Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №520/474/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року № 520/474/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заічко О.В. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов. 2,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344), третя особа: Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 25864181) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області в частині відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 державної соціальної допомоги за період 01 травня 2025 року по 01 серпня 2025 року.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити державну соціальну допомогу інваліду II групи недієздатному ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за період з 01 травня 2024 року до 01 серпня 2025 року.

Позивачка вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що виразилися у відмові в нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 державної соціальної допомоги протиправними, тому звернулася до суду за захистом своїх прав.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався.

Згідно положень ч.4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно до ч.6 ст. 162 КАС України разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третьою особою - Управлінням соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради надано до суду пояснення, в яких зазначено, що на виконання вимоги Головного управління національної соціальної сервісної служби у Харківській області та на підставі акту проведення перевірки дотримання вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг та стосовно дотримання прав дітей № ХА24-ПЗ/56А від 15.04.2024 у зв`язку із закінченням з листопада 2022 року терміну дії рішення суду про визнання ОСОБА_2 недієздатним, виплату допомоги було припинено з 01.05.2024.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Згідно рішення Московського районного суду м.Харкова від 31.10.2018р. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний недієздатним, а ОСОБА_1 призначена його опікуном (справа №643/4469/18).

Позивачка у відповідності із законодавством України на сина-інваліда II групи отримувала соціальні виплати.

17.11.2020р. рішенням Московського районного суду м.Харкова строк дії попереднього рішення продовжений, що відповідає вимогам статті 300 ЦПК України.

Згідно вимог законодавства у встановлені строки, в вересні 2022р., позивачка звернулася до Октябрьского райсуду м.Полтави з клопотанням про продовження дії рішення.

Крім того, листом Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради від 29.03.2024 №446/0/872-24 повідомлено позивачку про необхідність надання копії рішення суду про продовження строку дії рішення щодо визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним.

Проте, рішення суду про задоволення клопотання було ухвалене тільки 04.06.2025р., а його текст отриманий позивачкою лише 30.07.2025р.

При цьому позивачка весь час розгляду судом вказаного клопотання продовжувала виконувати обов`язки опікуна сина, факт такого опікунства ніким не оспорювався, а ПФ продовжував нараховувати виплати до 01 травня 2024 року.

Після отримання Пенсійним фондом Салтівського району м. Харкова рішення суду від 30.07.2025р. він відновив виплату відповідних соціальних виплат з 01 серпня 2025 року.

В той же час, позивачка вважає, що її син має право на їх отримання і за період з 01 травня 2024 року по 01 серпня 2025 року. Відповідач відмовив в нарахуванні виплат, посилаючись на те, що позивачка своєчасно не надала рішення суду про продовження строку дії рішення про визнання сина недієздатним.

Так, ОСОБА_3 з 01.05.2024р. по 01.08.2025р. не перестав бути інвалідом II групи та продовжував бути недієздатним.

30 жовтня 2025 року позивачка звернулася до відповідача з офіційною заявою про нарахування державної соціальної допомоги на хворого сина за період з 01.05.2024р. по 01.08.2025р. з викладенням обставин, наданням усіх рішень судів, скарг та заяв, що було підтвердженням відсутності вини в зволіканні подачі останнього рішення.

27 листопада 2025 року позивачкою отриманий лист Пенсійного Фонду, в якому був зафіксований факт призупинення виплат у зазначений період, а також повідомлено про нарахування соціальних виплат на сина-інваліда з 04.08.2025р. по 31.07.2027 р. в розмірі 2361,00 грн. Проте, вимога про нарахування виплат за період з 01.05.2024р. по 01.08.2025р. без пояснень була проігнорована, що на думку позивачки свідчить про фактичну відмову і що в свою чергу змусило її звернутися до суду з відповідним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Суд зазначає, що спірним питанням даної справи є правомірність припинення виплати державної соціальної допомоги за період 01 травня 2024 року по 01 серпня 2025 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Суд зауважує, що Постановою КМУ № 695 від 11.06.2025 затверджено "Деякі питання надання окремих видів державної соціальної допомоги Пенсійним фондом України".

Згідно пункту 5 постанови № 695 Пенсійному фонду України:

1) забезпечити з 1 липня 2025 р. призначення і виплату:

державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю;

державної соціальної допомоги на догляд;

державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю;

допомоги на поховання;

2) забезпечити протягом 10 робочих днів з дати отримання від структурних підрозділів/центрів з нарахування пакетів документів щодо звернень за призначенням державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, державної соціальної допомоги на догляд, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомоги на поховання, за якими не прийнято рішень станом на 30 червня 2025 р., їх розгляд і прийняття рішень щодо призначення/відмови у призначенні таких видів державної соціальної допомоги;

3) продовжити утримання сум надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, державної соціальної допомоги на догляд, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, щодо яких рішення були прийняті структурними підрозділами, згідно з актами приймання-передачі особових справ про одержувачів державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, державної соціальної допомоги на догляд, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю;

4) забезпечити прийняття рішень про утримання сум надміру виплачених коштів і проведення відповідного утримання за переданими структурними підрозділами згідно з актами приймання-передачі особових справ одержувачів державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, державної соціальної допомоги на догляд, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, у разі коли виявлено факт надміру виплачених коштів, але відповідне рішення не було прийнято;

5) забезпечити прийняття рішень про виплату сум державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, державної соціальної допомоги на догляд, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомоги на поховання, не отриманих своєчасно з вини структурних підрозділів;

6) доопрацювати до 1 липня 2025 р. інтегровану комплексну інформаційну систему Пенсійного фонду України (щодо призначення, нарахування, виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, державної соціальної допомоги на догляд, допомоги на поховання);

доопрацювати до 1 вересня 2025 р. веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України (щодо подання заяви про призначення державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, державної соціальної допомоги на догляд, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомоги на поховання);

7) забезпечити передачу з 1 серпня 2025 р. до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери даних про призначення та виплату державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, державної соціальної допомоги на догляд, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомоги на поховання;

8) проводити починаючи з 1 жовтня 2025 р. і далі - щомісяця до 1 числа нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та подавати звітність відповідно до Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 р. N 178, з урахуванням змін, внесених цією постановою, на підставі поданої державним підприємством "Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України" інформації (списків) одержувачів грошової допомоги за період із 24 лютого 2022 р. до 31 серпня 2025 р. (щомісяця до 20 числа - за попередній виплатний період) щодо нарахування та виплати грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 р. N 215 "Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану" за відповідними категоріями осіб, яким виплата державної допомоги проводиться органами Пенсійного фонду України;

9) провести до 1 січня 2026 р. перевірку відповідності одержувачів державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд (крім осіб з інвалідністю I групи та дітей померлого годувальника) критеріям, визначеним пунктом 3 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2005 р. N 261 (Офіційний вісник України, 2005 р., N 14, ст. 717; 2017 р., N 69, ст. 2075), з урахуванням змін, внесених цією постановою;

10) забезпечити до 1 лютого 2026 р. виготовлення бланків та видачу посвідчень для осіб, які одержують державну соціальну допомогу відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю";

11) забезпечити до 1 жовтня 2025 р. проведення фізичної ідентифікації одержувачів державної соціальної допомоги на підставі поданої державним підприємством "Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України" інформації (списків) одержувачів державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, державної соціальної допомоги на догляд, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, яким належні кошти нараховувалися і виплачувалися протягом лютого 2022 р. - червня 2025 р. відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 р. N 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану" та від 7 березня 2022 р. N 215 "Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану".

Отже постановою КМУ №695 від 11.06.2025 Пенсійному фонду України передано функції щодо призначення та виплати окремих видів державної соціальної допомоги з 01.07.2025.

Правові засади надання державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, а також надання державної соціальної допомоги на догляд визначаються Законом України від 18 травня 2004 року "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" (Закон №1727-IV).

Суд застосовує положення законодавства, що були чинними на час виникнення спірних правовідносин (01.05.2024 - дата призупинення виплати) і тому зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону №1727-IV державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю - щомісячна державна допомога, що надається відповідно до норм цього Закону у грошовій формі особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю.

Так, ст. 2 Закону №1727-IV визначено право осіб на державну соціальну допомогу. Громадяни України, які є дітьми померлого годувальника або досягли віку, встановленого статтею 1 цього Закону, і не мають права на пенсію, або є особами з інвалідністю і не мають права на пенсію по інвалідності або державну допомогу у зв`язку з інвалідністю та постійно проживають на території України, мають право на державну соціальну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Згідно з ст. 3 ЗУ №1727-IV відповідно до цього Закону призначаються такі види державної соціальної допомоги:

державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю;

державна соціальна допомога на догляд.

Відповідно до абз.5 ст.5. ЗУ №1727-IV державна соціальна допомога призначається особам з інвалідністю - на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.

Абзацом 1 статті 10 Закону №1727-IV визначено, що державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державна соціальна допомога на догляд виплачуються щомісячно за поточний місяць.

Відповідно до абз.2 ст.11 Закону №1727-IV суми державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд, не одержані своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує відповідну допомогу, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата допомоги за минулий час здійснюється виходячи із прожиткового мінімуму, затвердженого на момент її виплати, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини допомоги у зв`язку з порушенням строків її виплати особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю здійснюється згідно із законом.

Так, судом з матеріалів справи встановлено, що на підставі акту проведення перевірки дотримання вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг та стосовно дотримання прав дітей № ХА24-ПЗ/56А від 15.04.2024 у зв`язку із закінченням з листопада 2022 року терміну дії рішення суду про визнання ОСОБА_2 недієздатним, виплату допомоги було припинено з 01.05.2024.

Проте, згідно рішення Московського районного суду м.Харкова від 31.10.2018р. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний недієздатним, а ОСОБА_1 призначена його опікуном (справа №643/4469/18).

17.11.2020р. рішенням Московського районного суду м.Харкова строк дії попереднього рішення продовжений, що відповідає вимогам статті 300 ЦПК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 19.09.2022 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про продовження строку дії ріщення.

Рішенням суду від 04.06.2025 року по справі №643/4469/18, зокрема продовжено строк дії рішення Московського районного суду міста Харкова від 31.10.2018 року по справі №643/4469/18 про визнання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним, встановлення над ним опіки і призначення його опікуном - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на два роки з дня набрання рішення законної сили.

Тобто фактичний розгляд справи щодо продовження строку дії рішення тривав майже три роки, при цьому позивачкою клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною подано завчасно, у вересні 2022 року, що свідчить про дотримання нею вимог законодавства та наявність правомірних (легітимних) очікувань щодо вчасного розгляду її клопотання про продовження строку дії рішення для можливості безперервного отримання державної соціальної допомоги. Окремо суд зазначає, що затягування судом розгляду справи не може звужувати або скасовувати права громадян.

Судом, встановлено, що виплату допомоги було припинено з 01.05.2024 у зв`язку із закінченням з листопада 2022 року терміну дії рішення суду про визнання ОСОБА_2 недієздатним, при цьому до суду не надано доказів врахування вказаних обставин при прийнятті рішення про припинення виплати допомоги.

Крім того суд зазначає, що за приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Керуючись частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).

Суд зазначив, що стаття 1 Першого протоколу включає в себе три окремих норми: «перша норма, викладена у першому реченні першого абзацу, має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого абзацу, стосується позбавлення власності і підпорядковує його певним умовам; третя норма, закріплена в другому абзаці, передбачає право Договірних держав, зокрема, контролювати користування власністю відповідно до загальних інтересів. Проте ці норми не є абсолютно непов`язаними між собою. Друга і третя норми стосуються конкретних випадків втручання у право на мирне володіння майном, а тому повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закріпленого першою нормою» (параграф 30).

Щодо соціальних виплат, стаття 1 Першого протоколу не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, мати чи ні будь-яку форму системи соціального забезпечення та обирати вид або розмір виплат за такою системою. Проте якщо Договірна держава має чинне законодавство, яке передбачає виплату як право на отримання соціальної допомоги (обумовлене попередньою сплатою внесків чи ні), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу щодо осіб, які відповідають її вимогам (параграф 31).

Суд зауважує, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (параграф 53).

За рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Щокін проти України»: перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів». Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (параграф 50).

У справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

З урахуванням вказаних обставин, дослідивши отримані докази по справі суд приходить до висновку що у спірних правовідносинах саме Управлінням соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради протиправно призупинено виплату державної соціальної допомоги у період з 01 травня 2025 року.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, не був учасником спірних правовідносин до передачі функції щодо призначення та виплати окремих видів державної соціальної допомоги з 01.07.2025 на підставі постанови КМУ №695 від 11.06.2025.

Разом із тим, оскільки Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області передано функції щодо призначення та виплати окремих видів державної соціальної допомоги з 01.07.2025 на підставі постанови КМУ №695 від 11.06.2025, тому саме пенсійний орган суд вважає за необхідне зобов`язати відновити порушене право позивачки шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити державну соціальну допомогу інваліду II групи недієздатному ОСОБА_2 за період з 01 травня 2024 року до 01 серпня 2025 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.243,246,255, 293,295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов. 2,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344), третя особа: Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 25864181) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради щодо призупинення виплати державної соціальної допомоги з 01 травня 2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити державну соціальну допомогу інваліду II групи недієздатному ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за період з 01 травня 2024 року до 01 серпня 2025 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов. 2,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Заічко О.В.