Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №160/4244/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/4244/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року (суддя Олійник В.М.) в справі № 160/4244/26 за позовом ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (далі – ЦОФСО) про:

визнання протиправним та скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №6051/25/122/ВП від 04 грудня 2025 року;

зобов`язання повторно здійснити експертне оцінювання щодо нього відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №1338 від 15 листопада 2024 року, з урахуванням додатку до критеріїв встановлення інвалідності Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1338 від 15 листопада 2024 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити нове рішення про задоволення позов.

Апелянт зауважує, що попри те, що йому було виконано тиреоїдектомію, що супроводжується гіпотиреозом тяжкої форми в ст. мед. компенсації, що є анатомічним дефектом, який належить до Додатку до критеріїв встановлення інвалідності Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ №1338 від 15.11.2024 року, експертною комісією не було застосовано даного нормативно-правового акту, що порушує його право на встановлення III групи інвалідності без строку повторного оцінювання та свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

Відповідачем у рішенні не наведено обґрунтувань щодо незастосування даної норми всупереч тому, що у скарзі про перегляд рішення №232/25/1634/Р від 26.09.2025 року було зроблено посилання на даний нормативно-правовий акт, а отже відповідачем не було надано мотивованого рішення за розглядом скарги та не було застосовано даного акту, що є протиправною бездіяльністю, котра стала підставою для звернення до адміністративного суду.

Суд першої інстанції не досліджував докази та підстави незастосування відповідачем даної норми, всупереч тому, що позовними вимогами було визнання протиправною бездіяльністю у зв`язку з незастосуванням акту при винесенні рішення Центром оцінювання №6051/25/122 від 04.12.2025 року, тобто судом першої інстанції не досліджено позовні вимоги позивача, не з`ясовано конкретних причин, умов та обставин, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню, а саме застосування Переліку анатомічних дефектів та захворювань, при яких група інвалідності встановлюється без строку повторного оцінювання згідно Додатку до критеріїв встановлення інвалідності Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ №1338 від 15.11.2024 року, фактично не були вчинені.

Звертає увагу, що суд першої інстанції посилається на дискреційні повноваження військово-лікарських комісій, в той час як Центр оцінювання повсякденного функціонування особи є іншою установою, котра здійснює функції, пов`язані з обмеженням повсякденного функціонування або з інвалідністю з метою визначення наявності або відсутності порушень структур та/або функцій організму, в тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмежень життєдіяльності, встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, в той час як військово-лікарські комісії, пов`язані з медичним оглядом військовозобов`язаних, військовослужбовців, призовників та резервістів з метою визначення їх ступеню придатності до військової служби.

Дискреція не є довільною та вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), а завдання адміністративного судочинства полягає в гарантуванні дотримання вимог права.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно консультативного висновку МСЕК від 29.07.2025 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Інституті ендокринології з 2019 року, проходить планові обстеження. Діагноз: Папілярна карцинома щитоподібної залози pТlaNOMO (C73). Стан після комбінованого лікування. Післяопераційний гіпотиреоз, тяжка форма, стан медикаментозної компенсації. Дисгормональна кардіопатія. 13.01.2020 року - тиреоідектомія, середина дисекція шиї.

Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК 12 ААГ №551337 від 11.10.2023 року ОСОБА_1 повторно встановлено III групу інвалідності загального захворювання з протипоказанням до важкої фізичної праці.

Відповідно до індивідуальної програми реабілітації інвалідів №1079 від 11.10.2023 року ОСОБА_1 складено програму на підставі ІІ групи інвалідності через захворювання: С73, Z90.8, E89 з І ступенем обмеження до трудової діяльності.

Випискою 13 медичної карти стаціонарного хворого №2938 вбачається, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 24.06.2025 по 01.07.2025 року з діагнозами: Папілярна карцинома щитоподібної залози plaNOM (комбіноване лікування). Післяопераційний гіпотиреоз, тяжка форма, стан медикаментозної компенсації. Дисліпідемія. СН 0 ст. Дисфункція вегетативної нервової системи, астено-невротичний синдром. Вертеброгенна цервікалгія на тлі ДДЗ хребта.

Відповідно до висновку дуплексного сканування артерій нижніх кінцівок від 30.06.2025 року у ОСОБА_1 було встановлено: початкові атеросклеротичні зміни магістральних артерії обох н/к у вигляді ділянок ущільнення та нерівномірного потовщення судинної стінки, локальних гемодинамічно незначущих атеросклеротичних бляшок у ЗСА з обох сторін.

Відповідно до консультативного висновку спеціаліста від 08.09.2025 року у ОСОБА_1 діагностовано: Атеросклероз артерій нижніх кінцівок. Початкові атеросклеротичні зміни магістральних артерій з локальними гемодинамічно незначущими стенозами ЗСА з обох сторін.

Згідно направлення на оцінювання експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 15.09.2025 року, ОСОБА_1 мав ІІІ групу інвалідності надану двічі через діагнози: Злоякісне новоутворення щитоподібної залози. Атеросклероз артерій кінцівок.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №232/25/1634/P від 26.09.2025 року, ОСОБА_1 не було продовжено III групу інвалідності.

У зв`язку з незгодою з рішенням експертної команди 13.10.2025 року представником ОСОБА_1 подано заяву про перегляд рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи рішення №232/25/1634/P від 26.09.2025 року до Центру оцінювання функціонального стану особи.

04.12.2025 року представником ОСОБА_1 було отримано витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №6051/25/122/ВП від 04.12.2025 року, згідно якого зазначено, що при ознайомленні з матеріалами наданих документів та медичних записів, результатів об`єктивних, лабораторних та клініко-функціональних методів обстеження експертна комісія дійшла до висновку, що виявлені патологічні клініко-функціональні зміни з боку органів ендокринної системи, обумовлені основним захворюванням та спричинені ними ускладнення мають легкий ступінь обмеження повсякденного функціонування та життєдіяльності, що не дає підстав для встановлення групи інвалідності.

ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №6051/25/122/ВП від 04.12.2025 року, оскільки під час перегляду рішення було порушено процедуру проведення медичного огляду та не враховано критеріїв встановлення інвалідності Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ №1338 від 15.11.2024 року, відповідно до наявного захворювання - первинний (тиреоїдектомія) гіпотиреоз у тяжкій формі в стадії субкомпенсації або декомпенсації, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Судом першої інстанції зауважено, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що придатний до військової служби у мирний час.

Отже, оцінка висновку МСЕК, яким, зокрема визначається ступінь втрати працездатності та інвалідність особи, з медичного критерію не вирішується судом, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері.

З урахуванням встановлених обставин у даній справі, суд приходить до висновку, що спірне рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО прийняте відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою КМУ від 15 листопада 2024 року №1338, Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи, затвердженого наказом МОЗ України від 03.12.2024 №2022, є правомірним та скасуванню не підлягає.

Суд визнає висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно з довідкою до акту огляду МСЕК 12 ААГ №551337 від 11 жовтня 2023 року повторно встановлено III групу інвалідності загального захворювання з протипоказанням до важкої фізичної праці.

Відповідно до індивідуальної програми реабілітації інвалідів №1079 від 11 жовтня 2023 року ОСОБА_1 складено програму на підставі ІІ групи інвалідності через захворювання: С73, Z90.8, E89 з І ступенем обмеження до трудової діяльності.

Позивач перебуває на обліку в Інституті ендокринології з 2019 року, проходить планові обстеження. Діагноз: Папілярна карцинома щитоподібної залози pТlaNOMO (C73). Стан після комбінованого лікування. Післяопераційний гіпотиреоз, тяжка форма, стан медикаментозної компенсації. Дисгормональна кардіопатія. 13.01.2020 року - тиреоідектомія, середина дисекція шиї.

Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - ЕКОПФО) №232/25/1634/P від 26 вересня 2025 року ОСОБА_1 не було продовжено III групу інвалідності, установлено: діагноз, за яким особу направлено - основний діагноз: С7З - злоякісне новоутворювання щитоподібної залози; супутні діагнози: 170.20 - атеросклероз артерій кінцівок, неуточнений; рішення щодо встановлення інвалідності - ні; встановлення інвалідності безстроково – ні.

Позивачем (представником позивача) 13 жовтня 2025 року подано до ЦОФСО заяву про перегляд рішення ЕКОПФО №232/25/1634/P від 26 вересня 2025 року.

Рішенням ЦОФСО №6051/25/122/ВП від 04 грудня 2025 року підтверджено рішення, що оскаржується.

В обґрунтування рішення зазначено таке: «Експертна комісія ознайомилася з матеріалами наданих документів та медичних записів, результатами об`єктивних, лабораторних та клініко-функціональних методів обстеження. Дійшла висновку, що виявлені патологічні клініко-функціональні зміни з боку органів ендокринної системи, обумовлені осносним захворюванням (папілярний рак щітовидної залози 1 ст в 2019 р після хірургічного лікування, радіойодтерапії, в процесі супресивної гормонотерапії) та спричинені ними ускладнення мають легкий ступінь обмеження повсякденного функціонування та життєдіяльності пацієнта (легкий ступень обмеження трудової діяльності, нормальна здатність до навчання, пересування, спілкування контролю за своєю поведінкою, орієнтації), що, в даний час, не дає підстав для встановлення йому групи інвалідності, Зафіксовані випадки підвищення ТТГ вище цільових значень але в межах або незначним перевищенням норми може бути пов`язано з факторами, що впливають на абсорбцію препарату (режим прийому, взаємодія з їжею або ліками, можливі шлунково-кишкові порушення тощо). Після усунення цих факторів можливе досягнення стабільної компенсації в межах цільових значень.».

Спірним в цій справі є питання правомірності рішення ЦОФСО щодо невстановлення позивачу групи інвалідності.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон №3551-ХІІ).

Частиною першою статті 7 Закону №3551-ХІІ передбачено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

У розумінні абзацу четвертого?статті 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06 жовтня 2005 року № 2961-IV (далі - Закону № 2961-IV) інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі - Закон № 875-XII), особа з інвалідністю - особа із стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар`єрами можуть заважати її повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими;

Частиною першої статті 3 Закону №875-ХІІ передбачено, що інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» затверджено Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Порядок №1338, застосовується судом у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою визначення наявності або відсутності порушень структур та/або функцій організму, в тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмежень життєдіяльності, встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також розроблення рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, з урахуванням індивідуального реабілітаційного плану (за наявності).

Відповідно до пункту 29 Порядку №1338 розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття закладом охорони здоров`я електронного направлення до розгляду.

У разі проведення повторного оцінювання експертна команда може зробити запит на отримання справи медико-соціальної експертизи.

У разі необхідності проведення додаткового обстеження розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів після завершення такого обстеження.

У разі виявлення під час проведення оцінювання невідповідностей (описок, технічних або арифметичних помилок, невідповідностей наявним документам) в інформації, зазначеній у направленні на оцінювання відповідно до підпункту 1 пункту 20 цього Порядку, експертна команда зазначає про такі невідповідності в протоколі та приймає рішення на основі виправлених даних.

Рішення приймаються експертною командою в день розгляду справи, крім випадків необхідності проведення додаткового обстеження, неявки особи на проведення оцінювання або зміни складу експертної команди.

Згідно з пунктом 31 Порядку №1338 під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я.

Якщо наявної інформації недостатньо для прийняття рішення щодо оцінювання, експертна команда має право направити особу на додаткове медичне обстеження. У такому разі головуючий у справі формує електронне направлення в електронній системі охорони здоров`я відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого МОЗ (пункт 32 Порядку № 1338).

Розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги” (пункт 36 Порядку №1338).

За положеннями пункту 40 Порядку №1338 за результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства:

ступеня обмеження життєдіяльності особи;

потреби у продовженні тимчасової непрацездатності;

інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують;

ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);

наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, автомобіля і протипоказання до керування ним, що визначаються відповідно до переліку медичних показань і протипоказань, затвердженого МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики;

потреби у постійному сторонньому догляді;

потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної, трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації;

обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації та/або медичних виробів;

потреби в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я та у разі визначення такої потреби головуючий формує електронне направлення для надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я відповідно до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1268 “Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров`я” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 97, ст. 6315);

ступеня стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування;

причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім`ї померлого.

За однією причиною, встановленою військово-лікарською, медичною (військово-лікарською), лікарсько-експертною комісією, може встановлюватися інвалідність або ступінь втрати професійної працездатності.

У разі первинного встановлення інвалідності та/або ступеня втрати професійної працездатності датою встановлення інвалідності та/або ступеня втрати професійної працездатності є дата направлення на оцінювання або дата видачі направлення до медико-соціальних експертних комісій, що передані до експертних команд для проведення оцінювання.

Відповідно до пункту 57 Порядку №1338 рішення експертних команд щодо результатів оцінювання можуть бути оскаржені особами, яким було проведено таке оцінювання (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або до адміністративного суду.

За положеннями пункту 59 Порядку № 1338 розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи.

Експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1, та відповідних клопотань особи (пункт 67 Порядку №1338).

Згідно з пунктом 68 Порядку №1338 експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарг:

вивчає рішення експертної команди щодо результату оцінювання, що оскаржується, відео- та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому було прийнято відповідне рішення (за наявності);

заслуховує пояснення скаржника (його уповноваженого представника), інших осіб, залучених до розгляду скарги (у разі розгляду скарги за участю скаржника або його уповноваженого представника);

за наявності підстав, передбачених цим Порядком, проводить повторне оцінювання.

За результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про:

підтвердження оскарженого рішення експертної команди;

скасування оскарженого рішення експертної команди;

формування нового рішення щодо результату оцінювання.

Рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи формується засобами електронної системи. На рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи усіма її членами накладаються кваліфіковані електронні підписи або удосконалені електронні підписи, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронного підпису.

У межах спірних правовідносин позивачем оскаржується рішення ЦОФСО як таке, що ухвалено без повного дослідження його медичної документації, без врахування захворювань, які підтверджені медичними документами, які в сукупності впливають на ступінь обмеження його життєдіяльності.

Виходячи зі змісту рішення ЦОФСО №6051/25/122 від 04 грудня 2025 року експертною командою підтверджено рішення ЕКОПФО №232/25/1634/P від 26 вересня 2025 року.

В обґрунтування рішення зазначено таке: «Експертна комісія ознайомилася з матеріалами наданих документів та медичних записів, результатами об`єктивних, лабораторних та клініко-функціональних методів обстеження. Дійшла висновку, що виявлені патологічні клініко-функціональні зміни з боку органів ендокринної системи, обумовлені осносним захворюванням (папілярний рак щітовидної залози 1 ст в 2019 р після хірургічного лікування, радіойодтерапії, в процесі супресивної гормонотерапії) та спричинені ними ускладнення мають легкий ступінь обмеження повсякденного функціонування та життєдіяльності пацієнта (легкий ступень обмеження трудової діяльності, нормальна здатність до навчання, пересування, спілкування контролю за своєю поведінкою, орієнтації), що, в даний час, не дає підстав для встановлення йому групи інвалідності, Зафіксовані випадки підвищення ТТГ вище цільових значень але в межах або незначним перевищенням норми може бути пов`язано з факторами, що впливають на абсорбцію препарату (режим прийому, взаємодія з їжею або ліками, можливі шлунково-кишкові порушення тощо). Після усунення цих факторів можливе досягнення стабільної компенсації в межах цільових значень.».

Протокол розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №6051/25/122 не містить жодної інформації, які саме медичні документи позивача досліджувались ЦОФСО при розгляді скарги позивача, які захворювання враховані при вирішення питання встановлення групи інвалідності.

За твердження відповідача ретельно опрацьовано усі медичні документи позивача.

Проте відповідачем не доведено дослідження всіх наданих документів, медичних записів, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, що є порушенням пункту 31 Порядку №1338.

Ані рішення ЦОФСО, ані протокол не містять посилання на Критерії встановлення інвалідності, тоді як скарга позивача містить посилання на ці Критерії, тобто відповідачем не дотримано положення пункту 67 Порядку №1338.

Критерії встановлення інвалідності затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1338 від 15 листопада 2024 року (далі - Критерії).

Відповідно до пункту 77 розділу Переліку анатомічних дефектів та захворювань, при яких група інвалідності встановлюється без строку повторного оцінювання (додаток до Критеріїв) первинний (тотальна тиреоїдектомія) або вторинний (внаслідок патології гіпофізу) гіпотиреоз у тяжкій формі в стадії субкомпенсації або декомпенсації за неефективності адекватного лікування є анатомічним дефектом, за наявності якого встановлюється ІІІ група інвалідності без строку повторного оцінювання.

Експертною комісією ЦОФСО не надана оцінка посиланню позивача у скарзі на ці обставини, взагалі не обґрунтовано незастосування наведеного нормативно-правового акту при розгляді скарги позивача.

За положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на оскаржене позивачем рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскаржене позивачем рішення ЦОФСО прийнято необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, адже не містить відомостей про те, які саме медичні документи позивача досліджувались ЦОФСО, які захворювання враховані при визначенні наявності підстав для установлення групи інвалідності, а також обґрунтування відсутності підстав для встановлення позивачу інвалідності.

Суд погоджує висновок суду першої інстанції, що суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного рішення ЕКОПФО, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, і тому оцінка підставності рішення ЕКОПФО виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права, а суд вправі перевірити законність таких рішень лише в межах дотримання процедури прийняття рішень, проте в контексті спірних правовідносин суд першої інстанції мав надати оцінку саме дотриманню ЦОФСО процедури прийняття рішення в частині врахування поданих позивачем медичних документів та необхідності врахування у сукупності всіх захворювань, наявних у позивача, а також застосування Критеріїв встановлення інвалідності та Переліку анатомічних дефектів та захворювань, при яких група інвалідності встановлюється без строку повторного оцінювання.

Відповідачем не дотримано вимог Порядку №1338 щодо врахування поданих позивачем медичних документів та необхідності врахування у сукупності всіх захворювань, наявних у позивача, не застосовано Критерії встановлення інвалідності та Перелік анатомічних дефектів та захворювань, при яких група інвалідності встановлюється без строку повторного оцінювання.

В спірному випадку суд першої інстанції не надав такої оцінки, взагалі не врахував недотримання власне відповідачем вимог Порядку №1338 щодо врахування поданих позивачем медичних документів та необхідності врахування у сукупності всіх захворювань, наявних у позивача, не застосував Критерії встановлення інвалідності та Перелік анатомічних дефектів та захворювань, при яких група інвалідності встановлюється без строку повторного оцінювання.

Підсумовуючи викладене, суд визнає помилковим висновок суду першої інстанції, який слугував підставою для відмови у задоволенні позову.

Враховуючи недотримання відповідачем процедури, установленої Порядком №1338, суд доходить до висновку про протиправність рішення ЦОФСО за результатами розгляду скарги позивача на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №6051/25/122/ВП від 04 грудня 2025 року.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з наступного.

Частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зважаючи на те, що відповідачем не дотримано Порядок №1338 щодо врахування поданих позивачем медичних документів та необхідності врахування у сукупності всіх захворювань, наявних у позивача, не застосовано Критерії встановлення інвалідності та Перелік анатомічних дефектів та захворювань, при яких група інвалідності встановлюється без строку повторного оцінювання, суд доходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ЦОФСО провести повторне експертне оцінювання, як це передбачено пунктом 68 Порядку №1388, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, тому позов підлягає частковому задоволенню.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Відповідно до частин першої та шостої статті 139 КАС України на користь позивача суд стягує судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3328 грн, з яких 1331,20 грн – судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, 1996,80 грн – судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року в справі № 160/4244/26 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року в справі № 160/4244/26 за позовом ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії скасувати.

Ухвалити у справі № 160/4244/26 нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №6051/25/122/ВП від 04 грудня 2025 року.

Зобов`язати Центр оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (ЄДРПОУ 03191673, провулок Феодосія Макаревського, 1-а, м. Дніпро, 4905) провести повторне експертне оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центра оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (ЄДРПОУ 03191673, провулок Феодосія Макаревського, 1-а, м. Дніпро, 4905) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 19 серпня 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 19 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов