Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №727/10103/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/10103/26

Провадження № 3/727/1489/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Чернівці

Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівців Дубець О.С., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП,

УСТАНОВИЛА:

До Шевченківського районного суду м. Чернівців з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Чернівецької області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу від 12.07.2026 серія ЕПР1 № 717297 вбачається, що ОСОБА_1 12.07.2026 о 09:33:00 в м. Чернівцях по вулиці Небесної Сотні 19-В керував транспортним засобом Фольсваген д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння – неприродня блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, відмовився. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані, як порушення п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, його захисником – адвокаткою Білінською Л.В. – подано клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В клопотанні захисниця вказує, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт перебування водія в стані наркотичного сп`яніння, оскільки ознаки, які були озвучені працівником поліції щодо перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння, були надуманими, від проходження медичного огляду ОСОБА_1 не відмовлявся. При цьому, зазначає захисниця, при спілкуванні ОСОБА_1 з працівниками поліції, останній висловлюється чітко, поводиться виважено та логічно. Крім того, вказує захисниця, працівники поліції навіть не намагалися встановити ознаки сп`яніння. На підтвердження наведеного захисниця просить взяти до уваги висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння від 12.07.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 станом на 12.07.2026 на 11:20 не перебував у стані сп`яніння.

З урахуванням наведеного адвокатка вважає, що складений щодо ОСОБА_1 матеріали щодо вчинення адміністративного правопорушення, не є належним та допустимим доказом вини останнього, а тому справа підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події адміністративного правопорушення.

Згідно із статтею 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Так, згідно зі статтею 251 КУпАП доказами у справі є будь-які дані, на основі яких орган (посадова особа) встановила наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, тощо, а також іншими документами, яким необхідно дати юридичну оцінку, яка має ґрунтуватися на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі статтею 252 КУпАП України оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, за змістом диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП суб`єктом адміністративного правопорушення за дії, що поставлені у вину ОСОБА_1 , може бути лише особа, яка керує транспортним засобом (водій).

Положеннями пункту 1.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії.

Відповідно до пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення є закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.

Отже, факт керування особою транспортним засобом є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а тому для висновку про наявність складу правопорушення такий факт повинен бути встановлений та доведений доказами. Сам по собі факт складання протоколу щодо ОСОБА_2 та проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння за умови, що останній не є суб`єктом цього правопорушення, виключає адміністративну відповідальність.

Як вбачається з наявних в справі відео з нагрудних камер поліцейських, встановити, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Фольсваген д.н.з. НОМЕР_1 не можливо, оскільки з відео вбачається тільки факт спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 та процес проведення перевірки документів останнього, який перебуває в транспортному засобі. Факт того, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем, надані відео не підтверджують.

Крім того відповідно до приписів Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВСУ 18.12.2018 № 1026, після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записано безперервно (п. 3.5 Розділу III Інструкції). Якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.

Зазначене кореспондує із позицією наведеною в постанові Верховного Суду від 18.07.2019 по справі № 216/5226/16-а.

З вище наведеного слідує, що відеореєстратор поліцейського повинен бути ввімкнений від самого початку виявлення адміністративного правопорушення, контакту з особою і до закінчення складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо цієї особи.

Однак, як вбачається із наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудних камер поліцейських, запис не є безперервним, складається з чотирьох окремих записів, здійснених різними відеореєстраторами.

Така невідповідність та відсутність безперервного відеозапису ставить під сумнів законність проведення поліцейськими вказаних дій та позбавляє можливості об`єктивно перевірити обставини пов`язані із виявленням та фіксацією адміністративного правопорушення.

Крім того, слід звернути увагу на те, що відповідно до протоколу від 12.07.2026 № ЕПР1№717297 працівниками поліції встановлені такі ознаки сп`яніння, як виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Разом з тим, з досліджених відео вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння працівниками поліції не проводився. З відео вбачається тільки факт озвучення працівниками поліції ознак сп`яніння, які, на їхню суб`єктивну думку, нібито наявні ОСОБА_1 . При цьому, останній поводиться логічно, чітко відповідає на запитання працівників поліції, не проявляє ознак неадекватності.

При цьому також слід взяти до уваги висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.07.2026, наданого ОКНП «Чернівецький обласний наркологічний диспансер», відповідно до якого ОСОБА_1 станом на 12.07.2026 на 11:20 не перебував у стані сп`яніння.

Наведене вище виключає факт притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене вище, у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись статтями 130, 247, 251, 283-285, 287-291, 294 КпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівців.

Суддя Дубець О.С.