Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №560/5461/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5461/26

РІШЕННЯ

іменем України

19 серпня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії №262440030421 від 19.03.2026, зобов`язати зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 02.01.1982 по 15.10.1993, з 15.10.1993 по 05.11.1996, повторно розглянути заяву та прийняти рішення. В обґрунтування позову зазначає, що відповідач протиправно не зарахував їй до страхового стажу для призначення пенсії відповідні періоди попри те, що вони належним чином підтверджуються наданими документами.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у відзиві просить відмовити у задоволенні позову. Вказує на те, що у зв`язку з недостатністю необхідного страхового стажу позивачка не набула права на призначення пенсії.

У відповіді на відзив позивачка заперечує щодо доводів відповідача.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

У розумінні абз. 22 ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 26 Закону №1058-IV встановлені умови призначення пенсії за віком. За загальним правилом особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності відповідного стажу, визначеного у статті 26 Закону № 1058-IV.

Відповідно до ч. 3 статті 26 Закону №1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджено постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (надалі також - Порядок №637).

Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Відповідно до п. 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Виходячи з приписів Порядку № 637, підтвердження трудового стажу потрібне у разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи.

Згідно з п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58) заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 Інструкції № 58, у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.

Водночас, працівник не несе відповідальності за правильність заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особою самостійно. Більше того, окремі недоліки заповнення трудової книжки, навіть якщо вони мають місце, не є підставою вважати відсутніми чи недоведеними відповідні періоди трудового стажу. Трудовим законодавством України не передбачено можливості працівнику здійснювати контроль за правильністю ведення обліку та заповнення роботодавцем трудової книжки, тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а звернув увагу на те, що певні недоліки заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування до страхового стажу відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що 11.03.2026 ОСОБА_1 у віці 63 років звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (за принципом екстериторіальності) від 19.03.2026 №262440030421 позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу від 22 до 32 років. Визнаний пенсійним органом страховий стаж для призначення пенсії за віком становить 13 років 11 місяців 19 днів.

Із тексту спірного рішення встановлено, що за результатами розгляду документів не зараховано період роботи з 02.01.1982 по 15.10.1993 згідно з трудовою книжкою від 31.07.1981 НОМЕР_1 , оскільки заявниця прийнята на роботу в Дарницький гастрономторг, а запис про звільнення завірений печаткою ТОВ "Дарна ЛТД", відомості про перейменування відсутні; період з 15.10.1993 по 05.11.1996 згідно з трудовою книжкою, оскільки заявниця прийнята на роботу в ТОВ "Дарна ЛТД", а запис про звільнення завірений печаткою ТОВ "Дарна", відомості про перейменування відсутні. Зазначається, що для зарахування до страхового стажу періодів роботи 02.01.1982 по 15.10.1993, з 15.10.1993 по 05.11.1996 згідно з трудовою книжкою від 31.07.1981 НОМЕР_1 необхідно надати уточнюючі довідки про періоди роботи, видані згідно з первинними документами за час виконання робіт та довідки про реорганізацію.

Із змісту записів трудової книжки НОМЕР_1 від 31.07.1981, яка належить позивачці, встановлено:

- 02.01.1982 - прийнята в магазин №879 старшим продавцем;

- 01.04.1986 - переведена старшим продавцем магазину №814;

- 15.10.1993 - у зв`язку з реорганізацією магазину №814, звільнена по переводу в ТОВ "Дарна ЛТД";

- 15.10.1993 - прийнята по переводу на посаду заввідділення;

- 05.11.1996 - звільнена з посади зав відділення за власним бажанням з ТОВ "Дарна".

Судом встановлено, що зазначені записи трудової книжки позивачки містять посилання на накази про прийняття на роботу, про звільнення, відбитки печаток, підписи уповноважених осіб і сумнівів у їх достовірності не викликають.

Трудова книжка працівника є належною підставою для підтвердження стажу роботи для призначення (перерахунку) пенсії. В свою чергу, незарахування періодів роботи до страхового стажу працівника через ненадання додаткових уточнюючих довідок є безпідставним, оскільки наявні у трудовій книжці записи є належним доказом трудової діяльності. Крім того, трудова книжка містить відомості щодо реорганізації роботодавця в частині періоду.

Належних доказів того, що записи про періоди роботи позивачки є неправильними, недостовірними або непідтвердженими, відповідачем суду не надано. Також відсутні докази того, що у вказані періоди позивачка не працювала або їй не була виплачена заробітна плата.

Відсутність відповідної помітки /запису про реорганізацію суд кваліфікує як типову для службового діловодства 1990-х років практику. Суд бере до уваги загальновідомий факт масової реорганізації та роздержавлення торговельних підприємств у період першої половини 1990-х років. З аналізу записів трудової книжки прослідковується очевидна хронологічна та структурна послідовність трудової діяльності позивачки: 15.10.1993 її звільнено з магазину №814 у зв`язку з реорганізацією по переводу в ТОВ "Дарна ЛТД", і цього ж дня 15.10.1993 прийнято по переводу. Відсутність окремого запису або довідки про те, що "Дарницький гастрономторг" перетворився на ТОВ "Дарна ЛТД", а згодом ТОВ "Дарна", за умови наявності чітких записів про прийом/звільнення по переводу, дат і номерів наказів, не спростовує факту виконання позивачкою трудових обов`язків.

Позивачка не може нести відповідальність за неналежне виконання кадровою службою підприємства-роботодавця вимог щодо ведення трудових книжок, зокрема, щодо внесення запису про перейменування чи реорганізацію підприємства. Формальні неточності у документах, заповнення яких не залежало від волі позивачки, не можуть нівелювати її право на зарахування цих періодів до страхового стажу, оскільки це призведе до непропорційного втручання у її право на мирне володіння майном (пенсією) в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод."

Отже, у цьому випадку пенсійний орган при прийнятті оскаржуваного рішення проявив надмірний формалізм, оскільки сумнівів у достовірності самих записів не висловив, факту роботи позивачки не спростував. Наявність відбитків печаток ТОВ "Дарна ЛТД" та ТОВ "Дарна", які завіряють записи про звільнення, за відсутності записів про перейменування підприємства, є недоліком адміністрування роботодавця, а не доказом фіктивності стажу позивачки. Вимагання від пенсіонера уточнюючих довідок щодо ліквідованих/реорганізованих десятиліття тому підприємств перекладає на громадянина надмірний тягар доказування, що є неприпустимим

Відтак, період роботи з 02.01.1982 по 05.11.1996 підлягає зарахуванню до страхового стажу позивачки.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що прийняте відповідачем рішення про відмову у призначенні пенсії, що ґрунтується на незарахуванні (невизнанні) частини наявного у позивачки стажу, є протиправним та підлягає скасуванню.

Натомість, враховуючи те, що визнаний страховий стаж позивачки становить понад 13 років, а стаж, що повинен бути зарахований, становить понад 14 років, в сукупності позивачка має понад 27 років страхового стажу, що достатньо для призначення їй пенсії.

Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Зважаючи на це, пенсія позивачці повинна бути призначена з 11.03.2026.

Оскільки пенсійний орган не довів правомірності прийнятого рішення і доводи позивачки належними доказами не спростував, позов є обґрунтований та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 19.03.2026 №262440030421 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 02.01.1982 по 05.11.1996 згідно з записами трудової книжки, зобов`язати повторно розглянути і вирішити питання призначення пенсії за віком з 11.03.2026 з урахуванням стажу, що зараховується за цим рішенням.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1064,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 19 серпня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя І.С. Козачок