Вирок від 18 серпня 2026 р. у справі №953/4070/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/4070/26

н/п 1-кп/953/699/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3

потерпілої – ОСОБА_4 ,

представника потерпілої – адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченої – ОСОБА_6 ,

захисника – ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12026226130000085 від 23.03.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Балаклія Харківської області, українки, громадянки України, не заміжньої, пенсіонерки, з вищою освітою, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.03.2026 приблизно о 09:00 год., знаходилась навпроти 3-го під`їзду будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 де на ґрунті особистих неприязних відносин вступила в словесний конфлікт з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В ході виниклого словесного конфлікту з ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , діючи з раптово виниклим умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень, переслідуючи мету нанесення тілесних ушкоджень та усвідомлюючи можливість настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень, спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров`ю, суб`єктивно усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність своїх дій та бажаючи діяти таким чином, будучи у положенні стоячи обличчям до обличчя на відстані витягнутої руки від потерпілої, схопила своєю правою рукою за ліву руку нижче плеча ОСОБА_4 та стиснула, потім тримаючи своїми руками за руки ОСОБА_4 нанесла один удар носком своєї правої ноги вище коліна та два удари нижче коліна лівої ноги потерпілої.

Після чого ОСОБА_6 руками виштовхала ОСОБА_4 до бордюру через який остання перечепилась та впала назад зігнувши ноги у колінах і вдарилася об парканчик задньої частиною спини та правим стегном, що спричинило фізичного болю.

Внаслідок протиправних дій з боку ОСОБА_6 , потерпілій ОСОБА_4 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 09-402/2026 від 25.03.2026 спричинено наступні тілесні ушкодження: синці по передньо-зовнішній поверхні лівої гомілки, по зовнішній поверхні лівого плеча, що згідно з п. п. 2.3.2, «Б» 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Дотримуючись засад кримінального судочинства, а саме доступу до правосуддя і змагальності сторін та свободи в поданні ними доказів, відповідно до вимог ст. 351 КПК України, допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 , свою провину в інкримінованому їй злочині визнала повністю, пояснила суду, що скоїла злочин саме так як вказано в обвинувальному акті. Фактичні обставини справи, кваліфікацію злочину, а також наслідки злочину не оспорює. При цьому, пояснила, що ОСОБА_4 протягом певного часу зривала та топтала квіти на клумбі під під`їздом. 22.03.2026 року близько 09:00 біля будинку між нею та потерпілою ОСОБА_4 з цього приводу виникла словесна суперечка. Під час конфлікту вона схопила потерпілу правою рукою за ліву руку та вдарила її правою ногою по нозі. У вчиненому щиро розкаялася, просила вибачення у потерпілої та висловила жаль з приводу своїх дій. Цивільний позов потерпілої визнал частково в розмірі 3000 гривень, вважаючи, що вказана грошова сума повністю відповідає характеру фізичного болю та моральних страждань потерпілої, яка отримала легкі тілесні ушкодження.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що 22 березня 2026 року приблизно між 09:00 та 10:00 годиною, вона поверталася додому по вул. А. Вальтера та біля будинку № 19-А між нею та обвинуваченою виник конфлікт. За її словами, обвинувачена схопила її обома руками та почала розмахувати ногами, намагаючись вдарити по ногах, при цьому точної кількості ударів вона не пам`ятає. Після цього вона впала, а обвинувачена погрожувала їй та намагалася наздогнати. Зазначила, що квіти не зривала і клумби не топтала. Внаслідок події відчула біль у руках, ногах та хребті, мала синець на нозі, а також пережила страх та хвилювання. Цивільний позов підтримує у повному обсязі, вважала співрозмірною та справедливою компенсацію моральної шкоди в розмірі 100 000 гривень.

Обвинувачена вважала недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення та потерпіла.

Сторони кримінального провадження під час судового розгляду клопотань про визнання доказів недопустимими не подавали.

Судом роз`яснені положення ч. 3 ст. 349 КПК України, учасникам процесу вони зрозумілі.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченої ОСОБА_6 своєї вини, а також те, що сторони не піддають сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності його позиції, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз`яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом потерпілої, допитом обвинуваченої, дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу обвинуваченої.

