Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №443/1757/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Суд: Жидачівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне викрадення чужого майна

Дата: 18 серпня 2026 р.

Справа: №443/1757/26

Суддя: ПАВЛІВ А. І.

Справа №443/1757/26

Провадження №3/443/704/26

ПОСТАНОВА

іменем України

19 серпня 2026 року місто Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , непрацюючого,

за частиною 3 статті 51 КУпАП,

встановив:

ОСОБА_1 14.07.2026 близько 13 год 01 хв перебуваючи у приміщенні магазину «Рукавичка» в смт. Журавно пл. С.Бандери, 7 таємно, шляхом вільного доступу здійснив дрібне викрадення чужого майна повторно протягом року, а саме: пляшку горілки марки Штоф Неміров 0,5 л, вартістю 133,20 грн без ПДВ, вчинивши правопорушення, передбачене частиною 3 статті 51 КУпАП.

У суді ОСОБА_1 вину у вчиненні зазначеного правопорушення визнав повністю, надав суду пояснення, які відповідають викладеним у протоколі обставинах, щиро розкаявся.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 51 КУпАП, виходячи з такого.

Згідно з диспозицією частини 1 статті 51 КУпАП адміністративним правопорушенням є дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до диспозиції частини 3 статті 51 КУпАП адміністративним правопорушенням є повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 51 КУпАП, доведена:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №218846 від 18.08.2026, згідно з яким ОСОБА_1 14.07.2026 близько 13 год 01 хв перебуваючи у приміщенні магазину «Рукавичка» в смт. Журавно, пл. С.Бандери, 7 вчинив дрібне викрадення чужого майна повторно протягом року (а.с.4);

рапортом від 23.07.2026, якими повідомлено начальника правоохоронного органу про обставини виявлення 22.07.2026 крадіжки у магазині «Рукавичка» (а.с.5);

заявою ОСОБА_2 від 22.07.2026 та довідкою ТОВ ТВК «Львівхолод», якими повідомлено правоохоронний орган про вчинення невідомою особою крадіжки майна з магазину «Рукавичка» – горілки марки Штоф Неміров 0,5 л, а також про вартість цього майна – 133,20 грн без ПДВ (а.с.6, 7);

письмовими поясненнями ОСОБА_2 , які відповідають викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення обставинам (а.с.8);

відеозаписом на носії інформації (компакт-диску), який узгоджується з матеріалами справи (а.с.10);

поясненнями ОСОБА_1 по суті правопорушення, в яких він повністю підтвердив викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини та визнав вину;

довідкою ГУНП у Львівській області від 18.08.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 23.10.2025 притягався до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.51 КУпАП, а 20.07.2026 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 51 КУпАП (а.с.3).

Проаналізувавши вищевказані документи, пояснення ОСОБА_1 , суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених частиною 3 статті 51 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт повторного протягом року вчинення ОСОБА_1 порушення, передбаченого частиною першою статті 51 КУпАП – дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, будучи особою, яка протягом року піддавався адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 51 КУпАП.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд виходить з такого.

Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суд враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення; ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 3 статті 51 КУпАП, яка доведена повністю; обставину, яка пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення – щире розкаяння винного, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Зважаючи на викладені обставини у своїй сукупності на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 3 статті 51 КУпАП у виді штрафу. Накладення на ОСОБА_3 такого адміністративного стягнення є необхідним та достатнім для досягнення мети його застосування.

Також, з огляду на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір»

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 51 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.І. Павлів

Оригінал: reyestr.court.gov.ua