Суд: Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 16 серпня 2026 р.
Справа: №674/1186/26
Суддя: Шафікова Ю. Е.
Справа № 674/1186/26
Провадження № 3/674/365/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2026 року м.Дунаївці
Суддя Дунаєвецького районного суду Хмельницької області Шафікова Ю.Е., розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону патрульної поліції Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ВСТАНОВИВ :
За змістом протоколу про адмістративне правопорушення серії ЕПР1 №674083 від 24 травня 2026 року, ОСОБА_1 24 травня 2026 року о 06 год. 20 хв. в с.Чаньків вул.Шевченка,2 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запахом алкоголю з порожнини рота, порушенням мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в повному обсязі, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, за змістом протоколу про адмістративне правопорушення серії ЕПР1 №674084 від 24 травня 2026 року, ОСОБА_1 24 травня 2026 року о 06 год. 20 хв. в с.Чаньків вул.Шевченка,2 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , на вимогу працівника поліції про зупинку ТЗ завчасно подану за дапомогою гучномовця та світлових проблизкових маячків не зупинився, був зупинений шляхом переслідування на патрульному автомобілі RENAULT DUSTER, номерний знак НОМЕР_2 на вулиці Шевченка с. Чаньків, чим порушив п.2.4 Правил дорожнього руху та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-1 КУпАП.
Справи про адміністративні правопорушення за вказаними протоколами постановами Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 17 серпня 2026 року об`єднано в одне провадження з присвоєннями справі єдиного номера №674/1186/26 (провадження № 3/674/365/26) на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП.
До судового засідання через систему «Електронний суд» захисник Лисуненко М.В. подав клопотання про долучення доказів, а саме огляди відеозаписів з боді камер працівників поліції, згідно яких ОСОБА_1 перебуває на тереторії домоволодіння та пересувається пішки, відсутня візульна фіксація моменту, керування транспортним засобом.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про місце і час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причину неявки суд не повідомив.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений наневиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати навказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, щостосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані іззволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, суд вжив усіх необхідних заходів щодо повідомлення особи про час і місце судового розгляду, однак ОСОБА_1 не з`явився та доказів про поважність причин своєї неявки до суду не надав.
Відповідно до частини другої статті 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 та ч.1 ст.122-1 КУпАП, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є не обов`язковою.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.1 ст.122-1 КУпАП, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2).
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.6 п.7 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорониздоров`я України 09.11.2015 року за№ 1452/735 (далі Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби), лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).
Отже, з урахуванням вищенаведеного, об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного), тобто доказова база має бути спрямована на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного), або ж відмова від такого огляду.
Окрім того, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП відповідальність передбачена за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Згідно п. 2.4 ПДР, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Об`єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення полягає у невиконанні законної вимоги про зупинки особою, яка керує транспортним засобом.
Суб`єктами адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, є водії транспортних засобів.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
Згідно ПДР України, водій особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами адміністративного права сукупність ознак, при наявності яких інше протиправне діяння можна кваліфікувати як правопорушення. Отже, склад правопорушення містить чотири необхідні елементи: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкта і суб`єктивну сторону правопорушення.
Повнота і цілісність цієї системи є необхідною умовою для притягнення особи до юридичної відповідальності. Відсутність хоча б одного з елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність) особи, поведінка якої оцінюється у даному конкретному випадку, не є правопорушенням.
Згідно з ч. 3, 4 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Як слідує з досліджених в судовому засіданні доказів, зокрема, відеозапису фіксації події з бодікамери, не представляється можливим встановити дійсний факт керування ОСОБА_1 автомобілем Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , а саме з відео запису вбачається, що автомобіль Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 стоїть статично біля подвір`я будину. ОСОБА_1 у цей час знаходиться на території подвір`я та відкриває браму, до нього під`їхали працівники поліції та запитали чому він не зупинився на вимогу поліцейського, на що ОСОБА_1 відповів, що не керував транспортним засобом, та в подальшому при спілкуванні з працівниками поліції неодноразово повторював дане твердження. Крім того, судом досліджені відеозаписи з мобільного присторою, наявні в адміністративних матеріалах, які не містять звуку, де зафіксовано рух автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , але особу водія не зафіксовано, дату здійснення відеозапису не зазначено.
Відтак відомості зазначені в протоколах про адміністративні правопорушення, а саме, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запахом алкоголю з порожнини рота, порушенням мови, порущення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в повному обсязі, а також що на вимогу вимогу працівника поліції про зупинку ТЗ завчасно подану за дапомогою гучномовця та світлових проблизкових маячків не зупинився, був зупинений шляхом переслідування на патрульному автомобілі RENAULT DUSTER, номерний знак НОМЕР_2 на вулиці Шевченка с. Чаньків, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки поліцейськими не надано належним та допустим доказів, які свідчили, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння та на вимогу поліцейських не зупинився.
Відповідно дост.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото та кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічна позиція висловлена у постанові ВС/КАС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, де зазначено, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 в справі № 177/525/17(2-а/177/23/17) вказав, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Таким чином, враховуючи усі досліджені судом докази та наведені вище обставини, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутні склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч.1 ст.122-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 та ч.1 ст.122-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч.1 ст.122-2 та ч.1 ст.130, п.1. ч.1 ст.247, ст.283-284 КУпАП, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП, закрити за відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Хмельницького апеляційного суду.
Суддя Ю. Е. Шафікова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua