Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №160/11720/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/11720/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2026 року (суддя Калугіна Н.Є., повне судове рішення складено 17 червня 2026 року) в справі № 160/11720/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі ГУ ПФУ) про:

визнання протиправними дій щодо не зарахування до страхового стажу періоду навчання з 01 вересня 1983 року по 28 червня 1990 року відповідно до диплому серії НОМЕР_1 від 28 червня 1990 року;

зобов`язання зарахувати до стажу період навчання з 01 вересня 1983 року по 28 червня 1990 року відповідно до диплому серії НОМЕР_1 від 28 червня 1990 року та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахування виплачених сум.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання у Мелітопольському інституті механізації сільського господарства з 01.09.1983 по 03.07.1984 та з 21.05.1986 по 28.06.1990.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання у Мелітопольському інституті механізації сільського господарства з 01.09.1983 по 03.07.1984 та з 21.05.1986 по 28.06.1990 та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахування виплачених сум з 29.10.2025.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Зазначає, що до страхового стажу позивача не зараховано період навчання, оскільки період, зазначений в дипломі, перетинається з військовою службою.

У відзиві позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач 12.08.2025 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове пенсійне страхування”.

Вказану заяву за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області та рішенням №047150033146, датоване 19.08.2025 у призначенні пенсії за віком відмовлено.

Зокрема, в рішенні зазначено: до загального страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1983 по 28.0.1990 згідно диплому від 28.06.1990 НОМЕР_2 , оскільки період навчання перетинається з періодом проходження військової служби, необхідно надати уточнюючу довідку.

26.08.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058.

За результатами розгляду документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення про призначення пенсії за віком з 18.08.2025. Страховий стаж позивача становить – 32 роки 08 місяців 14 днів.

Згідно з трудової книжки серії НОМЕР_3 від 09.09.1982 ОСОБА_1 у період з 01.09.1983 по 15.07.1990 навчався на денній формі навчання у Мелітопольському інституті механізації сільського господарства.

Відповідно до диплому серії НОМЕР_2 від 28.06.1990 ОСОБА_1 у період з 01.09.1983 по 28.06.1990 навчався у Мелітопольському інституті механізації сільського господарства за спеціальністю механізація сільського господарства.

При цьому, суд зазначив, що позивачу до страхового стажу вже зараховано період з 04.07.1984 по 20.05.1986 (період проходження служби), що підтверджується довідкою форми РС-Право.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що період навчання позивача у Мелітопольському інституті механізації сільського господарства підлягає зарахуванню до страхового стажу, за винятком періоду з 04.07.1984 по 20.05.1986, який уже зарахований відповідачем як період проходження військової служби.

Отже, зарахуванню до страхового стажу підлягає період навчання з 01.09.1983 по 03.07.1984 та з 21.05.1986 по 28.06.1990.

З метою ефективного захисту порушеного права позивача та з урахуванням меж шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, суд першої інстанції вважав за необхідне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії саме у межах такого строку.

Оскільки позивач звернувся до суду з цим позовом 29.04.2026, суд першої інстанції дійшов висновку, що перерахунок пенсії підлягає проведенню з 29.10.2025, з урахуванням вже виплачених сум.

Суд визнає висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 26 серпня 2025 року звернувся до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування».

Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, яким заяву позивача розглянуто за принципом екстериторіальності, з 18 серпня 2025 року позивачу призначено пенсію за віком із страхового стажу 32 роки 08 місяців 14 днів.

Відповідно до розрахунку страхового стажу до страхового стажу позивача не зараховано період навчання.

Трудова книжка серії НОМЕР_3 від 09 вересня 1982 року містить записи про період навчання ОСОБА_1 з 01 вересня 1983 року по 15 липня 1990 року на денній формі у Мелітопольському інституті механізації сільського господарства.

Відповідно до диплому серії НОМЕР_2 від 28 червня 1990 року ОСОБА_1 у період з 01 вересня 1983 року по 28 червня 1990 року навчався у Мелітопольському інституті механізації сільського господарства за спеціальністю механізація сільського господарства.

Спірним в цій справі є правомірність незарахування до страхового стажу позивача періоду навчання.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов`язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV).

Частинами першою та другою статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

За змістом частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до диплому серії НОМЕР_2 , виданому 28 червня 1990 року, підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 01 вересня 1983 року по 28 червня 1990 року навчався у Мелітопольському інституті механізації сільського господарства за спеціальністю механізація сільського господарства.

Трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 містить записи про навчання ОСОБА_1 з 01 вересня 1983 року по 15 липня 1990 року на денній формі у Мелітопольському інституті механізації сільського господарства.

Підставою для незарахування цього періоду до страхового стажу є те, що період навчання перетинається із періодом строкової військової служби.

Як вказано вище, зарахування певних періодів трудової діяльності до стажу для цілей визначення права на пенсію має здійснюватися за законодавством, під час дії якого ці періоди існували.

Закон №1058-IV набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Тобто трудова та інша прирівняна до неї діяльність за період до 01 січня 2004 року повинна враховуватися до стажу роботи для призначення пенсії відповідно до законодавства, яке діяло до 01 січня 2004 року.

Згідно зі статтею 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується, зокрема, навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

На момент навчання позивача правовідносини у сфері освіти регулювалися Законом Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про народну освіту» від 28 червня 1974 року № 2778-VIII (далі - Закон № 2778-VIII).

Згідно зі статтею 55 Закону № 2778-VIII вища освіта здійснюється в університетах, інститутах, академіях та інших навчальних закладах, віднесених у встановленому порядку до вищих навчальних закладів.

Тобто період навчання позивача у Мелітопольському інституті механізації сільського господарства є періодом навчання у вищому навчальному закладі.

В період навчання позивача діяло Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 (далі – Положення № 590).

Підпунктом «и» пункту 109 Порядку № 590 визначено, що крім роботи в якості робітника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних закладах (технікумах, педагогічних та медичних училищах і т. д.), партійних школах, совпартшколах, школах профрухів, на робфаках, перебування в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі.

Єдиною підставою не зарахування періоду навчання до страхового стажу є те, що період навчання перетинається із військовою службою, проте судом першої інстанції врахована ця обставина та зобов`язано відповідача зарахувати до страхового стажу період навчання за виключенням зарахованого до страхового стажу згідно з розрахунком страхового стажу форми РС-право періоду строкової військової служби (з 04 липня 1984 року по 20 травня 1986 року).

Також суд зауважує, що період навчання позивача за денною формою здобуття освіти підтверджено як копією диплома, так записами трудової книжки позивача, тому відповідно до приведених норм законодавства цей період (у визначеному судом першої інстанції розмірі) має бути зарахований до страхового стажу.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2026 року в справі № 160/11720/26 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2026 року в справі № 160/11720/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 19 серпня 2026 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 19 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко