Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №748/2552/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

05 серпня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 748/2552/25

Головуючий у першій інстанції – Костюкова Т. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/933/26

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді: Скрипки А.А.

суддів: Онищенко О.І., Шарапової О.Л.

секретар: Зеляк Ю.Г.

сторони:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Моторне (транспортне) страхове бюро України

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області у складі судді Костюкової Т.В. від 16 грудня 2025 року, місце ухвалення рішення - м. Чернігів, у справі за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просила стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на її користь 162 436,42 грн., з яких: 69 501,36 грн. - у відшкодування шкоди, пов`язаної із лікуванням потерпілої; 85 200,00 грн. - в якості відшкодування шкоди, пов`язаної зі стійкою втратою працездатності потерпілої; 7 735,06 грн. - в якості відшкодування моральної шкоди. Позивач також ставила питання про стягнення на її користь із відповідача понесених нею судових витрат по справі. В обґрунтування вимог заявленого позову ОСОБА_1 зазначала, що 19.01.2024 року, близько 08 години 50 хвилин, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки ”RENAULT” модель ”LAGUNA”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по автодорозі ”Н-27” з боку с. Снов`янка в напрямку с. Петрове Чернігівського району Чернігівської області. Рухаючись у вказаному напрямку, ОСОБА_2 , діючи необережно, проявляючи кримінальну протиправну недбалість, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та, відповідно, не реагував на її зміну (п.п.2.36 ПДР); неправильно вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним (п.п.12.1 ПДР), у результаті чого керований ним автомобіль виїхав за межі проїзної частини та здійснив наїзд на придорожнє дерево. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки ”RENAULT”, модель ”LAGUNA”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , - позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: компресійного перелому тіла першого поперекового хребця з пролобуванням уламків в спинномозковий канал, котре спричинено дією твердих тупих предметів з направленням травмуючої сили по осі хребта з одночасним його нахилом, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров`я на строк понад 21 добу, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи №216 від 13.03.2024 року. Дії ОСОБА_2 знаходяться у прямому причинному зв`язку із завданням позивачу ОСОБА_1 тілесних ушкоджень (фізичної шкоди), які наступили в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Відомості за вказаним фактом внесені до ЄРДР за №12024270340000279 від 19.01.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 06.03.2025 року (справа №748/2662/24), ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 статті 286 КК України, у зв`язку із примиренням з потерпілою; кримінальне провадження у справі було закрито; при цьому, цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 до МТСБУ про відшкодування майнової та моральної шкоди було залишено без розгляду. В той же час, ОСОБА_2 є учасником бойових дій, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , у зв`язку з чим, він, на підставі п.13.1 статті 13 Закону України ”Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” №1961-IV, звільнений від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. В такому разі, згідно із вимогами пп. ”г” п.41.1 статті 41 вказаного Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону. Після набуття ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 06.03.2025 року законної сили, позивач звернулась до МТСБУ із заявою від 03.04.2025 року про виплату страхового відшкодування шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я внаслідок ДТП, зокрема, шкоди, пов`язаної зі стійкою втратою працездатності, витрат на лікування та моральної шкоди у розмірі 5% страхової виплати, проте, до теперішнього часу відповідач відповіді позивачу не надав. За доводами позивача, сума витрат на лікування складає 69 501,36 грн., що підтверджується чеками, квитанціями, які додаються до позовної заяви. Розмір відшкодування за шкоду, пов`язану зі стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди внаслідок встановлення III групи інвалідності складає: 7 100,00грн. (мінімальний розмір заробітної плати у місячному розмірі з 1 січня 2024 року) х 12 міс. = 85 200,00 грн. Розмір моральної шкоди позивача становить: 7 735,06 грн. (5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю). Загальна сума, заявлена позивачем ОСОБА_1 до стягнення, становить: 162 436,42 грн.

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16.12.2025 року позов ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено частково. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 161 759,18 грн., з них: 68 856,36 грн. - у відшкодування шкоди, пов`язаної із лікуванням потерпілої, 85 200,00 грн. - в якості відшкодування шкоди, пов`язаної зі стійкою втратою працездатності потерпілої, та 7 702,82 грн. - в якості відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 206,11 грн.

В апеляційній скарзі Моторне (транспортне) страхове бюро України просить скасувати рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16.12.2025 року по справі №748/2552/25 в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України в повному обсязі, а також розподілити судові витрати по справі. Доводи апеляційної скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України зазначають, що оскаржуване рішення суду першої інстанції 16.12.2025 року, в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 , ухвалено судом із неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням всіх обставин справи та порушенням норм процесуального права. В доводах апеляційної скарги Моторне (транспортне) страхове бюро України вказує на безпідставне залишення судом першої інстанції відзиву на позов без розгляду, оскільки разом із ухвалою про відкриття провадження у справі вказаний позов не надійшов, що вказує на порушення судом норм ЦПК України, при цьому, даний позов надійшов на адресу відповідача лише 26.08.2025 року, і тому саме із цієї дати повинен обраховуватися строк на подання відзиву на позовну заяву, оскільки суд не забезпечив можливості відповідачу ознайомитися із вказаним позовом через підсистему ЄСІТС ”Електронний суд”. Апелянт вважає, що твердження суду першої інстанції про порушення строків на подання відзиву вказує на порушення принципу змагальності та рівності сторін. Доводи апеляційної скарги стверджують, що суд першої інстанції належним чином не дослідив надані позивачем докази на підтвердження її витрат на лікування. Зокрема, суд не звернув увагу, що позивачем надані, як витрати на лікувальні, препарати, не пов`язані з ДТП, двічі враховано чек на корсет, тому судом першої інстанції невірно обрахована належна до стягнення сума витрат на лікування, а, відповідно, і розмір моральної шкоди, яка складає 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. Доводи апеляційної скарги зазначають, що відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААД №040704, було зазначено, що інвалідність позивачу встановлено внаслідок загального захворювання, а отже, стійка втрата працездатності не пов`язана із дорожньо-транспортною пригодою, і за даних обставин, підстави для стягнення на користь позивача із відповідача відшкодування шкоди, пов`язаної зі стійкою втратою працездатності, відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу (а.с.203-211), сторона позивача просить апеляційну скаргу МТСБУ залишити без задоволення, а обгрунтоване рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16.12.2025 року - залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Костін С.С. просили апеляційну скаргу МТСБУ залишити без задоволення, у зв`язку із її безпідставністю, та залишити без змін законне та обґрунтоване рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16.12.2025 року.

В судове засідання апеляційного суду представник відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду даної справи, не з`явився.

Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що 19.01.2024 року, близько 08 години 50 хвилин, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки ”RENAULT” модель ”LAGUNA”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по автодорозі ”Н-27” з боку с. Снов`янка в напрямку с. Петрове Чернігівського району Чернігівської області. Рухаючись у вказаному напрямку, ОСОБА_2 , діючи необережно, проявляючи кримінальну протиправну недбалість, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та, відповідно, не реагував на її зміну (п.п.2.36 ПДР); неправильно вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним (п.п.12.1 ПДР), у результаті чого керований ним автомобіль виїхав за межі проїзної частини та здійснив наїзд на придорожнє дерево. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки ”RENAULT”, модель ”LAGUNA”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , - позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: компресійного перелому тіла першого поперекового хребця з пролобуванням уламків в спинномозковий канал, котре спричинено дією твердих тупих предметів з направленням травмуючої сили по осі хребта з одночасним його нахилом, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров`я на строк понад 21 добу, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи №216 від 13.03.2024 року (а.с.25-26, зворот.).

У даній дорожній обстановці водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.3”б” (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі), п.12.1 (під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, що є причиною та умовою виникнення та настання даної дорожньо-транспортної пригоди, і знаходиться у прямому причинному зв`язку із наслідками, які наступили в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

ОСОБА_2 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 (а.с.29).

Відомості за вказаним фактом було внесено до ЄРДР за №12024270340000279 від 19.01.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 статті 286 КК України.

Обставини вищевказаної події ДТП підтверджуються ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 06.03.2025 року (справа №748/2662/24), якою ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 статті 286 КК України, у зв`язку із примиренням його із потерпілою. Кримінальне провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.1 статті 286 КК України - закрито. Цивільний позов ОСОБА_1 до Моторного транспортного страхового бюро України, ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди - залишено без розгляду (а.с.27-28,зворот).

Як вбачається із виписки №1424 із медичної карти стаціонарного хворого, ОСОБА_1 19.01.2024 року була доставлена до стаціонарного відділення КНП ”Чернігівська обласна лікарня” Чернігівської обласної ради із основний діагнозом: S32.0 ЗХСМТ. Компресійний перелом тіла L1 І ст. з пролабуванням уламків в спинномозковий канал. Frankel Е. Операція (29.01.24) - лямінетомія L1, транспедикулярна фіксація. Ранній п/о період. ПФХ ІІІ ст. Виписана 06.02.2024 року під нагляд невропатолога за місцем проживання (а.с.11-12, зворот).

