згорток з синьої клейкої стрічки з кристалічною речовиною білого кольору.

Встановлено, що кристалічна речовина білого кольору масою 0,575г у пакеті, який був обмотаний фрагментом ізоленти синього кольору містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої забронено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). Кількісний вміст PVP становить 0,469 г.

Особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, ОСОБА_3

незаконно придбав та незаконно зберігав при собі з метою особистого вживання.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Крім того, у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше 08.01.2026 (більш точного часу не встановлено), виник злочинний умисел на пошкодження транспортного засобу марки «TOYOTA», моделі «COROLLA», 1993 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 з реєстраційним номером НОМЕР_6 , що належить на підставі права приватної власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на пошкодження чужого майна, а саме транспортного засобу шляхом підпалу, ОСОБА_3 , заздалегідь підготував знаряддя вчинення злочину, а саме запальничку разом з пластиковою пляшкою, всередині якої містився засіб для розпалювання багаття та 08.01.2026 приблизно о 20 годині 00 хвилин прибув до місця паркування транспортного засобу марки «TOYOTA», моделі «COROLLA», 1993 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 з реєстраційним номером НОМЕР_6 поруч з будинком номер 8 за адресою: м. Одеса, вул. Решата Аметова.

В подальшому, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання кримінально-протиправних наслідків у вигляді пошкодження транспортного засобу марки «TOYOTA», моделі «COROLLA», 1993 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 з реєстраційним номером НОМЕР_6 та спричинення шкоди останньому, продовжив реалізацію свого злочинного умислу.

Так, ОСОБА_3 взяв до рук заздалегідь заготовлену пластикову пляшку з засобом для розпалювання багать, облив її вмістом ліву частину вітрового скла транспортного засобу, який обрав предметом свого злочинного посягання з метою його пошкодження шляхом підпалу та достовірно розуміючи, що його дії призведуть до підпалу транспортного засобу, за допомогою раніше заготовленої запальнички ініціював горіння запальної суміші, розлитої по поверхні передньої частини транспортного засобу, в районі місця розташування переднього лівого склоочисника.

У подальшому, внаслідок підпалу транспортного засобу марки «TOYOTA», моделі «COROLLA», 1993 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 з реєстраційним номером НОМЕР_6 , в передній правій частині автомобіля між вітровим склом та моторним відсіком розпочалася пожежа.

В результаті злочинних дій ОСОБА_3 , в ході пожежі було заподіяно шкоду кузову транспортного засобу марки «TOYOTA», моделі «COROLLA», 1993 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 з реєстраційним номером НОМЕР_6 , який знаходився за адресою: м. Одеса, вул. Решата Аметова, поруч з будинком 8, у вигляді пошкодження кузова внаслідок дії на нього високих температур.

Сума завданого матеріального збитку внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_8 становить 17966,30 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 194 КК України, за кваліфікуючими ознаками: умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

У судовому засіданні ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 194, ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю та пояснив суду, що він дійсно вчинив інкриміновані йому злочини при обставинах, викладених в обвинувальних актах, і вони повністю відповідають фактичним обставинам скоєних ним правопорушень, фактичні обставини справи не оспорював та підтвердив вищеописані та встановлені судом обставини справи, а саме: дати, час, місця вчинення кримінальних правопорушень, правову кваліфікацію свого діяння. У скоєному щиро розкаявся та просив суворо його не карати.

Потерпіла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у судове засідання не з`явилася, надала заяву про слухання справи за її відсутності, цивільний позов не надавала.

Потерпіла ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у судове засідання не з`явилася, надала заяву про слухання справи за її відсутності, цивільний позов не надавала.

У зв`язку з цим, згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого, а також доказів та документів стосовно заходів забезпечення кримінального провадження і процесуальних витрат. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_3 надав суду показання про те, що дійсно зранку 20.04.2025 року, перебуваючи в одній із кімнат квартири АДРЕСА_3 , викрав мобільний телефон марки «OPPO» та, використовуючи мобільний додаток «Ощад24/7» на зазначеному телефоні здійснив грошові перекази на загальну суму 11655,24 грн. Крім того, показав, що 20.05.2025 року та 31.07.2025 року, перебуваючи за адресами: м. Одеса, вул. Ніжинська та вул. Мечнікова, 40 відповідно, під час проведення обшуку у нього було вилучено психотропні речовини, які він придбав шляхом знахідки для власного вживання. Також показав, що дійсно 08.01.2026 року, перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Решата Аметова, поруч з будинком №8, здійснив підпал автомобіля марки «TOYOTA COROLLA» з реєстраційним номером НОМЕР_6 . У вчиненому щиро кається, зробив відповідні висновки та завірив суд, що подібне більше не повториться, просив його суворо не карати та призначити найбільш м`яке покарання. Також зазначив, що після набрання вироку законної сили він хоче мобілізуватися до лав ЗСУ.

Таким чином, допитавши обвинуваченого, суд вважає, що зібрані докази є належними, допустимими та достовірними, і є достатніми для постановлення обвинувального вироку.

Досліджені судом докази дають підстави для висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , про винуватість останнього у їх вчиненні, про наявність фактичних підстав для визнання його винуватості та про відповідність встановлених органом досудового розслідування обставин наявним матеріалам досудового розслідування та формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Тому дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту; за ч. 2 ст. 194 КК України, а саме: умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу; за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка),вчинена повторно та в умовах воєнного стану.

Статтею 65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до абз. 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу, який є громадянином України, уродженцем м. Миколаєва, не одружений, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не значиться, раніше неодноразово судимий.

У відповідності до ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує щире каяття у вчиненні кримінальних правопорушень, а також активне сприяння суду у встановленні фактичних обставин справи.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.

Відповідність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника визначена насамперед ст. 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.

Відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права вимагає від держави його втілення шляхом запровадження ідей соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішенні від 30 січня 2003 р. № 3-рп/2003 у справі «Про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора»: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах».

Вимога додержуватись справедливості під час застосування кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема, у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р.), статті 14 Міжнародного пакту про громадські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року, відповідно до яких кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

З наведених положень закону про кримінальну відповідальність і роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що в усякому випадку призначення покарання суди повинні враховувати перелічені в законі обставини і керуватись лише загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК), призначаючи покарання конкретній особі за конкретне кримінальне правопорушення, максимально індивідуалізуючи покарання, а визначення міри покарання, що може бути призначене обвинуваченому, та потреби у його відбуванні, є важливою вимогою принципового характеру, якою передбачається, що кримінальна відповідальність персоніфікована: вона настає лише щодо певної особи, яка вчинила злочин.

Тому призначення покарання повинно максимально сприяти досягненню мети покарання, якою, як зазначено, є не лише кара, а й виправлення засудженого. З огляду на конкретні обставини кримінального провадження, зважаючи на необхідність та доцільність застосування покарання, враховуючи суспільну небезпечність обвинуваченого, суд може, а в деяких випадках, за наявності передбачених кримінальних законом обставин, зобов`язаний звільнити обвинуваченого від покарання та від його відбування.

Відповідно до ст. ст. 50 і 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Суд, при обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

З урахуванням наведених положень законодавства, при призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений, будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став, а за досить короткий проміжок часу скоїв кримінальні правопорушення, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин.

Також суд бере до уваги, що обвинувачений не працевлаштований, не одружений, на утриманні дітей та/або непрацездатних батьків не має.

В свою чергу, суд враховує, що обвинувачений у скоєних кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 194, ч. 4 ст. 185 КК України, щиро покаявся та активно сприяв суду у встановленні фактичних обставин справи.

