Окрема думка від 18 серпня 2026 р. у справі №733/613/26 — Чернігівський апеляційний суд

О К Р Е М А Д У М К А

19 серпня 2026 року

Чернігівським апеляційним судом 19 серпня 2026 року розглянуто апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та ухвалено постанову.

У цій справі заочним рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16.06.2026 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

За обставинами справи ТОВ «ФК «Ейс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту. (додатково див. постанову апеляційного суду щодо встановлених судом обставин).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «ЕЙС», суд першої інстанції виходив з того, що Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 був укладений до виникнення кредитного зобов`язання між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , яке виникло лише після укладення кредитного договору 02.03.2021. За таких обставин суд дійшов висновку, що право вимоги за зобов`язанням, яке не існувало на момент укладення договору факторингу, не могло бути передане, а отже, позивач не довів набуття права вимоги за спірним кредитним договором.

Апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції не погодився. Зокрема, зазначив, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт переходу права вимоги за Договором № 171795945 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс». Відтак наступні договори факторингу, які ґрунтуються на набутті ТОВ «Таліон Плюс» відповідного права вимоги, самі по собі не можуть підтвердити його подальший перехід до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс».

Апеляційний суд виходив з того, що у справі відсутні належні докази на підтвердження оплати за договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року і підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Проте, такий висновок є помилковим, оскільки як вбачається з матеріалів справи, актом звірки взаємних розрахунків від 31 грудня 2021 року, підписаним ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», підтверджено оплату за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, який містить підписи представників ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (а.с.35).

Більше того, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» у договорі факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року узгодили, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром.

Тому, з огляду на п. 4.1 наведеного договору, оплата не є вирішальною при передачі права вимоги до боржників.

Оцінивши подані докази в їх сукупності, вважаю, що позивачем доведено набуття права грошової вимоги за кредитним договором № 171795945 від 02.03.2021 внаслідок послідовного відступлення права за договорами факторингу та відповідними реєстрами (витяг з реєстру боржників № 136 від 01.06.2021, витяг з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023, витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 11/07/25-Ю від 11.07.2025), а тому доводи апеляційної скарги є обґрунтованими (а.с. 34,42-43, 51-52).

Отже, на моє переконання, апеляційна скарга ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягала задоволенню, з огляду на умови кредитного договору. Висновки апеляційного суду про зміну заочного рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16.06.2026 в частині мотивів відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «ЕЙС» про стягнення заборгованості, викладені у постанові є помилковими і не відповідають встановленим обставинам справи.

Суддя О.В. Любчик