Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №500/2131/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2131/26

10 серпня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.12.2025 Тернопільський окружний адміністративний суд у справі № 500/4540/25 встановив, що постановою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформленою довідкою від 22.11.2022 № 4/5666, ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, а відповідні записи внесено до військового квитка серії НОМЕР_1 .

Тим самим рішенням суд визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду по суті заяви позивача від 21.07.2025 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та зобов`язав відповідача розглянути цю заяву по суті з урахуванням висновків суду.

24.02.2026 відповідач повідомив суд, що на виконання вказаного рішення повторно розглянув заяву ОСОБА_1 від 21.07.2025 та направив йому відповідь від 23.02.2026 № 4/440 за результатами розгляду заяви.

Листом від 23.02.2026 № 4/440 відповідач фактично відмовив позивачу у внесенні до Реєстру відомостей про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Підставами відмови зазначено: відсутність свідоцтва про хворобу, затвердженого штатною/регіональною ВЛК; нібито завершення строку дії довідки ВЛК від 2022 року; відсутність самостійного правового значення у записів військового квитка; необхідність повторного медичного огляду або подання свідоцтва про хворобу.

Позивач вважає таку відмову протиправною.

Ухвалою суду від 10.04.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов через систему "Електронний суд" із відповідними письмовими доказами 21.04.2025. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Що стосується постанов ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 про непридатність військовозобов`язаного до військової служби прийнятих у воєнний час, то такі в силу підпункту б) пункту 22.6 глави 20 розділу II Положення №402 підлягали затвердженню ВЛК регіону.

В матеріалах справи відсутні докази затвердження регіональною ВЛК постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 22.11.2022 №4/5666, якою Позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

При цьому, оскільки записи до військового квитка вносяться на підставі первинних даних військового обліку, то відповідні записи у військовому квитку позивача, на переконання Відповідача, самостійного правового значення не мають. На сторінці 26 військового квитка Позивача, копія якого додана до справи, відсутній відтиск гербової печатки та відсутнє прізвище особи, яка внесла запис.

До того ж, відповідно до абзацу 4 пункту 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560), у разі проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік. Відповідно, строк дії довідки ВЛК №4/5666 від 22.11.2022 є завершеним.

Відповідачем в листі від 23.02.2026 №4/440 абсолютно вірно було роз`яснено Позивачу, що для виключення з військового обліку Позивачу необхідно пройти медичний огляд, як це регламентовано Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 та частиною 6 статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу”.

У випадку відсутності підстав щодо внесення записів до ЄДРПВР, відповідний ТЦК та СП не може здійснювати внесення таких записів, оскільки органи державної влади, місцевого самоврядування, військового управління тощо, мають у своїй діяльності керуватися Конституцією та законами України та діяти виключно в межах своїх повноважень. Відповідно, відмова Відповідача від внесення записів до ЄДРПВР за умови відсутності підстав для їх внесення є цілком законною та не може вважатися протиправною бездіяльністю.

На підставі викладеного представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив позивачем викладені доводи, які за своєю суттю аналогічні мотивам, викладеним у позовній заяві.

Ухвалою суду від 10.06.2026 продовжено строк розгляду справи на 2 місяці.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

На підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

29.12.2025 Тернопільський окружний адміністративний суд у справі № 500/4540/25 встановив, що постановою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформленою довідкою від 22.11.2022 № 4/5666, ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, а відповідні записи внесено до військового квитка серії НОМЕР_1 .

Тим самим рішенням суд визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду по суті заяви позивача від 21.07.2025 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та зобов`язав відповідача розглянути цю заяву по суті з урахуванням висновків суду.

24.02.2026 відповідач повідомив суд, що на виконання вказаного рішення повторно розглянув заяву ОСОБА_1 від 21.07.2025 та направив йому відповідь від 23.02.2026 № 4/440 за результатами розгляду заяви.

Листом від 23.02.2026 № 4/440 відповідач фактично відмовив позивачу у внесенні до Реєстру відомостей про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Підставами відмови зазначено: відсутність свідоцтва про хворобу, затвердженого штатною/регіональною ВЛК; нібито завершення строку дії довідки ВЛК від 2022 року; відсутність самостійного правового значення у записів військового квитка; необхідність повторного медичного огляду або подання свідоцтва про хворобу.

Позивач перебував на військовому обліку військовозобов`язаних. 22.11.2022 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняла постанову, оформлену довідкою №4/5666, якою визнала позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Саме ця дата — 22.11.2022 — є юридично значимою для визначення того, яке нормативне регулювання підлягає застосуванню до спірних правовідносин. У зв`язку з відсутністю відповідних відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач 21.07.2025 звернувся до відповідача із заявою про внесення відповідних змін. Попередньо відповідач не розглянув заяву по суті, що було предметом спору у справі № 500/4540/25. Суд прямо зазначив, що саме до компетенції відповідача як структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_3 належало організувати внесення відповідних відомостей до Реєстру або, за наявності підстав, надати належно обґрунтовану відмову.

На дату проходження позивачем ВЛК — 22.11.2022 — підлягала застосуванню редакція Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ № 402, чинна у редакції від 16.04.2021. У цій редакції пункт 3.8 передбачав, що після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК щодо військовозобов`язаного могла ухвалити постанову про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

У цій самій редакції пункт 22.5 встановлював, що у воєнний час свідоцтво про хворобу складається на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними з виключенням з військового обліку, а також на офіцерів запасу, визнаних непридатними з виключенням з військового обліку. В усіх інших випадках в особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК, а у воєнний час така довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.

Позивач не є військовослужбовцем і не є офіцером запасу; він є військовозобов`язаним, що встановлено попереднім рішенням суду. Отже, на дату 22.11.2022 закон не вимагав від позивача наявності свідоцтва про хворобу, затвердженого штатною або регіональною ВЛК, як передумови правомірності постанови ВЛК. Вимога відповідача подати саме такий документ у 2026 році є застосуванням до правовідносин 2022 року іншого, пізнішого нормативного режиму.

Редакція Положення № 402 від 25.08.2023 уже передбачила інший підхід: постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного за призовом під час мобілізації оформлюється довідкою ВЛК, яка дійсна протягом одного року, а постанова про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. Саме з цієї редакції з`явилася норма, на логіку якої посилається відповідач у листі № 4/440.

У редакції Положення № 402 від 04.05.2024 ця модель була деталізована: під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу у трьох примірниках, які після перевірки ВЛК обласних ТЦК та СП направляються на затвердження до штатних ВЛК.

У редакції від 28.02.2025 та в чинній редакції Положення № 402 на момент звернення відповідачів у 2026 році цей підхід збережено: постанови про придатність оформлюються довідками, постанови про непридатність військовозобов`язаних — свідоцтвами про хворобу, а після затвердження протокол штатної ВЛК передається до Реєстру.

Отже, вимога відповідача щодо надання свідоцтва про хворобу, затвердженого штатною/регіональною ВЛК, виникла у нормативному регулюванні після 22.11.2022. На момент проходження позивачем ВЛК така вимога до нього не застосовувалась.

Посилання відповідача на те, що строк дії довідки ВЛК від 2022 року сплив, є протиправним з двох самостійних підстав.

По-перше, норма про те, що у разі проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік, була внесена до пункту 69 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560, лише постановою КМУ № 675 від 07.06.2024. Отже, на 22.11.2022 такої норми не існувало.

По-друге, і пункт 69 Порядку № 560, і пізніші редакції пункту 3.8 Положення № 402 пов`язують однорічний строк саме з постановою або довідкою щодо придатності до військової служби. Чинна редакція Положення № 402 прямо розмежовує постанови про придатність, які дійсні протягом визначеного строку, і постанови про непридатність, які оформлюються свідоцтвами про хворобу та проходять іншу процедуру затвердження. Відтак відповідач поширив правило про строк дії довідки щодо придатності на інший вид постанови — про непридатність з виключенням з військового обліку. Це є неправильним застосуванням норм матеріального права.

Крім того, навіть якби така норма існувала у 2022 році, вона не могла б знищувати правові наслідки вже прийнятої постанови ВЛК від 22.11.2022, законність і факт існування якої встановлені судом.

Частина четверта статті 78 КАС України передбачає, що обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи.

У справі № 500/4540/25 вже встановлено: 1. факт перебування позивача на військовому обліку як військовозобов`язаного; 2. факт прийняття постанови ВЛК від 22.11.2022 № 4/5666; 3. зміст цієї постанови — непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку; 4. факт внесення відповідних записів до військового квитка.

Отже, відповідач, розглядаючи заяву повторно, не мав права виходити із протилежного або ставити під сумнів сам факт існування постанови ВЛК від 22.11.2022. Його обов`язок полягав у належному вирішенні питання про внесення відомостей до Реєстру з урахуванням уже встановлених судом обставин.

Не погодившись із протиправною відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, в цій справі суд має оцінити оскаржувані дії відповідача через призму верховенства права та критеріїв законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині другій статті 2 КАС України.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із частиною 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 3 статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Згідно з цим Указом мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Ці строки неодноразово продовжувалися аналогічними Указами Президента України та тривають надалі.

Відповідно до пунктів 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі – Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків, є: виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”, “Про захист персональних даних” та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних встановлено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі Порядок №1487).

Згідно з п.1. Порядку він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Відповідно до п.79 Порядку районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: 1) допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; 2) призовники - особи, які взяті на військовий облік; 3) військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; 4) військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; 5) резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Статтею 37 №2232-ХІІ (в редакції до 18 травня 2024 року) врегульовані підстави, серед іншого, для виключення з військового обліку у відповідних ТЦК та СП (частина шоста).

Так, виключенню з військового обліку підлягають громадяни України, які: 1) призвані чи прийняті на військову службу; 2) проходять військову службу (навчання) у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) припинили громадянство України; 6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; 7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; 8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.

З наведених норм Закону №2232-ХІІ слідує, що виключенню з військового обліку підлягали громадяни, серед іншого, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).

Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними засадами ведення Реєстру згідно статті 3 Закону № 1951-VIII, зокрема визначено:

обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Частиною 1 статті 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

За приписами частин 8 та 9 статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

До персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, серед іншого, віднесено відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку, а до службових - відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи).

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 9 Закону № 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 затверджено Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Порядок 559).

Відповідно до абзацу 5 пункту 7 Порядку 559 у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.

Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін

Оцінюючи доводи представника позивача про те, що він був виключений з військового обліку, оскільки 22.11.2022 визнаний військово-лікарською комісією непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 10 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту - Положення №402 н).

Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення №402 (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Порядок медичного огляду військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період урегульовано главою 3 розділу ІІ Положення №402.

Згідно з пунктом 3.8 розділу ІІ Положення №402 за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов`язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:

Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час";

"Обмежено придатний до військової служби";

"Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)";

"Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)";

"Придатний до військової служби".

Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.

Водночас, згідно з абз. 8-11 цього ж пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення №402 після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов:

"Придатний до військової служби";

"Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)";

"Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".

Пунктом 20.2 глави 20 розділу II Положення №402 унормовано, що постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК.

Згідно з пунктом 22.5 глави 20 розділу II Положення №402 свідоцтво про хворобу у воєнний час складається:

на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.

Відповідно до пункту 22.6 глави 20 розділу II Положення №402 свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню:

а) у мирний час:

на генералів (адміралів), військовослужбовців запасу та у відставці, які оглянуті згідно з пунктом 3.13 розділу II Положення; на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ; на військовослужбовців та членів їх сімей, за наявності медичних протипоказань до направлення за кордон - ЦВЛК;

на всіх військовослужбовців, членів їх сімей, курсантів, учнів військових ліцеїв - ВЛК регіону;

б) у воєнний час:

на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів - ВЛК регіону, евакуаційного пункту (місцевого евакуаційного пункту, госпітальної бази).

Згідно з пунктом 22.7. Положення №402 Постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов`язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає.

Аналіз вказаних пунктів Положення №402 у їх взаємозв`язку в редакції, чинній на час проведення медичного огляду позивача, вказує на те, що постанови ВЛК про непридатність військовозобов`язаного не підлягали затвердженню виключно у мирний час.

Що стосується постанов ВЛК при РТЦК та СП про непридатність військовозобов`язаних до військової служби прийнятих у воєнний час та під час мобілізації, то такі в силу підпункту б) пункту 22.6 глави 20 розділу II Положення №402 підлягали затвердженню ВЛК регіону.

Подібний підхід щодо застосування Положення №402 наведено у постановах Восьмого апеляційного адміністративного суду у справах №140/332/25 та № 260/2488/25.

Дослідивши зміст постанови ВЛК про непридатність позивача до військової служби, яка оформлена довідкою ВЛК від 22.11.2022 №4/5666, судом встановлено, що на ній відсутня відмітка про її затвердження ВЛК регіону.

Відтак суд приходить до висновку, що процедура виключення з військового обліку позивача завершена не була.

При цьому, оскільки записи до військового квитка (тимчасового посвідчення) вносяться на підставі первинних даних військового обліку, то відповідні записи у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного позивача, на переконання суду, самостійного правового значення не мають.

За таких обставин, суд не вбачає протиправної бездіяльності відповідача, а відтак і підстав зобов`язувати вносити дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про визнання ОСОБА_1 непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2023 у справі №600/3900/21-а від 12 червня 2018 року у справі №826/4406/16.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд не встановив факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, тому не вбачає правових підстав для задоволення заявленого адміністративного позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 10 серпня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: с-ще Нагірянка,Чортківський р-н, Тернопільська обл.,48543, код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач:

- ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 ).

Головуючий суддя Подлісна І.М.