Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №523/2106/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/7106/26

Справа № 523/2106/26

Головуючий у першій інстанції Малиновський О. М.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2026 року, ухваленого під головуванням судді Малиновського О.М., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У січні 2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі по тексту – ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 20826,0 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 05.07.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Укр Кредит Фінанс» укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1417-6342 про надання споживчого кредиту, згідно умов якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 3600 грн, зі сплатою зниженої процентної ставки 1,5% на день, стандартної процентної ставки 1,5% в день, сплатою комісії за видачу кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту, строком кредитування 365 днів, базовий період 21 день.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором у встановленому договором порядку та строки, заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає заборгованість в розмірі 4500 грн - тіло кредиту та 22405,50 грн - нараховані проценти.

Позивач просить стягнути заборгованість лише в частині суми боргу за тілом кредиту в розмірі 4500 грн та процентів в розмірі 16326,0 грн, а всього 20826,0 грн.

Рішенням Пересипського районного суду м. Одеси від 20.04.2026 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4500,0 грн, заборгованість по процентам у розмірі 2250,0 грн, судовий збір у розмірі 862,88 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішення суду першої інстанції, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просило оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що додатковою угодою від 03.08.2024 до договору про відкриття кредитної лінії № 1417-6342 від 05.07.2024 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 900,0 грн, у зв`язку із чим сума основного боргу збільшилася з 3600,0 грн до 4500,0 грн, а строк кредитування з 365 до 394 календарний днів. При цьому, скаржником стверджувалося, що нарахування відсотків відбувалося в строк договору, погоджений між сторонами та жодних процентів в силу положень ст. 625 ЦК України не нараховувалося.

Доводів на спростування висновків суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту апеляційна скарга не містить.

Своїм правом передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України учасники справи не скористалися, відзив на адресу суду не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення у відповідності до положень ст. 376 ЦПК України є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Однак оскаржуване рішення суду не в повній мірі відповідає вказаний вимогам закону, з огляду на наступне.

Задовольняючи частково позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив із того, що заявлений позивачем розмір заборгованості за відсотками непропорційно високим та призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника (споживача), відтак пункти кредитного договору № 1417-6342 про стягнення процентів є несправедливими і суперечать принципам розумності та добросовісності, оскільки встановлюють вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад 50 %) у разі невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань за цим договором.

Судове рішення в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту скаржником не оскаржується.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції та з огляду на доводи апеляційної скарги вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічне пов`язані з нею.

Окрім того, відповідно до ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладений договір про відкриття кредитної лінії № 1417-6342, згідно умов якого кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом, комісію за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) та інші платежі, передбачені цим договором (п.п. 2.1, 2.2).

Вказаний договір укладений у відповідності до положень Закону України «Про електронну комерцію» та дійсність такого в судовому порядку не спростована.

Факт перерахування кредитних коштів у визначеному умовами договору розмірі – 3600,0 грн підтверджується долученою позивачем в якості додатків до позовної заяви справи квитанцією від 05.07.2024, а також довідкою про перерахування суми кредиту № 1417-6342 за допомогою платіжної системи LiqPay на зазначену відповідачем банківську картку у відповідності до п. 4.6 договору.

Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику згідно п. 4.13 договору становить 365 календарних днів. Дата повернення кредиту – 04.07.2025.

Базовий період складає 21 календарних днів (п. 4.8).

Сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше дат, які є останніми днями відповідних базових періодів шляхом здійснення безготівкового переказу суми, що дорівнює обов`язковому платежу, на банківський рахунок кредитодавця (п. 4.9).

Відповідно п. 4.10 нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною стандартною процентною ставкою: 1,50 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору; 1,18 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредит.

Загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладення цього договору складають: 18118,80 грн та включають у себе проценти за користування кредитом та комісію за видачу кредитом (п. 4.17). Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору складає 21718,80 грн та включає в себе суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредиту (п. 4.15).

З викладеного вбачається обумовлення сторонами всіх істотних умов кредитування, в тому числі й щодо строку кредитування, розміру відсотків за користування кредитними коштами, а також порядок повернення кредиту, що в свою чергу не враховано судом першої інстанції під час розгляду справи по суті.

Разом з тим, з матеріалів справи також вбачається укладення між сторонами 03.08.2024 додаткової угоди до договору про відкриття кредитної лінії № 1417-6342, порядок укладення якої передбачений умовами вказаного договору, а саме п. 4.4 та за якою позичальник може збільшити розмір наданого кредитного ліміту шляхом укладення додаткової угоди.

Вказана додаткова угода укладена сторонами у відповідності до положень Закону України» про електронну комерцію» за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором та дійсність такої в судовому порядку не спростована.

На підставі укладеної додаткової угоди відповідачу – ОСОБА_1 у відповідності до п. 2.2 додаткової угоди надано у кредит додаткові грошові кошти у розмірі 900,0 грн, що підтверджується квитанцією від 03.08.2024 та довідкою про перерахування суми кредиту № 1417-6342 за допомогою платіжної системи LiqPay на зазначену відповідачем банківську картку.

При цьому, згідно п. 1 додаткової угоди кредитодавець та позичальник підтвердили, що станом на момент укладення додаткової угоди суми кредиту, яка була надана позичальнику за договором та неповернута на момент укладення додаткової угоди становить 3600,0 грн; сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становить 486,0 грн.

Після надання кредитодавцем позичальнику у кредит додаткових коштів позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 4500,0 грн, яка й заявлена позивачем до стягнення у позовні заяві.

Доказів на підтвердження повернення позичальником вказаних грошових коштів матеріали справи не містять.

Окрім того, зі змісту укладеної додаткової угоди також вбачається, що сторонами визначений розмір процентів за користування кредитом та порядок їх нарахування, а саме згідно п. 2.8 незалежно від того, яка процентна ставка застосовувалася за користування кредитом до укладення цієї додаткової угоди, з дати укладення цієї додаткової угоди нарахування процентів за користування сумо кредиту здійснюється на залишок суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі додаткових грошових коштів у кредит за цією додатковою угодою до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за наступною стандартною процентною ставкою: 1,50 % за кожен день користування сумою кредиту, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цієї додаткової угоди: 1,18 % за кожен день користування сумою кредиту, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня цієї додаткової угоди і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту .

Тобто, з наведеного вбачається, що додатковою угодою сторонами визначено подальший порядок нарахування процентів за користування отриманими відповідачем кредитними коштами та порядок нарахування таких після укладення вказаної додаткової угоди, а також безпосередньо строк кредитуванням, який згідно п. 2.4 додаткової угоди становить 365 календарних днів з моменту кладення цієї угоди та, зважаючи на п. 2.11, строк кредитування за договором становить 394 днів.

Натомість, наведені встановлені судом обставини справи не враховано судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення, помилково посилаючи на непропорційність заявленого позивачем розмір заборгованості за процентами. При цьому, слід зауважити, що відповідач із вимогами щодо зменшення таких не звертався, а тому висновки суду в даній частині є передчасними та помилковими.

Разом з тим, з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач не виконував покладені на нього зобов`язання по повернення кредитних коштів, у зв`язку із чим виникла заборгованість, яка станом на 29.12.2025 становить 27040,50 грн та складається з: заборгованості за кредитом – 4500,0 грн, заборгованості за нарахованими відсотками – 22405,50 грн.

При цьому, з даного розрахунку також вбачається, що позивачем не здійснювалося нарахування процентів за користування кредитом після закінчення визначеного умовами додаткової угоди строку кредитування, що становить 394 календарних днів.

Натомість, заявлений позивачем розмір заборгованості становить 20826,0 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом – 4500,0 грн та заборгованості за нарахованими відсотками – 16326,0 грн, зазнаючи про застосування програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальника за нарахованими процентами у загальні сумі 6214,50 грн.

Відомостей виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування в повному обсязі/частково в матеріалах справи не міститься, відповідних доказів в розумінні положень ст.ст. 76, 77 ЦПК України відповідачем на спростування заявленого позивачем розміру заборгованості не надано, з огляду на що в даному випадку, враховуючи обумовлення сторонами розміру процентів за користування кредитними коштами та порядок їх нарахування, що підтверджується змістом укладеного договору про надання кредитної ліні та подальшої укладеної між сторонами додаткової угоди, в даному випадку наявні правові підстави для задоволення позовних вимог в даній частині, а саме щодо стягнення заборгованості за відсотками в повному обсязі.

Таким чином, з огляду на викладене в своїй сукупності, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі в межах заявленого позивачем розміру заборгованості, що становить 20826,0 грн.

Апеляційний суд також вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

За подання позовної заяви ТОВ «Укр Кредит Фінанс» сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 3538 від 15.01.2026.

За подання апеляційної скарги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» сплачений судовий збір у розмірі 3993,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 34470 від 06.05.2026.

З урахуванням висновків суду про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі, судовий збір, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 становить 6656,0 грн

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

З огляду на положення п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому згідно п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» – задовольнити.

Рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2026 року – скасувати та ухвалити нове.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українка, буд. 26, офіс 407) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1417-6342 у загальному розмірі 20826 (двадцять тисяч вісімсот двадцять шість) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українка, буд. 26, офіс 407) сплачений судовий збір у розмірі 6656 (шість тисяч шістсот п`ятдесят шість) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 19 серпня 2026 року.

Головуючий О.С. Комлева

Судді М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік