Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №338/773/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 17 серпня 2026 р.

Справа: №338/773/26

Суддя: Шишко О. А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

Справа №338/773/26

Провадження №2/338/876/26

18 серпня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді Шишка О.А.,

з участю: секретаря Сіщук Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту № 561251-КС-001 від 09 жовтня 2025 року.

Позов обґрунтовує тим, що 09 жовтня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 з використанням інформаційно-комунікаційної системи товариства в електронній формі укладено договір № 561251-КС-001 про надання кредиту.

За умовами договору позивач надав відповідачці кредит у розмірі 50000 грн строком на 24 тижні, до 26 березня 2026 року, зі сплатою процентів за стандартною фіксованою ставкою 1 % на день та комісії за видачу кредиту в розмірі 10000 грн.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав та перерахував 50000 грн на банківську картку відповідачки. Однак остання належно не виконала зобов`язання щодо повернення кредиту та внесення передбачених договором платежів.

За розрахунком позивача станом на 13 травня 2026 року заборгованість відповідачки становить 135750 грн, з яких: 50000 грн - заборгованість за кредитом; 63000 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 750 грн - заборгованість за комісією; 22000 грн - проценти, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою договірних зобов`язань, позивач просить стягнути з неї вказану заборгованість, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 26.05.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідачка в судове засідання не прибула, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.

З огляду на належне повідомлення відповідачки, її повторну неявку без повідомлення причин, неподання відзиву, а також відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд відповідно до статей 280-282 ЦПК України постановив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши письмові докази, перевіривши обставини укладення та виконання договору, а також правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості, суд дійшов таких висновків.

З анкети клієнта вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Бізнес Позика» з метою отримання кредиту в розмірі 50000 грн, зазначивши свої персональні дані, номер телефону, електронну адресу та реквізити банківської картки № НОМЕР_1 .

Перед укладенням договору відповідачці в електронній формі було надано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено суму кредиту, строк кредитування, процентну ставку, комісію, орієнтовну загальну вартість кредиту та графік платежів.

Відповідно до наданої позивачем візуальної форми послідовності дій клієнта 09 жовтня 2025 року ОСОБА_1 увійшла до особистого кабінету за номером телефону, обрала умови кредитування, ознайомилася з паспортом споживчого кредиту та підписала його одноразовим ідентифікатором UA-3205.

Після цього товариство сформувало індивідуальну пропозицію укласти договір. Для підписання договору на номер телефону відповідачки було надіслано одноразовий ідентифікатор UA-7203, за допомогою якого вона акцептувала пропозицію та підписала договір.

Зі змісту акцепту вбачається, що ОСОБА_1 ознайомилася з умовами пропозиції ТОВ «Бізнес Позика», повністю та безумовно їх прийняла. Акцепт підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-7203 із зазначенням номера телефону відповідачки, дати й часу підписання.

Отже, 09 жовтня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 561251-КС-001 про надання кредиту.

За пунктами 2.1, 2.3 - 2.5 договору позивач зобов`язався надати відповідачці 50000 грн на строк 24 тижні, зі сплатою процентів за фіксованою ставкою 1 % на день та комісії за видачу кредиту в розмірі 10000 грн.

Строк дії договору та дата повернення кредиту визначені до 26 березня 2026 року.

Графіком платежів передбачено внесення дванадцяти платежів у період із 23 жовтня 2025 року до 26 березня 2026 року. Загальна сума передбачених графіком процентів становила 62862,02 грн, основної суми кредиту - 50000 грн, комісії - 10000 грн.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин третьої, четвертої, шостої та восьмої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та прийняття такої пропозиції другою стороною. Відповідь про прийняття пропозиції може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону, заповнення електронної форми або вчинення інших дій, які вважаються прийняттям пропозиції.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, використання відповідачкою одноразового ідентифікатора, надісланого на зазначений нею номер телефону, свідчить про підписання електронного договору та прийняття викладених у ньому умов.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов з урахуванням вимог цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, і підписаний його стороною.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Статтею 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк і в порядку, встановлених договором.

За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід» про успішне перерахування 09 жовтня 2025 року о 14 год 02 хв коштів у розмірі 50000 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», з призначенням платежу: перерахування коштів ОСОБА_1 згідно з кредитним договором № 561251-КС-001.

АТ КБ «ПриватБанк» на запит суду підтвердило, що картка № НОМЕР_1 та рахунок IBAN НОМЕР_3 належать ОСОБА_1 .

Надана банком виписка за рахунком підтверджує зарахування 09 жовтня 2025 року коштів у розмірі 50000 грн від ТОВ «Бізнес Позика». Відомості платіжної установи, реквізити картки та дані банку узгоджуються між собою.

Отже, сукупністю належних і допустимих доказів підтверджено як укладення договору безпосередньо відповідачкою, так і фактичне отримання нею кредитних коштів.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що протягом дії договору відповідачка здійснила три платежі по 11250 грн кожний, а загалом сплатила позивачу 33750 грн.

Із цієї суми позивач зарахував 21500 грн у рахунок договірних процентів, 9250 грн - у рахунок комісії за видачу кредиту та 3000 грн - у рахунок процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України. На погашення основної суми кредиту позивач жодної частини здійснених відповідачкою платежів не зарахував.

Водночас суд не вбачає підстав для стягнення з відповідачки комісії за видачу кредиту.

За пунктом 2.5 договору комісія в розмірі 10000 грн нараховується одноразово саме за видачу кредиту. Жодної окремої послуги, яка надається відповідачці за цю плату, договором не визначено.

Надання кредиту є виконанням основного обов`язку кредитодавця за кредитним договором, а не окремою послугою позичальниці. Установлення додаткової плати за дію, яку кредитодавець вчиняє на виконання власного договірного обов`язку та у власних інтересах, не відповідає положенням законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг.

Верховний Суд виходить із того, що нікчемність умов кредитного договору щодо сплати позичальником комісії за надання фінансового інструменту, надання кредитних ресурсів чи вчинення інших дій, які не є окремою послугою споживачу, має наслідком неврахування такої комісії під час визначення складових кредитної заборгованості.

Оскільки встановлена договором комісія є платою безпосередньо за видачу кредиту, а не за окрему додаткову послугу, надану відповідачці, така умова договору не породжує обов`язку щодо її сплати. Тому вимога про стягнення 750 грн залишку комісії задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач просить стягнути 22000 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому було надано кредит, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки за таке прострочення. Нараховані з 24 лютого 2022 року неустойка та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Договір укладено та всі спірні нарахування здійснено під час дії в Україні воєнного стану. Тому відповідачка звільнена від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, а вимога про стягнення 22000 грн таких процентів задоволенню не підлягає.

Оскільки комісія за видачу кредиту та проценти за статтею 625 ЦК України не підлягали сплаті, позивач безпідставно зарахував 12250 грн зі сплачених відповідачкою коштів у рахунок погашення цих платежів.

Відповідно до статті 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у визначеній законом черговості: у першу чергу - витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; у другу - проценти і неустойку; у третю - основну суму боргу, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, усі сплачені відповідачкою 33750 грн підлягали послідовному зарахуванню насамперед у рахунок нарахованих на дату кожного платежу договірних процентів, а в частині, що перевищувала суму таких процентів, - у рахунок погашення основної суми кредиту.

Після кожного часткового погашення кредиту подальше нарахування процентів мало здійснюватися на фактичний, зменшений залишок основної заборгованості.

На дату першого платежу 24 жовтня 2025 року - за період із 09 до 24 жовтня 2025 року включно, тобто за 16 днів користування кредитом, на суму 50000 грн за ставкою 1 % на день було нараховано 8000 грн процентів.

Із внесених відповідачкою 11250 грн на погашення процентів належало зарахувати 8000 грн, а решту 3250 грн - на погашення основної суми кредиту. Після цього залишок кредиту становив 46750 грн.

За наступний період із 25 жовтня до 07 листопада 2025 року включно, тобто за 14 днів, на залишок кредиту 46750 грн за ставкою 1 % на день підлягало нарахуванню 6545 грн процентів.

Із другого платежу в розмірі 11250 грн на погашення процентів належало зарахувати 6545 грн, а решту 4705 грн - на погашення кредиту. Після такого зарахування залишок основної заборгованості зменшився до 42045 грн.

За період із 08 до 21 листопада 2025 року включно, тобто за 14 днів, на залишок кредиту 42045 грн підлягало нарахуванню 5886,30 грн процентів.

Із третього платежу в розмірі 11250 грн на погашення процентів належало зарахувати 5886,30 грн, а решту 5363,70 грн - на погашення кредиту. Після цього залишок основної суми кредиту становив 36681,30 грн.

Отже, зі сплачених відповідачкою 33750 грн на погашення договірних процентів належало зарахувати 20431,30 грн, а на погашення основної суми кредиту -13318,70 грн.

За період із 22 листопада 2025 року до закінчення погодженого сторонами строку кредитування 26 березня 2026 року включно, що становить 125 днів, на залишок кредиту 36681,30 грн за ставкою 1 % на день підлягало нарахуванню 45851,63 грн процентів.

Таким чином, станом на закінчення строку кредитування непогашеною залишилася заборгованість у загальному розмірі 82532,93 грн, з яких 36681,30 грн - залишок основної суми кредиту та 45851,63 грн - проценти за користування кредитом.

Наданий позивачем розрахунок у частині визначення заборгованості за кредитом і договірними процентами є неправильним, оскільки складений без належного врахування всіх здійснених відповідачкою платежів та передбачає подальше нарахування процентів на первісну суму кредиту 50000 грн, хоча частина цієї суми підлягала погашенню за рахунок коштів, які позивач безпідставно спрямував на сплату комісії та процентів за статтею 625 ЦК України.

Тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути 82532,93 грн, з яких 36681,30 грн - заборгованість за кредитом та 45851,63 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні позовних вимог про стягнення решти заборгованості в розмірі 53217,07 грн слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 13550 від 08 травня 2026 року.

Позивач заявив вимогу про стягнення 135750 грн, із яких суд визнав обґрунтованими 82532,93 грн, що становить 60,80 % заявлених майнових вимог.

Тому з відповідачки на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позову слід стягнути 1618,79 грн судового збору.

На підставі викладеного, відповідно до статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування», статей 6, 11, 15, 16, 202, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 534, 610, 612, 625, 626, 627, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 561251-КС-001 про надання кредиту від 09 жовтня 2025 року в загальному розмірі 82532 (вісімдесят дві тисячі п`ятсот тридцять дві) гривні 93 копійки, з яких: 36681 (тридцять шість тисяч шістсот вісімдесят одна) гривня 30 копійок - заборгованість за кредитом; 45851 (сорок п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят одна) гривня 63 копійки - заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 1618 (одну тисячу шістсот вісімнадцять) гривень 79 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідачки.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення їй повного заочного рішення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідачка має право оскаржити його в загальному порядку. У такому разі строк на апеляційне оскарження рішення обчислюється з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених ЦПК України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, чи якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Головуючий О. А. Шишко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua