Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №679/252/26 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2-др/679/17/2026

Справа № 679/252/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

судді Гавриленко О. М.,

розглянувши без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження заяву відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат та заяву відповідача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 , про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 30.06.2026 у цивільній справі № 679/252/26 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 , про зменшення розміру аліментів – задоволено частково. Зменшено розмір аліментів, встановлений рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 01.12.2016 (провадження № 2/679/612/2016) про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 з 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно на 1/6 частку заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Зменшено розмір аліментів, встановлений судовим наказом Нетішинського міського суду Хмельницької області від 27.06.2018 у справі № 679/782/18 (провадження № 2-н/679/76/2018) про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_6 з 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно на 1/6 частку заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. В решті позову відмовлено. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 978,83 грн.

07.07.2026 через систему «Електронний суд», шляхом формування документу у вказаній системі 06.07.2026, до Нетішинського міського суду Хмельницької області надійшла заява відповідача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник – адвокат Латишева О. В., про розподіл судових витрат. Представник позивача у своїй заяві зазначає, що відповідач поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн, яку було надано адвокатом відповідачу Міщенко А. С. на виконання умов договору про надання правничої допомоги № 17/26 від 24.03.2026. Разом із заявою про ухвалення додаткового рішення подано докази понесення витрат на правничу допомогу.

Заяву Міщенко А. С. про розподіл судових витрат доставлено до електронного кабінету у системі «Електронний суд» представника позивача – адвоката Бойка В. Ф. 06.07.2026.

Окрім цього, 07.07.2026 через систему «Електронний суд», шляхом формування документу у вказаній системі 06.07.2026, до Нетішинського міського суду Хмельницької області надійшла заява відповідача ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє представник – адвокат Латишева О. В., про розподіл судових витрат. Представник позивача у своїй заяві зазначає, що відповідач поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн, яку було надано адвокатом відповідачу ОСОБА_1 на виконання умов договору про надання правничої допомоги № 15/26 від 24.03.2026. Разом із заявою про ухвалення додаткового рішення подано докази понесення витрат на правничу допомогу.

Заяву ОСОБА_2 про розподіл судових витрат доставлено до електронного кабінету у системі «Електронний суд» представника позивача – адвоката Бойка В. Ф. 06.07.2026.

Ухвалою суду від 19.08.2026 заяви відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі № 679/252/26 об`єднано в одне провадження та вирішено розглянути вказані заяви в одному провадженні під єдиним номером № 679/252/26 (провадження № 2-др/679/17/2026).

Суд розглядає заяву сторони по справі про ухвалення додаткового рішення без повідомлення учасників справи на підставі ч. 3 ст. 270 ЦПК України.

Представник позивача 11.08.2026, через систему «Електронний суд» подав до суду заперечення на заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат, у якому зазначив, що вважає заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Зокрема зазначає, що долучений представником акт приймання-передачі наданих послуг до договору № 17/26 від 24.03.2026 та додаткової угоди № 1 від 29.06.2026 не містить деталізованого опису виконаних робіт із зазначенням витраченого часу на кожну виконану дію (написання відзиву, прийняття участі у судовому засіданні та ін.) і специфікацію витраченого часу на кожну виконану дію, а наведені в акті формулювання мають узагальнений характер, що прямо суперечить вимогам ч. 3 ст. 137 ЦПК України та унеможливлює здійснення судом оцінки співмірності заявлених витрат зі складністю цієї справи та часом, який об`єктивно міг бути витрачений на її ведення. Представником відповідача належним чином не обґрунтовано і не доведено перелік (обсяг) та вартість наданої правничої допомоги. Також представник відповідача вважає розмір витрат на правничу допомогу завищеним та дубльованим, оскільки він є неспівмірним із складністю справи, її обсягом та часом, та надавався одночасно двом відповідачам, а процесуальні документи подані одним представником від обох відповідачів та є тотожними з єдиною відмінністю у прізвищі відповідача. Вважає, що розглянута судом справа є типовою, не потребувала вивчення великої кількості законів чи пошуку нестандартних правових позицій, а тому обсяг часу на підготовку документів не міг бути значним, як і обсяг юридичної і технічної роботи. Подання однакових документів з метою стягнення коштів у подвійному розмірі свідчить про явну недобросовісність, порушує принципи розумності та пропорційності і реальності судових витрат, а також є спробою покласти на позивача надмірний і невиправданий тягар за роботу, яка фактично виконувалася повторно. Окрім цього звертає увагу на те, що у платіжних дорученнях відсутнє призначення платежу. Враховуючи викладене вище просив відмовити у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про розподіл судових витрат.

Також, 11.08.2026 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшло заперечення на заяву ОСОБА_2 про розподіл судових витрат, у якому зазначив, що вважає заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Зокрема зазначає, що долучений представником акт приймання-передачі наданих послуг до договору № 15/26 від 24.03.2026 та додаткової угоди № 1 від 29.06.2026 не містить деталізованого опису виконаних робіт із зазначенням витраченого часу на кожну виконану дію (написання відзиву, прийняття участі у судовому засіданні та ін.) і специфікацію витраченого часу на кожну виконану дію, а наведені в акті формулювання мають узагальнений характер, що прямо суперечить вимогам ч. 3 ст. 137 ЦПК України та унеможливлює здійснення судом оцінки співмірності заявлених витрат зі складністю цієї справи та часом, який об`єктивно міг бути витрачений на її ведення. Представником відповідача належним чином не обґрунтовано і не доведено перелік (обсяг) та вартість наданої правничої допомоги. Також представник відповідача вважає розмір витрат на правничу допомогу завищеним та дубльованим, оскільки він є неспівмірним із складністю справи, її обсягом та часом, та надавався одночасно двом відповідачам, а процесуальні документи подані одним представником від обох відповідачів та є тотожними з єдиною відмінністю у прізвищі відповідача. Вважає, що розглянута судом справа є типовою, не потребувала вивчення великої кількості законів чи пошуку нестандартних правових позицій, а тому обсяг часу на підготовку документів не міг бути значним, як і обсяг юридичної і технічної роботи. Подання однакових документів з метою стягнення коштів у подвійному розмірі свідчить про явну недобросовісність, порушує принципи розумності та пропорційності і реальності судових витрат, а також є спробою покласти на позивача надмірний і невиправданий тягар за роботу, яка фактично виконувалася повторно. Окрім цього звертає увагу на те, що у платіжних інструкціях відсутнє призначення платежу, а у платіжній інструкції від 07.05.2026 платником коштів є ОСОБА_7 . Враховуючи викладене вище просив відмовити у задоволенні заяви відповідача Серко О. П. про розподіл судових витрат.

Дослідивши заяви, матеріали справи, суд приходить висновку, що у даній справі слід ухвалити додаткове рішення у зв`язку з тим, що при винесенні рішення суду 30.06.2026 не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат – витрат на правничу допомогу відповідачів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.

Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Латишева О. В. у відзиві, зазначаючи щодо попереднього орієнтовного розрахунку судових витрат, вказала, що відповідач понесе витрати на послуги адвоката із розрахунку 1000 грн за годину роботи, а, відповідно до норм законодавства, докази розміру витратна правничу допомогу буде надано суду згодом. У відзиві зазначено, що відповідач просить судові витрати покласти на позивача. Подаючи до суду заяву про розподіл судових витрат представник відповідача просила здійснити розподіл судових витрат за результатами розгляду даної справи. Разом із заявою подано докази понесення витрат на правничу допомогу.

З справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, розподіл яких представник відповідача просить здійснити, надано: 1)ордер; 2)свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвокатом Латишевою О. В.; 3)договір про надання правничої допомоги № 17/26 від 24.03.2026, укладений між відповідачем ОСОБА_1 та адвокатом Латишевою О. В., у якому вказано, що клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, додатковими угодами до цього договору, а клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар за надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пп. 1.1.). Також пп. 2.1. договору визначено, що детальна інформація щодо виду та обсягу правової допомоги, яка надаватиметься за цим договором визначається в додаткових угодах до договору, які є невід`ємними його частинами; 4)додаткову угоду № 1 від 29.06.2026 до договору про надання правничої № 17/26 від 24.03.2026 якою визначено, що: сторони узгодили надання адвокатом клієнту правничої допомоги з наступних питань: ознайомлення та аналіз матеріалів судової справи № 679/252/26, підготовка правової позиції захисту в суді першої інстанції, підготовка та подання відзиву на позов; участь у судових засіданнях Нетішинського міського суду Хмельницької області (пп. пп. 1.1., 1.2. п. 1); за надання правничої допомоги, передбаченої п. 1 додаткової угоди, клієнт сплачує на користь адвоката винагороду у розмірі 10000,00 грн, з урахуванням авансового платежу 3000,00 грн та 7000,00 грн після підписання акту прийому-передачі послуг (п. 2); 5)акт №1 прийому-передачі наданих послуг від 30.06.2026 до договору № 17/26 від 24.03.2026, додаткової угоди № 1 від 29.06.2026 за яким:адвокат надав, а клієнт прийняв результати наданих послуг (професійну правничу допомогу) відповідно до додаткової угоди № 1 від 29.06.2026, договору про надання правничої допомоги № 17/26 від 24.03.2026, а саме: підготовку та подання відзиву на позовну заяву, клопотанням про долучення доказів, участь у судових засіданнях 26.03.2026, 11.06.2026, 29.06.2026 (п. 1.1.); 6)вартість наданих послуг складає 10000,00 грн, які клієнт зобов`язується сплатити протягом 5 днів з дати підписання акту приймання-передачі (п. 1.3.); 7)платіжні інструкції про оплату 10000,00 грн, – відповідно до яких вартість послуг з правничої допомоги, наданих адвокатом Латишевою О. В. відповідачу ОСОБА_1 складає 10000,00 грн.

