Вирок від 17 серпня 2026 р. у справі №607/14445/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2026 Справа №607/14445/26 Провадження №1-кп/607/1680/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12023211040001824 від 28 липня 2023 року про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ладичин Тернопільського району Тернопільської області, громадянина України, українця, із середньою-спеціальною освітою, одруженого, на утриманні перебувають троє дітей неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , старшого солдата Військової частини НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ( НОМЕР_3 ), раніше не судимого,

-- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

-- за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2023 року близько 04 год. 00 хв. у ОСОБА_3 , який перебував в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , під час розпивання спиртних напоїв із ОСОБА_5 та під час словесного конфлікту із останнім, виник злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , ОСОБА_3 28 липня 2023 року близько 04 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , під час словесного конфлікту із ОСОБА_5 , що виник в ході спільного розпивання алкогольних напоїв, знаючи про те, що здоров`я та життя будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально карним, діючи з прямим умислом, маючи на меті спричинити тілесні ушкодження потерпілому, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, цілеспрямовано і раптово наніс один удар кулаком правої руки в ділянку грудей ОСОБА_5 та надалі кинув його з висоти власного зросту на підлогу та, стоячи поруч, наніс потерпілому близько 6 ударів обома ногами по бокових поверхнях грудей з обох боків, в результаті чого спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у виді закритої травми грудної клітки у вигляді переломів ребер, правобічного тотального пневмотораксу і малого гемотораксу, лівобічного субтотального пневмотораксу, що за ознакою небезпеки для життя на момент заподіяння, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України визнав повністю за обставин, що вказані в обвинувальному акті, щиро розкаявся та надав показання, із яких встановлено, що того дня він перебував в помешканні ОСОБА_5 та під час розпивання спиртних напоїв між ними виникла сварка, в ході якої він почав наносити ОСОБА_5 удари в різні частини тіла. Щиро шкодує про вчинене, із ОСОБА_5 досягнули примирення, а тому просить при призначенні покарання враховувати його особу, утримання ним трьох дітей і не застосувати покарання, пов`язане з позбавленням волі.

Обвинувачений ОСОБА_3 визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що його підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, який відноситься до тяжкого злочину, фактичні обставини кримінального провадження, думку потерпілого, висловлену в судових дебатах, особу винуватого, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, є не судимим, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, зокрема, до обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування заподіяної шкоди потерпілому. Обставини, що обтяжують покарання – відсутні.

Таким чином суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення, а саме у виді позбавлення волі на певний строк.

Разом з тим суд, враховуючи вищенаведені пом`якшуючі покарання обвинуваченого обставини, характеризуючи дані його особи, враховуючи при цьому думку прокурора і потерпілого, які вважають за можливе звільнення обвинуваченого від відбування реального покарання, приходить до переконання, що є всі підстави для звільнення ОСОБА_3 відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку та з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого у період його дії на нього слід покласти передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України обов`язки, оскільки ОСОБА_3 може бути перевихований без реального відбування призначеного судом покарання, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Водночас, з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_3 в період дії іспитового строку нагляд за останнім слід покласти відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України на орган пробації за місцем проживання.

Під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту із покладеними обов`язками терміном дії до 19.08.2026.

За наслідками завершення розгляду кримінального провадження суд вважає, що термін дії запобіжного заходу обвинуваченому із покладеними обов`язками, за відсутності клопотання прокурора, слід залишити в дії до 19 серпня 2026 року.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за ОСОБА_3 в період дії іспитового строку покласти на орган пробації за місцем проживання.

Термін дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту із покладеними обов`язками обвинуваченому ОСОБА_3 залишити до 19 серпня 2026 року.

Апеляція на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяОСОБА_1