Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №308/8563/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8563/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

11 серпня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі

головуючого судді Іванова А.П.,

за участі секретаря судового засідання Боти О.І.,

позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб, укладений між подружжям.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що спільне подружнє життя між сторонами не склалося, шлюбні відносини фактично припинені, шлюб існує лише формально. Сторони понад два роки і шість місяців проживають окремо, спільного господарства не ведуть, дітей від шлюбу не мають, спору щодо поділу спільного майна подружжя між сторонами не існує.

В обґрунтування позову позивачка також зазначає, що неодноразово пропонувала відповідачу подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про розірвання шлюбу відповідно до статті 106 Сімейного кодексу України, однак відповідач під різними приводами ухилявся від подання такої заяви, у зв`язку з чим позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом на підставі статті 110 Сімейного кодексу України.

Ухвалою суду від 16.06.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України, у зв`язку з чим фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.

Позивачка в судовому засіданні позовну заяву підтримала, просила шлюб укладений з відповідачем розірвати.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, заперечень щодо позовних вимог до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 31.08.2023 Тячівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зареєстровано шлюб між громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис № 190, що підтверджується повторно виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 03.12.2025 Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Прізвище після одруження чоловіка – ОСОБА_3 , дружини – ОСОБА_4 .

Судом встановлено, що спільне життя між подружжям не склалося, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Сторони понад два роки і шість місяців проживають окремо.

Відповідно до положень ст. ст. 24, 56 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 № 11, проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Частиною сьомою статті 240 ЦПК України передбачено право, а не обов`язок суду зупинити провадження у справі про розірвання шлюбу і призначити строк для примирення подружжя. Враховуючи, що позивачка, реалізуючи своє право, передбачене статтею 110 СК України, наполягає на розірванні шлюбу, а сторони тривалий час не проживають однією сім`єю та є фактично чужими одна одній людьми, суд вважає, що надання сторонам строку для примирення не відповідатиме інтересам позивачки та не сприятиме збереженню сім`ї.

Суд вважає, що примирення та подальше подружнє життя сторін є неможливим, сім`я фактично розпалася, а подальше збереження шлюбу може суперечити інтересам позивачки, а відтак суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд враховує, що позивачка відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору як особа з інвалідністю ІІ групи, у зв`язку з чим питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 89, 174, 175, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 21, 24, 56, 104, 105, 110, 112, 115 СК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 31.08.2023 Тячівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 190.

Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов