Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №420/7242/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7242/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити пені дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у повному обсязі за період з 01.01.2023р. по 08.10.2025 року;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у повному обсязі за період з 01.01.2023р. по 08.10.2025р. у сумі 126 530,03 гривень;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному обсязі додаткової доплати до грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у повному обсязі додаткову доплату до грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 у сумі 186 784,09 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі грошової компенсації за невикористані дні щорічної чергової оплачуваної та додаткової відпусток за період з 2015 по 2025 роки;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у повному обсязі компенсацію за невикористані дні щорічної чергової оплачуваної та додаткової відпусток за період з 2015 по 2025 роки у сумі 61 992,57 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням Національної поліції в Херсонській області допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті позивачу компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткових відпусток, доплати за службу в період дії карантинних обмежень, запроваджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, індексації грошового забезпечення, що входять до складу грошового забезпечення поліцейського. Не нарахування та невиплата зазначених складових грошового забезпечення істотно порушує право позивача на своєчасне та повне отримання грошового забезпечення, гарантоване Конституцією України, Законом України «Про Національну поліцію», трудовим законодавством та підзаконними нормативно-правовими актами, що й зумовлює необхідність звернення до адміністративного суду з цим позовом з метою визнання протиправної бездіяльності відповідача та зобов`язання його вчинити відповідні дії.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що положеннями абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" № 2710-IX від 03.11.2022 зупинено на 2023 рік дію, зокрема, Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Таким чином, у 2023 році проведення індексації грошового забезпечення, в тому числі, і поліцейських та військовослужбовців, не здійснюється з огляду на імперативні приписи Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-IX. Вказана норма Закону є чинною та неконституційною не визнавалася, а тому, підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Відповідачем застосовано положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-IX, якими встановлено нову точку відліку для обчислення індексу споживчих цін з 01.01.2024, замість положень Порядок № 1078, що регулює порядок індексації. З урахуванням приписів статті 34 зазначеного Закону, базовим місяцем для проведення індексації у 2025 році є січень 2025 року, а будь-які розрахунки із застосуванням базових місяців попередніх періодів (зокрема 2015 року) є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства. У період з січня по квітень 2025 року зазначений поріг перевищено не було, у зв`язку з чим право на проведення індексації у позивача у цей період не виникло. На виконання Постанови КМУ № 1236, листів та доручень з НПУ особовому складу ГУНП в Херсонській області роз`яснено порядок здійснення доплат, а також необхідні підстави для їх виплати. Отже, вказана доплата здійснювалася не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов`язків забезпечують життєдіяльність населення та безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID19, у зв`язку з чим мають з населенням безпосередній контакт. Наявність права позивача на отримання спірної доплати не є безумовною в будь-яких випадках. У зв`язку з викладеним, із наведених складових, на виконання приписів встановлених абзацом десятим пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260, позивачу нарахована та виплачена грошова компенсація за 137 діб невикористаної відпустки, яка становить: (2400,00 (оклад) + 1800,00 (звання) + 1260,00 (надб. за стаж служби 30%) + 2184,00 (спец. ум. проходження служби 40%)) : 30днів * 137 діб = 34907,60 грн. Оскільки премія станом на день звільнення позивачу не встановлювалась, выдповідно при розрахунку компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки не враховувалась, що відповідає вимогам абзацу десятого пункту 8 розділу III Порядку 260.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити пені дії було залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 06 квітня 2026 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/7242/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити пені дії.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Наказом Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 08.10.2025 № 448 о/с «Про особовий склад» капітан поліції ОСОБА_1 , інспектора відділення безпілотних літальних апаратів, радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення (стрілецький), було звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» — за власним бажанням, з 08 жовтня 2025 року.

Після звільнення позивача зі служби в Національній поліції України, у процесі надання йому професійної правової допомоги було встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Херсонській області (надалі - Відповідач), допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті Позивачу низки обов`язкових і гарантованих державою виплат, що входять до складу грошового забезпечення поліцейського.

Зокрема, після припинення служби позивачу не було здійснено нарахування та виплату: компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткових відпусток; доплати за службу в період дії карантинних обмежень, запроваджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375; індексації грошового забезпечення.

Вважаючи протиправними ненарахування та невиплату зазначених складових грошового забезпечення , позивач звернувся до суду з даним позовом.

Так, на думку суду, позовні вимоги є частково обґрунтованими, правомірними, та такими, що підлягають частковому задоволенню, з урахуванням наступного.

Частина 2 статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі за текстом - Закон №580-VIII).

Згідно з частиною першою статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, що є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Відповідно до частини 1 статті 92 Закону №580-VIII, поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначеними цим Законом.

Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Відповідно до частини 9 статті 93 Закону №580-VIII, поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення.

Згідно із частиною 10 статті 93 Закону №580-VIII, поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.

Критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських визначає Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260.

Відповідно до пункту 8 розділу III вищевказаного Порядку за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.

Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому, одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі за текстом - Постанова № 988) встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно зі статтею 94 Закону № 580-VIII та Постановою № 988 з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 06.04.2016 №260, яким затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).

Згідно з пунктом 5 Розділу І вказаного Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до частини п`ятої статті 94 Закону №580-VIII грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (далі за текстом - Закон №1282-ХІІ) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Частиною першою статті 4 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону №1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (частина перша статті 9 Закону № 1282-ХІІ).

У статті 6 вказано вище закону України визначено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України, у зв`язку з чим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення. До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у складі Державного бюджету України створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-СоV-2, та її наслідками на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину. Кошти зазначеного фонду спрямовуються на: додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби СОVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, а також доплати до заробітної плати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення, на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби СОVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, визначений у рішенні Кабінету Міністрів України про встановлення карантину, до завершення здійснення зазначених заходів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №375 (далі - Постанова № 375) врегульовані деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни.

Пунктом 1 Постанови № 375 установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Пунктом 5 Постанови № 375 передбачено, що доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

Постановою КМУ від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 (із змінами, внесеними постановами КМУ) установлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин.

В подальшому строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України.

Постановою КМУ від 10 червня 2020 року № 485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я» затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я (далі - Порядок № 485).

У Порядку № 485 визначено механізм використання коштів державного бюджету, зокрема, за програмою Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі - бюджетні кошти).

На виконання Постанови № 375 Міністерством внутрішніх справ видано наказ від 03 червня 2020 року № 431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).

За змістом частини першої статті 9 Закону № 1282-XII вбачається, що індексація доходів громадян повинна проводитися за місцем їх одержання. Оскільки виплату заробітної плати (грошового забезпечення) здійснюють роботодавці, отже нараховувати індексацію за цим видом доходу також повинні усі без виключення роботодавці.

Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 206/4411/16-а).

Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України "Про оплату праці" такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20).

Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за 2023 рік, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" №2710-IX від 03.11.2022 зупинено на 2023 рік дію Закону№1282-XII.

Як встановлено з матеріалів даної справи, позивачу у 2023 році індексація грошового забезпечення не виплачувалась, що підтверджується довідкою відповідачем у справі.

Не нарахування та невиплата індексації грошового забезпечення позивачу обумовлена саме приписами абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" №2710-IX від 03.11.2022, яким зупинено на 2023 рік дію Закону №1282-XII.

Суд звертає увагу, що вказана норма підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

При цьому ця норма є чинною на даний час та не визнавалась неконституційною.

Відтак, підприємства, установи, організації у 2023 році звільнені від обов`язку здійснювати нарахування та виплату індексації доходів, зокрема, оплати праці (грошового забезпечення). Обчислення індексу споживчих цін для нарахування сум індексації у 2023 році не здійснюється.

При цьому, оскільки дію Закону №1282-XII зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно - правовий акт - Порядок проведення індексації грошових доходів населення», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, який прийнятий на виконання вимог ч 2 ст.6 вказаного Закону, також не діє протягом 2023 року.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність факту протиправної бездіяльності відповідача щодо ненарахування і невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Щодо позовних вимог в частині нарахування і виплати індексації-різницю грошового забезпечення з 01.01.2024 по 31.12.2024 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2024 року становить 3028,00 гривні.

Таким чином, станом на січень 2024 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб складав 3028,00 гривні.

Відповідно до Порядку № 1078 коефіцієнт індексаціє є «величиною приросту індексу споживчих цін». Розраховується він наступним чином: знаходиться індекс перевищення порогу індексації наростаючим підсумком, від якого віднімається 100%.

Поріг індексації це індекс споживчих цін (ІСЦ), розрахований наростаючим підсумком (тобто місячні ІСЦ потрібно перемножити), який перевищив відмітку 103%. Розраховується він починаючи із березня 2003 року (місяця вступу у силу "Закону про індексацію грошових доходів населення") і підпорядковується наступному правилу: якщо ІСЦ перевищив 103% то з місяця, наступного після місяця такого перевищення, розрахунок індексу споживчих цін починається заново.

Порівнюючи грошове забезпечення позивача за березень 2018 року та січень 2024 року, враховуючи положення речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078, можна дійти висновку, що сталі види основного грошового забезпечення позивача у січні 2024 року підвищились.

При цьому суд, з урахуванням приписів абз 5. п. 5 Порядку 1078 зауважує, що зміна тих видів грошового забезпечення, які за своєю природою не є сталою величиною, не впливає на обрахунок розміру індексації грошового забезпечення позивача.

Визначаючи суму можливої індексації грошового забезпечення у січні 2024 року (Б) необхідно встановити величину приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення у січні 2024 року з урахуванням положень Порядку №1078 та додатків до нього, а також даних з офіційного сайту Держстату України про індекс інфляції у 2018-2024 роках, шляхом множення вищевказаних показників 100,8 (квітень 2018) (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата) х 100,0 (травень 2018) х 100,0 (червень 2018) х 99,3 (липень 2018) х 100,0 (серпень 2018) х 101,9 (вересень 2018) х 101,7 (жовтень 2018) х 101,4 (листопад2018) х 100,8 (грудень 2018) х 101,0 (січень 2019) х 100,5 (лютий 2019) х 100,9 (березень 2019) х 101,0 (квітень 2019) х 100,7 (травень 2019) х 99,5 (червень 2019) х 99,4 (липень 2019) х 99,7 (серпень 2019) х 100,7 (вересень 2019) х 100,7 (жовтень 2019) х 100,1 (листопад 2019) х 99,8 (грудень 2018) х 100,2 (січень 2020) х 99,7 (лютий 2020) х 100,8 (березень 2020) х 100,8 (квітень 2020) х 100,3 (травень 2020) х 100,2 (червень 2020) х 99,4 (липень 2020) х 99,8 (серпень 2020) х 100,5 (вересень 2020) х 101,0 (жовтень 2020) х 101,3 (листопад 2020) х 100,9 (грудень 2020) х 101,3 (січень 2021) х 101,0 (лютий 2021) х 101,7 (березень 2021) х 100,7 (квітень 2021) х 101,3 (травень 2021) х 100,2 (червень 2021) х 100,1 (липень 2021) х 99,8 (серпень 2021) х 101,2 (вересень 2021) х 100,9 (жовтень 2021) х 100,8 (листопад2021) х 100,6 (грудень 2021) х 101,3 (січень 2022) х 101,6 (лютий 2022) х 104,5 (березень 2022) х 103,1 (травень 2022) х 102,7 (травень 2022) х 103,1(червень 2022) х 100,7 (липень 2022) х 101,1 (серпень 2022) х 101,9 (вересень 2022) х 102,5 (жовтень 2022) х 100,7 (листопад2022) х 100,7 (грудень 2022) х 100,8 (січень 2023) х 100,7 (лютий 2023) х 101,5 (березень 2023) х 100,2 (квітень 2023) х 100,5 (травень 2023) х 100,8 (червень 2023) х 99,4 (липень 2023) х 98,6 (серпень 2023) х 100,5 (вересень 2023) х 100,8 (жовтень 2023) х 100,5 (листопад2023) х 100,7 (грудень 2023) = 1,6953, та отримуємо наростаючий індекс споживчих цін - 169,53%.

Керуючись формулою розрахунку величини приросту індексу споживчих цін, наведеною у додатку 1 до Порядку №1078, розраховуємо величину приросту індексу споживчих цін з березня 2018 року по січень 2024 року: 169,53% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 69,53%.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за січень 2024 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2024 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін та поділити на 100.

Керуючись наведеними вище положеннями отримуємо суму можливої індексації у січні 2024 року: 3028,00 грн. * 69,53%/ 100 = 21,05 грн.

Щодо позовних вимог в частині нарахування і виплати індексації-різницю грошового забезпечення з 01.01.2025 по 19.09.2025 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2025 року становить 3028,00 гривні.

Таким чином, станом на січень 2025 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб складав 3028,00 гривні.

Відповідно до Порядку № 1078 коефіцієнт індексаціє є «величиною приросту індексу споживчих цін». Розраховується він наступним чином: знаходиться індекс перевищення порогу індексації наростаючим підсумком, від якого віднімається 100%.

Поріг індексації це індекс споживчих цін (ІСЦ), розрахований наростаючим підсумком (тобто місячні ІСЦ потрібно перемножити), який перевищив відмітку 103%. Розраховується він починаючи із березня 2003 року (місяця вступу у силу "Закону про індексацію грошових доходів населення") і підпорядковується наступному правилу: якщо ІСЦ перевищив 103% то з місяця, наступного після місяця такого перевищення, розрахунок індексу споживчих цін починається заново.

Порівнюючи грошове забезпечення позивача за березень 2018 року та січень 2025 року, враховуючи положення речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078, можна дійти висновку, що сталі види основного грошового забезпечення позивача у січні 2025 року підвищились.

При цьому суд, з урахуванням приписів абз 5. п. 5 Порядку 1078 зауважує, що зміна тих видів грошового забезпечення, які за своєю природою не є сталою величиною, не впливає на обрахунок розміру індексації грошового забезпечення позивача.

Визначаючи суму можливої індексації грошового забезпечення у січні 2025 року (Б) необхідно встановити величину приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення у січні 2025 року з урахуванням положень Порядку №1078 та додатків до нього, а також даних з офіційного сайту Держстату України про індекс інфляції у 2018-2024 роках, шляхом множення вищевказаних показників 100,8 (квітень 2018) (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата) х 100,0 (травень 2018) х 100,0 (червень 2018) х 99,3 (липень 2018) х 100,0 (серпень 2018) х 101,9 (вересень 2018) х 101,7 (жовтень 2018) х 101,4 (листопад2018) х 100,8 (грудень 2018) х 101,0 (січень 2019) х 100,5 (лютий 2019) х 100,9 (березень 2019) х 101,0 (квітень 2019) х 100,7 (травень 2019) х 99,5 (червень 2019) х 99,4 (липень 2019) х 99,7 (серпень 2019) х 100,7 (вересень 2019) х 100,7 (жовтень 2019) х 100,1 (листопад 2019) х 99,8 (грудень 2018) х 100,2 (січень 2020) х 99,7 (лютий 2020) х 100,8 (березень 2020) х 100,8 (квітень 2020) х 100,3 (травень 2020) х 100,2 (червень 2020) х 99,4 (липень 2020) х 99,8 (серпень 2020) х 100,5 (вересень 2020) х 101,0 (жовтень 2020) х 101,3 (листопад 2020) х 100,9 (грудень 2020) х 101,3 (січень 2021) х 101,0 (лютий 2021) х 101,7 (березень 2021) х 100,7 (квітень 2021) х 101,3 (травень 2021) х 100,2 (червень 2021) х 100,1 (липень 2021) х 99,8 (серпень 2021) х 101,2 (вересень 2021) х 100,9 (жовтень 2021) х 100,8 (листопад2021) х 100,6 (грудень 2021) х 101,3 (січень 2022) х 101,6 (лютий 2022) х 104,5 (березень 2022) х 103,1 (травень 2022) х 102,7 (травень 2022) х 103,1(червень 2022) х 100,7 (липень 2022) х 101,1 (серпень 2022) х 101,9 (вересень 2022) х 102,5 (жовтень 2022) х 100,7 (листопад 2022) х 100,7 (грудень 2022) х 100,8 (січень 2023) х 100,7 (лютий 2023) х 101,5 (березень 2023) х 100,2 (квітень 2023) х 100,5 (травень 2023) х 100,8 (червень 2023) х 99,4 (липень 2023) х 98,6 (серпень 2023) х 100,5 (вересень 2023) х 100,8 (жовтень 2023) х 100,5 (листопад 2023) х 100,7 (грудень 2023) х 100,4 (січень 2024) х 100,3 (лютий 2024) х 100,5 (березень 2024) х 100,2 (квітень 2024) х 100,6 (травень 2024) х 102,2 (червень 2024) х 100,0 (липень 2024) х 100,6 (серпень 2024) х 101,5 (вересень 2024) х 101,8 (жовтень 2024) х 101,9 (листопад 2024) х 101,4 (грудень 2024) = 1,8984, та отримуємо наростаючий індекс споживчих цін - 189,84%.

Керуючись формулою розрахунку величини приросту індексу споживчих цін, наведеною у додатку 1 до Порядку №1078, розраховуємо величину приросту індексу споживчих цін з березня 2018 року по січень 2025 року: 189,84% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 89,84%.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за січень 2025 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2025 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін та поділити на 100.

Керуючись наведеними вище положеннями отримуємо суму можливої індексації у січні 2025 року: 3028,00 грн. * 89,84%/ 100 = 27,20 грн.

Однак, згідно з матеріалами справи, відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію-різницю за період з 01.01.2024 року по 08.10.2025 року включно та не вирішував питання щодо наявності у позивача права на цей вид індексації у спірний період.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач вчинив протиправну бездіяльність щодо невирішення питання про наявність у позивача права на отримання індексації-різниці за період з 01.01.2024 року по 08.10.2025 року включно.

Щодо позовних вимог в частині не нарахування та невиплати у повному обсязі додаткової доплати до грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, суд зазначає наступне.

За наслідком аналізу чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, слідує, що підставами для отримання доплати за Постановою №375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським; 2) забезпечення такою особою життєдіяльності населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов`язків забезпечують життєдіяльність населення, у зв`язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.

Як встановлено судом, у період наявність права позивача на отримання спірної доплати не є безумовною в будь-яких випадках. Персональний перелік працівників, яким установлюється доплата, визначався керівником відповідного органу поліції. Поліцейським, які не залучалися до виконання вказаних завдань не встановлювалася додаткова доплата. На виконання Постанови КМУ № 1236, листів та доручень з НПУ особовому складу ГУНП в Херсонській області роз`яснено порядок здійснення доплат, а також необхідні підстави для їх виплати.

Залучення працівників до вищезазначених заходів, підтверджувалося затвердженими керівництвом ГУНП або керівниками територіальних (відокремлених) підрозділів поліції графіками щодо залучення особового складу:

- так, для підрозділів (служб) ГУНП це були графіки щодо залучення особового складу у визначені дні та час несення служби на території м. Херсон, які розробляються Управлінням превентивної діяльності (далі – УПД)/ та затверджуються керівництвом ГУНП;

- для територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНП це були графіки розстановки сил та засобів, які залучаються до проведення превентивних заходів (відпрацювання) на території обслуговування, розроблені та затверджені керівниками територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНП.

Для кожного виставленого наряду повинно бути розроблено схема маршруту патрулювання, опис маршруту з його специфікою (місця масового скупчення громадян, розважальні заклади, органи державної влади та місцевого самоврядування, місця збору осіб, які ведуть антисуспільний спосіб життя), маршрутні листи, списки осіб, які знаходяться на самоізоляції і яких потрібно перевіряти за місцем їх проживання.

Згідно наданої відповіді від УФЗБО ГУНП в Херсонській області № 160832026 від 14.04.2026 (42428) вбачається, що відповідно до наказів ГУНП в Херсонській області «Про додаткову доплату поліцейським на період дії карантину» ОСОБА_1 нараховані та виплачені суми додаткової доплати за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину за період з березня 2020 року по лютий 2021 року:

- за період з березня – червень 2020 року була нарахована та виплачена доплата у липні 2020 року, після надходження фінансування, у сумі 20282,00 грн;

- за липень 2020 року була нарахована та виплачена доплата у серпні 2020 року, після надходження фінансування, у сумі 5705,98 грн;

- за період з серпня – грудень 2020 року була нарахована та виплачена доплата у грудні 2020 року, після надходження фінансування, у сумі 25146,30 грн;

- за січень – лютий 2021 року нарахована та виплачена доплата у липні 2021 року, після надходження фінансування, у сумі 8771,01 грн.

Доплата нараховувалася пропорційно відпрацьованому часу забезпечення життєдіяльності населення та безпосередньо зайнятим на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID19, відповідно до графіків та розрахунків, які надавалися територіальними відокремленими підрозділами.

Таким чином, безпідставним є твердження позивача про ненарахування та невиплату доплати за період з березня 2020 року по лютий 2021 року.

З серпня 2021 року по липень 2023 року накази ГУНП в Херсонській області «Про додаткову доплату поліцейським на період дії карантину» відсутні, тобто персональний перелік працівників керівником не визначався. Працівника ГУНП до заходів з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID19 не залучалися.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжує діяти станом на сьогоднішній день.

Наказом ГУНП в Херсонській області від 24.02.2022 № 87 «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район» начальником ГУНП в Херсонській області наказано ввести в дію план евакуацію (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район.

У зв`язку з веденням активних бойових дій на більшості території Херсонської області, в місцях визначених керівництвом Національної поліції України як безпечний район для евакуації апарату ГУНП та його територіальних підрозділів основним місцем евакуації визначено: Миколаївську область, додатковими місцями визначено, Кіровоградська, Чернігівську та Івано- Франківська області.

На підставі зазначеного наказу особовий склад ГУНП в Херсонській області здійснював передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави в районах евакуації особового складу ГУНП в Херсонській області у період тимчасової окупації Херсонської області.

З початку збройної агресії проти України до заходів, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 працівники ГУНП в Херсонській області не залучалися.

Окрім того з наданої відповіді від Скадовського РВП ГУНП в Херсонскій області № 161532026 від 14.04.2026 (42607) вбачається, що відповідно до наказу ГУНП від 12.04.2022 № 347 «Про створення зведених взводів», які створенні з метою сприяння діяльності військовому командуванню та військовим адміністраціям у запровадженні і здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території та взяття участі відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану, належної організації роботи, відповідно до ст. 6, 17 закону України «Про правовий режим воєнного стану», статті 17 Закону України «Про основи Національного супротиву», пункту 24 частини 1 статті 23, частини 2 статті 24 закону України «Про Національну поліцію», наказу Національної поліції України від 07.04.2022 № 239 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Скадовського РВП ГУНП в Херсонській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 було включено до складу зведеного взводу №3 з місцем дислокації - м. Миколаїв Миколаївської області (командир взводу – заступник начальника відділення поліції №2 Скадовського РВП ГУНП з превентивної діяльності майор поліції ОСОБА_2 ).

Відповідно до додатку 3 до наказу ГУНП від 10.05.2022 № 186 «Про створення зведених взводів та робочих груп» інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Скадовського РВП ГУНП в Херсонській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 було включено до складу зведеного взводу №М3 з місцем дислокації - м. Миколаїв Миколаївської області (командир взводу – заступник начальника відділення поліції №2 Скадовського районного відділу поліції з превентивної діяльності ГУНП майор поліції ОСОБА_2 ).

Також відповідно до списку працівників ГУНП в Херсонській області, які додатково включені та виключені зі зведених взводів з дислокацією в Миколаївській та Кіровоградській областях до наказу ГУНП від 16.11.2022 № 603 «Про включення до робочої групи та виключення зі зведених взводів окремих поліцейських ГУНП в Херсонській області» інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Скадовського РВП ГУНП в Херсонській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з 16 листопада 2022 року включено до зведеного взводу № М10 (командир взводу – начальник відділення поліції №1 Скадовського районного відділу поліції ГУНП полковник поліції ОСОБА_3 ).

Відповідно до додатку 1 до наказу ГУНП від 18.11.2022 № 610 «Про створення зведених взводів ГУНП в Херсонській області» начальника чергової частини відділення поліції № 2 Скадовського РВП ГУНП в Херсонській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 було включено до складу зведеного взводу № 1 (командир взводу – начальник відділення поліції №1 Скадовського районного відділу поліції ГУНП полковник поліції ОСОБА_3 ).

Відповідно до наказу ГУНП від 16.07.2024 № 463 «Про виключення із зведених взводів, робочої групи та включення до зведених взводів, робочих груп поліцейських ГУНП в Херсонській області» із зведеного взводу №1, яким керував заступник начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції № 1 Скадовського РВП ГУНП в Херсонській області підполковник поліції ОСОБА_4 було виключено інспектора відділення безпілотних літальних апаратів, радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Херсонській області капітана поліції ОСОБА_1 .

Так за період лютий 2022 та по дату звільнення позивача зі служби в Національній поліції України Скадовський РВП ГУНП в Херсонській області не здійснював свою діяльність як територіальний підрозділ ГУНП у зв`язку з тимчасовою окупацією Скадовського району Херсонської області, що додатково підтверджує, що в зазначений період позивач будучи в складі зведених зводів здійснював заходи з відсічі та стримування збройної агресіє рф, за які отримував додаткову винагороду на Постанови КМУ №168. Заходи, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 позивачем не здійснювалися.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позивач не мав право на додаткову доплату до грошового забезпечення згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 N 375. у спірний період, та підстави для доплати додаткової доплати також відсутні.

Щодо позовних вимог в частині не нарахування та невиплати в повному обсязі грошової компенсації за невикористані дні щорічної чергової оплачуваної та додаткової відпусток, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу ГУНП в Херсонській області №448 від 08.10.2025 року ОСОБА_1 , звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 7 частини статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», з 08 жовтня 2025 року (за власним бажанням).

Зазначеним наказом визначено виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію:

Виплатити грошову компенсацію за 03 доби невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за період роботи з 07 листопада по 31 грудня 2015 року.

Виплатити грошову компенсацію за 30 діб невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки та за 07 діб невикористаної додаткової оплачуваної відпустки за період роботи з 01 січня по 31 грудня 2022 року.

Виплатити грошову компенсацію за 30 діб невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки та за 08 діб невикористаної додаткової оплачуваної відпустки за період роботи з 01 січня по 31 грудня 2023 року.

Виплатити грошову компенсацію за 30 діб невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки та за 09 діб невикористаної додаткової оплачуваної відпустки за період роботи з 01 січня по 31 грудня 2024 року.

Виплатити грошову компенсацію за 15 діб невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки та за 05 діб невикористаної додаткової оплачуваної відпустки за період роботи з 01 січня по 03 липня 2025 року.

Таким чином, відповідно до вищезазначеного наказу позивачу на момент звільнення з поліції підлягали компенсації 137 діб невикористаної відпустки.

Тобто, фактично позивач із розміром виплаченої грошової компенсації за невикористані відпустки за 137 діб, проводячи розрахунок з отриманого грошового забезпечення за рік, що не пердбачено діючим законодавством.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 (далі-порядок 260), є спеціальним нормативно-правовим актом, прийнятим на виконання вимог Закону України «Про Національну поліцію», яким визначено критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України.

Отже, питання компенсації відпусток поліцейським врегульовано спеціальним нормативним актом, а отже, не потребує додаткового тлумачення чи застосування загальних норм трудового законодавства поза межами, визначеними Порядком № 260.

Абзацом десятим пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260 передбачено, що виплата грошової компенсації за невикористані відпустки проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

Станом на день звільнення ОСОБА_1 встановлено такі складові місячного грошового забезпечення: - посадовий оклад – 2400,00 грн; - оклад за спеціальним званням – 1800,00 грн; - надбавка за стаж служби в поліції (30%) – 1260,00 грн; - специфічні умови проходження служби (40%) – 2184,00 грн.

Таким чином, на виконання приписів встановлених абзацом десятим пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260 позивачу нарахована та виплачена грошова компенсація за 137 діб невикористаної відпустки яка становить: (2400,00 (оклад) + 1800,00 (звання) + 1260,00 (надб. за стаж служби 30%) + 2184,00 (спец. ум. проходження служби 40%)) : 30днів * 137 діб = 34907,60 грн.

Оскільки премія станом на день звільнення позивачу не встановлювалась, відповідно при розрахунку компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки не враховувалась, що відповідає вимогам абзацу десятого пункту 8 розділу III Порядку 260.

Водночас, суд зауважує, що твердження представника позивача про застосування норм загального законодавства не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки у разі розбіжностей між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом, перевага надається спеціальному.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що відповідачем нарахована та виплачена грошова компенсація за невикористану відпустку щорічну основну та додаткову оплачувану відпустку у кількості 137 доби, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення зі служби в поліції.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.94 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги чинного законодавства України, котрими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , з вище окреслених підстав.

Керуючись ст.ст.6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити пені дії – задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 року по 08.10.2025 року, включно.

3. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 року по 08.10.2025 року, включно, виходячи з величини, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

4. У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення складено 17.08.2026 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці, у період з 01.06.2026 року по 26.06.2026 року, та з 11.08.2026 по 14.08.2026 року, включно.

Суддя Ю.В. Харченко

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити пені дії – задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 року по 08.10.2025 року, включно.

3. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 року по 08.10.2025 року, включно, виходячи з величини, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078

17.08.2026