Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №280/2505/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 280/2505/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року (суддя Сіпака А.В., повне судове рішення складено 29 травня 2026 року) в справі № 280/2505/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ) про:

визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні страхової виплати одноразової допомоги особам, які мають право на виплату у разі смерті медичного працівника, що настала внаслідок його інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження від 23 лютого 2026 року №8001-120459112/8001-120459112-2026-1;

зобов`язання призначити та виплатити йому страхову виплату (одноразову грошову допомогу), передбачену пунктом 3 Порядку здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв`язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року №498, як члену сім`ї його матері ОСОБА_2 - медичного працівника, померлого у зв`язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS- CoV-2.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суд від 29 травня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову в призначенні страхової виплати одноразової допомоги особам, які мають право на виплату у разі смерті медичного працівника, що настала внаслідок його інфікування гострою респіраторною хворобою COVID - 19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження від 23 лютого 2026 року №8001-120459112/8001-120459112-2026-1.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплатити позивачу страхову виплату (одноразову грошову допомогу), передбачену пунктом 3 "Порядку здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв`язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 498, як члену сім`ї його матері ОСОБА_2 - медичного працівника, померлої у зв`язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS- CoV-2.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт зазначає, що наданими позивачем документами факт спільного проживання померлої та її сина ОСОБА_1 не встановлено, підтверджуючі документи про ведення спільного побуту не надано.

Надані позивачем документи на підтвердження спільного проживання позивача з померлою матір`ю не є підставою для висновку про проживання однією сім`єю та підтвердження факту ведення спільного побуту, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази факту ведення спільного побуту позивача з його матір`ю.

Зауважує, що місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться, законодавець не пов`язує місце проживання особи з місцем реєстрації даної особи, а ототожнює його з місцем проживання особи, яке може знаходитися поза межами його реєстраційного обліку.

Вважає, що з метою підтвердження позивачем його належності до членів сім`ї померлого медичного працівника як умови для отримання страхової виплати, позивач має довести факт проживання з померлим; наявність у такої особи спільного побуту та взаємних прав і обов`язків з померлим, що включає в себе спільні витрати на купівлю майна, ремонт та утримання житла тощо, чого позивачем не доведено.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 працювала на посаді лікаря загальної практики сімейного лікаря амбулаторії № 2 у Комунальному закладі "Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги № 5", що підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

Рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 12.05.2025 по справі № 334/4356/24, яке було залишено без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 26.11.2025, визнано недійсним (незаконним) Акт форми Н-1/НП від 23.07.2023 проведення повторного (додаткового) розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 24.01.2021 року о 00 год. 00 хв. з ОСОБА_2 в приміщенні Комунального некомерційного підприємства "Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги №5" та зобов`язано Комунальне некомерційне підприємство "Правобережний центр первинної медико-санітарної допомоги" Запорізької міської ради, як правонаступника комунального підприємства "Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги №5" призначити та провести повторне (додаткове) розслідування нещасного випадку, що стався 24.01.2021 року о 00 год. 00 хв. з ОСОБА_2 в приміщенні Комунального некомерційного підприємства "Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги №5" для складання акту за формою Н-1/П розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії щодо смерті ОСОБА_2 .

На виконання рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 12.05.2025 по справі № 334/4356/24 комісією КНП "Правобережний центр первинної медико-санітарної допомоги" Запорізької міської ради складено Акт форми Н-1/П від 22.12.2025 розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 24.01.2021 о 00 год. 00 хв.

Відповідно до свідоцтва про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла в м. Запоріжжі, про що зроблено відповідний актовий запис № 278.

Згідно із довідкою про причину смерті (до форми № 106/о № 119 видається для поховання) від 11.02.2021 причиною смерті ОСОБА_2 була коронавірусна хвороба 2019 SARS- CoV-2.

Син померлої ОСОБА_1 звернувся із заявою від 19 лютого 2026 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій просив призначити страхову виплату одноразової допомоги особам, які мають право на виплату у разі смерті медичного працівника, що настала внаслідок його інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS- CoV-2, під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 23.02.2026 №8001-120459112/8001-120459112-2026-1 в призначенні страхової виплати одноразової допомоги особам, які мають право на виплату у разі смерті медичного працівника, що настала внаслідок його інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS- CoV-2, під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження було відмовлено, оскільки згідно з наданими документами факт спільного проживання померлої та її сина ОСОБА_1 не встановлено, підтверджуючі документи про ведення спільного побуту не надано, у зв`язку з цим ОСОБА_1 не відноситься до переліку осіб, які мають право на виплату.

На підтвердження факту спільного проживання та наявності спільного побуту з померлою матір`ю ОСОБА_1 позивач надав, серед іншого, копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 та копію свідоцтва про розірвання шлюбу, якими підтверджується те, що матір`ю позивача є ОСОБА_2 та документи, що підтверджують спільне з померлою матір`ю зареєстроване місце проживання: копію паспорта ОСОБА_1 , якою підтверджується, що він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; акт від 22 грудня 2025 року спеціального розслідування гострого професійного захворювання, у розділі "Відомості про потерпілого", де зазначено, що місцем реєстрації ОСОБА_2 була адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідачем не надано до суду доказів, що ОСОБА_1 не належить до членів сім`ї померлої ОСОБА_2 .

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що надані позивачем документи є достатнім підтвердженням проживання позивача і померлої ОСОБА_2 однією сім`єю, що з урахуванням положень СК України свідчить про проживання їх однією родиною і наявністю у позивача статусу члена сім`ї померлої ОСОБА_2 .

Зважаючи на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог у частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову в призначенні страхової виплати одноразової допомоги особам, які мають право на виплату у разі смерті медичного працівника, що настала внаслідок його інфікування гострою респіраторною хворобою COVID - 19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження від 23 лютого 2026 року №8001-120459112/8001-120459112-2026-1.

Також суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплатити позивачу страхову виплату (одноразову грошову допомогу), передбачену пунктом 3 Порядку здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв`язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 498, як члену сім`ї його матері ОСОБА_2 - медичного працівника, померлої у зв`язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 є найбільш ефективний, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права забезпечить безумовне відновлення порушеного права позивача на страхові виплати, а також унеможливить подальшого порушення його права.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , яка працювала на посаді лікаря загальної практики сімейного лікаря амбулаторії № 2 у Комунальному закладі «Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги № 5».

На виконання рішення Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 12 травня 2025 року по справі № 334/4356/24, яким зобов`язано Комунальне некомерційне підприємство «Правобережний центр первинної медико-санітарної допомоги» Запорізької міської ради як правонаступника комунального підприємства «Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги №5» призначити та провести повторне (додаткове) розслідування нещасного випадку, що стався 24.01.2021 року о 00 год. 00 хв. з ОСОБА_2 в приміщенні Комунального некомерційного підприємства "Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги №5", для складання акту за формою Н-1/П розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії щодо смерті ОСОБА_2 , комісією КНП «Правобережний центр первинної медико-санітарної допомоги» Запорізької міської ради складено акт форми Н-1/П від 22 грудня 2025 року розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 24.01.2021 о 00 год. 00 хв.

ОСОБА_2 померла в м. Запоріжжі ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно із довідкою про причину смерті від 11 лютого 2021 року причиною смерті ОСОБА_2 є коронавірусна хвороба 2019 SARS-CoV-2.

ОСОБА_1 19 лютого 2026 року звернувся до ГУ ПФУ із заявою про призначення страхової виплати одноразової допомоги особам, які мають право на виплату у разі смерті медичного працівника, що настала внаслідок його інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження.

Рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області від 23 лютого 2026 року №8001-120459112/8001-120459112-2026-1 відмовлено в призначенні страхової виплати одноразової допомоги особам, які мають право на виплату у разі смерті медичного працівника, що настала внаслідок його інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження з підстав не встановлення факту спільного проживання померлої та її сина ОСОБА_1 , підтверджуючі документи про ведення спільного побуту не надано, тому ОСОБА_1 не відноситься до переліку осіб, які мають право на виплату.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб визначає Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06 квітня 2000 року №1645-III (далі - Закон №1645-ІІІ).

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 39 Закону №1645-ІІІ захворювання на інфекційні хвороби медичних та інших працівників, що пов`язані з виконанням професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, робота з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, проведення дезінфекційних заходів тощо), належать до професійних захворювань. Зазначені працівники державних і комунальних закладів охорони здоров`я та державних наукових установ підлягають страхуванню за рахунок державного бюджету на випадок захворювання на інфекційну хворобу в порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Держава забезпечує страхові виплати в таких розмірах медичним працівникам закладів охорони здоров`я:

1) у разі встановлення групи інвалідності внаслідок захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19) протягом одного року з дня захворювання, за умови, що таке захворювання пов`язане з виконанням професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження, - залежно від встановленої працівнику групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності, але не менше 300-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено групу інвалідності;

2) у разі смерті працівника - у 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Розмір та порядок здійснення страхових виплат, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, визначаються Кабінетом Міністрів України.

У разі настання обставин, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, страхова виплата призначається і виплачується працівникові протягом одного місяця з дня виникнення права на страхову виплату.

У разі настання обставин, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, страхова виплата призначається і виплачується разово та в рівних частинах членам сім`ї, батькам та утриманцям померлого працівника протягом одного місяця з дня виникнення права на страхову виплату. Члени сім`ї та батьки померлого працівника визначаються відповідно до Сімейного кодексу України.

Механізм надання страхових виплат медичним працівникам закладів охорони здоров`я у разі їх захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та членам їх сімей у разі смерті медичного працівника внаслідок інфікування такою хворобою, передбачених статтею 39 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", а також розміри таких страхових виплат визначає Порядок здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв`язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року №498 (далі - Порядок №498).

Пунктом 3 Порядку №498 передбачено, що у разі смерті медичного працівника, що настала внаслідок його інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження, членам сім`ї, батькам, утриманцям померлого медичного працівника (далі - особи, які мають право на виплату) проводиться виплата в розмірі 750-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, в якому помер медичний працівник.

Члени сім`ї та батьки померлого медичного працівника визначаються відповідно до Сімейного кодексу України.

(...)

У разі відсутності документів, що підтверджують належність до складу сім`ї померлого медичного працівника або перебування на його утриманні, статус члена сім`ї або факт утримання встановлюється в судовому порядку.

Відповідно до пункту 7 Порядку №498 для отримання одноразової допомоги особи, які мають право на виплату, звертаються до органу Фонду за зареєстрованим місцем проживання/перебування померлого медичного працівника та подають:

1) заяви кожної особи, яка має право на виплату, або уповноваженого представника про призначення одноразової допомоги із зазначенням інформації про неотримання виплати в іншому органі Фонду за формою, затвердженою Пенсійним фондом України (за малолітніх або неповнолітніх осіб заяву подає один із батьків або опікун чи піклувальник);

2) копію свідоцтва про смерть медичного працівника (із пред`явленням оригіналу);

3) копії паспорта громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства, які проживають в Україні, - копії паспортного документа іноземця та/або посвідки на постійне проживання) із пред`явленням оригіналу (копії засвідчуються підписом працівника органу Фонду) або за технічної можливості паспорта громадянина України у вигляді відображення в електронній формі інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, а також інформації, документів (відомостей, даних) про реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), про місце проживання (за наявності), що подаються засобами Порталу Дія;

4) копії реєстраційних номерів облікової картки платника податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу, - копію сторінки паспорта громадянина України з відміткою про право здійснювати будь-які платежі за серією та / або номером паспорта) із пред`явленням оригіналу (копії засвідчуються підписом працівника органу Фонду) або їх електронні копії, якщо одержувач інформації має технічну можливість провести за допомогою інформаційно-комунікаційних систем з використанням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації перевірку відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру фізичних осіб - платників податків;

5) копію свідоцтва про народження медичного працівника або за технічної можливості його е-свідоцтва про народження (відображення в електронній формі інформації, що міститься у свідоцтві про народження, оформленому на паперовому бланку), що подається засобами Порталу Дія (у разі виплати грошової допомоги батькам медичного працівника);

6) копію свідоцтва про шлюб (у разі виплати грошової допомоги дружині (чоловіку) медичного працівника);

7) копію (копії) свідоцтва про народження дитини (дітей) або за технічної можливості е-свідоцтва про народження (відображення в електронній формі інформації, що міститься у свідоцтві про народження, оформленому на паперовому бланку), що подається засобами Порталу Дія, або відповідне рішення суду (в разі виплати грошової допомоги дитині (дітям) медичного працівника);

8) примірник акта розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії за встановленою формою;

9) рішення суду про встановлення факту нещасного випадку, факту перебування на утриманні, утримання із заробітної плати (доходу) аліментів, установлення статусу члена сім`ї (за наявності рішення суду з цих питань);

10) довідку роботодавця про утримання із заробітної плати (доходу) померлого медичного працівника на користь особи, яка має право на утримання, аліментів відповідно до закону або рішення суду (в разі такого утримання);

11) інформацію про рахунки, відкриті в банківських установах для перерахування коштів.

