Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №520/15633/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 р. Справа № 520/15633/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:

1. визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, яка полягає у нездійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплати грошової компенсації за невикористані 35 календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік, виходячи з місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

2. зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату ( за вирахуванням отриманих сум) грошової компенсації за невикористані 35 календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік, виходячи з місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено грошову компенсацію за невикористані 35 календарних днів основної відпустки за 2022 рік, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження служби, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року. У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2026 відкрито спрощене провадження у справі та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.

Адміністративний позов направлено на адресу відповідача у відповідності до норм діючого законодавства та доставлено до електронного кабінету останнього 10.06.2026, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа. Також, ухвалу суду від 12.06.2026 направлено та доставлено до електронного кабінету останнього 12.06.2026, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою.

Проте, відзиву на позов у встановлений судом строк до канцелярії суду не надходило, причин поважності їх неподання відповідачем не повідомлено.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 проходив службу в лавах Державної служби України з надзвичайних ситуацій з 03.09.2010 року до 22.04.2026 року.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 26.12.2025 року позивач має статус учасника бойових дій.

Наказом начальника Головного управління ДСНС України у Харківській області від 22.04.2026 № 226 (по особовому складу), ОСОБА_1 , майстер-сержанта служби цивільного захисту, командира відділення 17 ДПРЧ 3 ДПРЗ, звільнено із служби цивільного захисту за підпунктом 8 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту, виключено з кадрів ДСНС України та знято з усіх видів забезпечення з 22.04.2026.

Наказом передбачено виплату грошової компенсації за невикористані 20 календарних днів щорічної основної відпустки за 2021 рік та 35 календарних днів за 2022 рік, а також відрахування грошового забезпечення за 5 днів щорічної основної відпустки за 2026 рік.

Підставою для звільнення зазначено наказ Головного управління ДСНС України у Харківській області від 21.04.2026 № 221 «Про накладення дисциплінарного стягнення», подання та рапорт начальника 3 ДПРЗ.

Відповідно до інформації, зазначеної у табелі №1648827 за 2022 рік та архівних відомостях №1 за періоди з січня 2023 по грудень 2023, з січня 2024 по грудень 2024 року та з січня 2025 по серпень 2025 року, позивачу щомісячно виплачувалась додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінет Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168.

При цьому при визначенні розміру місячного грошового забезпечення, що підлягав врахуванню для обчислення грошової компенсації за невикористану відпустку, відповідач не врахував суми додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, що підтверджується архівними відомостями та табелем № 1648827.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, яка полягає у невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття перша закону України «Про національну безпеку України» від 21 червня 2018 року № 2469-VIII (зі змінами та доповненнями) визначає сили безпеки, як правоохоронні та розвідувальні органи, державні органи спеціального призначення з правоохоронними функціями, сили цивільного захисту та інші органи, на які Конституцією та законами України покладено функції із забезпечення національної безпеки України. Разом з цим Сили оборони це Збройні Сили України, а також інші утворені відповідно до законів України військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи, органи спеціального призначення з правоохоронними функціями, на які Конституцією та законами України покладено функції із забезпечення оборони держави.

У відповідності до частини 7 статті 18 закону України закону України «Про національну безпеку України» від 21 червня 2018 року № 2469-VIII (зі змінами та доповненнями) Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проведення аварійно-рятувальних робіт, пожежогасіння, пожежної та техногенної безпеки, роботи рятувальних служб під час аварій, а також гідрометеорологічної діяльності.

Тобто, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є органом, що входить до складу Сил безпеки і оборони, а особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту виконують конституційно значущі функції, а отже Держава, через органи державної влади і місцевого самоврядування, зобов`язана забезпечити на належному рівні соціальний і правовий захист поліцейських.

У відповідності до статті 101 Глави 23 Розділу ІХ Кодексу цивільного захисту України від 2 жовтня 2012 року № 5403-VI (зі змінами та доповненнями) служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до абз. 3 пункту 153 Положення про проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593, у рік звільнення із служби особам рядового і начальницького складу в разі невикористання ними щорічних основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки особам рядового і начальницького складу, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, у тому числі за не використані дні щорічних відпусток у минулі роки.

У відповідності до статті 125 Глави 28 Розділу Х Кодексу цивільного захисту України від 2 жовтня 2012 року № 5403-VI (зі змінами та доповненнями) держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов`язків. Розміри, порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України. Виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту із списків особового складу органу (підрозділу) цивільного захисту.

У частині другій статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року N 2011-XII (далі - Закон N 2011-XII) наведений перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Порядок і умови та розміри виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, а також порядок виплат одноразової грошової допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу, визначається Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення а одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (зі змінами та доповненнями), затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2018 р. № 623.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4, 12 Розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (зі змінами та доповненнями), затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2018 р. № 623, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від посади, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, які, зокрема, займають посади осіб рядового і начальницького складу, передбачені штатами в апараті Державної служби України з надзвичайних ситуацій, її територіальних органах та підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, закладах освіти, наукових установах та інших підрозділах, в яких особи рядового і начальницького складу проходять службу цивільного захисту (далі - органи управління (підрозділи)). Грошове забезпечення, виплачене за правилами і нормами, що діяли в момент виплати, поверненню не підлягає, якщо право на нього особами рядового і начальницького складу повністю або частково надалі втрачено.

За приписами п.п. 3, 6 Розділу ХХVІІ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (зі змінами та доповненнями), затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2018 р. № 623, у рік звільнення зі служби особам рядового і начальницького складу в разі невикористання ними щорічних основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки особам рядового і начальницького складу, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, у тому числі за невикористані дні щорічних відпусток у минулі роки. При виплаті грошової компенсації за невикористані в році звільнення щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки особам рядового і начальницького складу, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, у тому числі за невикористані дні щорічних основних відпусток у минулі роки, до розрахунку береться грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу, яке вони отримували на день звільнення зі служби цивільного захисту. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Отже, виходячи зі змісту наведених нормативно-правових актів слід дійти висновку, що у разі звільненні особи рядового і начальницького складу зі служби цивільного захисту, здійснюється виплата грошової компенсації за невикористану відпустку (основної і додаткової), виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, а до розрахунку такої компенсації береться грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу, яке вони отримували на день звільнення зі служби цивільного захисту, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Спірним у даній справі є питанням наявності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислена грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168.

Так, на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова КМУ №168).

Пунктом першим постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» (в редакції станом на виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством внутрішніх справ, але не більше ніж до 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Пунктом 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» (в редакції станом на виникнення спірних правовідносин) визначено, що виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Додаткова винагорода виплачується в розмірах до 50000 гривень особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

А тим особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, виплачується додаткова винагорода в розмірах до 100000 грн. у розрахунку на місяць пропорційно участі в бойових діях або заходах З наведеного слід дійти висновку, що особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які проходять службу на визначених територіях встановлюється та виплачується щомісячно додаткова винагорода в розмірах 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а зазначена додаткова винагорода входить до складу місячного грошового забезпечення.

Більш того, в залежності від залучення особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту до виконання певних дій або заходів додаткова винагорода може збільшуватись до 50000 грн. та 100000 грн., які також віднесені нормотворцем до додаткової винагороди, що входить до складу місячного грошового забезпечення.

Надалі до Постанови № 168 неодноразово вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 350, від 01 липня 2022 року №754, від 07 липня 2022 року № 793, від 08 жовтня 2022 року № 1146, проте зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту додаткової винагороди, у 2022 році не змінювався.

Суд зазначає, що правове регулювання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту здійснюється з урахуванням положень Кодексу цивільного захисту України, постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593, а також Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2018 року № 623.

Відповідно до пункту 3 розділу I Інструкції № 623 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Таким чином, нормативне регулювання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту передбачає включення до його складу не лише посадового окладу та окладу за спеціальним званням, а й додаткових видів грошового забезпечення, зокрема винагород.

Отже, за своєю правовою природою, щомісячна додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.

Відповідно до Інструкції № 623 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту складається, зокрема, з щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, до яких належать винагороди.

При цьому положення Інструкції № 623, які регулюють порядок обчислення грошової компенсації за невикористані дні відпусток, не містять застережень щодо неврахування додаткових видів грошового забезпечення, зокрема винагород, при визначенні її розміру.

Таким чином, при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки відповідач мав врахувати додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168, яку позивач отримував у період проходження служби.

Аналогічний за змістом висновок міститься в рішенні Касаційного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року, залишеної без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року ухваленої у справі № 260/3564/22, відповідно до якого Верховний Суд наголосив, що до додаткових видів грошового забезпечення віднесені, зокрема винагороди, а відповідно, встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 168 додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення, яку держава взяла на себе обов`язок виплачувати їм на період дії воєнного стану в Україні.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2024 року ухваленої у справі № 240/32125/23 (адміністративне провадження № К/990/26140/24) виснував, що за своєю правовою природою, щомісячна додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану (п. 34). Верховний Суд констатує, що на відміну від правил обчислення розміру допомоги на оздоровлення, підпункт 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації. Навпаки, за приписами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов`язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням. Таким чином, ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ № 168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, що відповідно до довідки військової частини від 07 листопада 2023 року №133/9275 (а.с. 59) виплачувалася позивачу, починаючи з квітня 2022 року по лютий 2023 року, Верховний Суд дійшов висновку, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки.Зважаючи на наведену правову позицію Верховного Суду, яка є застосованою до спірних правовідносин, відповідач при обчисленні розміру таких виплат (компенсації за невикористані військовослужбовцем дні щорічної основної відпустки), повинен був урахувати суму винагороди, за умови отримання позивачем її перед звільненням.

Аналогічна за змістом правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 21 листопада 2024 року ухваленої у справі № 240/28165/23 (адміністративне провадження № К/990/28741/24).

Табелем №1648827 за 2022 рік та архівними відомостями №1 за періоди з січня 2023 по грудень 2023, з січня 2024 по грудень 2024 року та з січня 2025 по серпень 2025 року підтверджено, отримання позивачем протягом проходження служби у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області у 2022-2025 роках додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Таким чином, ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ №168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, яка відповідно до архівних відомостей №1 та табеля №1648827 виплачувалась позивачу, суд дійшов висновку, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір грошової компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпустки.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, враховуючи, що позивач звільнений наказом начальника Головного управління ДСНС України у Харківській області, з метою належного захисту порушеного права позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області , яка полягає у нездійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплати грошової компенсації за невикористані 35 календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік, виходячи з місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та зобов`язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (за вирахуванням отриманих сум) грошову компенсацію за невикористані 35 календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік, виходячи з місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»..

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області , яка полягає у нездійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплати грошової компенсації за невикористані 35 календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік, виходячи з місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (за вирахуванням отриманих сум) грошову компенсацію за невикористані 35 календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік, виходячи з місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Суддя Марина Лук`яненко