Суд проводив розгляд даного кримінального провадження лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_6 в обсязі пред`явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною.

Дії ОСОБА_6 кваліфікуються за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Така юридична оцінка дій обвинуваченої відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.

Даними, що характеризують особу обвинувачену ОСОБА_6 встановлено, що вона раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, розлучена, пенсіонерка, має постійне місце реєстрації та проживання, з вищою освітою.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення наведені вище, дані про особу обвинуваченої, її ставлення до вчиненого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне, призначити ОСОБА_6 покарання передбачене санкцією ч.1 ст. 125 КК України у вигляді штрафу в дохід держави, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення останньої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, призначеним відповідно до загальних засад, визначених у ст. 65 КК України, та на думку суду призначення їй більш суворого покарання не буде відповідати меті покарання.

Крім того, вирішуючи по суті цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 , в інтересах якої дії адвокат ОСОБА_5 , який пред`явлено до обвинуваченої ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000 грн., суд враховує такі обставини.

Так, в обґрунтування позову адвокат зазначає, зокрема, що незаконними діями ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_8 була спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що потерпіла відчула біль, безпорадність, оскільки обвинувачена поводилась дуже агресивно та нагло. Біль в нозі та в плечі є досі, рухи утруднені. Крім того ОСОБА_9 відчувала страх, образу за безкарність нападниці, образу за те, що сама ніяким чином не провокувала ОСОБА_6 на агресивні та протиправні дії, внаслідок яких отримала нервовий стрес через напад на неї в безпечний денний час, після чого довгий час боялась виходити на вулицю. При цьому, внаслідок злочинних дій ОСОБА_6 потерпіла змушена була витрачати свої сили та час на звернення та відвідування поліції, проходження медичної експертизи, приймати заспокійливі та знеболюючі ліки, її життєвий уклад був порушений, вона змушена була додавати додаткових зусиль для організації свого життя, тому, вважає співрозмірною та справедливою компенсацію моральної шкоди в розмірі 100 000 гривень.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подав відзив на позовну заяву про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням, у якому, посилаючись на ст. 91 КПК України, ст. ст.23, 1167 ЦК України зазначив наступне.

Вказав, що згідно висновку експерта № 09-402/2026 від 25.03.2026 року, у ОСОБА_10 мають місце тілесні ушкодження: синці на передній зовнішній поверхні лівої гомілки, по зовнішній поверхні правого стегна, в поперековій ділянці праворуч, по зовнішній поверхні лівого плеча. За ступенем тяжкості тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень. Отримані потерпілою тілесні ушкодження не спричинило короткочасного розладу здоров?я чи незначної стійкої втрати працездатності. Тому, потерпіла не зазнала вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, зниження престижу, ділової репутації. Також потерпіла не витрачала час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, оскільки спричиненні їй тілесні ушкодження мають короткостроковий характер до 6 днів. Зазначив, що позивачка не надала доказів, що в результаті спричинення їй тілесних ушкоджень вона зверталася до лікаря-психолога та приймала заспокійливі лікарські засоби для відновлення психо-емоційного стану, а також вживала дій для відновлення попереднього стану. Вважав, що доводи зазначені в позовній заяві носять загальний характер, оскільки на підтвердження обставин на які посилається позивачка не надано жодного доказу. При цьому, вказав, що ОСОБА_6 керуючись принципами справедливості та розумності, з метою відшкодування потерпілій завданої моральної шкоди визнає цивільний позов частково, а саме в розмірі 3000 гривень, оскільки вказана грошова сума повністю відповідає характеру фізичного болю та моральних страждань потерпілої, яка отримала легкі тілесні ушкодження, які не спричинили короткочасний розлад здоров?я та є справедливою та розумною компенсацією потерпілій ОСОБА_8 .

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Так, згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Зокрема, моральна шкода, відповідно до ст. 1167 ЦК України, заподіяна фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її заподіяла, при наявності вини вказаної особи.

Як убачається зі справи, розглядаючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 , суд погоджується із доводами потерпілої, що їй були спричинені моральні та душевні страждання, а тому моральна шкода підлягає відшкодуванню обвинуваченою, враховуючи вимоги розумності, виваженості, співмірності (пропорційності) та справедливості, встановлені судом обставини, глибину та тривалість моральних страждань, які потерпіла зазнала внаслідок отриманих тілесних ушкоджень.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України кожна особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода підлягає відшкодуванню незалежно від майнової шкоди та розміру її відшкодування. Розмір відшкодування моральної шкоди позивачу визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, пов`язаних з противоправною поведінкою та страждань у зв`язку із пошкодженням майна, ступеня вини відповідача, який завдав шкоду.

Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.01.1995 р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує вимоги розумності, виваженості, співмірності (пропорційності) та справедливості, встановлені судом обставини, глибину та тривалість моральних страждань, які позивачі зазнали внаслідок смерті свого рідного, характер та тривалість їх немайнових втрат, які зруйнувала нормальні життєві зв`язки, часу та зусиль, необхідних для відновлення душевного спокою та попереднього життєвого стану, зважаючи на невідворотність завданої шкоди.

Розмір відшкодування моральної шкоди тісно пов`язаний з обставинами справи, з самою особою, оскільки різні протиправні дії призводять до неоднакових наслідків емоційно - психологічного характеру для різних потерпілих залежно від їхніх фізичних та психологічних особливостей тощо.

Обставинами, які підтверджують негативний емоційний стан потерпілого, можуть бути: неможливість продовжувати активне суспільне життя, втрата певних навичок та здібностей, вимушена зміна чи обмеження у виборі професії, втрата роботи, погіршення відносин з оточуючими людьми тощо.

Крім того, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Вирішуючи позовні вимоги потерпілої ОСОБА_4 щодо відшкодування моральної шкоди, суд приходить до висновку про те, що неправомірними діями ОСОБА_6 дійсно була така завдана ОСОБА_4 . Моральна шкода полягала в перенесенні останньою негативних переживань, тривоги, страждань, порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми. Після отримання тілесних ушкоджень вона пережила та переживає емоційний стрес як через фізичні, так і психологічні страждання через наявні у неї сліди від отриманих тілесних ушкоджень. Разом з тим, ОСОБА_4 і надалі відчуває дискомфорт в повсякденному житті, через події, які відбулись.

Так, статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд не піддає сумніву той факт, що потерпілій ОСОБА_4 внаслідок незаконних дій обвинуваченої ОСОБА_6 була завдана моральна шкода, разом з тим констатує, що жодних належних та допустимих доказів, щоб обґрунтовували її розмір суду не надано.

Тобто, визначаючи розмір морального відшкодування, суд приймає до уваги фактичні обставини справи, враховує характер, тривалість і глибину душевних страждань потерпілої, пов`язаних з ушкодженням здоров`я, ступінь вини обвинуваченої, її ставлення до вчиненого, її матеріальне і сімейне становище, виходячи з вимог розумності, справедливості та зазначених обставин, вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди є підставною, однак підлягає до часткового задоволення в розмірі 5 000 гривень. Такий розмір не буде надмірним для обвинуваченої, відповідатиме її поведінці, та кореспондуватиме глибині та силі страждань, які мала та має потерпіла у зв`язку з порушенням її прав. В решті суми позовних вимог слід відмовити, оскільки вона не відповідає спричиненій шкоді та наслідкам, що настали. А відтак, позов підлягає до часткового задоволення.

Тому, враховуючи вищевикладене, цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 , в інтересах якої дії адвокат ОСОБА_5 , який пред`явлено до обвинуваченої ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000 грн., підлягає частковому задоволенню.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_6 не обирався.

Судові витрати по справі відсутні.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_6 не обирався.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 , в інтересах якої дії адвокат ОСОБА_5 до обвинуваченої ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 , спричинену моральну шкоду у розмірі 5 000 (п`яти тисяч) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Судові витрати по справі відсутні.

Після набрання вироком законної сили, речові докази, а саме: компакт-диск DVD-R – залишити в матеріалах кримінального провадження № 12026226130000085 від 23.03.2026.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий - суддя ОСОБА_1