Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №320/49248/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року м. Київ справа №320/49248/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Горобцової Я.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Дніпровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

в с т а н о в и в:

Дніпровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі також - Дніпропетровське ОВФСЗОІ, позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (далі також - ТОВ «Газорозподільні мережі України», відповідач), в якому просить:

стягнути з ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» на користь держави в особі Дніпропетровського ОВФСЗОІ суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік у розмірі 579 897, 22 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справи.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України відповідно до Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 10 березня 2023 року № 14-1 та Наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю 10 березня 2023 року № 17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2023 р. за № 456/39512.

Відповідно до Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, надісланого відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 732 осіб, таким чином, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» повинна складати 29 осіб.

Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 23 особи, що є менше ніж встановлено нормативом.

У частині 4 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» визначено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. Таким чином, відповідач має сплатити 579 897, 22 грн.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому він зокрема зазначив, що в 2023 році здійснювались всі належні та необхідні дії щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, що вказує на відсутність його вини у не працевлаштуванні осіб з інвалідністю, як наслідок, в діях відповідача відсутній склад правопорушення, пов`язаного із невиконанням нормативу робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю, та підстав для стягнення з нього адміністративно-господарських санкцій.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Відповідно до Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, надісланого відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 732 осіб, таким чином, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» повинна складати 29 осіб.

Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 23 особи, що є менше ніж встановлено нормативом.

Враховуючи інформацію за Розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, який був надісланий у формі електронного документа через електронний кабінет відповідача на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України вбачається невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році.

Таким чином, за 6 робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю у 2023 році, відповідач до 15 квітня 2024 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 579 897, 22 грн.

У зв`язку із несплатою відповідачем у встановлений строк адміністративно-господарських санкції, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі також - Закон).

Згідно із частиною 3 статті 18 Закону (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено положеннями статті 19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

У межах зазначеного нормативу здійснюється також працевлаштування осіб з інвалідністю внаслідок психічного розладу відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу».

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, зараховується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об`єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

про працевлаштованих осіб з інвалідністю;

про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті…

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, та надсилає інформацію про таких осіб до Державного центру зайнятості для проведення роботи з їх працевлаштування.

У відповідності до статті 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Тобто, суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення. Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, відмова особи з інвалідністю від працевлаштування на підприємство, наявність протипоказань за станом здоров`я особи для роботи на відповідній посаді.

Наведене вище узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 28.04.2020 у справі № 824/643/18-а та від 21.05.2020 у справі № 520/3919/19.

Слід також зазначити, що в силу вимог пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання не пізніше ніж за два місяці до вивільнення (не пізніше ніж за 30 календарних днів до вивільнення у разі звільнення державних службовців відповідно до пунктів 1 та 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу»). Інформація щодо вивільнення працівників відповідно до пункту 6 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України подається не пізніш як за 10 календарних днів до вивільнення.

Порядок надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2023 року № 553, який набрав чинності з 06 червня 2023 року, визначає механізм надання підприємством, установою, організацією, фізичною особою, яка використовує найману працю (далі - роботодавець), філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (міському, районному, міськрайонному центру зайнятості - до дати припинення їх діяльності) (далі - центр зайнятості) інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю.

Вказаний Порядок передбачає, що роботодавець з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників з інвалідністю та/або з дати відкриття вакансій, на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, інформує центр зайнятості за його місцезнаходженням.

Первинна інформація надається роботодавцем з метою інформування про наявність потреби у працевлаштуванні осіб з інвалідністю.

Уточнювальна інформація подається в разі потреби на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії (вакансій), зокрема умов праці, розміру заробітної плати, вимог до кандидата (кандидатів). При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та професійної назви робіт (професії/посади).

Роботодавець може повідомити центру зайнятості про закриття вакансії (вакансій) шляхом надсилання відповідної інформації в електронній формі на офіційну електронну адресу центру зайнятості (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника/фізичної особи - підприємця або уповноваженої ними особи).

Роботодавець подає до центру зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування особи з інвалідністю, за формою звітності № 3-ПН, визначеною Мінекономіки.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 12 квітня 2022 року № 827-22 «Про затвердження форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 травня 2022 року за № 565/37901, затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) (далі - Порядок № 827-22).