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Латишева О. В. у відзиві, зазначаючи щодо попереднього орієнтовного розрахунку судових витрат, вказала, що відповідач понесе витрати на послуги адвоката із розрахунку 1000 грн за годину роботи, а, відповідно до норм законодавства, докази розміру витратна правничу допомогу буде надано суду згодом. У відзиві зазначено, що відповідач просить судові витрати покласти на позивача. Подаючи до суду заяву про розподіл судових витрат представник відповідача просила здійснити розподіл судових витрат за результатами розгляду даної справи. Разом із заявою подано докази понесення витрат на правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_2 на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, розподіл яких представник відповідача просить здійснити, надано: 1)ордер; 2)свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвокатом Латишевою О. В.; 3)договір про надання правничої допомоги № 15/26 від 24.03.2026, укладений між відповідачем ОСОБА_2 та адвокатом Латишевою О. В., у якому вказано, що клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, додатковими угодами до цього договору, а клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар за надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пп. 1.1.). Також пп. 2.1. договору визначено, що детальна інформація щодо виду та обсягу правової допомоги, яка надаватиметься за цим договором визначається в додаткових угодах до договору, які є невід`ємними його частинами; 4) додаткову угоду № 1 від 29.06.2026 до договору про надання правничої № 15/26 від 24.03.2026 якою визначено, що:сторони узгодили надання адвокатом клієнту правничої допомоги з наступних питань: ознайомлення та аналіз матеріалів судової справи № 679/252/26, підготовка правової позиції захисту в суді першої інстанції, підготовка та подання відзиву на позов; участь у судових засіданнях Нетішинського міського суду Хмельницької області (пп. пп. 1.1., 1.2. п. 1); за надання правничої допомоги, передбаченої п. 1 додаткової угоди, клієнт сплачує на користь адвоката винагороду у розмірі 9000,00 грн, з урахуванням авансового платежу 4000,00 грн та 5000,00 грн після підписання акту прийому-передачі послуг (п. 2); 5)акт №1 прийому-передачі наданих послуг від 30.06.2026 до договору № 15/26 від 24.03.2026, додаткової угоди № 1 від 29.06.2026 за яким: адвокат надав, а клієнт прийняв результати наданих послуг (професійну правничу допомогу) відповідно до додаткової угоди № 1 від 29.06.2026, договору про надання правничої допомоги № 15/26 від 24.03.2026, а саме: підготовку та подання відзиву на позовну заяву, участь у судових засіданнях 26.03.2026, 11.06.2026, 29.06.2026 (п. 1.1.); вартість наданих послуг складає 9000,00 грн, які клієнт зобов`язується сплатити протягом 5 днів з дати підписання акту приймання-передачі (п. 1.3.); 6)платіжні інструкції про оплату 9000,00 грн, – відповідно до яких вартість послуг з правничої допомоги, наданих адвокатом Латишевою О. В. відповідачу ОСОБА_2 складає 9000,00 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги – це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Щодо змісту детального опису виконаних адвокатом робіт.

Так, представник позивача у своїх запереченнях на заяви відповідачів про розподіл судових витрат зазначив, що долучені відповідачами акти приймання-передачі наданих послуг від 29.06.2026 не містять у собі деталізованого опису виконаних робіт, проте суд не погоджується з викладений з огляду на таке.

Так, оцінюючи зміст ч. 3 ст. 137 ЦПК України, суд зазначає, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу та, відповідно, обсягу виконаних робіт, з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення стороною відповідачів у актах приймання-передачі наданих послуг, який є за своєю суттю детальним описом робіт (наданих послуг), витрат часу на надання правничої допомоги та специфікації витраченого часу на кожну виконану роботу не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Частина третя статті 137 ЦПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Вказаний правовий висновок викладено у Постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21, який судом враховано відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що подані стороною відповідачів акти прийому-передачі наданих послуг до договорів № 15/26 та 17/26 від 24.03.2026 та відповідних їм додаткових угод, містять у собі детальний опис виконаних адвокатом робіт, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а викладена у вказаних актах інформація є достатньою для оцінки судом дійсності виконання адвокатом певного виду робіт та визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу за виконання таких робіт з метою розподілу судових витрат.

Щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

У своїх запереченнях на заяви відповідачів щодо розподілу судових витрат представник позивача зазначив, що розмір понесених відповідачами витрат на правничу допомогу є завищеним та неспівмірним із складністю виконаних робіт, її обсягом і часом.

Так, умовами додаткової угоду № 1 від 29.06.2026 до договору про надання правничої № 17/26 від 24.03.2026 відповідач ОСОБА_1 та адвокат Латишева О. В. узгодили надання адвокатом клієнту правничої допомоги, а саме: ознайомлення та аналіз матеріалів судової справи № 679/252/26, підготовка правової позиції захисту в суді першої інстанції, підготовка та подання відзиву на позов; участь у судових засіданнях Нетішинського міського суду Хмельницької області, визначивши винагороду адвокату за надання вказаних послуг у розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до акту № 1 прийому-передачі наданих послуг до договору № 17/26 від 24.03.2026, додаткової угоди № 1 від 29.06.2026 адвокат надав, а клієнт прийняв результати наданих послуг (професійну правничу допомогу), а саме: підготовку та подання відзиву на позовну заяву, клопотанням про долучення доказів, участь у судових засіданнях 26.03.2026, 11.06.2026, 29.06.2026, за що клієнт зобов`язується сплатити 10000,00 грн. Вказані кошти сплачено клієнтом адвокату.

Умовами додаткової угоду № 1 від 29.06.2026 до договору про надання правничої № 15/26 від 24.03.2026 відповідач ОСОБА_2 та адвокат Латишева О. В. узгодили надання адвокатом клієнту правничої допомоги, а саме: ознайомлення та аналіз матеріалів судової справи № 679/252/26, підготовка правової позиції захисту в суді першої інстанції, підготовка та подання відзиву на позов; участь у судових засіданнях Нетішинського міського суду Хмельницької області, визначивши винагороду адвокату за надання вказаних послуг у розмірі 9000,00 грн.

Відповідно до акту № 1 прийому-передачі наданих послуг до договору № 15/26 від 24.03.2026, додаткової угоди № 1 від 29.06.2026 адвокат надав, а клієнт прийняв результати наданих послуг (професійну правничу допомогу), а саме: підготовку та подання відзиву на позовну заяву, участь у судових засіданнях 26.03.2026, 11.06.2026, 29.06.2026, за що клієнт зобов`язується сплатити 9000,00 грн. Вказані кошти сплачено клієнтом адвокату.

Судом зауважується, що зазначення у квитанції від 07.05.2026 про оплату 4000,00 грн за надання адвокатом Латишевою О. В. послуг правничої допомоги відповідачу ОСОБА_2 платником ОСОБА_7 , не спростовує здійснення такої оплати відповідачем ОСОБА_2 , оскільки з матеріалів справи під час судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_7 є членом сім`ї відповідача ОСОБА_2 , а саме її чоловіком.

Так, з матеріалів справи встановлено, що представник відповідачів – адвокат Латишева О. В. дійсно приймала участь у судових засіданнях, а саме: у підготовчому засіданні 08.04.2026 з 11:05 по 11:19 (14 хв.); у судових засіданнях: 22.05.2026 з 10:03 по 10:40 (37 хв); 11.06.2026 з 13:05 по 13:15 (10 хв.); 29.06.2026 з 14:50 по 15:15 (25 хв.). Тобто, всього під час судового розгляду представник відповідачів приймала участь у судових засіданнях протягом 1 години 26 хвилин, що є невеликим обсягом надання правничої допомоги двом відповідачам по справі одночасно під час безпосередньої участі у судових засіданнях.

Також судом зауважується, що 05.05.2026 судове засідання було відкладено саме за клопотанням представника відповідачів – адвоката Латишевої О. В.