Згідно консультаційного висновку спеціаліста (нейрохірурга) від 04.04.2024 року, ОСОБА_1 встановлено діагноз: ЗХСМТ (19.01.2024 в ДТП), компресійний перелом тіла L1 І ст. з пролабуванням в спинномозковий канал. Frankel Е. Операція (29.01.2024) - лямінетомія L1, транспедикулярна фіксація, виражена люмбалгія. ПФХ ІІІ ст. (а.с.16,зворот).

Згідно консультаційного висновку спеціаліста (нейрохірурга) від 13.05.2024 року, позивачу встановлено діагноз: ЗХСМТ (19.01.2024 в ДТП), компресійний перелом тіла L1 ІІ (другого) ст. з пролабуванням уламків в спинномозковий канал. Frankel Е. Операція - лямінетомія L1, транспедикулярна фіксація Тh 12 (29.01.2024), виражена люмбалгія. ПФХ ІІІ (три) ст. (а.с.16).

В результаті первинного огляду ОСОБА_1 медико-соціальною експертною комісією 05.09.2024 року, позивачу встановлена ІІІ група інвалідності загального захворювання безтерміново, з 05.09.2024 року, про що свідчить довідка серії 12АДД №040704, видана на підставі акту огляду МСЕК №1259 (а.с.20).

Відповідно до акту №1259 огляду медико-соціальною експертною комісією від 05.09.2024 року, ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності. Медико-соціальний анамнез: 19.01.2024 року отримала травми в ДТП. З 19.01.2024 року по 06.02.2024 року знаходилася на стаціонарному лікуванні в Чернігівській обласній лікарні, де 29.01.2024 року було виконано стабілізацію ушкоджених уламків хребців з транспедикулярною фіксацією. 17.05.2024 року оглянута травматологом МСЕК тимчасово непрацездатна. Інвалідність встановлена безстроково. Причина інвалідності - загальне захворювання. Документи, які були підставою для винесення експертного рішення: форма 088/о від 04.09.2024 року та документація з амбулаторного лікування від 29.08.2024 року (а.с.123-126).

На підтвердження суми витрат на лікування позивачем ОСОБА_1 було надано суду копії відповідних фіскальних чеків та квитанцій (а.с.21-22, 23, 24), а саме: фіскальний чек №200258 від 19.01.2024 року (кальцій D3, неогабін капсули) на суму 295,30 грн.; фіскальний чек №200513 від 20.01.2024 року (бахіли поліетиленові, підгузники для дорослих, серветки вологі, труси вбираючі для дорослих) на суму 110,80 грн.; фіскальний чек DУ від 23.01.2024 року (подовжувач д/МРТ) на суму 50,00 грн.; фіскальний чек №201598 від 24.01.2024 року (дексалгін ампули) на суму 112,00 грн.; фіскальний чек №3000823620 від 25.01.2024 року (бромгексин, серветки вологі) на суму 223,18 грн.; фіскальний чек №201683 від 25.01.2024 року (грипфлю, труси вбираючі для дорослих) на суму 72,10 грн.; фіскальний чек №202050 від 26.01.2024 року (вікрил з покриттям, дренаж Редон, електрод нейтральний, катетер, мікролакс, пакет-майка, сильфон гемо пласт, чохол на мікроскоп хірургічний) на суму 668,90 грн.; фіскальний чек №202839 від 29.01.2024 року (дексалгін в ампулах) на суму 160,68 грн.; рахунок-фактура №22 від 26.01.2024 року (набір імплантів для транспедикулярної системи NX Medical) на суму 64 500,00 грн. та квитанція про сплату №93 від 26.01.2024 року; фіскальний чек №203458 від 31.01.2024 року (дексалгін в ампулах) на суму 482,00 грн.; фіскальний чек №182595 від 02.02.2024 року (декатилен, немісил, пертусин сироп ) на суму 253,90 грн.; фіскальний чек №205007 від 06.02.2024 року (прокладки гігієнічні) на суму 412,90 грн.; фіскальний чек №3000823620 від 03.02.2024 року (мікролакс ректальний) на суму 115,60 грн.; фіскальний чек №3001095950 від 15.02.2024 (корсет поперековий) на суму 1 399,00 грн.

04.04.2025 року позивачем до МТСБУ було направлено заяву про страхове відшкодування (а.с.30-31,32).

ОСОБА_1 05.09.2024 року після курсу лікування була встановлена ІІІ група інвалідності, яка, як визначено в акті огляду медико-соціальної експертної комісії, першочергово пов`язана зі скаргами позивача на болі в спині. Медико-соціальний анамнез:19.01.2024 року отримала травму в ДТП (а.с.123-126).

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16.12.2025 року позов ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено частково. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 161 759,18 грн., з них: 68 856,36 грн. - у відшкодування шкоди, пов`язаної із лікуванням потерпілої, 85 200,00 грн. - в якості відшкодування шкоди, пов`язаної зі стійкою втратою працездатності потерпілої, та 7 702,82 грн. - в якості відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 206,11 грн.

Як вбачається із рішення суду першої інстанції від 16.12.2025 року, частково задовольняючи позов ОСОБА_1 , на підставі наявних у матеріалах справи документально підтверджених доказів та приписів норм права, які регламентують спірні правовідносини, суд першої інстанції визнав доведеним право ОСОБА_1 на відшкодування за рахунок МТСБУ шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме: шкоди, пов`язаної із лікуванням потерпілої; шкоди, пов`язаної зі стійкою втратою працездатності потерпілою у розмірі 85 200 грн.; моральної шкоди, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпіла - фізична особа зазнала у зв`язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що позивачем заявлено вимогу про стягнення загальної суми - 69 501,36 грн., в рахунок відшкодування суми витрат на лікування, проте, суд задовольняє вказану вимогу позову у розмірі - 68 856,36 грн., за мінусом 645 грн., які вказані в квитанції №93 на оплату набору імплантів для транспедикулярної системи NX Medical, як комісійний збір банку, що не входить до суми витрат на лікування. У зв`язку із наведеним, розмір відшкодування моральної шкоди становить - 7 702,82 грн. : ((68 856,36 грн. + 85 200 грн.) х 5% = 7 702,82 грн.).

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги МТСБУ відносно того, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 16.12.2025 року, в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 , ухвалено із неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням всіх обставин справи та порушенням норм процесуального права, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції від 16.12.2025 року, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

В доводах апеляційної скарги апелянт вказує, що суд першої інстанції належним чином не дослідив надані позивачем докази на підтвердження витрат на лікування, зокрема, не звернув увагу, що позивачем надані витрати на лікувальні препарати, не пов`язані із ДТП, двічі враховано чек на корсет, і тому судом першої інстанції невірно обрахована належна до стягнення сума витрат на лікування, а також, відповідно, і розмір моральної шкоди, яка складає 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно приписів статті 23 Закону України ”Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” №1961-IV, у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Відповідно до статті 24 вказаного вище Закону №1961-IV, у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

В ході судового розгляду даної справи знайшов своє підтвердження факт понесення позивачем ОСОБА_1 витрат на лікування внаслідок завданої їй травми в результаті ДТП, які підтверджені належними документальними доказами, а саме, квитанціями (а.с.21-24), які були досліджені та перевірені судом, і з яких вбачається придбання ліків та медичних засобів, необхідних для відновлення стану здоров`я ОСОБА_1 , відповідно призначень лікарів (а.с.11-19).

Посилання апелянта в доводах апеляційної скарги на ті обставини, що деякі медичні препарати, які зазначені в чеках, наданих суду позивачем, відсутні у призначеннях лікарів, не свідчить про те, що їх придбання не пов`язано із лікуванням травм, отриманих позивачем внаслідок ДТП. Оскільки необхідність придбання цих медичних препаратів очевидно пов`язана із забезпеченням належного перебування позивача на стаціонарному лікуванні у лікарні з 19.01.2024 року по 06.02.2024 року. Факту подвійного врахування судом першої інстанції чеку на придбання позивачем корсету, на що посилається апелянт в доводах апеляційної скарги, в ході апеляційного розгляду даної справи не встановлено. За даних обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованості висновків суду першої інстанції, в частині стягнення із відповідача на користь позивача: 68 856,36 грн. - у відшкодування шкоди, пов`язаної із лікуванням потерпілої, 7 702,82 грн. - в якості відшкодування моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги зазначають, що відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААД №040704, було зазначено, що інвалідність позивачу встановлено внаслідок загального захворювання, а отже, стійка втрата працездатності не пов`язана із дорожньо-транспортною пригодою, і за даних обставин, підстави для стягнення на користь позивача із відповідача відшкодування шкоди, пов`язаної зі стійкою втратою працездатності, відсутні.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції від 16.12.2025 року, зважаючи на наступне.

При вирішенні вимог заявленого позову в частині відшкодування шкоди, пов`язаної зі стійкою втратою працездатності потерпілою, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги приписи пункту 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009 року (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин). Вказаний припис Закону містить в собі відповідний перелік причин інвалідності.

При цьому, необхідно зазначити, що зазначений перелік причин інвалідності не містить в собі, як окрему причину інвалідності - травми, отримані внаслідок ДТП або в результаті неправомірних дій третіх осіб.

Як вбачається із медичних документів ОСОБА_1 , встановлення позивачу групи інвалідності прямо пов`язано із наслідками ДТП.

Висновком експерта №216 від 20.02.2024 року (а.с.25-26, зворот) встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки ”RENAULT”, модель ”LAGUNA”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: компресійного перелому тіла першого поперекового хребця з пролобуванням уламків в спинномозковий канал, котре спричинено дією твердих тупих предметів з направленням травмуючої сили по осі хребта з одночасним його нахилом, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров`я на строк понад 21 добу.

Згідно консультаційного висновку спеціаліста (нейрохірурга) від 04.04.2024 року, ОСОБА_1 встановлено діагноз: ЗХСМТ (19.01.2024 в ДТП), компресійний перелом тіла L1 І ст. з пролабуванням в спинномозковий канал. Frankel Е. Операція (29.01.2024) - лямінетомія L1, транспедикулярна фіксація, виражена люмбалгія. ПФХ ІІІ ст. (а.с.16,зворот).

Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста (нейрохірурга) від 13.05.2024 року, позивачу встановлено діагноз: ЗХСМТ (19.01.2024 в ДТП), компресійний перелом тіла L1 ІІ (другого) ст. з пролабуванням уламків в спинномозковий канал. Frankel Е. Операція - лямінетомія L1, транспедикулярна фіксація Тh 12 (29.01.2024), виражена люмбалгія. ПФХ ІІІ (три) ст. (а.с.16).

В результаті первинного огляду ОСОБА_1 медико-соціальною експертною комісією 05.09.2024 року, позивачу встановлена ІІІ група інвалідності загального захворювання безтерміново, з 05.09.2024 року, про що свідчить довідка серії 12АДД №040704, видана на підставі акту огляду МСЕК №1259 (а.с.20).

Відповідно до акту №1259 огляду медико-соціальною експертною комісією від 05.09.2024 року, ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності. Медико-соціальний анамнез: 19.01.2024 року отримала травми в ДТП. З 19.01.2024 року по 06.02.2024 року знаходилася на стаціонарному лікуванні в Чернігівській обласній лікарні, де 29.01.2024 року було виконано стабілізацію ушкоджених уламків хребців з транспедикулярною фіксацією. 17.05.2024 року оглянута травматологом МСЕК тимчасово непрацездатна. Інвалідність встановлена безстроково. Причина інвалідності - загальне захворювання. Документи, які були підставою для винесення експертного рішення: форма 088/о від 04.09.2024 року та документація з амбулаторного лікування від 29.08.2024 року (а.с.123-126).

Враховуючи наведене вище, доводи апеляційної скарги не спростовують вірного по суті висновку суду першої інстанції, підтвердженого наявними у матеріалах справи доказами, відносно того, що є необгрунтованими доводи відповідача про те, що стійка втрата працездатності позивача ОСОБА_1 не пов`язана із дорожньо-транспортною пригодою.

Відповідно до приписів абз.2 ч.2 статті 376 ЦПК України, яка визначає підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки апеляційний суд в ході апеляційного перегляду даної справи дійшов висновку, що судом першої інстанції вказану справу вирішено правильно, то доводи апеляційної скарги МТСБУ про безпідставне залишення судом першої інстанції відзиву на позов без розгляду, з підстав пропуску строку на його подання, не можуть підставою для скасування рішення суду першої інстанції від 16.12.2025 року.

Приймаючи до уваги зазначене вище, доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування рішення суду першої інстанції від 16.12.2025 року, ухваленого на підставі норм права, які регламентують спірні правовідносини та на основі з`ясованих обставин, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в ході судового розгляду даної справи.

За даних обставин, апеляційна скарга Моторного (транспортного) страхового бюро України - підлягає залишенню без задоволення, а рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16.12.2025 року - підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 грудня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Головуючий: Судді: