Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №160/3930/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/3930/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року у справі №160/3930/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМВОСТРОЙ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №13592316/34718049 від 29.01.2026 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 13 від 28.02.2025 року, що складена товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМВОСТРОЙ».

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 13 від 28.02.2025 року, що складена товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМВОСТРОЙ», датою її фактичного отримання податковим органом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕМВОСТРОЙ» звернулося до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №160/3930/26, в якій просить стягнути з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь позивача понесені судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000 грн.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року заяву задоволено частково.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМВОСТРОЙ» понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

У задоволенні іншої частини - відмовлено.

Додаткове рішення суду мотивовано тим, що заявлені позивачем витрати у сумі 10000 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи), не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також те, що їх стягнення з відповідача (ів) становить надмірний тягар, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача 1000 грн витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, який прийняв протиправне рішення.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржило його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції не повно встановив обставини справи. Зазначає про те, що справи щодо визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є не новими для судової практики, а тому складання позову та супроводження даної справи не викликає жодних складнощів. Розмір зазначених витрат на правничу допомогу у цій справі не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Позивач не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що інтереси товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМВОСТРОЙ» у даній справі представляло адвокатське бюро «ВІТАЛІЯ СМАГІНА» в особі керуючого бюро Смагіна Віталія Георгійовича, який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП №2993 від 05.11.2015, виданого Радою адвокатів Дніпропетровської області.

Між виконавцем та клієнтом укладено договір про надання правничої допомоги №1 від 05.09.2024 (далі Договір).

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, виконавець зобов`язується надати клієнту правничу (правову) допомогу, а клієнт - оплатити її та інші фактичні витрати виконавця, необхідні для надання правничої (правової) допомоги.

Відповідно до пункту 1.2. Договору правнича (правова) допомога за цим Договором включає в себе час, зокрема, на: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності клієнта; складення заяв, скарг, претензій, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, у тому числі державній виконавчій службі та приватним виконавцем, перед фізичними та юридичними особами; інші види правничої (правової) допомоги, що не заборонені законом, а також час на супутні дії виконавця, що безпосередньо та невідворотно пов`язані з правничою (правовою) допомогою та їх складовою.

Для надання клієнту правничої (правової) допомоги виконавець призначає адвоката, про що видається відповідний ордер (пункт 2.1. Договору).

Згідно з пунктом 2.4. Договору адвокат має право, зокрема, пред`являти позовні заяви, надавати заперечення та відзиви; знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються інтересів клієнта; знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання і відводи; давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення: подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; знайомитися з технічним записом, журналом судового засідання, протоколом про вчинення окремої процесуальної дії і подавати письмові зауваження до них; робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень; оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів; право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову в судах всіх інстанцій; засвідчувати копії документів своїм підписом, вести листування, запитувати та отримувати, підписувати та направляти/надавати документи (інформацію); користуватися процесуальними правами, передбаченими чинним законодавством України для клієнта, без жодних виключень та обмежень.

Відповідно до пункту 4.1. Договору гонорар за надання правничої допомоги та порядок його оплати встановлюється додатковою угодою.

Згідно з пунктом 4.2. Договору фактичні витрати виконавця, необхідні для надання правничої (правової) допомоги, оплачуються клієнтом в повному обсязі.

Після надання правничої (правової) допомоги складаєтеся акт, що підписується сторонами. В акті вказується вид наданої виконавцем правничої (правової) допомоги та розмір гонорару у відповідності до узгодженого сторонами порядку його обчислення (погодинна оплата, фіксований розмір). Акт надається (надсилається) клієнту у двох примірниках. Протягом 3 днів з моменту отримання примірників акту, клієнт зобов`язаний підписати та повернути виконавцю один примірник підписаного акту. Акт вважається підписаним, а правнича (правова) допомога надана належно, якщо протягом строку, визначеного цим пунктом, клієнт не повернув виконавцю один підписаний зі свого боку примірник або не надав письмову мотивовану відмову від його підписання (пункт 4.3. Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами та діє до 05.09.2025 (пункт 6.1. Договору).

12.02.2026 сторонами Договору підписано додаткову угоду №16 про те, що виконавець зобов`язується надати клієнту правову (правничу) допомогу щодо судового оскарження рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №13592316/34718049 від 29.01.2026, а клієнт сплатити гонорар у фіксованому розмірі 10000 грн. за таку допомогу.

15.05.2026 сторонами Договору підписано акт про надання правничої (правової допомоги), згідно з яким виконавець надав, а клієнт прийняв правничу (правову) допомогу за фіксованою вартістю 10000 грн щодо судового оскарження рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №13592316/34718049 від 29.01.2026 у судовій справі №160/3930/26, а саме: аналіз (вивчення) первинних документів та рішень відповідачів; аналіз чинного законодавства та судової практики щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень; консультація та роз`яснення щодо перспектив оскарження рішення відповідача-1; складання та подання позову з додатками; складання та подання відповіді на відзив. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, щодо розгляду справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частина перша статті 139 КАС України визначає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 134 КАС України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Так, питання можливості зменшення розміру витрат на правничу допомогу неодноразово досліджувався Великою Палатою Верховного Суду та Верховним Судом.

Аналіз положень процесуального законодавства, якими врегульовано питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дає підстави для висновку, що такі документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених стороною на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

При цьому, незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічних висновків також дійшла Велика Палата в додатковій постанові у справі №910/12876/19.

Наведений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №815/1479/18, від 15 липня 2020 року у справі №640/10548/19, від 18 травня 2022 року у справі №640/4035/20, від 16 червня 2022 року у справі №380/4759/21.

Враховуючи те, що складність цієї справи, наданий адвокатом обсяг послуг у суді, затрачений ним час на надання таких послуг, критерій «неминучості» понесення визначеного адвокатом розміру правничої допомоги у цій справі, суд апеляційної інстанції вважає що, суд першої інстанції обґрунтовано визначив загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн, стягнувши цю суму з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року у справі №160/3930/26 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року у справі №160/3930/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко