Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №460/150/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 серпня 2026 року м. Рівне№460/150/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 460/150/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 позовну заяву задоволено частково, зокрема, визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, які полягають у застосуванні з 21.12.2021 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 31.10.2025 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення а також додаткових видів грошового забезпечення, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, за які такі нараховувалися та виплачувалися. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 21.12.2021 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 31.10.2025 грошового забезпечення, а також інших додаткових видів грошового забезпечення, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби та звільненням із неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” станом на 01 січня 2021 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” станом на 01 січня 2022 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” станом на 01 січня 2023 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” станом на 01 січня 2025 року відповідно, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

10.08.2026 від Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі № 460/150/26 за нововиявленими обставинами. В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задоволено: рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, якими було визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, скасовано повністю, ухвалено нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Постанова Верховного Суду набрала законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Зазначені скасовані судові рішення Рівненський окружний адміністративний суд поклав в основу рішення від 06.02.2026 у справі № 460/150/26 щодо перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 18.06.2025 по 31.10.2025. Їх скасування є нововиявленою обставиною, прямо передбаченою пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України: скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. Ця заява стосується перегляду рішення виключно в частині задоволених позовних вимог за період з 18.06.2025 по 31.10.2025. У частині задоволених позовних вимог за період з 21.12.2021 по 19.05.2023 рішення заявником не оспорюється, оскільки правовою підставою для їх задоволення є інше чинне судове рішення. За наведеного просить суд скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 у справі № 460/150/26 в частині визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування і виплати позивачу грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення за період з 18.06.2025 по 31.10.2025; зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за період з 18.06.2025 по 31.10.2025. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог за період з 18.06.2025 по 31.10.2025 відмовити. В іншій частині рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 у справі № 460/150/26 залишити без змін.

Позивач письмові пояснення на заяву не подав.

Ухвалою суду від 11.08.2026 відкрито провадження за нововиявленими обставинами та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені. Позивач подав клопотання про розгляд заяви за його відсутності. Відповідач подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 368 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Зважаючи на наведену норму права, суд здійснює розгляд заяви за відсутності вказаних сторін.

Позивач в судовому засіданні підтримав свою позицію, викладену у заяві та письмових поясненнях.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених заявником в основу заяви, дослідивши долучені докази, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Пунктом 3 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Отже, застосування наведеної норми передбачає встановлення того, що скасоване в подальшому судове рішення не лише існувало на час вирішення відповідної справи, а мало безпосереднє юридичне значення для її вирішення та було покладене в основу висновків суду, від яких залежав результат розгляду відповідних позовних вимог.

У постанові від 05.02.2021 у справі № 815/6356/15 Верховний Суд висловив правову позицію, відповідно до якої скасування судового рішення, висновки якого мали визначальне значення під час ухвалення рішення в іншій справі, може бути підставою для його перегляду за нововиявленими обставинами.

Зі змісту рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 у справі № 460/150/26 встановлено, що при вирішенні позовних вимог за період з 20.05.2023 по 17.06.2025 суд виходив із того, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 набрала чинності 20.05.2023 та запровадила нову розрахункову величину для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями - фіксовану суму 1762 гривні.

При цьому суд врахував, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 у частині внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 було визнано протиправним та нечинним.

Застосувавши положення частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, суд у рішенні від 06.02.2026 дійшов висновку, що постанова Кабінету Міністрів України № 481 вважалася чинною та підлягала застосуванню до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі № 320/29450/24.

Саме тому суд відмовив у задоволенні позовних вимог за період з 20.05.2023 по 17.06.2025.

Натомість, вирішуючи позовні вимоги щодо періоду починаючи з 18.06.2025, суд виходив безпосередньо з факту набрання цього дня законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 320/29450/24 та зазначив, що з 18.06.2025 відновилася дія пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 у первісній редакції.

Саме з цієї підстави суд дійшов висновку, що за відповідний період розрахунковою величиною для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням позивача мав бути розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня відповідного календарного року, помножений на відповідний тарифний коефіцієнт.

Таким чином, рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24 не були використані судом лише як джерело судової практики чи як додаткове обґрунтування правової позиції.

Набрання постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 законної сили було визначено судом як конкретний юридичний факт, з яким пов`язано припинення дії встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 481 правового регулювання, відновлення попередньої редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 та, як наслідок, виникнення у позивача права на перерахунок грошового забезпечення.

Отже, між скасованими судовими рішеннями у справі № 320/29450/24 та висновками Рівненського окружного адміністративного суду у рішенні від 06.02.2026 по справі № 460/150/26 щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог за період з 18.06.2025 по 31.10.2025 існує безпосередній причинно-правовий зв`язок.

Так, постановою Верховного Суду від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задоволено, рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено. Ця постанова набрала законної сили 16.07.2026, є остаточною та оскарженню не підлягає.

При цьому суд зауважує, що підставою для перегляду рішення у цій справі є не зміна правової позиції Верховного Суду та не формування іншого підходу до тлумачення чи застосування норми матеріального права, а саме прямо передбачений пунктом 3 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України юридичний факт скасування судових рішень, які були покладені в основу тієї частини рішення, про перегляд якої просить заявник.

Внаслідок скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 відпала юридична підстава, з якою суд у рішенні від 06.02.2026 пов`язав втрату чинності відповідним правовим регулюванням та відновлення з 18.06.2025 попередньої редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704.

Наведене має істотне та безпосереднє значення для результату вирішення позовних вимог за спірний період, оскільки за відсутності відповідного судового рішення у справі № 320/29450/24 висновок про зміну з 18.06.2025 правового регулювання та необхідність здійснення перерахунку грошового забезпечення позивача із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб не мав правової підстави.

Крім того, у постанові від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 Верховний Суд звернув увагу на правову природу пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481.

Верховний Суд виходив із того, що пунктом 2 постанови № 481 було внесено зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 шляхом викладення абзацу першого цього пункту у новій редакції, відповідно до якої розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт.

Після набрання постановою № 481 чинності внесена нею зміна стала складовою нормативно-правового акта, до якого її внесено, тобто пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704. Натомість пункт 2 постанови № 481 як норма, функціональним призначенням якої було внесення відповідної зміни, свою дію вичерпав.

Таким чином, скасування Верховним Судом рішень судів попередніх інстанцій у справі № 320/29450/24 усуває підстави для висновку, покладеного в основу рішення від 06.02.2026, про те, що з 18.06.2025 була відновлена первісна редакція пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704.

За відсутності такого юридичного факту спірні правовідносини у період, щодо якого здійснюється перегляд судового рішення, підлягали регулюванню пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 у редакції, сформованій унаслідок внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, якою передбачено розрахунок розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями виходячи з розміру 1762 гривні та шляхом множення його на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, правові підстави для висновку про обов`язок Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України за період з 18.06.2025 по 31.10.2025 здійснювати нарахування грошового забезпечення позивача із застосуванням як розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня відповідного календарного року, відсутні. Відповідно, відсутні і підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення і додаткових видів грошового забезпечення за зазначений період без застосування такої розрахункової величини, а також для покладення на відповідача обов`язку здійснити відповідний перерахунок та виплату.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що скасування постановою Верховного Суду від 16.07.2026 рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24, є нововиявленою обставиною в розумінні пункту 3 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України та зумовлює необхідність перегляду рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 у справі № 460/150/26 у відповідній частині.

Водночас частиною шостою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Оскільки заява Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України стосується виключно частини рішення суду щодо позовних вимог за період з 18.06.2025 по 31.10.2025, а в частині вирішення позовних вимог за період з 21.12.2021 по 19.05.2023 заявником не оспорюється, підстави для перегляду рішення суду в цій частині відсутні.

Відповідно до частини четвертої статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами перегляду рішення за нововиявленими обставинами суд може, зокрема, задовольнити заяву про перегляд судового рішення, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.

Частиною першою статті 369 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою статті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд ухвалює рішення, якщо переглядалося рішення суду.

Зважаючи на вищенаведене в його сукупності суд дійшов висновку, що заява Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України підлягає задоволенню, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 у справі № 460/150/26 скасуванню в частині задоволення позовних вимог за період з 18.06.2025 по 31.10.2025 з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295, 366-369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 у справі № 460/150/26 - задовольнити.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 у справі № 460/150/26 скасувати в частині:

визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, які полягають у застосуванні з 18.06.2025 по 31.10.2025 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення а також додаткових видів грошового забезпечення, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, за які такі нараховувалися та виплачувалися;

зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 18.06.2025 по 31.10.2025 грошового забезпечення, а також інших додаткових видів грошового забезпечення, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби та звільненням із неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 року відповідно, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

У цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України за період з 18.06.2025 по 31.10.2025 - відмовити.

В іншій частині рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 у справі № 460/150/26 залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Повний текст рішення складений 19 серпня 2026 року.

Суддя Т.О. Комшелюк