Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №345/2534/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 345/2534/26

Провадження № 22-ц/4808/1684/26

Головуючий у 1 інстанції Кардаш О. І.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Пнівчук О. В.,

суддів: Бойчука І. В., Томин О. О.,

з участю секретаря Кузнєцова В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на заочне рішення Калуського міськрайонного суду від 25 червня 2026 року, у складі судді Кардаш О. І., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У квітні 2026 року представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 08027-06/2023 від 06.06.2023.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 06.06.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №08027-06/2023, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 5 000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, а також можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. ТОВ «Аванс Кредит» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на визначену суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору. У зв`язку із порушенням взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 50000 грн, з яких: 5 000 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 45000 грн - прострочена заборгованість за процентами.

19.10.2023 між «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №19102023, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 08027-06/2023 від 06.06.2023, що був укладений між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем.

Позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 50 000 грн, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Заочним рішенням Калуського міськрайонного суду від 25 червня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №08027-06/2023 від 06.06.2023 в сумі 22 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в сумі 1171, 5 грн та 3000,00 грн витрат за надання професійної правничої допомоги.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» подала апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи та неврахуванні умов укладеного між сторонами договору.

06.06.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №08027-06/2023, відповідно до умов якого відповідачу було надано фінансовий кредит в розмірі 5000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відмовляючи у стягненні відсотків за період з 20.10.2023 по 30.05.2024, суд виходив з того, що позивачем не надано доказів того, що набуте ним право вимоги заборгованості включає в себе відповідні нарахування відсотків на суму боргу після відступлення права вимоги.

При цьому судом не враховано, що відповідно до п. 1.2. кредитного договору, кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 06.06.2023. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 30.05.2024. Відповідно до графіку платежів, що є Додатком №1 до кредитного договору, дата останнього платежу – 30.05.2024.

Відповідно до п. 3.3 кредитного договору, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня протягом строку кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариство) включно.

Кредитодавець не приховував від відповідача інформацію про строк кредитування. Всі істотні умови договору, включаючи строк повернення кредиту, були прозоро зазначені. Укладаючи кредитний договір, відповідач був повністю ознайомлений та погодився на такі умови.

Зазначає, що до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами, зокрема набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення.

19.10.2023 року ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» уклали Договір факторингу №19102023.

Пунктом 2 даного договору встановлено, що право вимоги – це право грошової вимоги клієнта до боржників, строк платежу за якою настав (наявна вимога) та право грошової вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) щодо погашення заборгованості, яка виникла та виникне на підставі укладених боржниками кредитних договорів.

Отже, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Аванс Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №08027-06/2023 від 06.06.2023.

Жодних доказів того, що договором факторингу було обмежено обсяг переданих прав або виключено право нового кредитора нараховувати проценти, матеріали справи не містять.

Верховний Суд у постанові від 04 квітня 2018 року у справі № 464/2872/15-ц дійшов висновку, що оскільки після відступлення права грошової вимоги договірні зобов`язання продовжували існувати, боржником не виконувалися умови кредитного договору, то позивач мав право у подальшому нараховувати проценти та інші обов`язкові платежі за цим договором, а також змінити строк виконання зобов`язання в цілому на підставі частини другої статті 1050 ЦК України.

Вважає, що проценти за користування кредитом, нараховані за період з 06.06.2023 року по 30.05.2024 року, нараховані в межах погодженого сторонами строку кредитування, а тому підлягають стягненню.

Відповідно до наданого розрахунку за період з 06.06.2023 по 19.10.2023 проценти нараховані ТОВ «Аванс Кредит» в розмірі 17000 грн, за період з 20.10.2023 по 30.05.2024 проценти нараховані ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у межах строку кредитування та становлять 28000 грн, загальна сума процентів за користування кредитом складає 45000 грн.

Проценти, заявлені до стягнення позивачем, були нараховані виключно за період до 30.05.2024, тобто в межах погодженого сторонами строку кредитування.

При цьому відповідачем не подано жодних заперечень щодо наданого позивачем розрахунку заборгованості, не наведено будь-яких доводів про неправильність здійсненого нарахування процентів, а також не подано власного контррозрахунку, який би спростовував визначений позивачем розмір заборгованості.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зменшення заявленого розміру витрат з 8 000,00 грн до 3000,00 грн з власної ініціативи, посилаючись на критерії розумності та справедливості. Такі дії суду є порушенням ст. 137 ЦПК України та суперечать сталій практиці Верховного Суду.

ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» понесено витрати в сумі 8 000,00 грн на професійну правничу допомогу АО «Апологет» на підставі Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, що підтверджується детальним описом наданих послуг та актом наданих послуг.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У матеріалах справи відсутнє будь-яке клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Відповідач не надавав доказів неспівмірності заявлених витрат, не заперечував проти розрахунку та детального опису.

