Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №297/1884/26 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/1884/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого ІЛЬТЬО І. І.,

при секретарі судового засідання Гарані О. А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , звернулась до Берегівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_1 , про збільшення розміру аліментів.

В обґрунтування позовних вимог, позивачка ОСОБА_3 вказує на те, що Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 17 жовтня 2023 року ухвалено стягувати з відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в твердій грошовій сумі по 3 000 гривень щомісячно, починаючи з 22.09.2023 року і до досягнення двадцяти трьох років, або до закінчення нею навчання та доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у твердій грошовій сумі 3000 гривень щомісячно, починаючи з 22.09.2023 року і до досягнення нею повноліття. З часу ухвалення рішення про стягнення аліментів, розмір витрат на утримання дітей значно зросли, оскільки зросли ціни на продукти, одяг, навчання та на інші речі, які вкрай необхідні для їх комфортного проживання та розвитку, тому просить збільшити розмір аліментів на утримання доньок: ОСОБА_6 у твердій грошовій сумі 5000 гривень, починаючи з дня пред`явлення позову до досягнення нею повноліття та ОСОБА_7 у твердій грошовій сумі 5000 гривень, починаючи з дня пред`явлення позову до закінчення нею навчання, але не більше, як до досягнення двадцяти трьох років.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 30 червня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

22.07.2026 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 , відповідно до якого останній просив відмовити у задоволенні позову, не заперечуючи свого обов`язку утримувати дочку, послаючись на те, що аліменти у визначеному розмірі сплачує, також надає дитині подарунки, а його заробіток, на думку відповідача, не є настільки високим, як стверджує позивач. Зазначив, що утримує матір - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка є пенсіонеркою, неспроможна працювати, мешкає разом із ним та перебуває на його утриманні.

Разом з тим, 27.07.2026 року позивачка ОСОБА_1 подала відповідь на відзив, згідно якого зазначила, що після розірвання шлюбу відповідач постійно працював за кордоном, тому саме вона займалася повсякденним утриманням та вихованням дитини. Доводи про виключне утримання відповідачем матері заперечила, вказавши, що у відповідача є повнолітні брат і сестри, мати отримує пенсію та працює, а реєстрація осіб за однією адресою не підтверджує фактичного утримання.

У зв`язку з чим, судом направлено запит до Великобийганської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, відповідно до якого встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_12 .

11.07.2026 року до суду надійшли заперечення відповідача ОСОБА_2 на відповідь на відзив у цивільній справі №297/1884/26, згідно якого останній наполягав на недоведеності зміни матеріального чи сімейного стану сторін, збільшення конкретних витрат на дитину та його доходу. Додатково зазначив, що позивач, крім роботи у ТОВ «Хох-Берег» ЛТД, займається перевезенням людей за кордон та має інші доходи, однак доказів цього суду не надав.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивачка посилалася, як на підставу своїх вимог, відзив відповідача, відповідь на відзив, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому обов`язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків. Проживання батьків окремо від дитини, не звільняє їх від обов`язків щодо дитини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 80 ч. 1 СК України передбачено, що аліменти можуть присуджуватися одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів може бути змінено у разі зміни матеріального або сімейного стану.

Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 року у справі № 199/9359/16-ц підтвердив, що аліменти на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, можуть стягуватися до 23 років.

Частина 1 ст. 199 СК України передбачає, що батьки зобов`язані утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання та потребують матеріальної допомоги.

Згідно з п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року, при визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує сукупність обставин: дохід платника, потреби дитини, продовження навчання, неможливість самостійного забезпечення.

Судом встановлено, що Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 31 січня 2020 року у справі № 297/2272/19 розірвано шлюб між сторонами та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , у твердій грошовій сумі 2 500 грн щомісячно, починаючи з 18 жовтня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили 03 березня 2020 року.

Із довідки ТОВ СП «Хох-Берег» ЛТД від 24 червня 2026 року № 8 встановлено, що позивач працює на підприємстві з 21 вересня 2005 року, з 04 січня 2022 року переведена на посаду майстра цеху № 3 та має посадовий оклад 13 090 грн.

Станом на час вирішення спору дитині виповнилося чотирнадцять років. Порівняно з часом ухвалення рішення 2020 року вона перейшла до іншої вікової групи, а її звичайні потреби у харчуванні, одязі, взутті, шкільному приладді, навчанні, транспорті, зв`язку, медичному та культурному забезпеченні об`єктивно збільшилися. За шестирічний період купівельна спроможність установленої у 2020 році твердої суми істотно зменшилася. Ці обставини є загальновідомими в розумінні частини третьої статті 82 ЦПК України та не потребують доведення кожного щоденного видатку окремим розрахунковим документом.

Разом із тим позивач не подала деталізованого розрахунку щомісячних витрат на дитину та доказів, які б давали достатні підстави покласти на відповідача саме 8 000 грн щомісячно. Тому заявлена сума не може бути присуджена автоматично лише з огляду на припущення про рівень заробітку відповідача за кордоном.

Щодо посилань відповідача на утримання матері, суд приходить до наступного.

Згідно Довідки Великобийганської сільської ради Берегівського району Закарпатської області №788 від 31 липня 2026 року підтверджує реєстрацію ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та інших повнолітніх осіб за адресою: АДРЕСА_1 .

Пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 Серії ААІ №150370, підтверджує статус пенсіонера.

Однак ці документи не містять відомостей про розмір доходу матері, стан її здоров`я, непрацездатність, потребу в матеріальній допомозі, обсяг такої допомоги або систематичне перерахування чи передання їй коштів саме відповідачем.

Сам по собі родинний зв`язок, досягнення пенсійного віку та реєстрація за однією адресою не є належним і достатнім доказом того, що особа перебуває на повному чи переважному утриманні відповідача.

Не подано банківських виписок, квитанцій про оплату лікування або побутових витрат, документів про доходи та стан здоров`я матері чи інших доказів фактичного утримання.

Отже, твердження відповідача про те, що він утримує ще одну особу, не знайшли належного підтвердження під час судового розгляду та не можуть бути враховані як доведена обставина, що зменшує його спроможність утримувати дитину.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона несе ризик наслідків невчинення процесуальних дій та повинна довести обставини, на які посилається; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 192 Сімейного кодексу України, передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів повинен бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. У цьому контексті поняття «гармонійний розвиток» включає не лише базові фізіологічні потреби, а й витрати на освіту, культурний розвиток, медичне обслуговування, соціальні потреби.

Відповідно до статей 3, 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, а батьки несуть основну відповідальність за її виховання та розвиток. За статтею 27 Конвенції дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку; батьки в межах своїх здібностей і фінансових можливостей несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 51 Конституції України та статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Цей обов`язок є рівним для обох батьків незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі, чи проживають разом із дитиною.

Частинами першою, другою статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у платника інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків; майно та майнові права; доведені витрати платника; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а мінімальний рекомендований розмір дорівнює прожитковому мінімуму та може присуджуватися за достатності заробітку платника.

За частинами першою, другою статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає аліменти у твердій грошовій сумі; такий розмір підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач не домовилися про інше.

У постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) сформульовано висновок, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням, не є незмінним; для застосування статті 192 СК України підлягають урахуванню також критерії статей 182-184 СК України. Саме зміна законодавчого мінімуму окремо не є підставою для перегляду, однак суд оцінює доведені зміни обставин та актуальні потреби дитини у сукупності.

Оцінюючи докази за правилами статей 76-81, 89 ЦПК України, суд бере до уваги сукупність Встановлених обставин: тривалий час після визначення попереднього розміру аліментів; дорослішання дитини; об`єктивне збільшення її регулярних потреб; істотне зменшення реальної вартості твердої суми 2 500 грн; працевлаштування та дохід матері; працездатний вік відповідача; відсутність доведених інших утриманців та відсутність доказів обставин, які об`єктивно перешкоджають відповідачу працювати й брати більшу участь в утриманні дочки.

Суд також враховує, що проживання дитини з матір`ю передбачає не лише грошові витрати, а й щоденну особисту участь у догляді, вихованні та організації побуту. Водночас аліменти не повинні перетворюватися на засіб покладення всіх витрат виключно на одного з батьків. Розмір у 6 000 грн щомісячно є істотним збільшенням порівняно з попередньою сумою, відповідає віку та базовим потребам дитини, але не виходить за межі доведеного у справі й зберігає справедливий баланс між інтересами дитини та обов`язком обох батьків брати участь у її утриманні.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

На підставі викладеного суд вважає позовні вимоги позивачки про збільшення розміру аліментів обґрунтованими та приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог і стягнення аліментів у розмірі 6000 гривень щомісячно.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України суд стягує з відповідача судові витрати.

Керуючись статями 12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 280, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів – задовольнити частково.

Розмір аліментів, визначений рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 31 січня 2020 року – змінити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_1 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , в твердій грошовій сумі в розмірі 6000 гривень щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , в користь держави судовий збір в сумі 1331 (одну тисячу триста тридцять один) гривень 20 копійок

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Іван ІЛЬТЬО