Періодичність подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, але передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію (пункт 1.5 Порядку № 827-22).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що на роботодавця покладається обов`язок самостійного працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі й центри зайнятості, однак законодавством не покладено обов`язок на роботодавців здійснювати самостійний пошук працівників серед осіб з інвалідністю.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 804/8007/16, від 09.06.2021 у справі № 920/474/20 та від 22.08.2023 у справі № 120/2403/20-а.

Якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 820/1889/17, від 11.09.2020 у справі № 440/2010/19 та від 03.08.2023 у справі № 120/4975/22.

Таким чином, передбачена частиною 1 статті 20 Закону, міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю має наставати або 1) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону, а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування осіб з інвалідністю, або 2) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої, п`ятої статті 19 Закону, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні особи з інвалідністю, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справах № 817/652/17, № 802/707/17-а.

Матеріалами справи встановлено, що виконання Криворізькою філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» у 2023 році заходів з працевлаштування осіб з інвалідністю, в тому числі шляхом надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, як це передбачено положеннями статті 18 Закону підтверджується наступним:

- поданням відповідачем до Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості Інформації про попит на робочу силу за формою № 3-ПН, затвердженою наказом Мінекономіки України № 827-22 від 12 квітня 2022 року, в жовтні 2023 року (дата формування 19 жовтня 2023 року, дата отримання Криворізькою філією Дніпропетровського обласного центру зайнятості - 20 жовтня 2023 року), в якій було зазначено про наявність 20 (двадцяти) вакансій на посаду Слюсаря з експлуатації та ремонту газового устаткування 5 розряду (12 з яких могло бути запропоновано особам з інвалідністю);

- направленням на адресу Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості 17 листопада 2023 року (дата отримання Криворізькою філією Дніпропетровського обласного центру зайнятості - 17 листопада 2023 року) листа про наявність у відповідача 20 (двадцяти) актуальних вакансій на посаду Слюсаря з експлуатації та ремонту газового устаткування 5 розряду, серед яких 12 вакансій можуть бути використані для працевлаштування осіб з інвалідністю;

- направленням на адресу Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості 15 грудня 2023 року (дата отримання Криворізькою філією Дніпропетровського обласного центру зайнятості - 15 грудня 2023 року) листа за вихідним № КрФ/100/109/2/ВИХ-1991-23 від 15 грудня 2023 року про наявність у відповідача 20 (двадцяти) актуальних вакансій на посаду Слюсаря з експлуатації та ремонту газового устаткування 5 розряду, серед яких 12 вакансій можуть бути використані для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Подання відповідачем зазначених вище листів на адресу Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості підтверджується листом «Щодо подання вакансій для осіб з інвалідністю» від 23 січня 2025 року за вихідним № 01-10/138, надісланим відповідачу від Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості, відповідно до тексту якого підтверджувалось подання як інформації про попит на робочу силу за формою № 3-ПН 20 жовтня 2023 року, так і подальше її підтвердження листами від 17 листопада 2023 року та 15 грудня 2023 року.

Вказані обставини дають підстави суду для висновку про виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у повному обсязі, відповідно до нормативу, встановленого статтею 19 Закону.

На переконання суду, підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.

Позивачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили, що відповідачем не виділено та не створено робоче місце для працевлаштування осіб з інвалідністю, відмовлено особам з інвалідністю у прийнятті на роботу, несвоєчасно надано державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, або несвоєчасно подано Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, тобто, не доведено факту протиправного ухилення або протиправної відмови у працевлаштуванні на вакантні посади осіб з інвалідністю.

За таких обставин, суд вважає, що у діях відповідача відсутній склад правопорушення, а відтак, застосування до нього адміністративного-господарських санкцій та пені за не працевлаштування інвалідів є протиправним.

Зазначений висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 24.06.2020 у справі № 440/2008/19, від 14.02.2018 у справі № 820/2124/16, від 31.07.2019 у справі № 812/1164/18.

При вирішенні даної справи, судом також враховано, що початок діяльності Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», яке в контексті даної адміністративної справи розглядається позивачем як самостійний суб`єкт, який зобов`язаний виконувати норми статті 19 Закону щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, безпосередньо пов`язаний з набранням чинності постановою НКРЕКП № 1389 від 28 липня 2023 року «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 та врегулювання питань щодо провадження ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» діяльності з розподілу природного газу».

Таким чином, Криворізька філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» розпочала свою діяльність виключно з 01 серпня 2023 року, та зазначена обставина безпосередньо пов`язана з кількістю працівників, які були працевлаштовані відповідачем впродовж 2023 року.

Так, відповідно до Звіту із праці за серпень 2023 за формою 1-ПВ (місячна), затвердженої наказом Держстату від 12 травня 2022 року № 87, поданого відповідачем та доставленого відповідно до Квитанції № 2 до Центру обробки електронних звітів Держстату 15 вересня 2023 року (реєстраційний № звіту 9001792508), середньооблікова кількість штатних працівників відповідача становила 842 особи.

Відповідно до Звіту із праці за вересень 2023 за формою 1-ПВ (місячна), затвердженої наказом Держстату від 12 травня 2022 року № 87, поданого відповідачем та доставленого відповідно до Квитанції № 2 до Центру обробки електронних звітів Держстату 09 жовтня 2023 року (реєстраційний № звіту 9002010752), середньооблікова кількість штатних працівників відповідача становила 874 особи.

Відповідно до Звіту із праці за жовтень 2023 за формою 1-ПВ (місячна), затвердженої наказом Держстату від 12 травня 2022 року № 87, поданого відповідачем та доставленого відповідно до Квитанції № 2 до Центру обробки електронних звітів Держстату 08 листопада 2023 року (реєстраційний № звіту 9002381261), середньооблікова кількість штатних працівників відповідача становила 884 особи.

Відповідно до Звіту із праці за листопад 2023 за формою 1-ПВ (місячна), затвердженої наказом Держстату від 12 травня 2022 року № 87, поданого відповідачем та доставленого відповідно до Квитанції № 2 до Центру обробки електронних звітів Держстату 18 грудня 2023 року (реєстраційний № звіту 9002608032), середньооблікова кількість штатних працівників відповідача становила 891 особа.

Відповідно до Звіту із праці за грудень 2023 за формою 1-ПВ (місячна), затвердженої наказом Держстату від 12 травня 2022 року № 87, поданого відповідачем та доставленого відповідно до Квитанції № 2 до Центру обробки електронних звітів Держстату 09 січня 2024 ркоу (реєстраційний № звіту 9002848236), середньооблікова кількість штатних працівників відповідача становила 900 осіб.

Оскільки положеннями статті 19 Закону установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, то для визначення кількості осіб з інвалідністю, які мають бути працевлаштовані підприємством, що використовує найману працю ключовим є визначення такого показника як середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу на рік.

Визначення такого показника здійснюється за допомогою правил, встановлених «Інструкцією зі статистики кількості працівників», затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 286 від 28.09.2005, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1442/11722.

Так, положеннями пункту 3.2.6. Інструкції зі статистики кількості працівників визначено, що підприємство, що працювало неповний рік (сезонний характер виробництва або створення після січня, за винятком тих підприємств, які вимушено зупиняли виробництво з ініціативи адміністрації), середньооблікову кількість штатних працівників за рік визначає також шляхом підсумовування зазначеної кількості працівників за всі місяці роботи підприємства і ділення одержаної суми на 12.

Отже, з урахуванням наведених вище пояснень стосовно дати створення Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», середньооблікової місячної кількості штатних працівників, зазначеної у звітах за формою 1-ПВ за період серпень 2023 - грудень 2023 року, середньооблікова кількість штатних працівників за 2023 рік для Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», визначена відповідно до правил пункту 3.2.6. Інструкції зі статистики кількості працівників, має становити:

(842+874+884+891+900)/12=4391/12=366 осіб, а не 732 особи, як помилково зазначив позивач в своїй позовній заяві.

Тобто, норматив для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за 2023 рік для Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» мав становити 15 осіб, при працевлаштуванні 23 осіб.

Таким чином, у позивача не було жодних підстав для застосування по відношенню до відповідача адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, що визначені положеннями частини 1 статті 20 Закону.

У зв`язку з наведеним, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог Дніпропетровського ОВФСЗОІ.

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, розподіл судових витрат в межах даної справи не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.