Просить скасувати рішення суду, прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» сплачений судовий збір за подання позовної заяви та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн. Стягнути сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги. Розгляд скарги здійснювати за відсутності представника апелянта.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що відповідно до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені судом.

Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що позивач не заперечує встановлених судом обставин укладення кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів, невиконання ним зобов`язань і переходу права вимоги за договором факторингу. Предметом апеляційного перегляду є право фактора на одержання процентів, нарахованих після відступлення права вимоги, правильність визначення загального розміру заборгованості та розподіл судових витрат.

Тому висновки суду про існування кредитного зобов`язання, отримання відповідачем кредиту, порушення ним умов договору та дійсність переходу права вимоги колегія суддів вважає правильними й сторонами не спростованими.

Разом із тим у частині визначення складу та розміру заборгованості рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону з огляду на таке.

За змістом статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 суд касаційної інстанції дійшов висновку, що проценти за користування кредитом це проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник.

Відповідно до зазначених положень закону сторони договору факторингу можуть самостійно визначити спосіб та порядок передання права вимоги до третьої особи (боржника) і момент набуття фактором такої вимоги визначається умовами договору факторингу.

У постанові від 04 лютого 2026 року у справі № 202/13389/24 Верховний Суд звертав увагу на те, що допускається відступлення за договором факторингу наявної вимоги та майбутньої вимоги.

При цьому для розмежування прав грошової вимоги, що може відступатися на підставі договору факторингу обрано різні критерії. Зокрема, для: (а) наявної вимоги - це строк платежу; (б) майбутньої вимоги - це момент виникнення (див. постанову Верховного Суду від 07 січня 2026 року у справі № 727/2790/25).

Отже, цивільне законодавство прямо допускає передання факторові не лише наявної, а й майбутньої грошової вимоги.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Матеріалами справи підтверджується, що 06.06.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 08027-06/2023, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 5 000 грн строком на 360 днів, стандартна процентна ставка фіксована та становить 2, 5 % в день.

Отже, погоджений сторонами строк кредитування тривав до 30.05.2024 включно.

Факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 5 000 грн та погодження сторонами розміру процентної ставки матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростований.

19.10.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №19102023, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 08027-06/2023, що був укладений між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем.

З витягу із Реєстру боржників до договору факторингу №19102023 від 19.10.2023 вбачається, що ТОВ «Аванс Кредит» передало, а ТОВ ФК «Кредит-Капітал» прийняло право вимоги за кредитним договором № 08027-06/2023 на суму 22 000 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №08027-06/2023 від 06.06.2023 у період з 20.10.2023 по 30.05.2024 заборгованість за договором склала 50 000 грн, з яких 5 000 грн – тіло кредиту, 45 000 – відсотки за користування.

У цій справі кредитний договір № 08027-06/2023 укладено 06.06.2023, тобто до договору факторингу від 19.10.2023. Право кредитора на плату за користування кредитом виникло з кредитного договору та існувало на час відступлення права вимоги, хоча обсяг процентів, що підлягав сплаті за наступні дні користування кредитом, залежав від тривалості користування коштами й залишку основного боргу.

За умовами договору факторингу ТОВ «Аванс Кредит» відступило факторові право грошової вимоги, строк виконання якої настав або виникне в майбутньому, прямо включивши до обсягу відступленого права суму основного зобов`язання та плату за кредитом за процентною ставкою.

Таким чином, сторони договору факторингу індивідуалізували передану вимогу шляхом визначення боржника, кредитного договору, основного боргу, процентів і права на плату за кредитом у межах строку кредитування. Тому висновок суду першої інстанції про те, що позивач після укладення договору факторингу не набув права на одержання передбачених кредитним договором процентів, є помилковим і не враховує положень статей 514, 1077, 1078 ЦК України та змісту договору факторингу.

Заміна кредитора не припиняє і не змінює кредитного зобов`язання. Новий кредитор вступає у це зобов`язання в тому обсязі та на тих умовах, які належали первісному кредитору.

Після укладення договору факторингу кредитний договір № 408027-06/2023 продовжував діяти, оскільки погоджений сторонами 360-денний строк кредитування спливав 30 травня 2024 року.

Як убачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, заявлені до стягнення проценти нараховані за період користування кредитними коштами, який не виходить за межі встановленого договором 360-денного строку кредитування, тобто до 30 травня 2024 року. Таким чином, проценти, які позивач просить стягнути, є процентами за фактичне користування відповідачем кредитними коштами протягом погодженого сторонами строку кредитування.

Відтак, з огляду на встановлений договором строк кредитування та період, за який відповідно до розрахунку позивачем нараховано проценти, суд приходить висновку, що заявлені до стягнення проценти нараховані саме в межах строку дії кредитного договору та відповідно до його умов.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, щодо розміру заборгованості за нарахованими відсотками, апеляційний суд виходить з наступного.

22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX, який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Цим законом доповнено ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування», передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів 2.5%, протягом наступних 120 днів 1,5%.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна процентна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5%, а з 21 серпня 2024 року не більше 1%.

Розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, однак вони повинні узгоджуватися із нормами Закону.

Кредитний договір № 08027-06/2023 укладений 06.06.2023 строком 360 днів. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року набрав чинності 24 грудня 2023 року. Тобто даний кредитний договір діяв після набрання чинності цим Законом.

Колегія суддів дійшла висновку, що проценти за період з 06.06.2023 по 24.12.2023 підлягають нарахуванню відповідно до умов договору за ставкою 2,5 % на день та становлять 25 250, 00 грн.

Разом із тим, починаючи з 24.12.2023, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування». Відтак за період з 24.12.2023 по 22.04.2024 сума процентів становить 15 000,00 грн (5000*2,5%*120 день), а за період з 23.04.2024 по 30.04.2024 – 2 850,00 грн (5000*1,5*38 дні).

Таким чином, загальна сума процентів, нарахованих відповідно до вимог закону, становить 43 100,00 грн.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитними коштами є частково обґрунтованими, підтверджуються умовами укладеного сторонами договору та наданим розрахунком заборгованості, а тому підлягають частковому задоволенню.

Таким чином, суд першої інстанції помилково не врахував належним чином встановлений сторонами 360-денний строк кредитування та фактичний період, за який такі проценти були нараховані, безпідставно не застосував положення Закону України «Про споживче кредитування», і як наслідок, невірно розрахував заборгованість та стягнув проценти у меншому розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на наведене рішення суду, відповідно до положень ст. 376 ЦПК України слід змінити, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за договором № 08027-06/2023 від 06.06.2023 у розмірі 48 100,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

Так, за подання позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, а за подання апеляційної скарги - 3993,60 грн.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції частково задоволено позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2 555,90 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 3 833,85 грн судового збору за розгляд справи апеляційним судом, разом6 439,75 грн.

Згідно з положеннями частин першої-п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі № 15/8/203/20.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

До позовної заяви було долучено копію договору № 0107 про надання правової допомоги від 01.07.2025, укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», акт № 21 наданих послуг від 10.04.2026, в якому встановлено вартість наданих послуг у розмірі 8 000,00 грн, детальний опис наданих послуг до акту №21 від 10.04.2026, в якому зазначений опис надання послуг та затрачений час: усна консультація клієнта, щодо перспективи та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором 0 год 30 хв; ознайомлення з матеріалами справи - 2 год 00 хв; погодження правової позиції клієнта у справі - 0 год 30 хв; складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта 3 год 30 хв; подання заяви до суду від імені клієнта 1 шт.

Разом із тим у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, усі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що заявлений розмір таких витрат є завищеним, неспівмірним зі складністю справи, обсягом виконаної адвокатом роботи, витраченим ним часом та ринковою вартістю відповідних правничих послуг.

Аналогічний правовий підхід неодноразово висловлений Верховним Судом, зокрема у постановах Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17 та від 19 листопада 2024 року у справі № 910/14543/23.

Оцінюючи заявлений до відшкодування розмір витрат, колегія суддів враховує характер спірних правовідносин, категорію та складність цієї справи, обсяг виконаної представником позивача роботи, а також зміст наданого детального опису виконаних робіт. При цьому з детального опису наданих послуг убачається, що зазначені у ньому окремі види робіт (усна консультація клієнта, ознайомлення з документами, погодження правової позиції та інші підготовчі дії) фактично були складовими єдиної юридичної послуги, пов`язаної з підготовкою та поданням позовної заяви, а не самостійними процесуальними діями, що потребували окремої компенсації.

Крім того, спір не відзначався підвищеною складністю, не вимагав значного обсягу дослідження доказів, формування нової або складної правової позиції чи виконання значного обсягу процесуальних дій. Заявлена позовна заява ґрунтується на стандартному для цієї категорії спорів наборі доказів та типовому нормативному обґрунтуванні, що також підлягає врахуванню при визначенні співмірності витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, про те що розмір вказаних витрат є завищеним, та підлягає зменшенню до 3 000 грн, що буде співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384, 389 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити частково.

Заочне рішення Калуського міськрайонного суду від 25 червня 2026 року змінити:

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів) заборгованість за кредитним договором №08027-06/2023 від 06.06.2023 в сумі 48 100,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів) 6 439,75 грн витрат по оплаті судового збору.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуюча О. В. Пнівчук

Судді: І. В. Бойчук

О. О. Томин