Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №560/5484/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 18 серпня 2026 р.

Справа: №560/5484/26

Суддя: Козачок І.С.

Справа № 560/5484/26

РІШЕННЯ

іменем України

19 серпня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , 10 Територіального управління державного гарантування якості, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток за несвоєчасний розрахунок. В обґрунтування позову зазначає, що станом на день видання наказу про виключення його зі списків особового складу військової частини відповідачем не був проведений повний розрахунок, у зв`язку з чим він має право на отримання середнього заробітку.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві відповідач позовні вимоги не визнає. Зазначає, що позивач був виключений зі списків особового складу частини у зв`язку з переміщенням, а не звільненням, у зв`язку з чим у нього відсутні підстави для стягнення середнього заробітку.

Ухвалою від 05.06.2026 вирішено залучити НОМЕР_2 військове представництво Міністерства оборони України ( АДРЕСА_1 ) до участі у справі як другого відповідача.

Ухвалою від 3 липня 2026 судом було встановлено, що правонаступником розформованого 4277 військового представництва Міністерства оборони України визначено 10 Територіальне управління гарантування якості (місто Хмельницький), у зв`язку з чим суд вирішив замінити відповідача НОМЕР_2 військове представництво Міністерства оборони України його правонаступником - 10 Територіальним управлінням гарантування якості.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

ОСОБА_1 проходив військову службу в НОМЕР_2 військовому представництві Міністерства оборони України. Відповідно до наказу №50 від 17.05.2018 начальника НОМЕР_2 військового представництва Міністерства оборони України позивач був виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв`язку з вибуттям до нового місця служби.

У подальшому військова частина НОМЕР_1 , на фінансовому забезпеченні якої перебувало НОМЕР_2 військове представництво Міністерства оборони України, на виконання рішення суду по справі №560/8405/25 від 21.07.2025 виплатило позивачу заборгованість по грошовому забезпеченню у розмірі 36244,31 грн., що вбачається з наданих суду письмових доказів.

Позивач, вважаючи що має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку, звернувся до суду.

Згідно із статтею 116 КЗпП України (в редакції чинній на момент звільнення позивача) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму. Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

З 19.07.2022 набрав чинності Закон України від 01.07.2022 № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яким викладено в новій редакції норму статті 117 КЗпП України, а саме встановлено обмеження, згідно з яким виплата працівникові його середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку здійснюється не більш як за шість місяців.

Частиною сьомою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-ХІІ передбачено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється у порядку, визначеному положеннями про проходження військової служби громадянами України. Відповідно до частини третьої статті 24 Закону № 2232-ХІІ закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, військового навчального закладу, установи чи організації у порядку, встановленому положенням про проходження військової служби громадянами України.

Порядок звільнення з військової служби визначено розділом XII Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008.

Згідно з пунктом 40 розділу І зазначеного Положення у разі переміщення військовослужбовця по службі з однієї військової частини до іншої для подальшого проходження військової служби дія контракту про проходження військової служби не припиняється, а окремі його умови за новим місцем служби можуть бути переглянуті та засвідчені підписами сторін.

Відповідно до пункту 110 розділу IV Положення переміщення військовослужбовців здійснюється у разі, коли звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних посадових осіб.

Переміщення осіб рядового, сержантського та старшинського складу за наявності обґрунтованих підстав, з урахуванням висновків атестування, рекомендацій безпосередніх і прямих начальників та на підставі клопотань командирів (начальників), які порушили питання про переміщення, здійснюється відповідними уповноваженими посадовими особами залежно від рівня підпорядкування військових частин.

За приписами пункту 109 розділу IV Положення вибуття військовослужбовця до нового місця служби здійснюється після надходження витягу з наказу відповідного командира (начальника) про призначення. При цьому виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини проводиться після здавання посади, але не пізніше одного місяця з дня одержання військовою частиною відповідного витягу з наказу або іншого письмового повідомлення про переміщення по службі.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, відповідно до якої норми спеціального законодавства мають пріоритет перед загальними нормами трудового законодавства, а положення Кодексу законів про працю України підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальним законодавством не врегульовано спірні правовідносини або прямо передбачено можливість такого застосування.

Разом із тим спеціальне законодавство, яке регулює проходження військової служби та виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, не містить норм, що встановлюють відповідальність за затримку проведення остаточного розрахунку при звільненні з військової служби. З огляду на це, до правовідносин, що виникли у зв`язку з затримкою проведення остаточного розрахунку при звільненні військовослужбовця з військової служби, можуть застосовуватись положення статей 116, 117 КЗпП України.

Водночас, сам по собі факт виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини не свідчить про припинення проходження ним військової служби, оскільки таке виключення може бути наслідком переміщення до іншої військової частини, зміни місця проходження служби або іншого кадрового рішення у межах проходження військової служби. Лише виключення військовослужбовця зі списків особового складу у зв`язку із звільненням у запас чи відставку, смертю, визнанням безвісно відсутнім або оголошенням померлим є належним підтвердженням закінчення проходження військової служби.

До зазначеного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26 червня 2025 у справі №400/8927/23 щодо аналогічних правовідносин.

Судом встановлено, що на момент виключення позивача зі списків особового складу військової частини, проходження ним військової служби не було припинено, оскільки позивач не був звільнений з військової служби, продовживши її проходження на новому місці служби у НОМЕР_3 Головному військовому представництві Міністерства оборони України.

Отже, спірні правовідносини не відповідають гіпотезі частини 1 статті 117 КЗпП України, яка передбачає відповідальність роботодавця за затримку розрахунку виключно при звільненні працівника. Застосування вказаної норми до правовідносин, пов`язаних із переміщенням військовослужбовця без фактичного припинення військової служби, суперечило б її змісту та меті законодавчого регулювання.

За таких обставин суд дійшов висновку про передчасність вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 19 серпня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 ) 10 Територіальне управління державного гарантування якості (вул. Тернопільська, 17,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29018 , ідентифікаційний номер - 26646372)

Головуючий суддя І.С. Козачок

Оригінал: reyestr.court.gov.ua