Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №160/9354/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/9354/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року (суддя Врона О.В.) в справі № 160/9354/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про:

визнання протиправною відмову від 25 травня 2026 року №7/15701/10 щодо виготовлення й надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нової довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року;

зобов`язання підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатків 1, 14 до постанови №704, із зазначенням надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення й премії, визначених з посадового окладу, та окладу за військовим званням, перерахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатків 1, 14 до постанови №704 для проведення з 01 лютого 2026 року перерахунку основного розміру пенсії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року зупинено провадження у справі №160/9354/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №240/401/26.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апелянт звертає увагу на відмінність правовідносин у цій справі та справі, до набрання законної сили рішення Верховного Суду в якій судом першої інстанції зупинено провадження у справі.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Суд першої інстанції, установив, що ухвалою Верховного Суду від 22.05.2026 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу №240/401/26 з обґрунтуванням необхідності вирішення окремих колізій правових норм та різну практику палат КАС ВС у справах, пов`язаних зі скасуванням постанови Кабінету Міністрів України № 481.

Предметом оскарження у справі №240/401/26 є питання правомірності застосування пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” у редакції, чинній з 29.01.2020, при обчисленні щодо нарахування та виплати позивачу з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025 основних та додаткових видів грошового забезпечення.

Оскільки у межах цієї справи суд касаційної інстанції розглядає питання правомірності застосування пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” у редакції, чинній з 29.01.2020, при обчисленні основних та додаткових видів грошового забезпечення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав та доцільність зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №240/401/26.

Суд визнає висновок суду першої інстанції обґрунтованим.

Судом встановлено, що предметом позову в цій справі є наявність підстав для складання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2026 року, для проведення з 01 лютого 2026 року перерахунку основного розміру пенсії.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 травня 2026 року передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу № 240/401/26 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

При цьому питанням, яке пропонується до вирішення об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду, є саме питання застосування норми статті 7 та статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України в частині застосування положень Постанови № 481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, із якого, у тому числі, проводить обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців.

Тобто у справі №240/401/26 правовою проблемою, яка запропонована до вирішення об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, є застосування норми статті 7 та статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України в частині врахування положень постанови № 481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, із якого, у тому числі, проводить обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців, тому очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання.

За приписами пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Таким чином, оскільки правовідносини у цій справі є подібними правовідносинам, що розглядаються у справі № 240/401/26, суд визнає цілком обґрунтованим зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 240/401/26.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року в справі № 160/9354/26 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року в справі № 160/9354/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 19 серпня 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 19 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко