Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №947/28547/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/5668/26

Справа № 947/28547/25

Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ляшенко Олег Валерійович, на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 жовтня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Куриленко О.М., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У липні 2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» з(далі за текстом – ТОВ «ФК «Креди-Капітал») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, обґрунтовуючи заявлені вимоги тим, що 10.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі по тексту – ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3597668, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти у розмірі 20000,0 грн на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

27.10.2021 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № 78-МЛ.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 36944,37 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту – 16291 грн; заборгованість за процентами – 20653,369999999999 грн; заборгованість за комісією – 0 грн.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 08.10.2025 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02.02.2026 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 08.10.2025 залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ляшенко О.В., звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, стягнути з позивача понесені витрати на правову допомогу.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не встановлено існування боргових зобов`язань у ОСОБА_1 за кредитним договором на момент укладення договору про відступлення права вимоги та відповідно їх передачу новому кредитору. Скаржником також стверджується про відсутність в матеріалах справи доказів подання відповідачем заявки на отримання кредиту, докази підтвердження інформації про умови кредиту тощо.

Апеляційна скарга також мотивована відсутністю в матеріалах справи розрахунку заборгованості, а тому відсутність підтвердження отримання кредиту, користування ними, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, при цьому позивачем не підтверджено виконання свого обов`язку щодо видачі коштів.

Окрім того, скаржником заперечуєтеся щодо стягнення з неї витрат на правову допомогу у сумі 8000,0 грн.

Своїм правом передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України учасники справи не скористалися, відзив на адресу суду не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення у відповідності до положень ст. 376 ЦПК України є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Однак оскаржуване рішення суду не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону, з огляду на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем в повній мірі доведено наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором у заявленому розмірі.

Колегія суддів частково не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції та з огляду на доводи апеляційної скарги вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом ст.ст. 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Окрім того, відповідно до ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що 26.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі по тексту – ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3597668, за умовами якого кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни , що визначені договором.

Вказаний договір укладено сторонами у відповідності до положень Закону України «Про електронну комерцію».

Факт укладення такого підтверджується анкетою-заявою на кредит № 3597668 від 26.06.2021, а також наданими позивачем відомостями щодо порядку процесу оформлення та розгляду вказаної заяви, про прийняття рішення та погоджені умови кредитування, в тому числі й безпосередньо довідкою про ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 , яка містить відомості щодо одноразового ідентифікатора, час відправка ідентифікатора позичальнику та номер телефону на який його відправлено, котрий відповідає вказаному відповідачем номеру телефону.

При цьому, слід зауважитиме, що дійсність даного договору про споживчий кредиту відповідачем в установленому законом порядку не спростована, у зв`язку із чим, враховуючи вищевикладене та положення ст. 204 ЦК України, доводи апеляційної скарги в даній частині відхиляються апеляційним судом.

Сума кредиту згідно п. 1.2 договору становить 20000,0 грн.

Факт перерахування та отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням № 49756173 від 26.06.2021, отримував – ОСОБА_1 , сума – 20000,0 грн. При цьому, за наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається користування відповідачем наданими кредитними коштами та періодичне внесення грошових коштів, спрямованих на погашення виниклої заборгованості, що в свою чергу, враховуючи викладене, спростовує доводи апеляційної скарги в даній частині. Наведені обставини, котрі підтверджуються наданими позивачем доказами, скаржником в свою чергу не спростовані. Відомостей щодо повернення відповідачем отриманих кредитних коштів в повному обсязі/частково матеріали справи не містять.

При цьому, слід зазначити, що наданий позивачем розрахунок заборгованості підлягає дослідженню судом в сукупності з іншими доказами в розумінні положень ст. 89 ЦПК України. Альтернативного розрахунку відповідачем не надано.

Кредит надається строком на 15 днів з 26.06.2021 (строк кредитування) (п. 1.3). Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом – 11.07.2021 (п. 1.4).

Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем не надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 правди надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства і є невід`ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту, на можливі періоди продовження строку кредитування визначені даним пунктом. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п. 1.5.2 договору (п. 2.3.1.1).

Згідно п. 2.3.1.2 позичальник може збільшувати строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.

Натомість позивачем на підтвердження вчинення клієнтом – ОСОБА_1 дій передбачених вищевказаними положеннями договору про споживчий кредит, спрямованих на продовження визначеного п. 1.3 строку кредитування, будь-яких обґрунтованих та достатніх доказів в своїй сукупності не надано, а тому нараховані відсотки за користування кредитом поза межами встановленого строку не підлягають задоволенню, що в свою чергу не враховано судом першої інстанції під час розгляду справи по суті.

Розмір процентної ставки згідно п. 1.6 договору становить 5%; від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Тобто, розмір відсотків за користування кредит, враховуючи умови укладеного між сторонами договору про надання споживчого кредиту, становить 15000,0 грн (20000 : 100% *5 % * 15 днів).

Разом з тим, з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що після закінчення строку кредитування – 11.07.2021 відповідачем вносилися грошові кошти, спрямовані на погашення заборгованості у загальному розмірі 8650,30 грн, а саме: 3709,0 грн в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту та 4941,30 грн в рахунок погашення процентів за користування кредитом та комісією.

З огляду на викладене, розмір заборгованості за кредитом підлягає зменшенню на розмір сплачених відповідачем грошових коштів за кредитом та процентами, у зв`язку із чим розмір заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача становить у загальному розмірі 26349,70 грн, яка складається з: 16291,0 грн – заборгованість за тілом кредиту та 10058,70 – заборгованість за відсотками, що в свою чергу не спростовано скаржником відповідними доказами в розумінні ст.ст. 77, 80 ЦПК України.

Натомість вищевикладені встановлені судом обставини справи не враховано судом першої інстанції під час розгляду справи по суті та як наслідок передчасно зроблений висновок про наявність в даному випадку правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову.

Стосовно доводів апеляційної скарги в частині відступлення права вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно наявного в матеріалах справи, долученого позивачем в якості додатків до позовної заяви, договору про відступлення прав вимоги № 78-МЛ від 27.10.2021, а саме п. 6.1, у відповідності до умов цього договору кредитор – ТОВ «Мілоан» передає новому кредитору – ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги до боржників, які виникли у кредитора внаслідок укладення з боржниками кредитних договорів та надання кредитором боржникам кредитних коштів, та які входять до портфелю заборгованості.

Права вимоги за вказаним договором у відповідності до п. 6.2.3 переходять до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. При цьому, також визначено, що виконання новим кредитором та кредитором умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення права вимоги, додаткового оформлення відступлення права вимоги у цих випадках не вимагається. Тобто, умовами вказаного договору передбачено, що саме лише підписання сторонами даного договору підтверджує факт переходу права вимоги до позивача – ТОВ «ФК «Кредит-Капітал.

При цьому, позивачем також долучено витяг з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог № 78-МЛ від 27.10.2021 в якому містяться відомості безпосередньо про боржника – ОСОБА_1 , в тому числі й номер кредитного договору, дата закінчення строку договору – 11.07.2021, розмір заборгованості по кредиту та по відсоткам. Окрім наведеного позивачем також долучено акт прийому-передачі реєстру боржників та платіжне доручення на підтвердження сплати коштів з договором про відступлення права вимоги.

З підстав викладеного, доводи апеляційної скарги в даній частині також відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані та такі, що спростовуються наявними матеріалами справи.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині стягнення витрат на правову допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати суду при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

Позивачем на підтвердження заявлених витрат на правову допомогу до позовної заяви долучено копію договору про надання правової (правничої_ допомоги № 0107 від 01.07.2025 за яким адвокатське об`єднання «Апологет» надає послуги правової допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта – ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у всіх судах загальної юрисдикції тощо; акт № 131 наданих послуг, а також детальний опис наданих послуг до акту № 131 за договором про надання правої допомоги № 0107 від 01.07.2025, із наведенням найменувань наданих послуг та вартості таких.

З наданих позивачем доказів вбачається підтвердження заявлених понесених витрат на правову допомогу у розмірі 8000,0 грн, а тому доводи апеляційної скарги в даній частині також відхиляються апеляційним судом та заявлені витрати у відповідності до положень ст. 137 ЦПК України підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами.

Апеляційний суд також вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

За подання позовної заяви ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 14582 від 08.07.2025, а тому з огляду на розмір задоволених позовних вимог за результатами розгляду апеляційної скарги (71,32 % від заявлених) розмір судового збору, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 становить 1727,65 грн.

За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 3633,60 грн, що підтверджується квитанцією від 20.03.2026, а тому з огляду на часткове задоволення апеляційної скарги, розмір судового збору, що підлягає стягненню з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» становить 1042,11 грн.

Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

З урахуванням висновків суду про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення із ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» становить 685,54 грн.

Разом з тим, з огляду на викладене, зважаючи на зміну розміру задоволених позовних вимог, враховуючи положення ст.ст. 131, 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача за результати розгляду справи становить 5705,60 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

З огляду на положення п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому згідно п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ляшенко Олег Валерійович – задовольнити частково.

Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 жовтня 2025 року - скасувати та ухвалити нове.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, 79089, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, 4-й поверх) заборгованість за кредитним договором № 3597668 у загальному розмірі 26349 (двадцять шість тисяч триста сорок дев`ять) грн 70 коп, яка складається з: 16291 (шістнадцять тисяч двісті дев`яносто одна) грн 00 коп – заборгованість за тілом кредиту та 10058 (десять тисяч п`ятдесят вісім) грн 70 коп – заборгованість за відсотками

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, 79089, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, 4-й поверх) сплачений судовий збір у розмірі 685 (шістсот вісімдесят п`ять) грн 54 коп та витрати на правничу допомогу у розмірі 5705 (п`ять тисяч сімсот п`ять) грн 60 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 19 серпня 2026 року.

Головуючий О.С. Комлева

Судді М.М. Драгомерецький

С.М. Сегеда