Водночас, під час оцінки розміру вартості правничої допомоги, яка надана двом відповідачам по справі, позовні вимоги до яких мають спільний предмет та підстави, критеріям розумності такого розміру, складністю справи, витраченого адвокатом часу, судом враховано, що надані представником відповідача відзиви щодо кожного з відповідачів мають тотожне правове обґрунтування, за кількістю тексту також є майже однаковими, а різняться лише щодо конкретних обставин по кожному з відповідачів.

Враховуючи викладене вище, суд приймає твердження представника позивача про завищеність та неспівмірність витрат на правничу допомогу, надану відповідачу ОСОБА_1 , оскільки, витрати відповідача на правничу допомогу фіксованого розміру у сумі 10000,00 грн не відповідають вимогам статей 137, 141 ЦПК України, в тому числі критеріям: складності справи, обсягу матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом, а тому суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем ОСОБА_1 , які підлягають розподілу між сторонами, з 10000,00 грн до 8000,00 грн, а розмір витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем ОСОБА_2 , які підлягають розподілу між сторонами, з 9000,00 грн до 7000,00 грн.

Щодо форми і строків подання заяви про подання доказів понесення судових витрат.

Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви про це до закінчення судових дебатів тощо.

Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, а отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).

Із матеріалів справи вбачається, що подаючи до суду відзиви на позовну заяву представником відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – адвокатом Латишевою О. В., остання у вказаних відзивах вказала, що відповідно до норм законодавства, докази розміру витрат на правничу допомогу буде надано суду згодом.

Судові дебати проведено 29.06.2026, а судове рішення по справі ухвалено 30 червня 2026 року.

07.07.2026 через систему «Електронний суд», шляхом формування документу у вказаній системі 06.07.2026, до Нетішинського міського суду Хмельницької області надійшли заяви відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені та в інтересах яких діє представник – адвокат Латишева О. В., про розподіл судових витрат.

Статтею 123 ЦПК України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 ЦПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Останнім днем подачі доказів витрат на правничу допомогу після ухвалення судового рішення по даній справі був – 05.07.2026, який припадав на вихідний днем, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 124 ЦПК України, таким днем був – 06.07.2026. Тобто докази понесення витрат на правничу допомогу відповідачами подано до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Також судом встановлено, що акти прийому-передачі наданих послуг правничої допомоги обом відповідачам датовані 30.06.2026, тобто після судових дебатів, що підтверджує поважність причини неподання доказів понесення судових витрат до закінчення судових дебатів.

Верховний Суд неодноразового зазначав, що рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення в справі Bellet v. France від 04 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).

Також ЄСПЛ зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).

ЄСПЛ провів розмежування між формалізмом та надмірним формалізмом. Формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05 грудня 2018 року в справі № П/9901/736/18 також звернула увагу на необхідність уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Хоча, представником відповідачів у відзивах на позовну заяву прямо не зазначено про час подання доказів витрат на правничу допомогу, а саме не вказано чи буде подано такі докази до закінчення судових дебатів, чи протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, проте враховуючи викладене вище та факт подання доказів понесення витрат на правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення судового рішення, суд визнає формулювання представником відповідачів у відзивах «відповідно до норм законодавства, докази розміру витрат на правничу допомогу буде надано суду згодом», таким, що відповідає ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Вказане, відповідно, дає суду підстави здійснити розподіл судових витрат.

Розподіл судових витрат.

Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат. За загальним правилом стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, то судові витрати присуджуються позивачу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачу – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, дослідивши надані відповідачами докази щодо витрат на правничу допомогу, які було подано суду протягом 5 днів після ухвалення рішення, про що було заявлено представником відповідачів у відзивах, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом Латишевою О. В. послуг та виконаних робіт, суд дійшов висновку, що до стягнення з позивача, пропорційно розміру позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено (26,47 %), з на користь відповідача ОСОБА_1 підлягають судові витрати у виді витрат на правничу допомогу, яка була надана адвокатом Латишевою О. В., у розмірі 2117,60 грн (8000 х 26,47 / 100), а на користь відповідача ОСОБА_2 підлягають судові витрати у виді витрат на правничу допомогу, яка була надана адвокатом Латишевою О. В., у розмірі 1852,90 грн (7000 х 26,47 / 100).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 137, 141, 247, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Ухвалити додаткове рішення в частині вирішення питання про розподіл судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 , про зменшення розміру аліментів.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2117 гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1852 гривні 90 копійок.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Відомості про сторін та інших учасників:

позивач ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідачі:

ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст додаткового рішення суду складено 19.08.2026.

Суддя О.М. Гавриленко