Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №160/11261/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/11261/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 року у справі №160/11261/25 за позовною ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17.04.2025 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.01.2025 року № 047360006718 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 15.01.2025 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи по Списку № 1 з зайнятістю повний робочий день в шахті та з урахуванням роз`яснень Міністерства Соцзахисту від 20.01.1992 № 8, Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202, ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за професією «гірник підземний» на ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 01.06.2000 по 01.06.2022 року під час відбування покарання без позбавлення волі у вигляді виправних робіт;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії від 15.01.2025 року з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як працівнику на якого поширюється дія ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» що зайнятий повний робочий день під землею.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», при цьому рішенням відповідача було відмовлено у такому призначенні, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та за результатами розгляду документів, доданих до заяви до пільгового стажу не враховано період відбування покарання у вигляді виправних робіт з 01.06.2000 року по 01.06.2002 року. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки записи трудової книжки та надані документи підтверджують наявність у позивача необхідного пільгового стажу. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 року у справі №160/11261/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.01.2025 року № 047360006718 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 15.01.2025 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового та пільгового стажу роботи по Списку № 1 період з 01.06.2000 року по 01.06.2002 року за професією «гірник підземний» на ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля під час відбування покарання без позбавлення волі у вигляді виправних робіт. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.01.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Згідно зі статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж- це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною четвертою статті 24 цього Закону встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначається, зокрема, положеннями статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що спірним у цій справі є питання правомірності неврахування відповідачем до страхового та пільгового стажу позивача періоду з 01.06.2000 по 01.06.2002, протягом якого він працював за професією «гірник підземний» та одночасно відбував покарання у виді виправних робіт без позбавлення волі.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, зазначений період трудової діяльності позивача відповідачем не враховано до страхового та пільгового стажу з тієї підстави, що відсутнє рішення суду про зарахування періоду відбування виправних робіт до трудового стажу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що така позиція відповідача є необґрунтованою.

На час виникнення спірних правовідносин питання зарахування періоду відбування покарання у виді виправних робіт до трудового стажу регулювалося відповідними положеннями кримінально-виконавчого законодавства.

При цьому чинна на момент звернення позивача за призначенням пенсії частина третя статті 42 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачає, що час відбування засудженим покарання у виді виправних робіт зараховується в загальний стаж роботи.

З огляду на положення частини четвертої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суд першої інстанції обґрунтовано застосував положення законодавства, яке регулювало спірні правовідносини, та дійшов висновку про можливість зарахування відповідного періоду до страхового стажу.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності зарахування спірного періоду до пільгового стажу за Списком № 1, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач у цей період працював за професією «гірник підземний» на відповідному підприємстві.

Посилання відповідача на відсутність рішення суду про зарахування періоду відбування виправних робіт до трудового стажу не спростовує правильності висновків суду першої інстанції, оскільки наведене відповідачем обґрунтування ґрунтується на положеннях законодавства, які не можуть бути застосовані до спірних правовідносин у спосіб, запропонований пенсійним органом.

При цьому суд першої інстанції не перебрав на себе повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії, а зобов`язав відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15.01.2025 з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Такий спосіб захисту відповідає положенням частини четвертої статті 245 КАС України та є належним способом відновлення порушеного права позивача, оскільки остаточне вирішення питання щодо призначення пенсії передбачає здійснення пенсійним органом відповідних розрахунків та перевірку наявності всіх передбачених законом умов.

Колегія суддів зауважує, що скасування протиправного рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання останнього повторно розглянути заяву особи не означає автоматичного призначення пенсії, однак забезпечує обов`язок відповідача здійснити повторний розгляд із дотриманням правової оцінки суду та з урахуванням установлених судом обставин.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди відповідача з висновками суду щодо правової оцінки періоду відбування позивачем виправних робіт та не містять належних обґрунтувань, які б свідчили про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Відповідачем не наведено обставин та не надано належних доказів, які б спростовували встановлені судом першої інстанції факти або підтверджували правомірність оскарженого рішення.

Відтак колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно встановив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню, та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у цій справі є законним та обґрунтованим, а підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області -залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 року у справі №160/11261/25- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках та порядку, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя А.О. Коршун

суддя Д.В. Чепурнов