Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №638/11660/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/11660/26

Провадження № 3/638/2624/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 серпня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Агапов, розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП,

встановив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 19.05.2026 серії ЕПР1 №670326, в м. Харків, вул. Клочківська, 276А, водій, керуючи тз, з`їжджаючи з дороги до житлової зони, не переваги пішоходам, напрямок руху яких він перетинав, чим створив аварійну обстановку, а саме примусив пішоходів різко змінити швидкість та напрямок руху.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 5 ст. 122 КУпАП.

ОСОБА_1 17 липня 2026 року надав пояснення, де вказав, що не здійснював наїзд на пішоходів та не створював аварійної ситуації. Зазначив, що рухався із дозволеною ПДР України швидкістю, жоден пішохід через його дії не був змушений змінювати траєкторію чи швидкість руху.

У зв`язку з чим, ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 122 КУпАП не визнає, та просить провадження по справі закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Також 17 липня 2026 року захисник Петракій В.В. надала заяву про закриття провадження по справі.

Свою правову позицію обґрунтовує тим, що жодна з частин ст. 122 КУпАП не передбачає відповідальності за порушення, що ставиться у провину ОСОБА_1 . На думку захисника, диспозиція вказаної статті не встановлює адміністративну відповідальність за порушення п. 10.2 ПДР України.

Вказала, що з матеріалів справи не вбачається, що водій перетинав напрямок руху пішоходів. В наявних в матеріалах справи документів не вбачається доказів того, що водій не надав переваги у русі пішоходам напрямок руху яких він перетинав, чим створив аварійну обстановку. Більше того, з наданого поліцейськими відео вбачається, що пішоходи самостійно створили небезпечні умови, створивши безпідставні перешкоди для руху водіїв транспортних засобів перебуваючи на проїжджій частині дороги в темний час доби в одязі темного кольору без світлоповертальних елементів.

Також з доданого до матеріалів справи відео не зафіксовано створення аварійної ситуації.

Крім того, письмові пояснення свідків, наявні в матеріалах справи, не відображають їхніх реальних показань, оскільки були написані не ними і не в їхній присутності. На самому відео не зафіксовано пояснень свідків.

У зв`язку з чим, захисник просить провадження по справі закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

ОСОБА_1 та його захисник до суду не з`явилися, повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно положень ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 10.2 ПДР України, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.

Так, адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 122 КУпАП настає за порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що змусило інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян (матеріальний склад). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Отже, створення аварійної обстановки це ситуація, при якій інші учасники дорожнього руху вимушені різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інші заходи для забезпечення особистої безпеки та безпеки інших громадян.

При цьому створення аварійної обстановки повинно бути підтверджено фактичними даними.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Так, з дослідженого судом диску з відеозаписом не вбачається порушення ОСОБА_1 п. 10.2 ПДР України.

Крім того, до справи були додані письмові пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Для усунення суперечностей судом були викликані вказані свідки, однак за адресою, вказаною у письмових поясненнях, адресати відсутні.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведення винуватості особи тлумачаться на її користь.

За приписами ч.2, 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Із пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» вбачається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеності невинуватості цієї особи.

Натомість стороною захисту наведені належні, допустимі та переконливі докази щодо відсутності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вислухавши пояснення сторін, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про те, що надані докази поліцейським є недостатніми для доведеності винуватості ОСОБА_1 в порушенні вимог 10.2 ПДР України, у зв`язку з чим у даній справі відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, що на переконання суду може лише свідчити про недоведеність вини особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Отже, дослідивши усі обставини справи в їх сукупності та оцінюючи зібрані у справі докази, суддя вважає, що матеріалами справи не доведено наявність у діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Зазначене є підставою для закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 247, 252, 266, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд, -

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 122 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Агапов