Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №420/17638/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/17638/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 12.06.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту особам офіцерського складу – у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого станом на 01 січня 2025 року статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

Ухвалою судді від 16.06.2026 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду заяви в новій редакції з вимогами викладеними у відповідності до ч. 1 ст. 5 КАС України.

25.06.2026 від позивача надійшла заява (вх. №ЕС/71272/26) про долучення в якості додатку позовної заяви в новій редакції, в якій позовні вимоги викладені наступним чином:

1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту особам офіцерського складу у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого станом на 01 січня 2025 року статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»;

2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту особам офіцерського складу у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого станом на 01 січня 2025 року статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він з 02.05.2025 по 30.04.2026 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Старший солдат ОСОБА_1 02.05.2025 був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на посаду командира автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 . Наказом КВ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 09.05.2025 № 277-РС присвоєне звання молодший сержант. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 23.03.2026 № 61 молодшого лейтенанта юстиції ОСОБА_1 звільнено з посади помічника командира батальйону з правової роботи військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду помічника командира батальйону з правової роботи військової частини НОМЕР_3 . Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2026 № 92 молодшого лейтенанта юстиції ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . За період з 02.05.2025 по 30.04.2026 виплата грошового забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 здійснювалась не у повному обсязі.

В рапорті про виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 він просив виплатити одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту. Натомість, при виключенні зі списків особового складу одноразова грошова допомога після укладення першого контракту не виплачена. В зв`язку з цим, 22.05.2026 на електронну адресу військової частини НОМЕР_1 була надіслана заява з проханням здійснити нарахування та виплату одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту та надати копію контракту. 09 червня 2026 Відповідач надіслав на електронну адресу Позивача «відповідь на заяву», згідно якої посадові особи військової частини НОМЕР_1 діяли в межах законодавства та ознаки протиправної бездіяльності відсутні. Копію контракту Відповідач не надав, причини не надання не вказав, відомості щодо направлення особової справи за новим місцем служби відсутні, одноразову грошову допомоги після укладення першого контракту станом на 10.06.2026 невиплачена, копії наказів про зарахування та виключення зі списків особового складу не надав.

Ухвалою судді від 30.06.2026 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

13.08.2026 суд ухвалив витребувати від Військової частини НОМЕР_1 копію рапорту ОСОБА_1 про виключення його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

14.07.2026 до суду від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач проти позовних вимог заперечує та вказує, що особова справа колишнього військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , молодшого лейтенанта юстиції ОСОБА_2 була направлена на адресу військової частини НОМЕР_3 засобами фельд`єгерсько-поштового зв`язку №2934дск від 23.06.2026 року про, що було повідомлено військову частину НОМЕР_3 листом засобами СЕДО №2563/1793 від 23.06.2026. Також необхідно зазначити, що в особовій справі молодшого лейтенанта юстиції ОСОБА_2 наявні два примірники контракту про проходження військової служби, які були отримані військовою частиною НОМЕР_1 , засобами фельд`єгерсько поштового зв`язку, від військової частини НОМЕР_2 з супровідним листом №264/1/10424 від 18.04.2026 року. Таким чином, два примірники контракту про проходження військової служби молодшим лейтенантом юстиції ОСОБА_3 були долучені до особової справи після його виключення зі списків військової частини НОМЕР_1 .

17.07.2026 до суду надійшла відповідь на відзив у якій позивач на позовних вимогах наполягає.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 20.07.2025 № 205 молодшого сержанта військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , командира відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 , допущено до виконання обов`язків за невакантною посадою помічника командира з правової роботи військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 14.11.2025 № 171 молодшого сержанта ОСОБА_1 , командира відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 звільнено з займаної посади, укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах офіцерського складу строком 5 (п`ять) років з 14.11.2025 по 14.11.2030, прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу, призначено помічником командира батальйону з правової роботи військової частини НОМЕР_1 та присвоєне первинне офіцерське звання «молодший лейтенант юстиції», ВОС – 8503003.

Матеріали справи містять й контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу від 02.10.2025, укладений між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 , укладений строком на 5 років.

Матеріали справи містять супровідний лист військової частини НОМЕР_2 на адресу військової частини НОМЕР_1 від 18.04.2026 №10424, за яким надіслано документи військовослужбовців, яких прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу та присвоєно первинне військове звання офіцерського складу «молодший лейтенант», у т.ч. щодо ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із рапортом від 22.02.2026 у якому просив клопотання перед вищим командуванням про переведення до військової частини НОМЕР_3 та при виключення його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та просив виплатити одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 23.03.2026 № 61 молодшого лейтенанта юстиції ОСОБА_1 звільнено з посади помічника командира батальйону з правової роботи військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду помічника командира батальйону з правової роботи військової частини НОМЕР_3 .

22.05.2026 на адресу військової частини НОМЕР_1 була надіслана заява з проханням здійснити нарахування та виплату одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту та надати копію контракту.

09 червня 2026 року військова частина НОМЕР_1 скерувала на адресу позивача відповідь на його заяву, згідно якої посадові особи військової частини НОМЕР_1 діяли в межах законодавства та ознаки протиправної бездіяльності відсутні.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи дану справу, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять, зокрема, одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацом 1-2 частини четвертої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 (далі - Постанова №704), визначено виплачувати одноразову грошову допомогу військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу після укладення ними першого контракту в таких розмірах:

- особам рядового складу - вісім розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року;

- особам сержантського і старшинського (молодшого начальницького) складу - дев`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року;

- особам офіцерського (середнього, старшого та вищого начальницького) складу - десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

При цьому, пунктами 2, 3 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Тобто, безпосередньо Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України №704 визначено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, до яких законодавцем віднесено і позивача, здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони України.

В свою чергу, наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.

Згідно з пунктом 1 розділу ХХІІ Порядку №260, одноразова грошова допомога військовослужбовцям після укладення ними першого контракту виплачується: особам, які приймаються на посади рядового складу строком на 3 роки; особам, які приймаються на посади сержантського і старшинського складу строком від 3 до 5 років; особам, які приймаються на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу строком від 1 до 5 років; особам, які підписали контракт строком на 5 років, із числа військовослужбовців, призначених на посади осіб сержантського і старшинського складу, осіб офіцерського складу після закінчення вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти (підготовка яких здійснюється за державним замовленням), за умови вступу до виконання обов`язків за цими посадами.

Пунктом 3 розділу ХХІІ Порядку №260 визначено, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця після набрання чинності першим контрактом, призначення на посаду та вступу до виконання обов`язків за посадою на підставі наказу командира. При цьому військовослужбовцям, що уклали перший контракт про проходження військової служби під час навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, військових коледжах або навчальних частинах (центрах), одноразова грошова допомога виплачується після закінчення навчання у цих навчальних закладах у військових частинах, до яких їх призначено для подальшого проходження військової служби.

Відповідно до пункту 4 розділу ХХІІ Порядку №260 одноразова грошова допомога не виплачується:

- особам рядового складу, які в період проходження військової служби за контрактом уклали контракт про проходження військової служби на посадах сержантського та старшинського складу;

- особам сержантського та старшинського складу, яких у період проходження військової служби за контрактом прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;

- особам офіцерського складу, які в період проходження кадрової військової служби в добровільному порядку виявили бажання проходити військову службу за контрактом;

- у разі продовження військової служби за новим контрактом;

- у разі повторного прийняття на військову службу за контрактом осіб, звільнених з військової служби за контрактом;

- у разі підписання контракту для проходження військової служби у Збройних Силах України особами, звільненими з військової служби за контрактом, з інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також зі служби в правоохоронних органах.

Таким чином, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця після набрання чинності першим контрактом, укладеним особою строком не меншим, ніж зазначено в п.1 розділу ХХІІ Порядку №260, та за відсутності підстав для відмови у її виплаті, визначених п.4 розділу ХХІІ Порядку № 260.

Згідно із пунктом 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 №124, рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру. Згідно з пунктом 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 №40, рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.

Відповідно до статей 14, 31, 66 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.

Командир бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) в мирний і воєнний час відповідає за бойову та мобілізаційну готовність, укомплектованість особовим складом, успішне виконання бригадою (полком, кораблем 1 і 2 рангу, окремим батальйоном) бойових завдань; бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров`я особового складу; внутрішній порядок; стан і збереження зброї, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального та інших матеріальних засобів; стан фінансового господарства; всебічне забезпечення бригади, стан пожежної та екологічної безпеки. Командир бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) є прямим начальником усього особового складу полку.

Відповідно до абзацу 5 пункту 8 розділу І Порядку №260, грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Відповідно до абзаців 2, 9 пункту 4.3 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України» (у редакції наказу Міністерства оборони України від 14.02.2020 №44), грошове забезпечення, заробітна плата та інші виплати (індексація, грошова компенсація за речове майно, харчування, піднайом житла тощо) особовому складу виплачується за місцем штатної служби (перебування та фінансовому та інших видах забезпечення).

Одноразові додаткові види грошового забезпечення виплачуються після виникнення права на їх одержання (видання відповідного наказу про виплату).

Отже, аналіз вказаних норм законодавства свідчить про те, що одноразова грошова допомога після укладення першого контракту, запроваджена з 01.01.2018 року підпунктом 8 пункту 6 Постанови №704, належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців. Це одноразова виплата, яку держава надає громадянам, що вперше укладають контракт на проходження військової служби. Ця одноразова грошова допомога спрямована на підтримку новобранців та стимулювання громадян до вступу на військову службу. Така одноразова грошова допомога виплачується зокрема військовослужбовцям Збройних Сил України, які вперше вступили на військову службу за контрактом та уклали перший контракт одного із таких видів: контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу; контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського і старшинського складу; контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу. Право на отримання одноразової грошової допомоги для військовослужбовця виникає після набрання чинності першим контрактом, призначення на посаду та вступу до виконання обов`язків за посадою. Вказана одноразова грошова допомога виплачується один раз, на підставі наказу командира військової частини із зазначенням у ньому нарахованої суми до виплати, який видається на підставі рапорту військовослужбовця. Одноразова грошова допомога виплачується у складі грошового забезпечення за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні. Розмір одноразової грошової допомоги залежить від виду укладеного військовослужбовцем контракту про проходження військової служби та від прожиткового мінімуму працездатних осіб, встановленого Законом про державний бюджет на 1 січня календарного року, коли укладено відповідний контракт. Одноразова грошова допомога не виплачується у випадках, визначених у пункті 4 розділу XXII Порядку №260.

Як встановлено судом, позивач звернувся із рапортом до командира військової частини НОМЕР_1 з проханням виплатити йому одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту у відповідності до Постанови №704.

Проте рішення за результатом розгляду рапорту позивача відповідачем прийнято не було.

22.05.2026 на адресу військової частини НОМЕР_1 була надіслана заява з проханням здійснити нарахування та виплату одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту та надати копію контракту.

09 червня 2026 року військова частина НОМЕР_1 скерувала на адресу позивача відповідь на його заяву, згідно якої посадові особи військової частини НОМЕР_1 діяли в межах законодавства та ознаки протиправної бездіяльності відсутні, у т.ч. щодо нарахування та виплату одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту.

Отже, відповідач розглянув по суті рапорт позивача про виплату йому одноразової допомоги після укладення першого контракту у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Водночас те, що ОСОБА_1 було прийнято на військову службу за контрактом, вбачається зі змісту наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 14.11.2025 № 171.

Отже, та обставина, що позивача було прийнято на службу на підставі контракту не лише не спростовується, але і підтверджена належним доказом.

Факт прийняття ОСОБА_1 на військову службу на основі контракту відповідачем фактично не спростовується. До того ж, проходження позивачем військової служби супроводжувалось виплатою відповідних видів грошового та речового забезпечення, нарахуванням вислуги.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що щодо певних обставин наявність укладеного і належним чином оформленого контракту відповідачем визнається, а в частині підстав для виплати одноразової грошової допомоги - заперечується.

Крім того, відповідач посилається на те, що до військової частини НОМЕР_1 примірник контракту, що зберігається в особовій справі військовослужбовця на момент звернення із рапортом, не надходив, а відтак були й відсутні підстави для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги.

Водночас, контракт є одним з основних документів, які визначають підстави і умови проходження військової служби у Збройних Силах України, отже повинен бути наявний серед документів, необхідних для прийняття/зарахування на військову службу. До того ж, відповідач не був позбавлений можливості одержати примірник контракту чи засвідчену його копію від особи, яка володіла цим документом.

Більш того, відповідач не позбавлений був можливості нарахувати й виплатити допомогу після надходження до нього контракту, укладеного з позивачем, як й не позбавлений можливості це зробити після виключення позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Судом також встановлено, що підстави для невиплати одноразової грошової допомоги, визначені п. 4 розділу ХХІІ Порядку №260, відповідачем встановлені не були, що також вказує на безпідставність позиції військової частини.

Як наслідок, з 02.10.2025, тобто після укладення позивачем першого контракту у відповідача виник обов`язок виплатити позивачу одноразову грошову допомогу відповідно до підпункту 8 пункту 6 Постанови №704, а відтак позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону.

Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

Поряд з цим, бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнано протиправною судом лише в тому випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що основна позовна вимога є такою, що підлягає задоволенню шляхом визнання протиправною відмови відповідача.

В той же час, надаючи оцінку позовним вимогам зобов`язального характеру та обраному позивачем способу захисту своїх прав, про які просить останній у межах цього позову, суд зазначає таке.

Частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.08.2022 у справі № 640/22426/20, адміністративний суд, перевіряючи правомірність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Підсумовуючи наведене, суд вважає за необхідне зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту особам офіцерського складу у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого станом на 01 січня 2025 року статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до приписів ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту особам офіцерського складу у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого станом на 01 січня 2025 року статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту особам офіцерського складу у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого станом на 01 січня 2025 року статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА