Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №676/6392/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 18 серпня 2026 р.

Справа: №676/6392/26

Суддя: Воєвідко Я. І.

Справа № 676/6392/26

Номер провадження 3/676/1908/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Воєвідко Я.І., за участю секретаря судових засідань Мельник Р.Р., розглянувши протокол та матеріали справи у відкритому судовому засіданні, в залі Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області, що надійшли від Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП Хмельницької області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя по АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ), за ч.1 ст.130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

До Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП Хмельницької області ДПП, надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №722083 від 17 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно протоколу, ОСОБА_1 о 18:15 год. 17 липня 2026 року по вул. Князів Коріатовичів (Чкалова), 16 в м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області, керував транспортним засобом «DAEWOO LANOS» з державним номерним знаком НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився на місці у визначеному законом порядку за допомогою приладу Alcotest Drager ARHJ – 0310, результат - 1,95‰, із результатом водій погодився, від проходження огляду у найближчому спеціалізованому медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.9.а ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисник Томашевська О.А. не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, однак подали до суду заяву про розгляд справи за їхньої відсутності та врахувати письмові пояснення по справі.

Суд, вивчивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №722083 від 17 липня 2026 року та додані до нього матеріали справи, письмові пояснення захисника Томашевської О.А. та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не здобув достатньо доказів доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тому провадження слід закрити, зважаючи на таке.

В письмових поясненнях захисник Томашевська О.А. зазначила, що з інкримінованим ОСОБА_1 адміністративним правопорушенням за ч.1 ст.130 КУпАП не погоджується та вважає, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своєї позиції захисник зазначає, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою спеціального технічного засобу марки Drager, який на її думку, не відповідав вимогам законодавства про метрологію та не був належним чином допущений до застосування. Зокрема, захисник посилається на положення Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки та зазначає, що сертифікація відповідності приладу, за допомогою якого проводився огляд, не підтверджує його належного допуску до використання. У зв`язку з цим вважає, що результати огляду та показання технічного приладу не можуть бути визнані належними та достатніми доказами вини ОСОБА_1 . Крім того, зазначає, що під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не було роз`яснено його право на отримання кваліфікованої правової допомоги, передбачене ст.268 КУпАП. Працівники поліції не забезпечили можливості реалізації зазначеного права, чим порушили права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Також. сторона захисту посилається на порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, зазначаючи, ОСОБА_1 не було вручено письмового направлення на проходження огляду в закладі охорони здоров`я та відсутні відомості про проведення такого огляду. На думку захисника, з огляду на сумніви щодо належності технічного приладу, за допомогою якого проводився первинний огляд, його результати мали бути підтверджені відповідним медичним оглядом. Окремо сторона захисту звертає увагу на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено конкретних ознак алкогольного сп`яніння, передбачених Інструкцією. У зв`язку з цим захисник вважає, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений без належних підстав, зазначені порушення в сукупності з використанням технічного приладу, який він вважає недозволеним до застосування, свідчать про недоведеність вини ОСОБА_1 .

Посилаючись на положення ст.252, ч.1 ст.247 КУпАП, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, захисник зазначає, що вина особи має бути доведена належними, допустимими та достатніми доказами, а всі сумніви щодо доведеності вини мають тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У зв`язку з наведеним захисник просить закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність відповідної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями свідків, висновками експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тих, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.

Згідно зі ст.252 КУпАП орган або посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Отже, жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили, а кожен із них повинен бути перевірений судом на предмет належності, допустимості, достовірності, а всі докази в їх сукупності - на предмет достатності для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9.а Правил дорожнього руху України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Спеціальним законодавством, яким врегульовано порядок огляду, є КУпАП, Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (надалі за текстом - Порядок №1103), Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року за № 1452/735 (надалі за текстом - Інструкція №1452), Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 (надалі за текстом - Інструкція №1395).

Згідно ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд взяв до уваги доводи захисника Томашевської О.А. щодо порушення порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, а саме щодо відсутності письмового направлення на проходження огляду в найближчому закладі охорони здоров`я, відсутності належних документів та відсутності сертифікація відповідності приладу -спеціального технічного засобу марки Drager, який не відповідав вимогам законодавства про метрологію та не був належним чином допущений до застосування, що не відповідає вимогпм положення Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки.

Зокрема, суд врахував, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено конкретних ознак алкогольного сп`яніння, які б слугували підставою для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу. Водночас відповідно до положень Інструкції №1452/735 проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу здійснюється поліцейським за наявності відповідних ознак сп`яніння. Відсутність у протоколі відомостей про такі ознаки не дає суду можливості встановити, які саме обставини стали підставою для проведення щодо ОСОБА_1 огляду за допомогою спеціального технічного засобу. Після проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Alcotest Drager ARHJ – 0310, останньому не роз`яснили його право пройти такий огляд на стан алкогольного сп`яніння в найближчому медичному закладі, хоча він заперечував факт вживання алкогольних напоїв та не погодився з позитивним результатом тесту

Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Отже, за встановлених судом обставин результат проведеного щодо ОСОБА_1 огляду не може бути покладений в основу висновку про доведеність його вини у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

За таких обставин суд приходить до висновку, що наданий органом поліції результат огляду не може бути визнаний допустимим доказом у справі, оскільки отриманий у межах процедури, дотримання якої належними доказами не підтверджено. Інших належних, допустимих та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, матеріали справи не містять.

Згідно вимог ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Барбера, Мессеге, і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146) Суд констатував, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який ставиться йому в провину; обов`язок доведення лежить на обвинуваченні і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що за змістом п. 2 ст. 6 Конвенції, докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, повинні відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 (п.4.1) встановлено, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Згідно рішення ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява №926/08) Суд, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення прав захисту (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має право захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у праві №5-рп/2015 визначено, що у наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Положеннями ч.1 ст.11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч.1 ст.14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.

При цьому, суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводи свою невинуватість, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, оскільки докази не можуть ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що викладені обставини свідчать про відсутність належних, допустимих і достатніх доказів, які підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження підлягає закриттю відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, тому підстави для стягнення з ОСОБА_1 судового збору відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 130, 245, п.1 ч.1 ст.247, ст.266, 283, 284, 287, ч.2 ст.294 КУпАП, суд -

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду

Я.І. Воєвідко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua