Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №522/8567/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1659/26

Номер справи місцевого суду: 522/8567/26

Головуючий у першій інстанції Кривохижа Ю. А.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Карташова О.Ю.

за участю секретаря судового засідання Рудуман А.О.

захисника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Переходова Миколи Віталійовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Переходова Миколи Віталійовича на постанову Приморського районного суду міста Одеси від 21 липня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 23 червня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Як вбачається з постанови суду першої інстанції, 09.05.2026 року о 23:21 годин в м. Одеса, вул. Генуезька, 24, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом електросамокат, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, огляд у встановленому законодавством за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager» 0434 пройшов, результат 1,46 проміле, чим порушив п. 2.9а ПДР.

За цим фактом співробітниками патрульної поліції стосовно водія ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 661839 від 09.05.2026 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду, адвокат Переходов М.В. який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати у повному обсязі та винести нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги, стороною захисту зазначено, що працівниками патрульної поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 право пройти медичний огляд в закладі охорони здоров`я, що істотно обмежило права особи. Крім того, зауважується, що суд першої інстанції зазначив, що факт ознайомлення ОСОБА_1 з його правами підтверджується його підписом у протоколі. Однак, сторона захисту зазначає що факт підпису не може свідчити про ознайомлення особи з його правами, оскільки протокол підписується після його складання, а права повинні бути роз`яснені особі до складання протоколу.

Також, в скарзі зауважується, що ОСОБА_1 після проведення огляду висловлював незгоду з його результатами. У разі незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. Сторона захисту зазначає, що в матеріалах справи наявне направлення на проходження медичного огляду в заклад охорони здоров`я, однак до КНП «ООМЦПЗ» ООР ОСОБА_1 для проходження медичного огляду не доставляли.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, думку захисника ОСОБА_1 , адвоката Переходова М.В. який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити з наведених у ній мотивів та провадження закрити. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст. ст. 245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону районним судом дотримано у повному обсязі.

Як убачається з оскаржуваної постанови районний суд в повному обсязі виконав вимоги ст. 280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №6661839 від 09.05.2026 року, який підписано ОСОБА_1 без жодних зауважень та пояснень; чек Drager відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння – 1,46 проміле; акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовані результати огляду на стан сп`яніння, і який також підписано ОСОБА_1 без жодних зауважень; направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; відеозапис з нагрудних камер поліцейських, на якому зафіксований рух електросамоката під керуванням ОСОБА_1 , процедура проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, та складання протоколу.

Вказані докази були перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.

На переконання апеляційного суду вказані процесуальні та інші документи складені у відповідності до діючих нормативно-правових актів, які регулюють відповідні правові відносини.

Апеляційним судом зауважується, що ОСОБА_1 після продуття алкотестера, був згоден з його результатами, Акт огляду та протокол підписав без жодних зауважень.

Таким чином, поліцейськими в повному обсязі виконано вимоги ст. 266 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами сторони захисту про те, що працівники поліції порушили порядок огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння, оскільки не роз`яснили ОСОБА_1 право пройти огляд на стан сп`яніння у лікарні, з огляду на наступне.

Виходячи з аналізу положень частини 3 статті 266КУпАП, а також пункту 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, передбачає альтернативний порядок проведення огляду на стан сп`яніння, або на місці зупинки, або у закладі охорони здоров`я, а огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться в закладі охорони здоров`я у випадку його відмови від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або незгоди з результатами огляду.

Суд акцентує увагу на тому, що твердження сторони захисту з приводу того, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 право пройти огляд на стан сп`яніння у лікарні не відповідає дійсності та спростовується наданим суду відеозаписом, з якого вбачається, що останньому було роз`яснено право пройти огляд або на місці зупинки, або у медичному закладі.

Твердження ОСОБА_1 , щодо того що працівниками патрульної поліції не роз`яснено йому прав не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення, який містить особистий підпис останнього у відповідній графі.

Доводів захисту , що підпис у протоколі в графі роз`яснення прав не доводить, що особа реально зрозуміла свої зміст своїх прав, мала можливість скористатися правовою допомогою та усвідомлювала наслідки відмови або згоди на певні процесуальні дії, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки підпис особи у відповідній графі протоколу є офіційним підтвердженням виконання цієї процедури, а не порожньою формальністю. Протокол є процесуальним актом, складеним уповноваженою особою, і дані в ньому мають доказову цінність, і власним підписом особа засвідчує, що вона ознайомлена зі змістом документа та отримала усне роз`яснення. Якщо права не були зрозумілі, закон передбачає право особи зробити відповідну помітку в протоколі або відмовитися від підпису, що ОСОБА_1 зроблено не було.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не був згоден з результатами огляду, і його не було направлено та доставлено до найближчого медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння, є необґрунтовані, оскільки працівники поліції ознайомлювали з порядком та процедурою проходження огляду, ознайомлювали з документами, які складають та роз`яснювали право проведення огляду у медичному закладі.

Протокол в якому зафіксована суть правопорушення; чек роздруківка Drager Alcotest 7510, в якому зафіксовано результат тесту; Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначені виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння були надані ОСОБА_1 для ознайомлення, акт огляду та протокол підписані ним без жодних зауважень, що також свідчить про його згоду з результатами проведеного тесту на місці зупинки.

Загалом доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.

Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки судді першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення не встановлено.

Судом першої інстанції були встановлені дійсні обставини справи, дана належна оцінка особі ОСОБА_1 , правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушення норм процесуального права та зроблено обґрунтований висновок про доведеність його вини у порушенні вимог п. 2.9а ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що узгоджуються із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів.

Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги по суті немає, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і скасуванню або зміні не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Переходова Миколи Віталійовича – залишити без задоволення, постанову Приморського районного суду міста Одеси від 21 липня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.Ю. Карташов