Заява, документи та копії документів подаються в паперовій або за технічної можливості в електронній формі з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства.

За наявності електронної інформаційної взаємодії Пенсійного фонду України з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами або організаціями, у володінні яких перебуває інформація, необхідна для призначення одноразової допомоги, така інформація особами, які мають право на виплату, не подається.

Якщо одна з осіб, які мають право на виплату, відмовляється від отримання одноразової допомоги, грошова частка такої особи розподіляється між іншими особами, які мають право на виплату. Заява про відмову від отримання одноразової допомоги повинна бути нотаріально засвідчена в установленому законодавством порядку.

Пунктом 9 Порядку № 498 передбачено, що орган Фонду:

приймає рішення про надання страхових виплат, передбачених пунктами 2 і 3 цього Порядку, протягом десяти робочих днів з дня отримання заяви про такі виплати та необхідних документів;

перераховує страхові виплати на особові рахунки отримувачів, відкриті в банківських установах, не пізніше ніж через два робочих дні після надходження коштів на рахунок органу Фонду, відкритий у Казначействі;

кожні десять днів подає Пенсійному фонду України інформацію про проведення страхових виплат, передбачених цим Порядком;

зберігає справи про страхові виплати, передбачені пунктами 2 і 3 цього Порядку, протягом десяти років.

Отже, у разі смерті медичного працівника, що настала внаслідок його інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, членам сім`ї померлого медичного працівника проводиться виплата в розмірі 750-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому належність яких до сім`ї визначається з урахуванням положень Сімейного кодексу України та наданих заявником документів на підтвердження проживання заявника з померлим однією сім`єю, а у разі відсутності документів, що підтверджують належність до складу сім`ї померлого медичного працівника або перебування на його утриманні, статус члена сім`ї або факт утримання встановлюється в судовому порядку.

Підставою відмови у призначенні ОСОБА_1 страхової виплати є не підтвердження факту проживання позивача однієї сім`єю з ОСОБА_2 для цілей призначення страхової виплати члену сім`ї померлого медичного працівника.

Судом встановлено, що на підтвердження факту спільного проживання та наявності спільного побуту з померлою матір`ю ОСОБА_1 надано відповідачу копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , копію свідоцтва про розірвання шлюбу, копію паспорта ОСОБА_1 , якою підтверджується, що він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; акт від 22 грудня 2025 року спеціального розслідування гострого професійного захворювання, у розділі «Відомості про потерпілого» зазначено, що місцем реєстрації ОСОБА_2 є адреса: АДРЕСА_1 .

Засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів визначає Сімейний кодекс України (далі - СК України).

Частиною другою статті 3 СК України установлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (частина четверта статті 3 СК України).

Позивачем належними доказами (свідоцтвом про народження, відомостями про реєстрацію за однією адресою,) доведено, що позивач є членом сім`ї померлого медичного працівника, тому суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу страхової виплати.

Доводи апелянта про недоведеність спільного проживання позивача з померлою матір`ю суд визнає необґрунтованими, позаяк спільне проживання за однією адресою є достатнім підтвердженням факту спільного проживання.

Аргумент апелянта про те, що місце реєстрації може відрізнятися від місця фактичного проживання в контексті спірних правовідносин є суто припущенням відповідача, не підтвердженим жодним доказом.

Також суд зауважує, що відповідачем в порушення вимог частини другої статті 77 КАС України взагалі не надано доказів правомірності свого рішення, а також тверджень того, що позивач не належить до членів сім`ї померлого медичного працівника.

Апелянтом не наведено доводів у спростування обраного судом першої інстанції способу захисту порушеного права, тому судом не надається оцінка рішенню суду першої інстанції в цій частині.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року в справі № 280/2505/26 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року в справі № 280/2505/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 19 серпня 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 19 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов