Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №200/7025/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року справа №200/7025/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Пивовар І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Великоанадольський вогнетривкий комбінат” на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року у справі № 200/7025/25 (головуючий І інстанції Христофоров А.Б.) за позовом Приватного акціонерного товариства “Великоанадольський вогнетривкий комбінат” до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування розрахунку сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство “Великоанадольський вогнетривкий комбінат” (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування розрахунку сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове пенсійне страхування” з березня 2025 року вих. № 8580/Р від 14.03.2025 на суму 122258 грн. 93 грн, що складений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства “Великоанадольський вогнетривкий комбінат” до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - відмовлено.

Позивачем на рішення суду першої інстанції подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов через те, що воно не відповідає нормам процесуального права, а також фактичним обставинам справи.

В обґрунтування доводів посилався на те, що суд першої інстанції відмовив у визнанні протиправним та скасуванні складеного ГУ ПФУ в Донецькій області розрахунку сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з березня 2025 року (від 14.03.2025 №8580/Р) на суму 122258,93 грн, незважаючи на те, що саме ГУ ПФУ в Донецькій області у листі від 30.06.2025 №1300-5504-8/87333 просило вважати спірний розрахунок від 14.03.2025 №8580/Р недійсним.

Замість оскарженого розрахунку Головне управління ПФУ в Донецькій області прийняла новий, що підтверджується його періодом з березня 2025 року (від 05.05.2025 № 10681/P) на суму 110803,72 грн, при цьому належним чином не скасувавши попередній, а лише зазначивши у листі від 30.06.2025 №1300-5504-8/87333, що розрахунок від 14.03.2025 №8580/Р вважається недійсним.

Ці обставини були зазначені у позові (див. 16-19 позовної заяви), однак суд першої інстанції їх навіть не відобразив і відповідно не надав оцінку, розглядаючи недійсний спірний розрахунок як дійсний.

Зокрема, зазначив, що підстави для визнання протиправним та скасування розрахунку відсутні, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області діяло в межах своїх повноважень без порушення чинних норм пенсійного законодавства.

Також, апелянтом в апеляційній скарзі викладені заперечення на ухвалу від 17.09.2025 (в порядку ч.3 ст. 293 КАС України)

17 вересня 2025 року ухвалою судді відкрито провадження у справі, цією ж ухвалою суд лише частково задовольнив клопотання позивача про витребування доказів. Ухвала мотивована посиланням на невиконання вимог ст.80 КАС України у клопотанні про витребування доказів позивачем не зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати, що є обов`язковою передумовою для можливості заявлення відповідного клопотання.

Всі документи, які витребовувалися (заяви про призначення пенсій, банківські відомості, розпорядження, дані про фактичні виплати), перебувають у виключному розпорядженні ГУ ПФУ. Позивач з об`єктивних причин (втрата доступу до майнового комплексу та документації на окупованій території з 24.02.2022) не має можливості ані самостійно отримати, ані відновити їх.

Позивач направляв відповідачу письмові заперечення та звернення із вимогою надати документи для звірки розрахунку (лист від 14.04.2025 №Юр-28/25). Відповідь по суті надана не була. Отже, позивач вичерпав можливості самостійного отримання доказів, що відповідає вимогам ст.80 КАС України.

Суд мав врахувати, що позивач втратив доступ до офісних приміщень і документації через бойові дії та окупацію, що є загальновідомими обставинами, підтвердженими актами державних органів. За таких умов вимога «не зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати» для отримання документів, які фізично перебувають у відповідача, є формалізмом та порушує принцип справедливості процесу.

Лише часткове витребування доказів фактично ставить позивача у нерівне становище, оскільки відповідач користується власними розрахунками, а позивач позбавлений можливості перевірити їх достовірність. Це суперечить ч.1 ст.9 КАС України (змагальність сторін та свобода у наданні доказів).

Апелянт вважає, що суд з формальних підстав відмовив у створенні стороні можливостей зібрання доказів, тим більше, що в адміністративному процесі відповідач має надавати всі наявні в нього докази.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволені, який обґрунтовує наступним.

Позивач обґрунтовує свої вимоги посиланням на ймовірність наявності відповідних обставин, що є порушенням не тільки норм адміністративного судочинства щодо доказів і доказування у справі, а й основоположного принципу, згідно з яким доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Головне управління наголошує, що з метою підтвердження нарахування та виплати пільгових пенсій працівникам позивача, зазначеним у спірних розрахунках фактичних витрат, до суду надано:

1) копії протоколів про призначення/перерахунок пенсії, розрахунок стажу та копії уточнюючих довідок з електронних пенсійних справ кожної особи, зазначеної в оскаржуваних підприємством розрахунках фактичних витрат;

2) витяг З ІКІС ПФУ “Призначення та виплата пенсій (ППВП)” про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії за грудень 2023 року по кожному пенсіонеру окремо;

3) копії запитів до уповноважених банків щодо зарахування пенсійних коштів за березень 2025 року на поточні рахунки одержувачів (до кожного запиту додано список осіб, які одержують пенсію через ці банки, у якому зазначено: ПІБ, РНОКПП, номер особового рахунку по пенсійній справі, номер поточного рахунку, відкритого у банку (IBAN) кожного одержувача пенсії);

4) листи-відповіді банківських установ, якими останні підтверджують, що пенсійні кошти щодо кожної особи, вказаної у розрахунку фактичних витрат, зараховані на поточні рахунки зазначених осіб.

Усі докази подані до суду в установленому законом порядку та у встановленій законом формі.

Що стосується твердження позивача про відсутність можливості перевірити розрахункові дані відповідача, на підставі яких нараховуються пільгові пенсії, відповідач зазначає наступне.

Рішення про призначення пенсії є індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень. Згідно з пунктом 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк; правовий акт індивідуальної дії мають право оскаржити особи, щодо яких його застосовано.

Верховний Суд України у постанові від 10.04.2012 року у справі № 21-1115во-10 вказав, що визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.

Рішення про призначення пенсії та визначення її розміру створює правові наслідки та задовольняє законні інтереси виключно особи, щодо якої воно прийняте, і тому не може спричинити порушення прав та законних інтересів юридичної особи роботодавця у публічно-правовій сфері.

ПрАТ “ВАВК” не є учасником публічно-правових відносин, які виникли між Головним управлінням та працівниками позивача з приводу призначення та виплати їм пенсії за віком на пільгових умовах, а рішення Головного управління щодо пенсійного забезпечення таких осіб безпосередньо не стосується прав та законних інтересів юридичної особи-роботодавця.

Окрім того, нормами чинного законодавства не передбачено, що органи Фонду з й обов`язані надсилати (надавати) страхувальнику докази призначення та фактичної виплати пенсі його працівникам (колишнім працівникам) тощо.

Згідно з висновками Верховного Суду, сформульованих у постанові від 06.11.2018 у справі № 804/5817/17, від 14.09.2022 у справі № 817/1943/17 та від 05.01.2021 у справі №640/18421/19, обов`язок визначення сум відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, покладено на органи Пенсійного фонду України, а страхувальник (підприємство) зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат у розмірах, встановлених органами Фонду. Підставою для відшкодування підприємством таких витрат є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, оформлений належним чином у відповідності до Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, є єдиним документом, який підтверджує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 820/6674/15.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного.

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" зареєстровано за адресою: Україна, 79007, Львівська область, м. Львів, вул. Гоголя М., буд.6/8, код ЄДРПОУ 00191721 та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області.

Основним видом економічної діяльності за КВЕД є за КВЕД 23.20 Виробництво вогнетривких виробів; Інші види діяльності: 08.12 Добування піску, гравію, глин і коаліну; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 55.90 Діяльність інших засобів тимчасового розміщення; 56.29 Постачання інших готових страв; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010) зареєстроване як юридична особа, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис є суб`єктом владних повноважень.

Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Донецькій області супровідним листом (реєстр відправлених листів № 382 від 20.03.2025) на поштову адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області було направлено для відшкодування позивачем коштів, зокрема, розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з березень 2025 року на суму 122258 грн. 93 грн.

Вказаний розрахунок Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області було направлено на адресу Приватного акціонерного товариства "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" вул. Гоголя М., буд.6/8, м. Львів, 79007, про що свідчить лист від 31.03.2025 року № 1300-5504-8/45361. Вказана обставина не є спірною та не заперечується сторонами.

Відповідно до списку осіб – 33 працівників Приватного акціонерного товариства “Великоанадольський вогнетривкий комбінат”, по яким відбулось нарахування сум з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове пенсійне страхування”.

Відповідачем надані копії заяв та розпоряджень про призначення пенсій відносно осіб зазначених в спірному розрахунку.

Відповідно до переліку пенсіонерів зазначених у спірному розрахунку на розрахункові рахунки в Акціонерне товариство комерційний Банк “Приватбанк”, в Акціонерному товаристві “Державний ощадний банк України” АТ “Ощадбанк”, в Акціонерному товаристві “Райффайзен банк”, в Акціонерному товаристві “А-Банк”, в Акціонерному товаристві “Перший Український Міжнародний Банк” пенсію отримують працівники Приватного акціонерного товариства “Великоанадольський вогнетривкий комбінат” за період з 01.03.2025 по 31.03.2025, про що було повідомлено управління Пенсійного фонду листами від перелічених банківських установ.

Суд не вбачає необхідності зазначати їх прізвища у даному рішенні, оскільки позивач свої заперечення наводить в цілому аналогічно по всіх пенсіонерах в розрахунку.

Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV, Законом України “Про пенсійне забезпечення” №1788-ХІІ від 05.11.1991, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №41/26486 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 21.12.2022 №28-2), Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення.

За підпунктом 10 пункту 4 цього Положення Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, застосовує фінансові санкції, передбачені законом та умовами договорів з установами та організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, та накладає адміністративні штрафи.

Згідно з п. 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, у редакції чинній до внесення змін Законом №2040-IX від 15.02.2022, передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, обов`язок відшкодування підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлений чинним законодавством України.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі Інструкція №21-1).

За пунктом 6.1 Інструкції № 21-1 для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 №2148-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”:

особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції № 21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Згідно з п. 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема “Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи” (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам (пункт 6.5 Інструкції № 21-1).

За п. 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Пунктом 6.8 Інструкції № 21-1 визначено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у п. 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона “Крим”). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

У разі ліквідації підприємства без правонаступників або визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням такого підприємства та безпосередньо підприємству не направляються.

Суд зазначає, що визначений Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та Інструкцією №21-1 загальний (позасудовий) порядок відшкодування витрат передбачає обов`язок органів Пенсійного фонду України надсилати страхувальнику відповідні розрахунку.

Згідно з приписами цих нормативно-правових актів підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

При цьому, ані Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, ані Інструкція №21-1 не покладають на органи Пенсійного фонду України обов`язок надсилати (надавати) страхувальнику докази фактичної виплати пенсії (платіжні доручення, реєстри форми П-3, заявки тощо).

Відповідачем за березень 2025 року були здійсненні витрати на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” працівникам Приватного акціонерного товариства “Великоанадольський вогнетривкий комбінат”, що підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на суму 122258 грн. 93 грн.

Ухвалою апеляційного суду від 10.06.2026 зобов`язано Приватне акціонерне товариство “Великоанадольський вогнетривкий комбінат” та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати суду:

- лист ГУ ПФУ в Донецькій області від 30.06.2025 №1300-5504-8/87333.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати суду до 20 липня 2026 року:

- пояснення щодо листа ГУ ПФУ в Донецькій області від 30.06.2025 №1300-5504-8/87333 стосовно розрахунку сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відносно Приватного акціонерного товариства “Великоанадольський вогнетривкий комбінат” з березня 2025 року.

На виконання вимог цієї ухвали суду позивачем надано заяву від 11.06.2026, в якій зазначає наступне.

Відзив відповідача на апеляційну скаргу фактично не містить правової оцінки однієї з ключових обставин цієї справи, а саме того, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом від 30.06.2025 №1300-5504-8/87333 повідомило про недійсність спірного розрахунку від 14.03.2025 №8580/Р та одночасно сформувало новий розрахунок за той самий період.

Вказаний лист не є адміністративним актом у розумінні статті 2 Закону України «Про адміністративну процедуру», оскільки не містить індивідуально визначеного рішення про скасування чи припинення дії акта із зазначенням правових підстав, мотивів та наслідків такого рішення.

Крім того, зазначений лист складений без дотримання форми та процедури, передбачених Законом України «Про адміністративну процедуру» для прийняття адміністративного акта. Окремо зазначає, що цей лист адресований не апелянту, а іншому територіальному органу Пенсійного фонду України - Головному управлінню ПФУ у Львівській області. За таких обставин спір, окрім іншого, порушує питання щодо того, чи може суб`єкт владних повноважень припинити дію індивідуального адміністративного акта шляхом направлення інформаційного листа про його «недійсність» без прийняття відповідного адміністративного акта у порядку, передбаченому статтею 86 Закону України «Про адміністративну процедуру».

Саме ця обставина має істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки свідчить про фактичне визнання самим відповідачем наявності недоліків у первинному розрахунку, який був предметом судового розгляду. Водночас, у відзиві відповідач не навів жодних пояснень щодо: правових підстав визнання спірного розрахунку недійсним; характеру помилок, допущених при його формуванні; правових наслідків складення нового розрахунку; підстав подальшого існування попереднього розрахунку як предмета спору після повідомлення про його недійсність самим органом.

Фактично відповідач уникнув правової оцінки власних дій щодо заміни спірного розрахунку іншим розрахунком, обмежившись загальними посиланнями на норми КАС України щодо доказування. Разом із тим сам факт формування нового розрахунку свідчить про наявність підстав для сумніву у правильності первинного розрахунку та ставить під обґрунтований сумнів достовірність визначених у ньому сум.

Після набрання чинності Законом України «Про адміністративну процедуру» діяльність суб`єктів владних повноважень щодо прийняття індивідуальних рішень має здійснюватися з дотриманням принципів належного врядування, офіційного з`ясування обставин, обґрунтованості адміністративного акта, пропорційності та права особи на участь у процедурі прийняття рішення.

Дотримання адміністративної процедури є невід`ємним елементом законності владного рішення, а порушення встановленої законом процедури не може розглядатися як суто формальний недолік.

У цьому контексті доводи відповідача про те, що розрахунок є виключно «первинним бухгалтерським документом», не відповідають характеру спірних правовідносин. Спірний розрахунок не фіксує господарську операцію між рівноправними учасниками цивільного чи господарського обороту, а формується суб`єктом владних повноважень у межах реалізації управлінських функцій держави щодо визначення обсягу публічного фінансового обов`язку страхувальника. Відтак його правова природа не може бути зведена виключно до бухгалтерського документа.

Помилковими є також доводи відповідача про те, що апелянт фактично оспорює рішення про призначення пенсій конкретним особам. Предметом цього спору не є: правомірність призначення пенсій; наявність чи відсутність у працівників права на пенсійне забезпечення; визначення індивідуального розміру пенсійних виплат.

Предметом спору є виключно: правомірність визначення відповідачем грошового зобов`язання апелянта; достовірність використаних при формуванні розрахунку даних; наявність належного підтвердження реальності понесених витрат; відповідність спірного розрахунку вимогам законодавства щодо процедури його прийняття.

Тому наведені у відзиві посилання на практику Верховного Суду щодо неможливості оскарження роботодавцем рішень про призначення пенсій не стосуються предмета даного спору та не спростовують доводів апеляційної скарги.

Крім того, ключовим у цій справі є питання підтвердження реальності витрат саме станом на дату складення спірного розрахунку. Розрахунок №8580/Р був сформований 14.03.2025, тобто на початку виплатного періоду відповідного місяця. Відповідно до встановленого порядку організації виплати пенсій фінансування та доставка пенсій здійснюються протягом визначеного виплатного періоду, який триває з 4 по 25 число відповідного місяця.

За таких умов матеріали справи не підтверджують наявності у відповідача станом на 14.03.2025 достатніх даних для достовірного визначення остаточного обсягу фактично понесених витрат.

Зокрема, відсутні належні докази щодо: фактичного здійснення всіх виплат за відповідний період; фактичного зарахування коштів одержувачам; остаточного обсягу витрат, які підлягали відшкодуванню саме станом на дату складення розрахунку. Надані відповідачем під час судового розгляду документи не усувають зазначених сумнівів.

Листи банківських установ та витяги з інформаційних систем підтверджують лише факт здійснення окремих операцій у межах відповідного місяця, однак не містять належного підтвердження того, що відповідні витрати були фактично понесені саме станом на 14.03.2025.

При цьому, сам факт подання таких документів уже під час судового розгляду не усуває необхідності перевірки того, чи існували належні та достатні підстави для прийняття спірного розрахунку саме на момент його формування. З огляду на викладене, реальність понесених витрат не може презюмуватися виключно з факту складення розрахунку або автоматизованого формування відповідних відомостей у системах Пенсійного фонду.

Позивач послідовно вказував: на відсутність можливості перевірити правильність спірних нарахувань; на відсутність підтвердження моменту виникнення витрат; на недоведеність фактичного понесення витрат станом на дату складення розрахунку; на подальше повідомлення відповідачем про недійсність самого розрахунку.

Попри це, суд першої інстанції не витребував документи, необхідні для належної перевірки спірного розрахунку, та фактично обмежився формальним посиланням на недостатність доказів з боку позивача.

До цієї заяви позивача надав, зокрема:

- лист ПФУ про надання інформації по ПрАТ ВАВК від 18 червня 2026 року;

- лист ПФУ про направлення розрахунків від 30 червня 2026 року.

Відповідачем подано заяву від 08.07.2026 про виконання ухвали суду, в якому повідомляє наступне.

ПрАТ “ВАВК” перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області. Головним управлінням у встановленому законом порядку та відповідно до положень Інструкції № 21-1 направлено до ГУ ПФУ у Львівській області розрахунок від 14.03.2025 №8580/Р (додається).

Враховуючи приписи абзацу третього пункту 6.7 Інструкції № 21-1, при формуванні розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” в графі 15 зазначається “сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з дати призначення (перерахунку) пенсії до дати формування розрахунку”.

При перевірці Розрахунків за березень 2025 року було виявлено, що заборгованість з виплати пенсії за минулий період в автоматичному режимі формувалась невірно, а саме: по електронній пенсійній справі ОСОБА_1 місячний розмір пенсії та борг відповідно до статті 46 Закону № 1058 відображені в графі 16 “Місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій” замість графи 15 “Сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з дати призначення (перерахунку) пенсії до дати формування розрахунку” (у графі 16 помилково зазначено 3068,21 замість 1617,52 тощо).

Після усунення недоліків, коригуючий розрахунок від 05.05.2025 № 10681/P (додається) направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (листи від 16.06.2025 № 0500-0505-9/59405 та від 18.06.2025 № 0500-0509-9/60434 додаються).

При цьому, загальна сума, зазначена в розрахунку, залишилась незмінною, а саме: 11455,21 (графа 15) + 110803,72 (графа 16) = 122258,93. Лист від 30.06.2025 № 1300-5504-8/87333 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на адресу апелянта не надсилався.

До цієї заяви, зокрема, додано:

- розрахунок фактичних витрат 8580/Р;

- розрахунок фактичних витрат 10681/Р;

- лист щодо направлення розрахунків від 16.06.2025;

- лист до ГУ ПФУ у Львівській області від 18.06.2025.

Проаналізувавши надані сторонами додаткові пояснення та додатки, апеляційним судом встановлено наступне.

Головним управлінням ПФУ в Донецькій області направлено до ГУ ПФУ у Львівській області розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з березня 2025 року відносно ПрАТ “ВАВК” від 14.03.2025 №8580/Р на суму 122258,93 грн.

В подальшому, листом Головного управління ПФУ в Донецькій області від 16.06.2025 направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області коригуючий розрахунок від 05.05.2025 № 10681/P фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з березня 2025 року відносно ПрАТ “ВАВК” на суму 110803,72 грн.

Також, відповідачем направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області лист від 16.06.2025 № 0500-0505-9/59405, яким повідомлено, що раніше надісланий, зокрема, розрахунок відносно позивача від 14.03.2025 №8580/Р на суму 122258,93 грн, вважати недійсним.

Отже, матеріалами справи встановлено, що замість оскарженого в цій справі розрахунку Головне управління ПФУ в Донецькій області прийняла новий, що підтверджується його періодом з березня 2025 року (від 05.05.2025 № 10681/Р) на суму 110803,72 грн.

Водночас, попередній розрахунок від 14.03.2025 №8580/Р на суму 122258,93 грн пенсійний орган не скасував, при цьому, сам відповідач вважає недійсним розрахунок від 14.03.2025 №8580/Р на суму 122258,93 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 86 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX адміністративний орган приймає рішення про відкликання або визнання недійсним адміністративного акта для відновлення законності та/або захисту публічних інтересів у випадках та порядку, встановлених законом.

За п. 3 ч. 1 ст. 2 цього Закону адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб).

Отже, відповідачем порушено вищезазначені норми Закону № 2073, що є підставою для скасування спірного розрахунку.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про:

- визнання протиправним та скасування розрахунку сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» з березня 2025 року вих.№ 8580/Р від 14.03.2025 на суму 122258,93 грн, що складений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що внаслідок порушення норм матеріального, процесуального права, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, у зв`язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат.

За ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

За ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позову в сумі 2422,40 грн, апеляційної скарги – 3633,60 грн.

Враховуючи задоволення позову, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в повному обсязі в сумі 6056 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Великоанадольський вогнетривкий комбінат” - задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року у справі № 200/7025/25 за позовом Приватного акціонерного товариства “Великоанадольський вогнетривкий комбінат” до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування розрахунку сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов Приватного акціонерного товариства “Великоанадольський вогнетривкий комбінат” до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування розрахунку сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» з березня 2025 року вих.№ 8580/Р від 14.03.2025 на суму 122258,93 грн, що складений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області відносно Приватного акціонерного товариства “Великоанадольський вогнетривкий комбінат”.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь Приватного акціонерного товариства “Великоанадольський вогнетривкий комбінат” судовий збір в сумі 6056 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень).

Повний текст постанови складений 19 серпня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: Е.Г. Казначеєв

І.В. Пивовар