Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №160/8161/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/8161/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпропетровського окружного адміністративного суду на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року (суддя Калашник Ю.В., повне судове рішення складено 29 травня 2026 року) в справі № 160/8161/26 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, третя особа – Дніпровська міська рада, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, третя особа – Дніпровська міська рада, про:

визнання протиправним та скасування рішення житлово-побутової комісії для придбання службових жилих приміщень, впорядкування роботи з надання службових жилих приміщень і користування ними Дніпропетровського окружного адміністративного суду №1 від 26 грудня 2025 року «Про повторний розгляд питання про виключення службового жилого приміщення житла з числа службових, а саме однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 37, кв.м.», яким відмовлено у задоволенні заяви начальника відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду Аліні Шевченко про виключення службового жилого приміщення житла з числа службових, а саме однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;

зобов`язання прийняти рішення щодо виключення з числа службових квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , передачу такого службового житла у її власність та звернутися з відповідним клопотанням (поданням) до виконавчого комітету Дніпровської міської ради.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року справу передано за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення житлово-побутової комісії для придбання службових жилих приміщень, впорядкування роботи з надання службових жилих приміщень і користування ними Дніпропетровського окружного адміністративного суду №1 від 26.12.2025 “Про повторний розгляд питання про виключення службового жилого приміщення житла з числа службових, а саме однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 37, кв.м.”, яким відмовлено у задоволенні заяви начальника відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду Аліні Шевченко про виключення службового жилого приміщення житла з числа службових, а саме однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язано Дніпропетровський окружний адміністративний суд прийняти рішення про виключення з числа службових квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , передачу такого службового житла у власність ОСОБА_1 , та звернутися з відповідним клопотанням (поданням) до виконавчого комітету Дніпровської міської ради.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення, вважаючи, що рішення ухвалено без урахування всіх обставин у справі, наслідком чого стало неправильне вирішення справи по суті, просить ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт зазначає, що спірна квартира є державною власністю, а суд є її балансоутримувачем.

Виключення жилого приміщення з числа службових можливе лише у випадку, якщо відпала потреба в такому його використанні. При відмові у задоволенні заяви позивача про виключення службового жилого приміщення житла з числа службових комісія враховувала той факт, що згідно з журналом обліку заяв про надання службового житла зареєстровано одну заяву від судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду про отримання службового житла для поліпшення житлових умов.

Наявність у журналі обліку осіб, які потребують житла, хоча б однієї заяви, є прямим та незаперечним доказом того, що потреба установи у даному приміщенні не відпала. Вилучення квартири з числа службових за наявності черги призведе до порушення прав інших працівників, які мають пріоритетне право на отримання цього житла, у разі його звільнення.

При цьому зауважує, що стаття 125 Житлового кодексу України встановлює соціальний захист для осіб із 10-річним стажем, який полягає виключно у забороні виселення без надання іншого житла. Вказана норма не створює і не може створювати автоматичного права на зміну статусу житла зі «службового» на «постійне». Закон не зобов`язує установу розслужбовувати майно лише на підставі тривалості роботи працівника. Відмова у зміні правового статусу квартири жодним чином не обмежує право позивача на проживання. Позивач та її донька продовжують безперешкодно користуватися квартирою на підставі договору найму службового житла.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа просить скасувати рішення, у додаткових поясненнях просить ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 05.06.2007 працює у Дніпропетровському окружному адміністративному суді, з 08.08.2011 переведена на посаду начальника відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Відповідно до довідки Дніпропетровського окружного адміністративного суду №102 від 02.04.2026 начальник відділу управління персоналом ОСОБА_1 станом на 02.04.2026 має стаж роботи у судовій системі - 18 років 09 місяців 29 днів, з них на посаді начальника відділу управління персоналом - 14 років 07 місяців 25 днів.

Згідно з витягом з протоколу зборів суддів Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2019 №2 прийнято рішення про надання службових приміщень, зокрема начальнику відділу управління персоналом ОСОБА_1 (квартири за адресою: АДРЕСА_1 ).

02.01.2020 на підставі рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 17.12.2019 №1324 “Про затвердження списків на заселення службових квартир” позивачу було видано ордер №0000000196 на заселення службового житлового приміщення жилою площею 18.7 кв.м., яке складається з однієї квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі договору найму службового житлового приміщення №20/02 від 20.01.2020 та акту приймання-передачі службового житлового приміщення №20/02 від 20.01.2020, укладеним між Дніпропетровським окружним адміністративним судом та ОСОБА_1 , останній передано у володіння та користування ізольоване житлове приміщення, придатне для постійного проживання, а саме службове житлове приміщення: однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 .

З 20.01.2020 позивач разом з дочкою зареєстровані та постійно проживають вищезазначеній квартирі.

З метою реалізації своїх прав щодо приватизації державного житлового фонду 24.04.2024 позивач звернулася із заявою до голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду з проханням подати до виконавчого комітету Дніпровської міської ради клопотання разом з належно оформленими документами про виключення з числа службового житла квартир квартиру за адресою АДРЕСА_1 .

Листом Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.05.2024 за №08/34235/24 позивача повідомлено, що наказом голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду №894-к від 19.10.2018 утворено та затверджено склад житлово-побутової комісії Дніпропетровського окружного адміністративного суду для придбання службових жилих приміщень, впорядкування роботи з надання службових жилих приміщень і користування ними.

На підставі договору купівлі-продажу 26.12.2018 №1422 судом придбана квартира, яка поставлена на баланс Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 18.06.2019 №586 “Про включення до числа службових жилих приміщень квартир” до числа службових жилих приміщень включено квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

17.06.2024 позивач повторно звернулася до голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою щодо звернення до виконавчого комітету Дніпровської міської ради з клопотанням разом з належно оформленими документами про виключення з числа службового житла квартири за адресою АДРЕСА_1 , на підставі того, що підстави, які унеможливлювали розгляд першого звернення відсутні, оскільки суддею, яка обліковувалася у списку на отримання житла для поліпшення житлових умов, подано заяву про виключення її зі списку осіб, що потребують поліпшення житлових умов у зв`язку з відсутністю потреби у службовому житлі.

Листом Дніпропетровського окружного адміністративного суду №08/49113/24 від 27.06.2024 позивача було повідомлено, що виключення жилого приміщення з числа службових проводиться рішенням Комісії, на підставі клопотання голови або особи, яка виконує його обов`язки, рішенням виконавчого органу місцевого самоврядування за місцем розташування приміщення.

26.06.2024 позивач відповідно до пункту 7 розділу I Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, затвердженим рішенням зборів суддів від 16.10.2018 №1 та введеного в дію наказом голови суду від 16.10.2018 №201-од, звернулася до голови суду із заявою про виключення службового житлового приміщення житла з числа службових. До заяви було надано: довідку про стаж роботи в судовій системі; інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 ; інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_2 ; копію картки платника податків ОСОБА_2 .

Рішенням житлово-побутової комісії для придбання службових жилих приміщень, впорядкування роботи з надання службових жилих приміщень і користування ними Дніпропетровського окружного адміністративного суду №1 від 01.10.2024 “Про розгляд питання про виключення службового жилого приміщення житла з числа службових, а саме однокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 ” відмовлено у задоволенні заяви начальника відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду Шевченко А.В. про виключення службового жилого приміщення житла з числа службових, а саме однокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 .

07.11.2024 позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.01.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.06.2025, у справі №160/29741/24 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Рішення засідання житлово-побутової комісії для придбання службових жилих приміщень, впорядкування роботи з надання службових жилих приміщень і користування ними Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 за №1 “Про розгляд питання про виключення службового жилого приміщення житла з числа службових, а саме однокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 ”. Зобов`язано Дніпропетровський окружний адміністративний суд повторно розглянути заяву начальника відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду Шевченко Аліни Василівни від 26.06.2024 про виключення службового жилого приміщення житла з числа службових, а саме однокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

У подальшому рішенням житлово-побутової комісії для придбання службових жилих приміщень, впорядкування роботи з надання службових жилих приміщень і користування ними Дніпропетровського окружного адміністративного суду №1 від 26.12.2025 “Про повторний розгляд питання про виключення службового жилого приміщення житла з числа службових, а саме однокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 37,2 кв.м.” відмовлено у задоволенні заяви начальника відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду Аліни Шевченко про виключення службового жилого приміщення житла з числа службових, а саме однокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Суд першої інстанції вважав, що враховуючи приписи пункту 6 розділу ІІ та пункту 2 розділу IV Положення, працівники суду, які пропрацювали у судовій системі не меньше10 років і більше, що забезпечені службовими житловими приміщеннями, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку визначеному Положенням.

ОСОБА_1 станом на 02.04.2026 має стаж роботи у судовій системі – 18 років 09 місяців 29 днів, з них на посаді начальника відділу управління персоналом 14 років 07 місяців 25 днів.

На підставі рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 17.12.2019 №1324 “Про затвердження списків на заселення службових квартир” позивачу було видано ордер №0000000196 на заселення службового житлового приміщення жилою площею 18.7 кв.м., яке складається з однієї квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд першої інстанції вважав посилання відповідача у своїх листах як на підставу для неможливості задоволення заяви позивача на листи Державної судової адміністрації України є хибним, оскільки такі листи мають інформаційний характер і не встановлюють нових правових норм.

Суд першої інстанції відхилив аргумент відповідача в частині наявності у журналі обліку осіб, які потребують житла, хоча б однієї заяви, що є прямим та незаперечним доказом того, що потреба установи у даному приміщенні не відпала, оскільки доказів такого матеріали справи не містять, а також з тих підстав, що перебування особи на обліку осіб які потребують житла, не створює абсолютного чи безумовного права на отримання саме конкретної квартири. Такий облік лише фіксує загальне право на поліпшення житлових умов у майбутньому за наявності відповідного житлового фонду. Тому твердження про автоматичне порушення прав інших працівників суду є перебільшеним.

На думку суду першої інстанції, статус балансоутримувача, яким є Дніпропетровський окружний адміністративний суд, не наділяє його дискрецією необмежено відмовляти у зміні правового режиму майна. Такі питання вирішуються з урахуванням норм законодавства, рішень уповноважених органів та балансу інтересів, а не виключно внутрішньою доцільністю установи.

Судом першої інстанції зауважено, що тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму,режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції, а тому безпідставна відмова у ініціюванні питання щодо виключення жилого приміщення з числа службових, шляхом подання підприємством, установою, організацією відповідного клопотання до виконавчого комітету відповідної ради, є невиправданим втручанням у приватну сферу особи, порушенням прав на повагу до житла, внаслідок чого спірне рішення має бути визнано протиправним.

Зважаючи на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність рішення житлово-побутової комісії для придбання службових жилих приміщень, впорядкування роботи з надання службових жилих приміщень і користування ними Дніпропетровського окружного адміністративного суду №1 від 26.12.2025 про відмову у задоволенні заяви позивача про виключення службового жилого приміщення житла з числа службових, належним способом захисту порушення прав позивача є зобов`язання житлово-побутову комісію відповідача прийняти рішення щодо виключення з числа службових квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , передачу такого службового житла у власність ОСОБА_1 , та звернутись з відповідним клопотанням (поданням) до виконавчого комітету Дніпровської міської ради є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Здійснюючи апеляційній перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 05 червня 2007 року працює у Дніпропетровському окружному адміністративному суді, з 08 серпня 2011 року на посаді начальника відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду, станом на 02 квітня 2026 року має стаж роботи у судовій системі 18 років 09 місяців 29 днів, з них на посаді начальника відділу управління персоналом - 14 років 07 місяців 25 днів.

Рішенням зборів суддів Дніпропетровського окружного адміністративного суду 21 червня 2019 року надано ОСОБА_1 службове приміщення - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачу 02 січня 2020 року на підставі рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 17 грудня 2019 року №1324 «Про затвердження списків на заселення службових квартир» видано ордер №0000000196 на заселення службового житлового приміщення жилою площею 18.7 кв.м., яке складається з однієї квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі договору найму службового житлового приміщення №20/02 від 20 січня 2020 року та акту приймання-передачі службового житлового приміщення №20/02 від 20 січня 2020 року, укладеному між Дніпропетровським окружним адміністративним судом та ОСОБА_1 , ОСОБА_1 передано у володіння та користування ізольоване житлове приміщення, придатне для постійного проживання, а саме службове житлове приміщення: однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 , в якому позивач зареєстрована та постійно проживає разом із донькою.

Позивачем ініційоване питання про виключення службового житлового приміщення житла з числа службових.

Рішенням житлово-побутової комісії для придбання службових жилих приміщень, впорядкування роботи з надання службових жилих приміщень і користування ними Дніпропетровського окружного адміністративного суду (далі - житлово-побутова комісія) №1 від 01 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виключення службового жилого приміщення житла з числа службових.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі №160/29741/24, яке набрало законної сили 05 червня 2025 року, визнано протиправним та скасовано рішення засідання житлово-побутової комісії для придбання службових жилих приміщень, впорядкування роботи з надання службових жилих приміщень і користування ними Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 за №1 «Про розгляд питання про виключення службового жилого приміщення житла з числа службових, а саме однокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 »; зобов`язано Дніпропетровський окружний адміністративний суд повторно розглянути заяву начальника відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду Шевченко Аліни Василівни від 26.06.2024 про виключення службового жилого приміщення житла з числа службових, а саме однокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

На виконання наведеного судового рішення рішенням житлово-побутової комісії №1 від 26 грудня 2025 року «Про повторний розгляд питання про виключення службового жилого приміщення житла з числа службових, а саме однокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 37,2 кв.м.» відмовлено у задоволенні заяви начальника відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду Аліни Шевченко про виключення службового жилого приміщення житла з числа службових, а саме однокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Спірним в межах цієї справи є правомірність рішення житлово-побутової комісії №1 від 26 грудня 2025 року.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання визначає Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 10 червня 1992 року № 2482-XII (далі - Закон №2482-ХІІ).

Відповідно до пункту 2 статті 2 Закону №2482-ХІІ не підлягають приватизації квартири віднесені у встановленому порядку до числа службових. Лише після вирішення питання про зняття з даного житла статусу службового, воно може бути приватизоване на умовах і в порядку, передбаченому Законом.

Статтею 118 Житлового кодексу України (був чинним на час виникнення спірних правовідносин, далі - ЖК України) передбачено, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Дніпропетровському окружному адміністративному суді затверджене рішенням зборів суддів Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року №1 та введено в дію наказом голови суду від 16 жовтня 2018 року №201-од (далі - Положення).

Пунктом 2 розділу І Положення службові жилі приміщення призначаються для заселення працівниками Дніпропетровського окружного адміністративного суду за переліком посад, визначених постановою Ради Міністрів Української РСР від 04.02.1988 №37 «Про службові жилі приміщення».

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Положення службові жилі приміщення надаються незалежно від перебування працівників на квартирному обліку, без додержання черговості та пільг, установлених для забезпечення громадян житлом.

Відповідно до пункту 2 розділу IV Положення не можуть бути виселені без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у пункті 1 розділу IV положення, працівників, які пропрацювали у судовій системі не менш як десять років.

Наведений припис Положення кореспондується із змістом статті 125 ЖК України, за якою осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років, не може бути виселено із службового житла.

Пунктом 6 розділу І Положення передбачено, що жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку його виключено з числа жилих. Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться рішенням Комісії, на підставі клопотання голови суду або особи, яка виконує його обов`язки, рішенням виконавчого органу місцевого самоврядування за місцем розташування приміщення.

Зміст пункту 6 розділу І Положення відповідає нормам пункту 6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів РСР «Про службові житлові приміщення» від 04 лютого 1988 року №37, відповідно до якого жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих.

Пунктом 7 розділу І Положення установлено, що працівник, який належить до кола осіб, зазначених у пункті 2 розділу IV цього Положення, має право звернутися до голови суду або особи, яка виконує його обов`язки, із заявою про виключення службового житлового приміщення, в якому він проживає спільно зі своєю сім`єю, з числа службових за формою відповідно до додатку 2 до вищезазначеного Положення. При цьому, необхідно надати документи, що підтверджують відсутність у нього та членів його сім`ї власного житла в населеному пункті, де розміщений суд, та документи, що підтверджують відповідність працівника вимогам пункту 2 розділу IV Положення.

Виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на підставі клопотання житлово-побутової комісії Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Відтак, працівники суду, які пропрацювали у судовій системі не меньше10 років і більше, що забезпечені службовими житловими приміщеннями, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному Положенням. При цьому виключення квартир з числа службових для забезпечення судів, працівників суду та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання житлово-побутової комісії Дніпропетровського окружного адміністративного суду до виконавчого комітету Дніпровської міської рада.

У спірному випадку позивач як особа, яка має стаж роботи у судовій системі більше 18 років, з них на посаді начальника відділу управління персоналом - більше 14 років, та не має (як й члени її сім`ї) власного житла у місті Дніпрі, та якій надано у користування службове житло, ініціювала питання про виключення службового житлового приміщення житла з числа службових, проте рішенням житлово-побутової комісії їй відмовлено у реалізації її права.

Суд погоджує висновок суду першої інстанції, що підстави, за якими відповідач відмовив позивачу про виключення службового житлового приміщення житла з числа службових, є необґрунтованими.

Основним доводом апелянта є те, що потреба установи у даному приміщенні не відпала, проте суд першої інстанції правильно відхилив такій довід з підстав не надання відповідачем доказів наявності у відповідача потреби саме у житловому приміщенні, яке передано у користування позивачу.

Аргумент апелянта про те, що вилучення квартири з числа службових за наявності черги призведе до порушення прав інших працівників, які мають пріоритетне право на отримання цього житла, у разі його звільнення, спростовується тим фактом, що оскільки позивач має 10-річний стаж роботи у суді, вона у будь-якому разі не може бути виселена із службового житла без надання іншого житла, тобто у разі звільнення позивача житло, надане позивачу як службове, не може бути передано іншій особі без надання іншого житла позивачу.

Покликання відповідача на те, що стаття 125 Житлового кодексу України встановлює соціальний захист для осіб із 10-річним стажем, який полягає виключно у забороні виселення без надання іншого житла, проте не створює і не може створювати автоматичного права на зміну статусу житла зі «службового» на «постійне», є доречними, проте, судом першої інстанції не робився такий висновок із посиланням на статтю 125 ЖК України.

Суд також вважає цілком обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції, а тому безпідставна відмова у ініціюванні питання щодо виключення жилого приміщення з числа службових, шляхом подання підприємством, установою, організацією відповідного клопотання до виконавчого комітету відповідної ради, є невиправданим втручанням у приватну сферу особи, порушенням прав на повагу до житла, внаслідок чого спірне рішення має бути визнано протиправним, позаяк такий висновок цілком узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право кожного на повагу до його приватного і сімейного життя, житла і до таємниці кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права інакше, ніж згідно із законом і коли це необхідно в демократичному суспільстві в інтересах національної і громадської безпеки або економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Суд першої інстанції доречно зауважив, що згідно з Конвенцією поняття «житло» не обмежується приміщеннями, в яких законно мешкають або законно створені. Чи є конкретне місце проживання «житлом», яке підлягає захисту на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин, а саме від наявності достатніх та триваючих зв`язків з конкретним місцем (рішення ЄСПЛ у справі «Прокопович проти Росії», заява № 58255/00, пункт 36,). Втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла (рішення ЄСПЛ від 13 травня 2008 року у справі «МакКенн проти Сполученого Королівства», заява № 19009/04, пункт 50).

Підсумовуючи викладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність рішення житлово-побутової комісії №1 від 26 грудня 2025 року про відмову у задоволенні заяви позивача про виключення службового жилого приміщення житла з числа службових.

Апелянтом не наведено доводів у спростування обраного судом першої інстанції способу захисту порушеного права позивача, тому судом не надається оцінка рішенню суду першої інстанції в цій частині.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського окружного адміністративного суду на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року в справі №160/8161/26 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року в справі №160/8161/26 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, третя особа – Дніпровська міська рада, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 19 серпня 2026 року та відповідно пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 19 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко