Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №505/4182/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1448/26

Номер справи місцевого суду: 505/4182/25

Головуючий у першій інстанції Павловська Г. В. Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Карташова О.Ю.

за участю секретаря судового засідання Рудуман А.О.

захисника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Коваленко Тетяни Василівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Коваленко Тетяни Василівни на постанову Подільського міськрайонного суду Одеської області від 29 травня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 29 травня 2026 року визнано винним ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Як вбачається з постанови суду першої інстанції, 12 листопада 2025 року о 21 годині 40 хвилини по вулиці Соборна в м. Подільськ, Одеської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем Nissan j10, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проходив за допомогою приладу Драгер (результат тесту 0,61 %). Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду, адвокат Коваленко Т.В. яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що оскаржувана постанова постановлена з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги, стороною захисту зазначено, що працівниками патрульної поліції при складанні протоколу відносно ОСОБА_1 було допущено грубі порушення його конституційних прав, а саме останньому взагалі не роз`яснювались будь-які права, зокрема і ті, що передбачено ст. 268 КУпАП, що підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом, який до того ж всупереч Інструкції є не безперервним.

Також, в скарзі акцентується увага на тому, що працівники поліції чітко не повідомили ОСОБА_1 про наявність в нього конкретних ознак сп`яніння і такого стану, що свідчило б про наявність у поліцейського підстав вважати, що останній перебуває у стані сп`яніння. Крім того, в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння не вказано жодної ознаки. І взагалі, наголошується на тому, що на долучених відеозаписах не зафіксовано наявність пропозиції від працівників поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я після освідування.

Підсумовуючи викладене в апеляційній скарзі зазначено, що твердження у протоколі про адміністративне правопорушення про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння не підтверджується належними та допустимими доказами, оскільки останній не погодився з результатами його огляду на стан сп`яніння, проведеного поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу, що підтверджується відмовою від підпису акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, думку захисника ОСОБА_1 адвоката Коваленко Т.В. яка підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, просила її задовольнити з наведених у ній мотивів та провадження закрити, крім того, в разі визнання винним ОСОБА_1 адвокат просила не позбавляти його права керування. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст. ст. 245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону районним судом дотримано у повному обсязі.

Як убачається з оскаржуваної постанови районний суд в повному обсязі виконав вимоги ст. 280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 511329 від 12 листопада 2025 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 12 листопада 2025 року о 21 годині 40 хвилини по вулиці Соборна в м. Подільськ, Одеської області керував автомобілем Nissan j10, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проходив за допомогою приладу “Драгер” (результат – 0,61 %), який підписано ОСОБА_1 без жодних зауважень; чек “Драгер” ALCOTEST 6820 (результат – 0,61 %) від 12 листопада 2025 року; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів; направленням на огляд транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зафіксована відмова від проходження огляду в медичному закладі; відеозаписами події зафіксованими на DVD диску.

Вказані докази були перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.

На переконання апеляційного суду вказані процесуальні та інші документи складені у відповідності до діючих нормативно-правових актів, які регулюють відповідні правові відносини.

Таким чином, поліцейськими в повному обсязі виконано вимоги ст. 266 КУпАП.

Доводів захисту , що ОСОБА_1 не роз`яснювались будь-які права, зокрема і ті, що передбачені ст. 268 КУпАП, апеляційним судом відхиляється, оскільки спростовується підписом ОСОБА_1 у відповідній графі протоколу. Апеляційний суд наголошує, що підпис особи у відповідній графі протоколу є офіційним підтвердженням виконання цієї процедури, а не порожньою формальністю. Протокол є процесуальним актом, складеним уповноваженою особою, і дані в ньому мають доказову цінність, і власним підписом особа засвідчує, що вона ознайомлена зі змістом документа та отримала усне роз`яснення. Якщо права не були зрозумілі, закон передбачає право особи зробити відповідну помітку в протоколі або відмовитися від підпису, що ОСОБА_1 зроблено не було.

Доводи апеляційної скарги про порушення співробітниками поліції порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння апеляційним судом не приймаються, оскільки зазначене не підтверджено належними та допустимими доказами.

Апеляційний суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Проте ні ОСОБА_1 , ні його захисник не скористалися процесуальною можливістю та не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі. Також стороною захисту не надано відомостей про, що останні зверталися до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб працівників поліції.

Доводи захисту про те, що ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду на місці зупинки є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Твердження апелянта про недотримання працівниками поліції вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС від 18.12.2018 року № 1026, щодо вибіркового та фрагментарного характеру відеозйомки вважаю безпідставними, оскільки наведені ним міркування з цього приводу носять суб`єктивний характер і не підтверджені доказами, які б з технічної точки зору могли поставити під сумнів достовірність проведеного відеозапису.

Загалом доводи захисту, викладені у скарзі не впливають на правильність встановлених обставин у справі та не скасовують відповідальність ОСОБА_1 за порушення ним вимог п.2.9 а ПДР України та вчинення ним даного адмінправопорушення.

Таким чином, доводи захисту в апеляційній скарзі є неспроможними, оскільки спростовується вищевикладеним.

Прохання захисту, не позбавляти ОСОБА_1 права керування, апеляційним судом відхиляється, оскільки санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною стосовно видів стягнень, які мають бути накладені на особу, що порушила відповідні вимоги ПДР.

Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки судді першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення не встановлено.

Судом першої інстанції були встановлені дійсні обставини справи, дана належна оцінка особі ОСОБА_1 , правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушення норм процесуального права та зроблено обґрунтований висновок про доведеність його вини у порушенні вимог п. 2.9а ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що узгоджуються із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів.

Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги по суті немає, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і скасуванню або зміні не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Коваленко Тетяни Василівни – залишити без задоволення, постанову Подільського міськрайонного суду Одеської області від 29 травня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.Ю. Карташов