Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №460/20524/25 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 серпня 2026 р. м. Рівне№460/20524/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача та третьої особи про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна-15", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 ,

доВиконавчого комітету Рівненської міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебувала адміністративна справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна-15" (далі - ОСББ "Соборна-15", позивач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 , до Виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій.

Рішенням суду від 23.07.2026 адміністративний позов задоволено частково. Судом вирішено визнати протиправними дії Виконкому Рівненської міської ради щодо заборони завершення робіт зі створення муралу на честь загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 на стіні будинку АДРЕСА_1 за культурно-мистецьким проектом "Слід на стіні – Слід в історії". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСББ "Соборна-15" за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Рівненської міської ради судові витрати із сплати судового збору в сумі 3028,00грн.

Рішення суду законної сили не набрало.

28.03.2026 від представника позивача та третьої особи надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, обґрунтована тим, що судом не було вирішено питання розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу, які понесла третя особа. Представник позивача та третьої особи зазначає, що для захисту у цій справі між ОСОБА_1 та адвокатом Твердим М.К. було укладено договір про надання юридичних(адвокатських) послуг від 16.02.2026. Згідно з п.4 цього договору розмір фактично понесених витрат на правничу допомогу визначений сторонами у формі гонорару у фіксованій сумі 12.000,00грн за участь у суді кожної із інстанцій, що підтверджується договором, ордером, актом приймання-передачі наданих послуг та квитанцією про оплату. За домовленістю між позивачем та третьою особою, законні інтереси яких в частині захисту їх адвокатом в межах заявленої позовної вимоги співпадають, витрати на правничу допомогу, надану адвокатом, понесла третя особа. Перелік видів правничої допомоги для обґрунтування її розміру не надається у зв`язку з тим, що гонорар визначено у фіксованому розмірі. Співмірність розміру витрат та наданої допомоги підтверджується матеріалами справи. Представник просить суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00грн.

Ухвалою суду від 29.07.2026 призначено судове засідання для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення на 06.08.2026.

06.08.2026 судове засідання у справі не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді. Ухвалою суду від 11.08.2026 призначено судове засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі на 18.08.2026.

У судове засідання 18.08.2026 учасники справи не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Заява про ухвалення додаткового рішення містить клопотання представника позивача та третьої особи про розгляд заяви без участі позивача, третьої особи та їх представника. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, жодних клопотань не подав.

Враховуючи вимоги ч.3 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглянув заяву про ухвалення додаткового рішення без участі учасників справи.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення (ч.2 ст.252 КАС України).

У силу вимог п.10 ч.3 ст.2 КАС України, відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення, є однією з основних засад адміністративного судочинства.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.11 ст.139 КАС України, судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Частиною 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ч.3 ст.134 КАС України, для цілей судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають сплаті в порядку компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких належать, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правничої допомоги.

Згідно з ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, визначаючи суму, що належить до відшкодування позивачу, суд застосовує критерій реальності витрат на правничу допомогу адвоката (встановлення її дійсності та необхідності), а також критерій розумності розміру цих витрат, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Саме ці критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи компенсацію судових витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у п.268 рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (East/West Alliance Limited v. Ukraine) від 23 січня 2014 року (заява №19336/04) Європейський суд зазначив: "Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п.30, ECHR 1999).

Підстави та порядок укладення договору про надання правової допомоги, а також порядок обчислення гонорару врегульовано розділом ІV Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VІ (далі - Закон №5076-VІ).

Зокрема, ст.30 Закону №5076-VІ передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Під час встановлення розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що правову допомогу третій особі у цій справі надавав адвокат Твердий Микола Кузьмович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 02.11.2018 №113) згідно з ордером від 16.02.2026 серії ВК №1224713.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником третьої особи долучено договір про надання юридичних (адвокатських) послуг від 16.02.2026, акт приймання-передачі послуг згідно з договором про надання юридичних (адвокатських) послуг від 16.02.2026, прибутковий касовий ордер від 24.07.2026 №54 на суму 12000,00грн.

Загальна сума гонорару адвоката згідно із наданими документами становить 12000,00грн.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Як зазначено судом вище, в матеріалах справи є докази понесення третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача витрат на правничу допомогу.

Відповідач, будучи обізнаним про заявлений розмір витрат на правничу допомогу, не надав суду доводів неспівмірності розміру понесених третьою особою витрат.

Суд зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу підтверджений належним чином, є співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг. Однак, враховуючи те, що позов задоволено частково, на користь третьої особи підлягає стягненню сума витрат на правничу допомогу, пропорційна до розміру задоволених позовних вимог - 6000,00грн.

У сукупності викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення у справі та задоволення заяви про стягнення судових витрат.

Керуючись статтями 241-246, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Заяву представника позивача та третьої особи про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити.

Ухвалити у справі №460/20524/25 додаткове рішення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Рівненської міської ради судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 (шість тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна-15" (вул.Соборна, буд.15, м.Рівне, Рівненська область, 33028; ідентифікаційний код юридичної особи 41046523).

Відповідач: Виконавчий комітет Рівненської міської ради (вул.Соборна, буд.12А, м.Рівне, Рівненська область, 33028; ідентифікаційний код юридичної особи 04057758).

Третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення складено 18 серпня 2026 року.

Суддя О.М. Дудар