Таким чином, враховуючи тяжкість вчинених ОСОБА_3 злочинів, усвідомлення останнім протиправності своєї злочинної поведінки, щире каяття, дані про його особу, суд вбачає за можливе призначити йому покарання за ч. 1 ст. 309 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік; за ч. 2 ст. 194 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки; за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Саме таке покарання суд вважає пропорційним, необхідним, достатнім і справедливим для виправлення винного та запобігання вчиненню ним нових злочинів і в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначенні ОСОБА_3 саме такого виду покарання.

При цьому, суд вбачає за необхідне при визначенні остаточного покарання ОСОБА_3 застосувати принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим, передбачений ч. 1 ст.70 КК України.

Крім того, суд встановив, що вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.05.2026 року, який набрав законної сили 16.06.2026 року, ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст.190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік, на підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 31.03.2026 року, більш суворим, до остаточного покарання у вигляді 1 року позбавлення волі

При цьому, ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст.185, ч. 1 ст.309, ч. 2 ст. 194 КК України, 20.04.2025 року, 20.05.2025 року, 31.07.2025 року та 08.01.2026 року відповідно, тобто до постановлення попереднього вироку Заводським районним судом м.Миколаєва від 14.05.2026 року.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах 1, 2, 3 цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 КК України.

Отже, остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , на думку суду, повинно бути призначено на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень за даним вироком та вирокомЗаводського районного суду м. Миколаєва від 14.05.2026 року, при цьому суд вважає за доцільне застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Суд також встановив, що у даному кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_3 перебував під вартою з 09.01.2026 року, тому в силу положень ч. 5 ст. 72 КК України в строк призначеного покарання за даним вироком обвинуваченому слід зарахувати строк його попереднього ув`язнення з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 продовжити до набрання вироком законної сили у зв`язку із призначенням покарання у виді позбавлення волі.

Приписами ч. 2 ст. 124 КПК також установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України

Керуючись ст.ст. 100, 349, 366-371, 373, 374, 375, 376, 395, 532 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 194, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 309 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

-за ч. 2 ст. 194 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

-за ч.4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Заводського районного суду м.Миколаєва від 14.05.2026 року, більш суворим покаранням, призначеним даним вироком, остаточно призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ДУ «Одеський слідчий ізолятор», - залишити без змін до набрання цим вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по даному кримінальному провадженню у період з 09.01.2026 року по день набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, згідно з висновком №СЕ-19/116-25/12933-НЗПРАП від 07.07.2025 року у сумі 5348,40 грн. (п`ять тисяч триста сорок вісім гривень 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, згідно з висновком №СЕ-19/116-25/19009-НЗПРАП від 27.08.2025 року у сумі 5348,40 грн. (п`ять тисяч триста сорок вісім гривень 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судової пожежно-технічної експертизи за експертною спеціальністю 10.8 «Дослідження обставин виникнення і поширення пожеж та дотримання вимог пожежної безпеки», згідно з висновком №СЕ-19/116-26/864-ПТ від 18.03.2026 року у сумі 10696,80 грн. (десять тисяч шістсот дев`яносто шість гривень 80 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судової експертизи нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів, згідно з висновком №СЕ-19/116-26/2395-ФХД від 06.03.2026 року у сумі 12479,60 грн. (дванадцять тисяч чотириста сімдесят дев`ять гривень 60 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судової транспортно-товарознавчої експертизи, згідно з висновком №СЕ-19/116-26/2351-АВ від 04.02.2026 року у сумі 5348,40 грн. (п`ять тисяч триста сорок вісім гривень 40 копійок).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 13.01.2026 року (справа №522/338/26, провадження №1-кс/522/552/26), а саме на: марлевий тампон зі змивом копоті (за жабо – під двірниками), що запаковано до полімерного сейф-пакету ICR0189032; згусток невідомої речовини сірого кольору під передньою лівою аркою (пожежне сміття), що запаковано до полімерного сейф-пакету ICR0189030.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 13.01.2026 року (справа №522/338/26, провадження №1-кс/522/568/26), а саме на: мобільний телефон сірого кольору марки Iphone та сім-карту (запаковані до сейф-пакету NPU 5075328); чорну сумку (барсетку), банківську картку «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_8 , полімерний зіп-пакет з трьома планками з під сім-карток, паперовим згортком та металевим предметом (запаковані до сейф-пакету NPU 5597348); чоловічу куртку в синьо-жовто-зелену смужку (запаковано до сейф-пакету QYH 0177594); пару чоловічих кросівок (запаковано до сейф-пакету NPU 5597350).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 29.05.2025 року (справа №522/11282/25, провадження №1-кс/522/3415/25), а саме на: один згорток з липкої стрічки чорного кольору з речовиною порошкоподібного походження білого кольору, який було виявлено та вилучено під час проведення обшуку громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходився за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 12 та фактично відбувся 20.05.2025 в період часу з 15 год. 42 хв. до 15 год. 47 хв., поміщено до спеціального пакету № PSP 1221326 та опечатано.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 27.08.2025 року (справа №522/17592/25, провадження №1-кс/522/4640/25), а саме на: дин згорток із речовиною білого кольору, яку було поміщено до спец. пакету №INU5140545 та опечатано, яку було виявлено та вилучено під час проведення огляду місця події за участю гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходився за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова буд. 40, та фактично відбувся 31.07.2025 року в період часу з 17.09 до 17.14.

Речові докази: компакт-диск, на якому розміщуються відеозаписи з камер відеоспостереження за період часу з 19:20 год. по 19:35 год.08.01.2026 року, розміщених на території та приміщенні магазину «СІЛЬПО», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар, буд. 16; компакт-диск, на якому розміщуються відеозаписи з камер відеоспостереження за період часу з 20:00 год. по 20:30 год. 08.01.2026 року, розміщених на території автостоянки, яка розташовується за адресою: м. Одеса, вул. Решата Аметова, навпроти будинку №8, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «OPPO», моделі «A54s», кришталево-чорного кольору, об`ємом пам`яті 128Gb, з IMEI1: НОМЕР_1 IMEI2: НОМЕР_2 , - вважати переданим власнику ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Речовий доказ: автомобіль марки «TOYOTA», моделі «COROLLA», 1993 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 з реєстраційним номером НОМЕР_6 , - вважати переданим власнику.

Речові докази: мобільний телефон сірого кольору марки Iphone та сім-карту (запаковані до сейф-пакету NPU 5075328); чорну сумку (барсетку), банківську картку «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_8 , полімерний зіп-пакет з трьома планками з під сім-карток, паперовим згортком та металевим предметом (запаковані до сейф-пакету NPU 5597348); чоловічу куртку в синьо-жовто-зелену смужку (запаковано до сейф-пакету QYH 0177594); пару чоловічих кросівок (запаковано до сейф-пакету NPU 5597350), - повернути власникам.

Речові докази: кристалічну речовину білого кольору, масою 0,575 г, у пакеті, який був обмотаний фрагментом ізоленти синього кольору та поміщено до сейф-пакету №NPU 5140545, містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, із кількісним вмістом PVP в речовині, що становить 0,469 г.; один згорток з липкої стрічки з зіп-пакетиком з кристалічною речовиною білого кольору, схожою на наркотичну речовину; порошкоподібна речовина бежевого кольору, масою 0,345 г., у пакеті, містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – 4-ММС, кількісний вміст 4-ММС в порошкоподібній речовині становить 0,248 г.; один згорток з липкої стрічки чорного кольору порошкоподібного походження білого кольору, який було поміщено до спеціального пакету №PSP 1221326 з кристалічною речовиною білого кольору,- знищити.

Речові докази: марлевий тампон зі змивом копоті (за жабо – під двірниками), що запаковано до полімерного сейф-пакету ICR0189032; згусток невідомої речовини сірого кольору під передньою лівою аркою (пожежне сміття), що запаковано до полімерного сейф-пакету ICR0189030, - знищити.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1