Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №932/20303/25 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/20303/25

Провадження № 3/932/4995/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Міросєді А.І., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з УПП в Дніпропетровській області ДПП, відносно:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якій роз`яснені права згідно ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, за ч.2 ст. 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 527387 від 29 листопада 2025 року, ОСОБА_2 29 листопада 2025 року о 21:20 год. у м. Дніпро, Троїцька Площа, 4А, керувала транспортним засобом «Subaru Legacy», номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: сповільненість мови, неприродна блідість обличчя. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі відмовилася, чим порушила вимоги п. 2.5 ПДР (правопорушення вчинене повторно протягом року), за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , заперечувала свою провину у вчиненні інкримінованого правопорушення та повідомила, що у зазначених у протоколі даті та часі вона перебувала в автомобілі, який був припаркований з дотриманням вимог ПДР біля будинку 4А на Троїцькій Площі, де чекала друзів, щоб разом направитися на день народження. Автомобіль стояв з непрацюючим двигуном, чекала вона близько 20 год., коли до неї підійшли співробітники поліції і попросили пред`явити документи, що вона й зробила. Потім співробітники поліції щось подивилися у службовому планшеті та стали звинувачувати її у керуванні транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, при цьому навіть не озвучивши, які саме ознаки такого сп`яніння у неї виявлені і яким чином зафіксований безпосередньо факт керування транспортним засобом. Її дуже обурила така поведінка співробітників поліції і вона зрозуміла, що останні її просто обманним шляхом хочуть підвести під ст. 130 КУпАП, після чого вона просто перестала з ними спілкуватись. Насправді вона не керувала транспортним засобом і не перебувала у стані алкогольного або наркотичного сп`яніння. До цієї події вона не знала, що постановою Індустріального районного суду міста Дніпра від 23 вересня 2025 року була притягнена до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, так як до суду її ніхто не викликав.

Захисник Безрук А.В. у судовому засіданні підтримав доводи долучених письмових заперечень та просив закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу і взагалі події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, з наведених в останньому підстав.

У судовому засіданні були досліджені також наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 527387 від 29 листопада 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_2 29 листопада 2025 року о 21:20 год. у м. Дніпро, Троїцька Площа, 4А, керувала транспортним засобом «Subaru Legacy», номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: сповільненість мови, неприродна блідість обличчя. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі відмовилася, чим порушила вимоги п. 2.5 ПДР (правопорушення вчинене повторно протягом року);

- рапорт від 29 листопада 2025 року співробітника поліції ОСОБА_3 відповідно до якого 29 листопада 2025 року під час патрулювання, за адресою: м. Дніпро, Троїцька Площа, 4А, було зупинено ТЗ «Subaru Legacy», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , в ході спілкування з якою у неї були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: сповільнення мови, неприродня блідість обличчя. Водію ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку в медичному закладі, на що остання відмовилася та залишила місце в пішому порядку;

- картка обліку адміністративного правопорушення, відповідно до інформації якої ОСОБА_2 постановою Індустріального районного суду міста Дніпра від 23 вересня 2025 року притягнена до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП;

- відеозапис, який починається з того, що співробітники поліції підходять до автомобіля «Subaru Legacy», який стоїть припаркований, на водійському місці якого перебуває ОСОБА_1 , після чого відбувається розмова між ними та зафіксований подальший розвиток подій. При цьому на даному відеозаписі взагалі відсутній факт як руху автомобіля «Subaru Legacy», номерний знак НОМЕР_2 , так і керування ним саме водієм ОСОБА_1 .

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Безрука А.В., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, слід зазначити наступне.

Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовними та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Обов`язковою складовою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП – є факт керування транспортним засобом особою, що перебуває у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного) або з ознаками такого сп`яніння. Тобто доказова база має бути направлена саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного) або з ознаками такого сп`яніння, вчинене повторно протягом року.

Для того щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення ПДР та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія» .

Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Знаходження в салоні транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані) особи не є доказом вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи в салоні транспортного засобу не доводить факт керування цим транспортним засобом саме цією особою.

Суд враховує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Subaru Legacy», номерний знак НОМЕР_2 , і момент зупинки цього транспортного засобу працівниками поліції в процесі руху. Відеозапис, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, не містить відомостей, які б підтверджували поза розумним сумнівом факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Subaru Legacy», номерний знак НОМЕР_2 , 29 листопада 2025 року о 21:20 год. у м. Дніпро, Троїцька Площа, 4А.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, відсутність належних і допустимих доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом у даній справі про адміністративне правопорушення свідчить про недоведеність у судовому засіданні поза розумним сумнівом складу інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин приходжу до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ст. 247, ч.3 ч.1 ст. 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра.

Суддя