Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №160/36689/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 16 серпня 2026 р.

Справа: №160/36689/25

Суддя: Кальник В.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/36689/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В.,

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року в адміністративній справі №160/36689/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

25 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 17.07.2025 року №046450016820, щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії за Списком №2;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 15.10.1991 по 10.11.1993 - на посаді робітниці їдальні №2 в Дніпровському об`єднанні робітничого забезпечення Мінводгоспу УРСР; з 17.11.1993 по 02.03.1994 - на посаді учениці швачки швейного цеху №9 Дніпропетровського виробничо-торгівельного швейного об`єднання «ДНІПРО»; з 05.05.1994 по 27.12.1995 - на посаді підсобної робітниці їдальні на Дніпропетровському державному спеціалізованому авіаційному сільськогосподарському підприємстві «АГРОАВІАДНІПРО»; з 15.01.1996 по 19.06.1996 - на посаді підсобної робітниці їдальні Дніпропетровського підприємства «АГРОАВІАДНІПРО»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з дня звернення до органів ПФУ, а саме, з 09 липня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що після досягнення необхідного віку та стажу звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2. Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 17.07.2025 року №046450016820 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та не зараховано до страхового стажу періоди роботи: з 15.10.1991 по 10.11.1993 - на посаді робітниці їдальні №2 в Дніпровському об`єднанні робітничого забезпечення Мінводгоспу УРСР; з 17.11.1993 по 02.03.1994 - на посаді учениці швачки швейного цеху №9 Дніпропетровського виробничо-торгівельного швейного об`єднання «ДНІПРО»; з 05.05.1994 по 27.12.1995 - на посаді підсобної робітниці їдальні на Дніпропетровському державному спеціалізованому авіаційному сільськогосподарському підприємстві «АГРОАВІАДНІПРО»; з 15.01.1996 по 19.06.1996 - на посаді підсобної робітниці їдальні Дніпропетровського підприємства «АГРОАВІАДНІПРО». Вказує, що посилання відповідача на неправильне заповнення трудової книжки на титульній сторінці, а саме, дата народження не відповідає даним паспорта (рік народження вказано не повністю) – є безпідставними, оскільки відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Отже, таке рішення вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року в адміністративній справі №160/36689/25 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н,33028; ІК в ЄДРПОУ 21084076), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про відмову в призначенні пенсії від 17.07.2025 року №046450016820.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 15.10.1991 по 10.11.1993 - на посаді робітниці їдальні №2 в Дніпровському об`єднанні робітничого забезпечення Мінводгоспу УРСР; з 17.11.1993 по 02.03.1994 - на посаді учениці швачки швейного цеху №9 Дніпропетровського виробничо-торгівельного швейного об`єднання «ДНІПРО»; з 05.05.1994 по 27.12.1995 - на посаді підсобної робітниці їдальні на Дніпропетровському державному спеціалізованому авіаційному сільськогосподарському підприємстві «АГРОАВІАДНІПРО»; з 15.01.1996 по 19.06.1996 - на посаді підсобної робітниці їдальні Дніпропетровського підприємства «АГРОАВІАДНІПРО».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 від 09.07.2025 року.

В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н,33028; ІК в ЄДРПОУ 21084076) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) понесені судові витрати з оплати судового збору в сумі 605,60 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що записи в трудовій книжці позивача зроблені з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме на титульній сторінці дата народження вказана не повністю, відтак періоди роботи не зараховані до страхового стажу. Відповідно до позиції апелянта, відмова в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 є правомірною у зв`язку з відсутністю у позивача необхідного віку (50 років) та необхідного загального страхового стажу тривалістю 25 років.

15.06.2026 року до суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 , згідно з даними трудової книжки НОМЕР_2 від 15.10.1991 року:

- у період з 15.10.1991р. по 10.11.1993р. працювала на посаді робітниці їдальні №2 в Дніпровському об`єднанні робітничого забезпечення Мінводгоспу УРСР;

- з 17.11.1993р. по 02.03.1994р. працювала на посаді учениці швачки швейного цеху №9 Дніпропетровського виробничо-торгівельного швейного об`єднання «ДНІПРО»;

- з 05.05.1994р. по 27.12.1995р. працювала на посаді підсобної робітниці їдальні на Дніпропетровському державному спеціалізованому авіаційному сільськогосподарському підприємстві «АГРОАВІАДНІПРО»;

- з 15.01.1996р. по 19.06.1996р. працювала на посаді підсобної робітниці їдальні Дніпропетровського підприємства «АГРОАВІАДНІПРО».

Записи про спірний період роботи засвідчено відповідними печатками підприємств.

Також в трудовій книжці позивача НОМЕР_2 від 15.10.1991 року наявні записи про роботу, зокрема у період з 04.07.1996р. по 01.05.1999р. в Трубопрокатному цеху №4 оператором поста управління дільниці холодного відділу ВАТ «Нижньодніпровський трубопрокатний завод», який зарахований як страховий стаж (Список №2), що підтверджено даними Пенсійного фонду.

ОСОБА_1 09.07.2025 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про відмову в призначенні пенсії від 17.07.2025 року №046450016820 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” через відсутність необхідного загального стажу роботи 25 років. Вказано, що страховий стаж становить 24 роки 4 місяці 12 днів, з них пільговий за Списком № 2 – 23 роки 05 місяців. Повідомлено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно трудової книжки серія НОМЕР_2 дата заповнення 15.10.1991 року, оскільки записи до трудової книжки внесені з порушенням вимог п.2.11-2.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, а саме на титульній сторінці трудової книжки дата народження не відповідає даним паспорта (рік народження значиться не повністю).

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах (пункт 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV).

Згідно з статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).

Так, згідно з пунктом 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Крім того, відповідно до пункту 20 Порядку № 637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, згідно з даними трудової книжки НОМЕР_2 від 15.10.1991, позивач:

Записи про спірний період роботи засвідчено відповідними печатками підприємств.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно недоліків трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 15.10.1991 та їх невідповідності вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Державного комітету праці СРСР від 20.06.1974 № 162 (далі — Інструкція № 162), яка втратила чинність 29.07.1993, а також Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 162, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно з пунктом 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Також пунктом 8.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, вказано, що контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок проводиться в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР ВЦСПС від 06.09.1973 року № 656 “Про трудові книжки працівників і службовців”.

Згідно пунктом 18 вказаної Постанови відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберіганню і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) зазначив, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

З огляду на наведені норми та усталену судову практику, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем протиправно було відмовлено в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи, відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 від 15.10.1991 року: з 15.10.1991 по 10.11.1993 - на посаді робітниці їдальні №2 в Дніпровському об`єднанні робітничого забезпечення Мінводгоспу УРСР; з 17.11.1993 по 02.03.1994 - на посаді учениці швачки швейного цеху №9 Дніпропетровського виробничо-торгівельного швейного об`єднання «ДНІПРО»; з 05.05.1994 по 27.12.1995 - на посаді підсобної робітниці їдальні на Дніпропетровському державному спеціалізованому авіаційному сільськогосподарському підприємстві «АГРОАВІАДНІПРО»; з 15.01.1996 по 19.06.1996 - на посаді підсобної робітниці їдальні Дніпропетровського підприємства «АГРОАВІАДНІПРО».

Відповідно, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про відмову в призначенні пенсії від 17.07.2025 року №046450016820 є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надавши належну правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції щодо підтвердження права позивача на зарахування до страхового стажу періодів роботи: з 15.10.1991р. по 10.11.1993р., з 17.11.1993р. по 02.03.1994р., з 05.05.1994р. по 27.12.1995р. та з 15.01.1996р. по 19.06.1996р., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 від 09.07.2025 року, оскільки органи Пенсійного фонду України наділені дискреційними повноваженнями на прийняття рішення про призначення пенсії (здійснення перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку).

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року в адміністративній справі №160/36689/25 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року в адміністративній справі №160/36689/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач В.В. Кальник

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua