Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №398/2058/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Суд: Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 16 серпня 2026 р.

Справа: №398/2058/26

Суддя: Петренко С. Ю.

Справа №: 398/2058/26

провадження №: 2/398/2744/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"17" серпня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Петренко С.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Шаповал Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у м. Олександрія цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Кошеленко Алла Вячеславівна, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Олександрійської міської ради про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої особи без згоди батька,

ВСТАНОВИВ:

01.04.2026 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Олександрійської міської ради про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої особи без згоди батька.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 29.12.2008 р. по 04.06.2015 р. позивач ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Шлюб розірвано рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області (справа №398/438/15-ц). Від спільного проживання у зареєстрованому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 у нас з відповідачем народився син - ОСОБА_3 . 23.07.2024 року вона випадково дізналася, що наш син - ОСОБА_3 не зареєстрований за місцем свого фактичного місця проживання, тому звернулася до Управління дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг міської ради з заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини, в чому мені було відмовлено по причині відсутності згоди батька на реєстрацію малолітнього сина разом з матір`ю ( п. 32 Постанови КМУ №265 від 07.02.2022 р.) Останнє відоме їй місце проживання відповідача - квартира, де ми всі разом мешкали за адресою: АДРЕСА_1 , однак, де мешкає відповідач на теперішній час їй не відомо, тому виник спір з відповідачем, оскільки він не надає згоду на реєстрацію місця проживання нашого сина разом зі нею, в квартирі, яка належить їй на праві особистої приватної власності, про що свідчить договір купівлі-продажу квартири від 05.09.2010 року.

Враховуючи вищевикладене, просить суд ухвалити рішення, яким надати їй дозвіл на реєстрацію місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір`ю, без письмової згоди батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .На підставі вищевикладеного вона і вимушена звернутися з позовом до суду.

28.04.2026 року ухвалою суду вказана позовна заява прийнята до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі.

30.06.2026 року ухвалою суду підготовче провадження було закрито з призначенням справи до розгляду її по суті.

У судове засідання позивач не з`явилася подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх в повному обсязі, в разі неявки відповідача не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно з ч. 1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За згодою позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача, який належним чином повідомлений, але до суду не з`явився без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , видане віділом ДРАЦС по місту Олександрії реєстраціїної служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції у Кіровоградській області, 26.03.2013.

Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04.06.2015 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21 червня 2012 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Олександрії Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області (актовий запис № 567).

03.12.2024 ОСОБА_1 звернулася до начальника управління дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг міської ради про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини, однак їй було відмовлено, оскільки не має згоди батька на реєстрацію малолітнього сина разом з матір`ю.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 05.09.2010 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , продали ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до ч.3 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до ч.2 ст. 154 СК України, батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Згідно з ч.1 ст. 242 ЦК України, батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Згідно з вимогами частини 1 ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

В 2022 набула чинності Постанова КМУ «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» від 07.02.2022 №265.

Відповідно до п. 16 якої, місце проживання дитини віком до 14 років може бути задекларовано за адресою місця проживання одного з батьків або інших законних представників, зокрема одночасно із зняттям з попереднього задекларованого/зареєстрованого місця проживання, за декларацією, поданою одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини.

П. 17 Згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

У разі ненадання одним із батьків згоди відповідно до вимог цього пункту реєстрація місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, здійснюється відповідно до пункту 33 цього Порядку.

П.19. У разі декларування місця проживання, у тому числі з одночасним зняттям з попереднього задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), батьками або одним з них разом з дитиною (дітьми) віком до 14 років на кожного з них формуються окремі декларації протягом 24 годин, які надсилаються до органу реєстрації.

П. 20. Декларація може бути подана за ініціативою власника житла або уповноваженої особи житла за умови надання в електронній формі засобами Порталу Дія згоди особи, місце проживання якої декларується в цьому житлі. У такому випадку декларація подається відповідно до відомостей, зазначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку. Згода особи, місце проживання якої декларується, підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

П. 33. Подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Згода батьків або інших законних представників може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.

П.51. Подання заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком до 14 років або особи, визнаної судом обмежено дієздатною або недієздатною, здійснюється одним із батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників.

Як встановлено з матеріалів справи позивач з відповідачем зв`язок не підтримує, точної адреси його проживання невідоме.

Згідно з вимогами ст.155 СК України, здійснення батьківських прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

При цьому, згідно до приписів ч. 2-4 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч.3 ст.11 Закон України «Про охорону дитинства»).

При цьому, як визначено ст.3 Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

При цьому, переміщення або утримування дитини розглядаються як незаконні, якщо: при цьому порушуються права піклування про дитину, що належать будь - якій особі, установі або іншому органу, колективно або індивідуально, відповідно до законодавства держави, у якій дитина постійно мешкала до переміщення або утримування; та у момент переміщення або утримування ці права ефективно здійснювалися, колективно або індивідуально, або здійснювалися б, якби не переміщення або утримування.

Отже, сімейне законодавство виходить із принципу повної рівноправності обох батьків у всіх правах і обов`язках відносно своїх дітей.

Законодавством визначено права та обов`язки батьків щодо виховання дитини, при цьому пріоритетним та принциповим визначенням є інтереси дитини, що вони повинні бути непорушними в незалежності від стосунків батьків між собою.

Аналізуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що реєстрація дитини за її фактичним місцем проживання та фактичним місцем проживання матері буде повністю відповідати інтересам дитини, а відсутність згоди батька порушує її право на вільне пересування, відпочинок, оздоровлення та навчання.

Частиною першою статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

У даному випадку відповідачем не були спростовані докази, надані позивачем, про те, що немає інших підстав для проведення реєстрації малолітньої дитини.

Отже, позовні вимоги щодо надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , без письмової згоди батька ОСОБА_2 , суд вважає такими, що підлягають задоволенню, та будуть відповідати інтересам малолітньої дитини.

Частинами 1-3 ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як встановлено судом, за відсутності письмової згоди батька на зняття та реєстрацію місця проживання дитини, позивач позбавлена можливості зареєструвати місце проживання дитини, за власною адресою реєстрації.

Підстав для наявності обставин, що унеможливлюють реєстрацію дитини по місцю реєстрації та проживання матері, судом не встановлено.

З огляду на викладене, виходячи з інтересів малолітньої дитини, враховуючи те, що дитина наразі проживає разом з матір`ю, а також дотримуючись балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах, суд вважає за доцільне позовні вимоги ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Кошеленко Алла Вячеславівна, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Олександрійської міської ради про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої особи без згоди батька, задовольнити в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 6,7, 150,154,155 СК України, 12, 13, 83, 206, 263, 264, 265, 280-281, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Кошеленко Алла Вячеславівна, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Олександрійської міської ради про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої особи без згоди батька, - задовольнити.

Надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 дозвіл на реєстрацію місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю, без письмової згоди батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 17.08.2026 року.

Суддя С.Ю.ПЕТРЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua