Суд: Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про повернення безпідставно набутого майна (коштів)
Дата: 17 серпня 2026 р.
Справа: №346/2056/25
Суддя: Калинюк О. П.
Справа № 346/2056/25
Провадження № 2/346/165/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді Калинюка О. П.
з участю секретаря судового засідання Слободян А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,
В С Т А Н О В И В:
в позовній заяві, поданій адвокатом Маринушкіним А.Г. в інтересах позивача до відповідача ОСОБА_2 , заявлена вимога про стягнення з останнього на користь позивача заборгованості за розпискою у сумі 17 000 доларів США, а також судових витрат, понесених на сплату судового збору, в загальному розмірі 6 151 грн. 70 коп. (5 667 грн. 22 коп. за подання позову та 484 грн. 48 коп. за подання заяви про забезпечення позову) та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 82 000 грн.
Позовні вимоги сторона позивача обґрунтовує тим, що 28.11.2024 року він передав ОСОБА_3 (первісний позивач) грошові кошти в розмірі 17 000 доларів США, проте, оригінал розписки втрачено.
20 червня 2025 року відповідач ОСОБА_2 власноруч написав розписку, якою підтвердив факт отримання від позивача грошових коштів у сумі 17 000 доларів США та взяв на себе зобов`язання повернути їх. Однак, оскільки відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобов`язання не виконав та грошові кошти не повернув, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися. 11.05.2026 року представник позивача, адвокат Маринушкін А.Г. подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримав та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, відзиву на позовну заяву не подали.
Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи та за згодою сторони позивача ухвалити заочне рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд відкладає ухвалення судового рішення на строк по 18.08.2026 року з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно з борговою розпискою від 20 червня 2025 року, яка написана замість втраченої (загубленої) розписки (тобто, як стверджує сторона позивача, замість розписки від 28.11.2024 року, відповідач ОСОБА_2 підтвердив факт отримання від позивача грошових коштів у розмірі 17 000 доларів США готівкою та взяв на себе зобов`язання повернути ці кошти до 31.12.2024 року (т.1, а.с.196)
За змістом частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до положень статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю договір чи розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який підтверджує укладення договору, визначає його умови, а також засвідчує отримання позичальником від кредитора певної грошової суми. Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 464/3790/16-ц.
Відповідно до статей 526, 530, 610, 611 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов. Статтею 545 ЦК України передбачено презумпцію належності виконання обов`язку боржником, оскільки наявність боргового документа в боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. І навпаки, якщо борговий документ перебуває у кредитора, то це свідчить про неналежне виконання або невиконання боржником його обов`язку.
Щодо виконання зобов`язання в іноземній валюті суд зазначає таке. Згідно зі статтею 524 ЦК України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці Україні - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) зроблено висновок, що у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.
Оскільки позивачем доведено факт укладення договору позики (написання розписки) та невиконання відповідачем ОСОБА_2 зобов`язання щодо повернення коштів, суд доходить висновку про наявність законних підстав для стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 17 000 доларів США.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Позивачем документально підтверджено сплату судового збору в загальному розмірі 6 151 грн. 70 коп. (з яких 5 667 грн. 22 коп. за подання позовної заяви майнового характеру з урахуванням коефіцієнта 0,8 для електронного суду, та 484 грн. 48 коп. за подання заяви про забезпечення позову). Ця сума підлягає стягненню з відповідача.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, які позивач просить стягнути в розмірі 82 000 грн. 00 коп., суд зазначає наступне.
Частиною 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та ціною позову.
Враховуючи, що справа є незначної складності, розглядалася переважно в порядку спрощеного/письмового провадження без участі сторін і їх представників (представник позивача подавав заяви про розгляд справи без його участі), суд, дотримуючись принципів розумності, співмірності та справедливості, вважає заявлений розмір витрат на правничу допомогу (82 000 грн.) явно завищеним та непропорційним до обсягу фактично виконаної адвокатом роботи. Тому суд доходить висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача, до 20 000 грн.
На підставі ст. ст. 11, 15, 509, 524, 526, 530, 545, 610, 611, 626, 627, 1046, 1047 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 12, 76-81, 89, 137, 141, 223, 247, 259, 263-265, 280, 352-355 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_2 , заборгованість за розпискою від 20 червня 2025 року в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) доларів США.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_2 , судові витрати в загальному розмірі які складаються із судового збору в розмірі 20 151 (двадцять шість тисяч сто п`ятдесят одна) гривня 70 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Калинюк О. П.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua