Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №160/35656/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Дата: 17 серпня 2026 р.

Справа: №160/35656/25

Суддя: Чепурнов Д.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/35656/25

Суддя І інстанції – Єфанова О.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Кальника В.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Дивнич Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДК» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «АДК» звернулося до суду з вищевказаним позовом в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0518480706, №0518520706, №0518560706, №0518430706, №0518500706 від 17.09.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те що ані в акті перевірки, ні в додатках до нього не наведено жодного первинного документа, який би слугував підставою для зроблених висновків” щодо порушення позивачем норм податкового законодавства. Водночас під час повторної перевірки Товариством повторно та в повному обсязі надані всі необхідні документи, що підтверджують господарські операції. Однак, посадові особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області залишили попередні висновки акту без будь-яких змін, не врахували зауваження викладені запереченні та знову не навели в акті перевірки, на підставі яких самих первинних документів здійснено висновки щодо заниження податкових зобов`язань на суму 3331891,14 грн. ПДВ.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що перевіркою встановлено факт відсутності використання товару («гвинти», «ДСП», «Поролон», «шурупи», «Деталі ППУ», «пружини» та інше) в господарській діяльності підприємства, що за даними бухгалтерського обліку списано у виробництво без документального підтвердження даних операцій у період квітень 2024 року – квітень 2025 року на загальну суму 16659455,69 грн., сума ПДВ 3331891,14 грн. Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу. На підставі вищевикладеного, в порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44 п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV (зі змінами та доповненнями) ТОВ «АДК» не нараховано податкові зобов`язання з ПДВ по ТМЦ, що використані не в господарській діяльності підприємства (виробничі запаси), на суму ПДВ 3331891,14 грн. Надані до перевірки додаткові документи не спростовують викладені у акті висновки. Таким чином, перевіркою встановлено що в порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44 п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV платником занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 3 331 891,14 грн. та в порушення п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Кодексу не здійснено реєстрацією податкової накладної в ЄРПН, на загальну суму ПДВ 3331891,14 грн. Штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН визначаються згідно зі ст. 120-1.2 Кодексу. Перевіркою достовірності визначення суми податкового зобов`язання (показника рядка 9 Декларацій з ПДВ) встановлено, що в порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV ТОВ «АДК» занижено задекларовані податкові зобов`язання на суму ПДВ 3331891,14 грн.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підтримала вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник ТОВ «АДК» просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АДК» є юридичною особою, платником ПДВ, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області. Основний вид діяльності відповідно до КВЕД 31.09 - Виробництво інших меблів.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі п.п. 78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), враховуючи заперечення ТОВ «АДК» на акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 26.06.2025 №2847/04-36-07-06/32534155, яке надійшло до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АДК» щодо питань, що є предметом заперечення на акт документальної позапланової виїзної перевірки від 26.06.2025 №2847/04-36-07-06/32534155.

На підставі направлень від 25.08.2025 №8702, №8703 та від 28.08.2025 №8905 виданих Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АДК»» від 19 серпня 2025 року №5219-п, з урахуванням наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «Про продовження строків проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АДК» (код ЄДРПОУ 32534155)” від 29 серпня 2025 року №5469-п на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), враховуючи заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «АДК» (код ЄДРПОУ 32534155) на акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 26.06.2025 №2847/04-36-07-06/32534155 яке надійшло до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) (вхідний ГУ ДПС №95675/6/ЕКПП від 07.08.2025 з додатком вхідний ГУ ДПС №95676/6/ЕКПІ1 від 07.08.2025) та протокол засідання комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.08.2025 №436/04-36-07- 06/32534155, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АДК» (код ЄДРПОУ 32534155) щодо питань, що є предметом заперечення (вхідний ГУ ДПС №95675/6/ЕКГІП від 07.08.2025 з додатком вхідний ГУ ДПС №95676/6/ЕКПП від 07.08.2025).

Перевірку проведено з відома директора ТОВ «АДК» Шулаєвої Олени Вікторівни та у присутності особи за довіреністю Лебідь Ганни Андріївни.

За результатами перевірки складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АДК» №3950/04-36-07-06/32534155 від 10.09.2025 р.

В акті зазначено, що перевіркою ТОВ «АДК» встановлено порушення:

1. в порушення пт. 14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44 п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України заниження податкових зобов`язань з ПДВ на 1285998 грн., в т.ч. по періодах: квітень 2024 року - 285477 грн., червень 2024 року - 276506 грн., серпень 2024 року - 232656 грн., вересень 2024 року - 56273 грн., жовтень 2024 року - 34255 грн., листопад 2024 року - 34140 грн., січень 2025 року - 366691 грн.;

2. в порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44 п.189.1 ст.189, п. 198.5 ст.198, абз. 6 п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України зайво відшкодованого на момент проведення перевірки за серпень 2024 року - 225000 грн., вересень 2024 року - 220567 грн., жовтень 2024 року - 231648 грн., листопад 2024 року - 332 464 грн., грудень 2024 року -231 599 грн., січень 2025 року - 319976 грн., березень 2025 року - 256753 грн.

3.в порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44 п.189.1 ст.189, п. 198.5 ст. 198, абз. б п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України завищено задекларовану суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у податковій декларації з ПДВ за квітень 2025 року на 214 431 грн.;

4. в порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44 п.189.1 ст. 189, п.198.5 ст.198, абз. в п. 200.4 ст. 200 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) за квітень 2025 року на 13455 грн.;

5. в порушення п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України не виписано та не зареєстровано протягом граничного строку податкові накладні за квітень 2025 року на суму ПДВ на 3331891,14 грн. в т.ч. за квітень 2024 року - 288318,38 грн., травень 2024 року- 124895,97 грн., червень 2024 року - 335551,57 грн., липень 2024 року - 191509,07 грн., серпень 2024 року - 299930,74 грн., вересень 2024 року - 219087,49 грн., жовтень 2024 року - 314987,31 грн., листопад 2024 року - 386305,16 грн., грудень 2024 року - 314507,85 грн., січень 2025 року - 548591,87 грн., лютий 2025 року - 80319,93 грн., березень 2025 року - 100017,61 грн., квітень 2025 року 127 868,20 грн.

Штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН визначаються згідно зі ст. 120-1.2 Кодексу.

6. порушення п. 85.2 ст. 85 ПКУ, надання до перевірки документів не в повному обсязі, за що передбачено накладення штрафу в розмірі 1020 гривень у відповідності до п.121.1 ст.121 ПКУ. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень;

7. в порушення вимоги наказу Міністерства фінансів України від 09.08.2024 №400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (наказ №400), внесеними до Порядку подання і заповнення податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (Порядок), зареєстрованим у Мінюсті України 29.01.2016 року за №159/28289 (зі змінами), за що передбачена адміністративна відповідальність у відповідності до ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8073-Х зі змінами та доповненнями (порушення порядку ведення податкового обліку) у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі вказаних висновків, ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято такі податкові повідомлення-рішення:

1. №0518480706 від 17.09.2025 року форми «В4» - завищено від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту у розмірі 13455 грн. за квітень 2025.

2. №0518520706 від 17.09.2025 року форми «ПН» на суму 3400, 00 грн.

3. №0518560706 від 17.09.2025 року форми «ПС» на суму 1020,00 грн.

4. №0518430706 від 17.09.2025 року форми «В1» - сума завищення бюджетного відшкодування на суму 2032438, 00 грн. у тому числі 1 818 007,00 грн. відшкодовано на дату складання цього податкового повідомлення-рішення та 508109,50 грн. – штрафні санкції.

5. №0518500706 від 17.09.2025 року форми «Р» на суму 1607497,50 грн. у тому числі 1285998,00 грн. – за податковим зобов`язанням та 321499,50 грн.– штрафні санкції

ТОВ «АДК» направлено скаргу до Державної податкової служби України на вищезазначені податкові повідомлення-рішення. Рішенням про результати розгляду скарги від 28.11.2025 року №34364/6/99 00-06-01-03-06 податкові повідомлення-рішення – залишено без змін.

ТОВ «АДК» не погодилось з прийнятими податковими повідомленнями рішеннями, вважає їх такими, що прийняті без дотримання вимог податкового законодавства, а тому є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Задовольняючи позов суд першої інстанцій дійшов висновку, про не підтвердження наведених в акті перевірки порушень норм податкового законодавства з боку товариства. ТОВ «АДК» надано до перевірки документи пов`язані з предметом перевірки, а саме з питань, що стали предметом оскарження, також акцентував увагу на відсутності на законодавчому рівні затверджених норм використання сировини/матеріалів при виготовлені меблів.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з позицією суду першої інстанцій, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регламентуються положеннями ПК України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, у відповідних редакціях.

Відповідно до приписів п. 14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Визначення господарської діяльності відображене в п 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Так, підпунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 42 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов`язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.3 п. 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків.

Згідно з п.85.2 ст.85 Податкового кодексу, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Такими документами, у розумінні пп.16.1.5 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу, є документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

Ведення бухгалтерського обліку, який є підставою для податкового обліку, регламентується Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІУ (зі змінами та доповненнями), Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704).

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України до їх відсутності.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 2 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» (далі наказ №88) встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року N 318 (зі змінами та доповненнями), передбачає загальні принципи Групування витрат діяльності підприємства за статтями калькуляції та елементами витрат з поділом на виробничі витрати звичайні (передбачені нормами і технологією виробництва) та наднормативні виробничі витрати.

Наднормативними виробничими витратами вважається витрачання (використання) ресурсів на виробництво понад норми, нормативи, розцінки тощо, затверджені уповноваженим органом.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про Бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємство забезпечує облік витрат діяльності за статтями та елементами затрат з поділом їх на витрати у межах норм і наднормативні.

Наднормативні витрати включаються до собівартості, якщо такі витрати не пов`язані з нестачами, псуванням, нетехнологічним використанням та порушенням правил зберігання, за рішенням уповноваженої особи (керівника) підприємства.

З наведених вище законодавчих приписів випливає, що первинні документи, які підтверджують дані бухгалтерського та податкового обліку платника податків, повинні бути достовірними, тобто відображати дійсний зміст господарських операцій, які впливають на визначення об`єкту оподаткування.

В іншому випадку, первинні документи, які не відображають реального руху активів, є недостовірними.

Так, у ході перевірки, результати якої викладено в акті перевірки від 26.06.2025 №2847/04 36-07-06/32534155, проведено аналіз наданих до перевірки первинних документів, а саме: состав продукції (норми витрат сировини), обороти по бухгалтерських рахунках 201, 23 та 25, та встановлено перевищення списання сировини у виробництво («гвинти», «ДСП», «Поролон», «шурупи», «Деталі ППУ», «пружини» та інше) по бухгалтерському обліку, ніж визначено составом (нормами) продукції, на загальну суму 16659455,69 грн (ПДВ 3331891,14 грн),

Актом перевірки №3950/04-36-07-06/32534155 від 10.09.2025 р, (стор. 28) встановлено факт відсутності використання товару («гвинти», «ДСП», «Поролон», «шурупи», «Деталі ППУ», «пружини» та інше) в господарській діяльності підприємства, що за даними бухгалтерського обліку списано у виробництво без документального підтвердження даних операцій у період квітень 2024 року - квітень 2025 року на загальну суму 16659455,69 грн., сума ПДВ 3331891,14 грн.

В той же час судом першої інстанції вірно звернута увага на той факт, що підставою для визначення заниження податкових зобов`язань посадовими особами відповідача наведено таблицю на стор. 12-25 наступного змісту: «Проведеним аналізом составів продукції та попередніми калькуляціями вартості виробництва встановлено невідповідність сировини і матеріалів визначених «составом» та врахованих у «калькуляціях» наприклад продукція».

На виконання вимог п. 85.2 ст. 85 ПКУ ТОВ «АДК» надано до перевірки документи пов`язані з предметом перевірки, а саме з питань, що стали предметом оскарження: попередні калькуляції на кожну одиницю готової продукції у кількості 2118 шт, регістри бухгалтерського обліку по рахунках 201, 23, 26 за кожен місяць, що підлягав перевірці, акти списання, наказ про списання сировини у виробництво. Про це свідчить особистий підпис посадових осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області на відповідях на запити, (стор. 12 акту перевірки).

Водночас, в акті зроблено посилання, що ТОВ «АДК» (код за ЄДРГІОУ 32534155), в порушення п.85.2 ПКУ, станом на 03.09.2025 року у відповідь на запити №2 від 28.08.2025 та №3 від 02.09.2025 не надано документи та пояснення за перевіряємий період з урахуванням періодів формування від`ємного значення з ПДВ (квітень 2024 - квітень 2025), а саме:

Документи щодо руху на підприємстві товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, готової продукції, тари та відходів виробництва), документального оформлення їх руху (оприбуткування, переміщення, відвантаження та зберігання) та відображення в бухгалтерському обліку;

Технологічні карти та карти крою;

Норми списання ТМЦ у процесі виробництва (наданні послуг);

Аналітичний облік за рахунком 23 «Виробництво» за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється помісячно за перевіряємий період;

Повний та вичерпний перелік асортименту (моделей) продукції, який затверджено на ТОВ «АДК» (код ЄДРПОУ 32534155);

«СОСТАВ ПРОДУКЦІЇ» по виготовленій продукції за перевіряємий період;

Інші наявні первинні документи бухгалтерського обліку ТОВ «АДК» (код ЄДРПОУ 32534155), що стосуються господарської діяльності підприємства.

У зв`язку з чим складено акт про ненадання документів та пояснень до перевірки від 03.09.2025 №2395/04-36-07-06/32534155 який вручено особі за довіреністю ОСОБА_1 .

В той же час на стор.12 акту перевірки вказано, що відповідно наказу ТОВ «АДК» №02/1 від 01.01.2024 Про порядок списання сировини/матеріалів у виробництво (мовою оригіналу):

« 1. Встановити порядок списання сировини/матеріалів у виробництві:

1.1. Списання сировини/матеріалів здійснювати по факту виробництва готової продукції, з урахуванням кількості витраченої сировини/матеріалів та фактичного виходу продукції.

1.2. Визначити норми списання сировини/матеріалів у межах калькуляції виробничої собівартості одиниці продукції.

1.3. Списання сировини/матеріалів здійснювати, за попередньою калькуляцією, визначеною індивідуально для кожного виробу залежно від модифікації та комплектації моделі готової продукції.

1.4. відхилення від встановленого діапазону нормативного виходу готової продукції фіксувати в актах, затверджених комісією, із зазначенням причин (технологічні втрати, брак, якість сировини тощо).

2. Організація обліку списання сировини:

2.1. Бухгалтерський облік витрат сировини вести відповідно до:

П(С)БО 9 «Запаси», де визнання та оцінка запасів здійснюється за первісною вартістю;

П(С)БО 16 «Витрати», що регулює порядок обліку витрат виробництва, у тому числі прямих матеріальних витрат.

2.2. Списання сировини/матеріалів проводити на підставі:

Актів списання сировини/матеріалів за операційний цикл - місяць

2.3. Списання проводити на рахунок 23 «Виробництво» із подальшим оприбуткуванням на рахунок 26 «Готова продукція» за її фактичною кількістю.

3. Затвердити такі форми документів для обліку списання сировини:

3.1. Акт списання сировини/матеріалів - із зазначенням використаної списання сировини/матеріалів у кількісному та вартісному виразі.

3.2. Калькуляція виробничої собівартості одиниці продукції - із зазначенням нормативної кількості сировини/матеріалів на одиницю готової продукції.

3.3. Акт понаднормового використання сировини - для фіксації відхилення від встановленого діапазону нормативного виходу готової продукції...»

До перевірки надано Попередні калькуляції вартості виробництва продукції на кожну окрему одиницю продукції, щодо списання матеріалів на продукцію, яка має однакову назву та оприбуткована по рахунку 26 як одна номенклатурна позиція, але на виготовлення кожної окремої одиниці продукції в межах одного періоду списуються різні ТМЦ (сировина та матеріали) та у різній кількості.

В ході перевірки, результати якої викладено в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 26.06.2025 №2847/04-36-07-06/32534155, надано СОСТАВ ПРОДУКЦІЇ (норми витрат сировини). Проведеним аналізом составів продукції та попередніми калькуляціями вартості виробництва встановлено невідповідність сировини і матеріалів визначених «составом» та врахованих у «калькуляціях».

Отже, встановлене порушення заниження податкових зобов`язань, завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, не реєстрація протягом граничного терміну податкових накладних визначено за рахунок встановлення «розбіжностей» використаної сировини і матеріалів в продукції за однією номенклатурною назвою у «попередніх калькуляціях вартості виробництва» та «вартістю готової продукції».

При цьому, як зазначено в акті перевірки, ТОВ «АДК» до перевірки не надавались Акти понаднормового використання сировини, як визначено наказом ТОВ «АДК» №02/1 від 01.01.2024 Про порядок списання сировини/матеріалів у виробництво. Також до перевірки не надавались технологічні карти та карти крою, норми списання ТМЦ у процесі виробництва, інші документи обґрунтування розбіжностей витрат сировини і матеріалів на кожну одиницю продукції.

Надаючи оцінку вказаним обставинам суд першої інстанції вірно зауважив на тому, що назва документу має містить суть документа.

Згідно з вимогами до оформлення документів (зокрема, ДСТУ 4163:2020, Інструкцією з діловодства), заголовок до тексту документа повинен містити короткий виклад змісту документа.

Отже, «Попередня калькуляція вартості» - це плановий розрахунок витрат на виробництво одиниці продукції або послуги до початку їх створення. Вона базується на нормах витрат матеріалів, праці та накладних витратах, дозволяючи встановити очікувану собівартість та ціну. Документ допомагає оцінити рентабельність та є основою для ціноутворення. Попередня калькуляція є інструментом планування і не є первинним бухгалтерським документом. Вона базується на прогнозованих цінах, тому може коригуватися.

Надаючи оцінку наказу ТОВ «АДК» №02/1 від 01.01.2024 Про порядок списання сировини/матеріалів у виробництво по підприємству, суд першої інстанції врахував те, що в п.1.1 вказаного Порядку зазначено, що списання сировини/матеріалів здійснювати по факту виробництва готової продукції, з урахуванням кількості витраченої сировини/матеріалів та фактичного виходу продукції, що має на меті облік фактично використаних матеріалів для виготовлення того чи іншого виробу.

Так, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 (зі змінами та доповненнями), передбачає загальні принципи Групування витрат діяльності підприємства за статтями калькуляції та елементами витрат з поділом на виробничі витрати звичайні (передбачені нормами і технологією виробництва) та наднормативні виробничі витрати. Наднормативними виробничими витратами вважається витрачання (використання) ресурсів на виробництво понад норми, нормативи, розцінки тощо, затверджені уповноваженим органом.

Спростовуючи доводи контролюючого органу щодо на ненадання документів «норми списання ТМЦ», «карти крою», суд першої інстанції вірно зауважив на тому, що діючим законодавством не затверджено норм використання сировини/матеріалів при виготовлені меблів. Наказ по підприємству ТОВ «АДК» №02/1 від 01.01.2024 Про порядок списання сировини/матеріалів у виробництво, не визначає норми списання ТМЦ, є внутрішнім документом для використання в роботі, плануванні можливих витрат та подальшого придбання ТМЦ, а тому надання документів які не визначені нормативно-правовими актами є неправомірним, що свідчить про протиправність висновків перевірки про ненадання таких документів та відповідно застосування штрафних санкцій.

Перевіркою встановлено факт відсутності використання товару («гвинти», «ДСП», «Поролон», «шурупи», «Деталі ППУ», «пружини» та інше) в господарській діяльності підприємства, що за даними бухгалтерського обліку списано у виробництво без документального підтвердження даних операцій у період квітень 2024 року - квітень 2025 року на загальну суму 16659 455,69 грн., сума ПДВ 3331891,14 грн.

А тому, з встановленої суми «розбіжності» використаних ТМЦ (понаднормово списаних у виробництво) нараховано суму ПДВ, і як наслідок зроблено висновок про необхідність формування податкової накладної.

На підставі вищевикладеного, в акті зроблено висновок, що в порушення пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44 п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (зі змінами та доповненнями) ТОВ «АДК» не нараховано податкові зобов`язання з ПДВ по ТМЦ, що використані не в господарській діяльності підприємства (виробничі запаси), на суму ПДВ 3331891,14 грн., за період зазначений в акті .

Також відповідачем встановлено, що в порушення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14, п.44.1 ст.44 п. 189.1 ст.189, п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV платником занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 3331891,14 гри. та в порушення п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Кодексу не здійснено реєстрацією податкової накладної в ЄРПН, на загальну суму ПДВ 3331891,14 грн. за період зазначений в акті.

Спростовуючи висновки акту перевірки щодо необхідності складання та реєстрації податкової накладної в ЄРПН, на загальну суму ПДВ 3331891,14 грн по операціям у період квітень 2024 року - квітень 2025 року, суд першої інстанції враховуючи положення ст. ст.187 Податкового кодексу України, якою передбачено, що дата виникнення податкових зобов`язань передбачена, це дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку, або дата відвантаження товарів, (в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації), або для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вірно вказав на те, що враховуючи, що період в якому склалось встановлене актом порушення є квітень 2024 року - квітень 2025 року, а конкретні операції по продажу товарів або послуг не визначені податковою службою в акті перевірки, відсутня встановлена дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку, або дата відвантаження товарів, або для послуг, а сума встановленої розбіжності використаних ТМЦ з попередньою калькуляцією вартості виробу, не може трактуватись як ТМЦ, що використані не в господарській діяльності підприємства, тому не може бути складена податкова накладна на невизначений обсяг ТМЦ за невизначений термін, без визначення дати події, отже висновки податкового органу про порушення терміну реєстрації податкової накладної є протиправним, як і застосована за це штрафна санкція.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанцій про те, що відповідачем не підтверджено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 19 серпня 2026 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Кальник

суддя С.В. Сафронова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua