Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №337/2940/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

18.08.2026

ЄУН 337/2940/26

Провадження №2/337/2405/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 серпня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Сидорової М.В,

за участю секретаря Коваленко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

08.05.2026 через підсистему «Електронний суд» (сформовано в системі 07.05.2026) до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів за період травня 2014 року по квітень 2023 року, а також за період зазначений відміткою у виконавчому листі станом на 15.05.2014 в загальній сумі 362334,00 грн.

Позов мотивує тим, що вона перебувала у шлюбі з відповідачем, який розірвано 29.05.2012. Від цього шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якого з відповідача на її користь рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя стягнуті аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму, починаючи з 06.05.2010 і до повноліття сина. На підставі вказаного рішення суду був виданий виконавчий лист №2-657 від 06.05.2010 та відкрито виконавче провадження. Однак відповідач, який є працездатним, належним чином зазначене рішення суду не виконує, аліменти на утримання сина не сплачує. Згідно з розрахунками державного виконавця за період з травня 2014 року по квітень 2023 року та за період зазначений відміткою у виконавчому листі станом на 15.05.2014, заборгованість відповідача за аліментами на утримання сина становить 362334,00 грн. У зв`язку з цим, в силу положень ст.196 СК України, вона має право на отримання неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у розмірі, який дорівнює розміру заборгованості.

Ухвалою від 11.05.2026 вказаний позов було залишено без руху, а позивачці надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

18.05.2026 до суду через систему «Електронний суд» від позивачки надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 19.05.2026 у цивільній справі за вказаним позовом відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання за участі сторін.

Ухвалою суду від 16.06.2026 підготовче провадження у справі закрито, справа призначена до судового розгляду по суті з викликом сторін.

Сторони в судове засідання не прибули, про час та місце проведення засідання повідомлялись належним чином.

Позивач ОСОБА_1 надіслала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення судового рішення за наявними у справі матеріалами. Заперечень проти розгляду справи в заочному порядку не подавала.

Відповідач ОСОБА_2 причини неприбуття не повідомив, відзиву або зустрічного позову від нього не надходило.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, в т.ч. у відсутність відповідача на підставі ст.280 ЦПК України в заочному порядку.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989р., яка набула чинності для України 27.09.1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч.8,9 ст.7 Сімейного кодексу України (далі СК України) регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати свою неповнолітню дитину.

У відповідності до ч.4 ст.195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору - судом.

Відповідно до ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Суд встановив, що рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06.05.2010 у справі №2-657/2010 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму, починаючи з 06 травня 2010 року і до повноліття дитини.

На виконання вказаного рішення суду позивачці був виданий виконавчий лист №2-657 від 06.05.2010, а 15.05.2024 був виданий дублікат вищевказаного виконавчого листа, який з 03.08.2014 перебуває на примусовому виконанні у Хортицькому ВДВС у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Згідно з розрахунком державного виконавця Хортицького ВДВС у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 08.04.2026, заборгованість відповідача ОСОБА_2 зі сплати аліментів на користь позивачки ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього ОСОБА_2 за період з травня 2014 року по квітень 2023 року включно становить 335842,00 грн.

При цьому, з відмітки на дублікаті виконавчого листа вбачається, що станом на 19.05.2014 заборгованість становила 26492,00 грн.

На даний час позивачка ОСОБА_1 на підставі ст.196 СК України вимагає стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина у загальному розмірі 362334,00 грн.

Відповідно до ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .

При цьому, суд виходить з того, що передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.

В даному випадку суд вважає встановленим та доведеним факт виникнення заборгованості по аліментам на утримання неповнолітнього сина з вини відповідача ОСОБА_2 , оскільки останній, будучи достовірно обізнаним про свій обов`язок утримувати неповнолітнього сина, визначені рішенням суду аліменти не платив, має заборгованість, загальний розмір якої становить 362334,00 грн (335842,00 грн + 26492,00 грн).

Доказів на підтвердження неможливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, або доказів, що заборгованість по аліментам виникла з незалежних від нього причин, відповідач в порушення вимог ст.12, 13, 81 ЦПК України суду не надав.

В той же час, факт виникнення заборгованості та її розмір підтверджується розрахунком заборгованості, складеним державним виконавцем, з урахуванням відмітки про суму боргу на виконавчому листі за період не охоплений розрахунком державного виконавця.

Обчислений державним виконавцем розмір заборгованості по аліментам сторонами не оспорений, доказів, які б спростували розмір заборгованості, відповідачем суду не надано, тому такий розрахунок суд вважає вірними, належними та обґрунтованими і приймає їх до уваги при ухваленні вказаного рішення.

Отже, враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про наявність у позивачки права на стягнення неустойки (пені) на підставі ст.196 СК України.

При визначенні розміру неустойки (пені) суд виходить з того, що за вимогами ч.1 ст.196 СК України одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Тобто за змістом вказаної норми, з урахуванням того, що аліменти повинні сплачуватись щомісячно, неустойка нараховується на суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати по день добровільного погашення боргу або на момент постановлення судового рішення, її нарахування не обмежується тим місяцем, в якому не проводилось стягнення. Строк прострочення починає перебіг з першого дня місяця, наступним за місяцем внесення періодичного платежу.

Також суд враховує, що згідно з ст.196 СК України законодавець обмежив максимальний розмір неустойки за прострочення сплати аліментів 100 відсотками заборгованості.

Перевіривши поданий позивачкою розрахунок розміру неустойки (пені), суд вважає його вірним, складеним відповідно до вказаних вимог законодавства, визначений позивачкою розмір пені не перевищує 100% розміру заборгованості по аліментам.

При цьому, відповідач обґрунтованих заперечень проти позову не подав, в судове засідання не прибув і жодним чином позовні вимоги не спростував.

Таким чином, позов ОСОБА_1 слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 362334,00 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позивачка в силу закону була звільнена від сплати судового збору за подання цього позову, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 3 623,34 грн (1% від ціни позову, яка визначається загальною сумою заявлених вимог).

Керуючись ст.2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 263-265, 280-282 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 362334 (триста шістьдесят дві тисячі триста тридцять чотири) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 3 623 (три тисячі шістсот двадцять три) гривні 34 копійки.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя М.В.Сидорова