Вирок від 18 серпня 2026 р. у справі №505/2915/26 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №505/2915/26

Провадження №1-кп/505/709/2026

19.08.2026 року Подільський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026161180000458 від 01.07.2026 року, відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гидерим, Республіка Молдова, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- обвинуваченого у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 126 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 16.04.2026 року близько 14 години 40 хвилин, перебуваючи за адресою: Одеська область, м. Подільськ, проспект Перемоги біля будівлі № 9а, вчинив сварку з ОСОБА_4 через раптово виниклі неприязні відносини. Під час сварки у ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_4 , виник прямий умисел, направлений на завдання побоїв останньому.

В цей час, реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, о 14 год 40 хв, ОСОБА_3 швидко скоротив відстань між собою і потерпілим ОСОБА_4 та, перебуваючи на відстані витягнутої руки спереду потерпілого, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаючи про те, що здоров'я кожної людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально-караним, діючи цілеспрямовано, умисно правою рукою наніс один удар в ділянку голови потерпілого ОСОБА_4 , чим завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Окрім цього, ОСОБА_3 28.04.2026 близько 17 години 08 хвилин, перебуваючи за адресою: Одеська область, м. Подільськ, проспект Перемоги біля будівлі № 9а, вчинив сварку з ОСОБА_4 через раптово виниклі неприязні відносини. Під час сварки у ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_4 , виник прямий умисел, направлений на завдання побоїв останньому.

В цей час, реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на вчинення інших насильницьких дій, як завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, о 17 год 08 хв, ОСОБА_3 швидко скоротив відстань між собою і потерпілим ОСОБА_4 та, перебуваючи на відстані витягнутої руки спереду потерпілого, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаючи про те, що здоров`я кожної людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально-караним, діючи цілеспрямовано, умисно правою ногою наніс один удар в ділянку куприка потерпілого ОСОБА_4 , чим завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Таким чином, за сукупністю ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 126 КК України, що кваліфікуються, як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Частинами 2,3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акту прокурором ОСОБА_5 долучено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності та потерпілий ОСОБА_4 надав заяву, що не заперечує проти розгляду обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 126 КК України у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, то прокурор просить розглянути матеріали кримінального провадження № 12026161180000458 від 01.07.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у спрощеному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_3 надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину визнає у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 126 КК України, які кваліфікуються, як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Також, у вказаній заяві зазначив про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, в заяві захисником ОСОБА_6 засвідчено добровільність та беззаперечність визнання винуватості обвинуваченим, підтверджено його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.

Потерпілий ОСОБА_4 надав письмову заяву, в якій зазначає, що не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 126 КК України.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, заяву ОСОБА_3 в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 126 КК України, а саме умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінальних проступків, які підтверджують обставини, встановлені судом.

ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаних кримінальних проступків беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінальних проступків, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 126 КК України, як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних проступків, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

Також, суд враховує, ступінь тяжкості вчинених кримінальних проступків та фактичні обставини його вчинення, те, що обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, раніше не судимий, щиро розкаюється у вчиненому, характеризується позитивно, його поведінку під час та після вчинення кримінальних проступків та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 1 ст. 126 КК України у виді штрафу, оскільки суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, проступків.

Питання доцільності обрання запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 381-382, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 126 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід не обирався.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Подільський міськрайонний суду Одеської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_7