Вирок від 17 серпня 2026 р. у справі №607/4634/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2026 Справа №607/4634/26 Провадження №1-кп/607/1287/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12026216040000085 від 03.02.2026 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Малашівці Тернопільської області, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, проживаючого та зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ном. тел. НОМЕР_2 , раніше не судимого,

-- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України,

-- за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_5 , законного представника потерпілої ОСОБА_6 - головного спеціаліста Служби у справах дітей Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради - ОСОБА_7 , представника потерпілої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИВ:

02.12.2025 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у справі №607/24852/25 ухвалено рішення про видачу обмежувального припису, яким щодо ОСОБА_3 встановлено захід тимчасового обмеження його прав як кривдника у вигляді заборони строком на два місяці перебувати в місці спільного проживання (перебування) з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 . Надалі, 04.01.2026 ОСОБА_3 належним чином ознайомлено з рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.12.2025 у справі №607/24852/25, яким щодо нього видано обмежувальний припис, зокрема із встановленим заходом тимчасового обмеження його прав, строками таких заборони та наслідки невиконання обмежувального припису. Після цього у ОСОБА_3 у невстановлені досудовим розслідуванням місці та часі 04.01.2026 виник протиправний умисел, спрямований на умисне невиконання зазначеного обмежувального припису, реалізуючи який, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що відповідно до рішення суду йому заборонено протягом двох місяців перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_5 та ОСОБА_9 за вказаною адресою, нехтуючи обов`язковими приписами та обмеженнями суду, діючи умисно та з метою порушення встановленого порядку виконання судових рішень, з якими обмежувальний припис підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання, прибув за місцем проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , де всупереч рішенню суду, продовжував проживати до 20.01.2026, чим порушив вимоги вказаного обмежувального припису.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України визнав повністю за обставин, що вказані в обвинувальних актах, щиро розкаявся та надав показання, із яких вбачається, що відносно нього через сварки був застосований обмежувальний припис із забороною протягом певний періоду перебувати у місці проживання із дружиною та внучкою, із яким його ознайомлено. Однак, іншого помешкання він немає, а тому щоб не ночувати в машині вирішив піти до квартири, де і проживав деякий час. Усвідомлює про вчинене, не знав, що за таке може наступити кримінальна відповідальність, але іншої можливості в нього не було, просить не призначати суворе покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку та кваліфікує його дії за ст. 390-1 КК України, як умисне невиконання обмежувального припису.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до проступку, особу винного, його пенсійний вік і який вперше притягається до кримінальної відповідальності, думку потерпілої, представника потерпілого та позицію державного обвинувача, які висловлені в судових дебатах щодо міри покарання, незважаючи при цьому на наявність обставини, що обтяжує покарання, а саме вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя та до особи, з якою він перебуває у сімейних відносинах, приймаючи до уваги обставини, що пом`якшують покарання, зокрема визнання своєї вини та щире каяття обвинуваченого.

Таким чином суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення, а саме у виді пробаційного нагляду на певний строк із покладенням обов`язків, які передбачені ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

Згідно ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов`язки:

-- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України. Копії вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяОСОБА_1