Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №346/1644/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Суд: Івано-Франківський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 18 серпня 2026 р.

Справа: №346/1644/26

Суддя: Васильєв О. П.

Справа № 346/1644/26

Провадження № 33/4808/525/26

Категорія ч. 1 ст.130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Сольський В. В.

Суддя-доповідач Васильєв

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою захисника адвоката Репала О.О., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП та накладено на нього адміністративні стягнення:

- за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік;

- за ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) грн;

- за ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста гривень 00 коп).

Відповідно до ст. 36 КУпАП визначено ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 березня 2026 року о 18:00 год в м. Коломия по вул. Гетьмана Івана Мазепи водій керуючи транспортним засобом «Renault Clio» д.н.з. НОМЕР_1 , виконував маневр обгін, не дотримався безпечного бокового інтервалу внаслідок чого допустив зіткнення із автомобілем Mercedec-Benz Vito д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутньому напрямку. Під час дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим було завдано матеріальної шкоди. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 13.1. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Після скоєної дорожньо-транспортної пригоди, а саме зіткнення із автомобілем Mercedec-Benz Vito д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , водій ОСОБА_1 залишив місце події, чим порушив п. 2.10.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

Також, 18 березня 2026 року о 18:47 год в м. Коломия по вул. Гетьмана Івана Мазепи водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Renault Clio» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнин рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП

На вказану постанову суду захисник адвокат Репало О.О. в інтересах ОСОБА_1 10 серпня 2026 року, за межами строку, передбаченого законом на оскарження постанови суду, подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02 червня 2026 року, поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду та скасувати постанову суду, а справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду вказує на те, що розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 , оскільки той не був належним чином повідомленим про розгляд даного провадження.

Перевіривши апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на її оскарження, вважаю, що в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду слід відмовити та апеляційну скаргу повернути адвокату з наступних підстав.

Право особи на апеляційний розгляд справи відповідним чином унормовано у національному процесуальному законодавстві, у тому числі стосовно строків та кола осіб, які мають право подати апеляційну скаргу і вказані питання нерозривно пов`язані з правом на отримання вмотивованого рішення суду першої інстанції та із позитивним обов`язком суду надати можливість брати участь у судових засіданнях.

Так, згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.

Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Право на апеляційний розгляд беззаперечно є важливим елементом, визначеного у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, права на доступ до суду.

Рішеннями Європейського суду визначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України», справа «Трух проти України» ).

При вирішенні питання про поновлення строків на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення може бути подано тільки тим учасником судового розгляду, який мав право на оскарження судового рішення протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження.

Апеляційний суд неодноразово звертав увагу на те, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не може бути подано адвокатом, який не приймав участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення в якості захисника, отримав повноваження на надання правової допомоги вже після того, як рішення набуло законної сили і не мав права на апеляційне оскарження постанови суду протягом встановленого законом строку.

Апеляційний суд враховує, що право захисника на оскарження судового рішення має похідний характер та здійснюється в інтересах особи, яка обвинувачується у вчиненні правопорушення.

Разом з тим, захисник є окремим процесуальним учасником судового розгляду, який самостійно, відповідно до принципу диспозитивності, здійснює свої повноваження.

За таких обставин, питання про поновлення строку на оскарження судового рішення захисником безпосередньо пов`язано з наявністю в нього такого права протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження.

Так, поновлення строку на апеляційне оскарження за своїм юридичним змістом полягає у відновлені права учасника судового розгляду на оскарження судового рішення, яким він не зміг скористатися у встановлений законом строк внаслідок поважних причин.

Разом з тим, не може бути відновлено право особі, яка взагалі не мала такого права, оскільки це суперечить принципу правової визначеності, відповідно до якого кожен з учасників судового розгляду діє в межах повноважень, які йому надані законом.

Строк на апеляційне оскарження судового рішення повинен рахуватись з моменту ухвалення рішення суду, а не з часу укладення договору про надання правової допомоги з адвокатом.

Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Разом з тим, з долучених до апеляційної скарги матеріалів вбачається, що адвокат Репало О.О. надає правову допомогу ОСОБА_1 на підставі ордеру про надання правничої допомоги та доручення для надання безоплатної вторинної допомоги від 22 липня 2026 року, який було видано вже після закінчення строку на апеляційне оскарження постанови суду від 02 червня 2026 року.

Таким чином, необхідно прийти до висновку, що адвокат Репало О.О. отримав повноваження на надання правової допомоги ОСОБА_1 вже після закінчення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке набрало законної сили.

Адвокат Репало О.О. не брав участі у розгляді справи в суді першої інстанції та не мав права на оскарження судового рішення протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження.

Зі змісту доводів адвоката Репала О.О. вбачається, що в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження він посилається на обставини, які стосуються безпосередньо ОСОБА_1 та стверджує, що поважними причинами пропуску є неналежне повідомлення про розгляд справи ОСОБА_1 та розгляд без його участі.

Однак, вищевказані доводи не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки стосуються ОСОБА_1 та спростовуються даними, які містяться в м матеріалах справи.

Зокрема, зі змісту матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 знав про те, що стосовно нього складено протоколи про притягнення його до адміністративної відповідальності, які було спрямовано для розгляду до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області.

При цьому, в матеріалах справи наявні дані, які свідчать про те, що ОСОБА_1 був повідомлений належним чином про розгляд провадження.

Матеріали провадження не містять даних, які свідчать, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 приймав заходи для того, щоб дізнатися про стан відомого йому провадження та звернувся за правовою допомогою після стадії виконання судового рішення.

Зокрема, зі змісту матеріалів справи вбачається, що суд 08.06.2026 року направив ОСОБА_1 копію судового рішення, що підтверджує обізнаність правопорушника про постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. ( а.п.69)

Апеляційний суд неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що несвоєчасне отримання копії постанови суду не може бути визнано поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки вказаний строк починається з наступного дня після ухвалення постанови суду.

Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо).

Апеляційний суд неодноразово зазначав, що звернення за правовою допомогою після закінчення строку на апеляційне оскарження судового рішення не може бути визнано правовою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.

Разом з тим, вищевказані доводи адвоката Репала О.О. можуть бути більш ретельно перевірені тільки у разі звернення з відповідним клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення учасника судового розгляду, якого вони дійсно стосуються.

Апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що законодавцем встановлені скорочені строки щодо можливості накладення стягнення на правопорушника та виконання судового рішення.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.

При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.

Приймаючи до уваги сукупність вищевказаних обставин, враховуючи, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження скаргу подано адвокатом Репало О.О., який не мав права на апеляційне оскарження судового рішення протягом встановленого законом строку, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити адвокату у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02 червня 2026 року та повернути апеляційну скаргу апелянту.

Разом з тим, повернення апеляційної скарги адвокату Репало О.О. не позбавляє ОСОБА_1 права звернутися з апеляційною скаргою на постанову суду щодо нього з мотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження, в якій конкретизувати та довести наявність причин, які не дозволили йому своєчасно, у встановлений законом строк оскаржити постанову суду.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

п о с т а н о в и в :

Відмовити адвокату Репало О.О. у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 .

Повернути апеляційну скаргу адвокату Репало О.О.

Суддя Івано-Франківського

апеляційного суду О.П. Васильєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua